- •Міністерство освіти і науки україни
- •Теоретические исследования и моделирование
- •Теоретические исследования и моделирование
- •Литература
- •Нагруженное резервирование машин в эксплуатации
- •Литература
- •Аналіз засобів виробництва і економії енергії
- •Література
- •Применение трехмерного виртуального моделирования при исследовании системы управления автогрейдера дЗк–251
- •Литература
- •Література
- •Повышение эффективности землеройно-транспортных машин оснащенных гидроаккумулирующими системами терморегулированием газовой камеры
- •Повышение эффективности землеройно-транспортных машин оснащенных гидроаккумулирующими системами за счет применение управляемых муфт
- •Литература
- •Колебания неуравновешенных роторов
- •Литература
- •Дослідження міцності кузова піввагона в процесі його очищення накладними вібромашинами
- •Література
- •Оценка прочности несущей системы дорожных машин
- •Литература
- •Безтраншейна заміна зношених трубопроводів
- •Прокладка горизонтальных коллекторов для тепловых насосов
- •Моделювання робочого устаткування малогабаритного навантажувача з метою удосконалення конструкції
- •Література
- •Аналіз адекватності компьютерної моделі малогабаритного навантажувача і результатів експериментальних досліджень
- •Література
- •Согласование оптимальной частоты вращения барабана дорожной фрезы со скоростью её продольного перемещения
- •Литература
- •Нагрузка в тяговом приводе малогабаритного погрузчика при развороте
- •Литература
- •Машины для земляных работ обзор гидравлической системы навесного рабочего экскаваторного оборудования для погрузчика пмтс-1200, проблемы эксплуатации –типичные неисправности и методы их устранения
- •Литература
- •Метод определения вертикальной реакции на рабочем органе автогрейдера в процессе копания грунта
- •Литература
- •Підвищення ефективності роботи автогрейдера дЗк-251 вдосконаленням механізму повороту грейдерного відвалу
- •Литература
- •Делители потока в системе обеспечение эффективности гидроприводов строительных машин
- •Литература
- •Быстросменное рабочее оборудование экскаватора
- •Литература
- •Планировочные способности многоотвальных прицепных грейдеров
- •Литература
- •Исследование тяговых качеств скреперного поезда
- •Литература
- •Определение динамических нагрузок в тяговых рамах скреперов, работающих в составе поезда
- •Литература
- •Применение специализированного механизма рабочего оборудования для использования автогрейдера в зимний период
- •Литература
- •Подъемно-транспортные машины вплив факторів технологічного характеру на довговічність сталевих канатів
- •Література
- •Вплив факторів експлуатаційного характеру на довговічність сталевих канатів
- •Література
- •Методика создания модели и исследование нагруженности башенного кранатипа кб-160.2
- •Трибология и контроль технических систем старение моторных масел при эксплуатации строительных машин
- •Литература
- •Влияние высокодисперсных частиц загрязнений на износ поверхностей трения
- •Литература
- •Кондиционеры для моторных масел строительных машин
- •Литература
- •Модель взаимодействия микронеровностей в присутствии адсорбционного слоя при упругом контакте поверхностей трения гидропривода сдм
- •Литература
- •Повышение эффективности очистки рабочих жидкостей от механических загрязнений путем сохранения ее адсорбционных свойств
- •Литература
- •Рациональная температура рабочей жидкости гидропривода экскаватора с эксплуатационным износом
- •Литература
- •Розробка системи прогріву і стабілізації температури робочої рідини екскаватора
- •Література
- •Розробка конструкції і розрахунок мобільного маслоочищувального блоку
- •Література
- •Визначення перспективних методів і засобів термостабілізації робочої рідини в гідроприводі
- •Література
- •Магнітні методи контролю технічного стану металоконструкцій бдм
- •Література
- •Рациональная глубина диагностирования гидроагрегатов
- •Литература
- •Некоторые требования к конструкции подшипников качения и их опор
- •Литература
- •Деякі питання, щодо побудови діагностичних систем контролю технічного стану підшипників кочення
- •Література
- •18 Листопада 2014 року.
- •Видавництво
- •Харківського національного автомобільно-дорожнього університету
- •Видавництво хнаду, 61002, м. Харків-мсп, вул. Петровськог, 25.
- •Тел./факс: (057) 700-38-64; 707-37-03, е-mail: rio@khadi.Kharkov.Ua
Література
1. Каверзин С.В. Стабилизация температуры рабочей жидкости гидроприводов строительных машин / Каверзин С.В., Каверзина А.С., Подсосов С.В. // Красноярск: Изд-во Красноярского ун-та, 2001, 249 с.
Визначення перспективних методів і засобів термостабілізації робочої рідини в гідроприводі
Понеділко І.І., спеціаліст
Науковий керівник – доцент, к.т.н Пімонов І.Г.
Харківський національний автомобільно-дорожній університет
Для гідроприводів самохідних машин, при низьких температурах, найбільший практичний інтерес представляють наступні чотири способи інтенсивного розігріву робочої рідини: дроселюванням рідини; газами, що відробили; зменшенням місткості гідробака й площі тепловіддачі; електронагрівальними елементами.
Дросельний розігрів робочої рідини дозволяє через τ = 16...25 хв. вийти на оптимальний тепловий режим, при чому майже не потрібне внесення конструктивних змін в гідросистему. Застосовуваний на практиці дросельний розігрів пропусканням рідини через запобіжний клапан при стопорі робочого устаткування у непереборну перешкоду дозволяє інтенсивно розігріти робочу рідину. В цьому випадку гідропривід працює під тиском, що на 15...20 % вище номінального, а при низьких температурах, внаслідок інерційності передачі командного імпульсу піковий тиск більш ніж удвічі перевищує номінальний. Такий режим роботи супроводжується вібрацією гідросистеми, підвищеним шумом, приводить до передчасного зношування, а іноді й до руйнування гідрообладнання.
Найбільший ефект досягається використанням відпрацьованих газів двигуна внутрішнього згоряння машини. Тривалість розігріву робочої рідини в цьому випадку становить усього τ = 13...15 хв., що підтверджено експериментальними дослідженнями.
Однак даний спосіб припускає внесення значних змін у конструкцію гідробака, ускладнює технологію його виготовлення й утрудняє обслуговування у процесі експлуатації. Проте цей спосіб знайшов використання на землерийно-транспортних машинах.
Застосування електропідігрівання робочої рідини нагрівальними елементами, розміщеними в гідробаці, можливо лише при наявності на самохідній машині генератора потужністю не менш 30...50 % номінальної потужності насосної установки або при живленні машини від електромережі.
У цьому випадку, як показують розрахунки й досвід закордонних фірм, можна розігріти робочу рідину від –40°С до оптимальної температури за 15...20 хв.
Електропідігрівання масла дозволяє на відміну від інших способів здійснювати місцевий розігрів гідрообладнання, досить вилученого від гідробака і двигуна внутрішнього згоряння.
Вибір того або іншого способу розігріву рідини треба робити з урахуванням кліматичних умов експлуатації, типу, конструкції машини й технологічного рівня її виробництва. Але найбільший ефект досягається при комплексному застосуванні на одній машині декількох способів одночасно [1, 2, 3].
Системи термостабілізації робочої рідини газами, що відробили, двигунів внутрішнього згоряння (рис. 1) складається з наступного (а.с. № 361971).
Рисунок 1 – Схема регулювання температури робочої рідини відпрацьованими газами ДВЗ
Вона містить двигун внутрішнього згоряння 10; вихлопну трубу 1, що має рухливу заслінку 2 і спеціальну нерухому заслінку 3, під увігнутою частиною якої розташований отвір, що з'єднується трубопроводом 4 з теплообмінником 5 гідробака 6; насос 7, розподільник 8,трубопроводи 9. Для розігріву робочої рідини використається теплова енергія газів, що відробили. Із цією метою закривається рухлива заслінка 2, гази що відробили по вихлопній трубі 4 підводять до теплообмінника 5 гідробака 6 і віддають тепло робочої рідини. Положенням заслінки 2 регулюється інтенсивність теплового обміну.
Охолодження рідини в гідробаці 6 відбувається за рахунок кінетичної енергії газів, що відробили. У цьому випадку рухлива заслінка 2 повністю відкрита, гази що відробили, проходячи над спеціальною нерухомою заслінкою 3, збільшують швидкість витікання, і під заслінкою створюється зона розрідження. Навколишнє повітря по теплообміннику 5 гідробака 6 спрямовується у вихлопну трубу 1, при цьому робоча рідина прохолоджується.
На рис. 2 зображена аналогічна система регулювання температури (а. с. № 408904), але на відміну від попередньої має автоматичне керування інтенсивністю теплообміну.
Рисунок 2 – Схема регулювання температури робочої рідини відпрацьованими газами ДВЗ з автоматичним керуванням
Система містить вихлопну трубу 1 трактора, що має рухливу заслінку 2 і нерухому заслінку 3. Під увігнутою частиною останньої розташований отвір 4, що з'єднується трубопроводом 5 з теплообмінником 6 гідробака 7, у якому вбудований сильфоний термодатчик 8.
Рухлива частина термодатчика зв'язками 9 й 10 з'єднана з рухливою заслінкою 2. Пристрій включає також насос 11 і розподільник 12, з'єднані з гідробаком трубопроводами 13.
При зниженні температури робочої рідини термодатчик 8 стискується і через зв'язки,9 й 10 рухомої. заслінки 2перекриває вихлопну трубу 1. гази, що відробили, через отвір 4, трубопровід 5 попадають у теплообмінник 6, підігріваючи робочу рідину, що перебуває в баці 7.
При підвищенні температури робочої рідини термодатчик 8 розширюється й надає руху зв'язку 9 й 10, які у свою чергу відкривають рухливу заслінку 2.
Частина газів, що відробили, при цьому викидається в атмосферу, не потрапляючи в теплообмінник 6. При наближенні температури робочої рідини до верхньої припустимої межі рухлива заслінка 2 відкривається повністю й відбувається охолодження робочої рідини в об'ємному гідроприводі.