Плани семінарських занять з дисципліни «Релігієзнавство»

Мета семінарських занять: практичне засвоєння загальних проблем історії

та культури релігії; виховання альтернативного мислення; придбання знань і формування умінь аналізу сучасних процесів релігійного життя як сфери духовного виробництва., виховання інтелектуальної культури, уміння брати участь у дискусії.

При підготовці до семінарських занять необхідно:

• вивчити теоретичний матеріал теми, прочитати першоджерела, вивчити ключові терміни;

• підготувати відповіді на контрольні питання, виконати завдання для самостійної роботи;

• ознайомитися з додатковою літературою, підготувати до семінарського заняття доповіді, підготуватися до участі у дискусії.

Семінарське заняття з релігієзнавства передбачає наступні форми роботи:

• усна доповідь на питання – до 5 хв.;

• доповідь за обраною темою – до 5 хв.;

• реферат із захистом – до 6 хв.;

• усне повідомлення – до 3 хв.;

• доповнення – до 2 хв.;

• підготування бібліографії за темою семінару з письмовим коментарем (надається викладачу).

УСНА ВІДПОВІДЬ на питання семінару повинна відобразити всі головні аспекти проблеми, що розглядається (як в теоретичному, так і в практичному ракурсі).

ДОПОВІДЬ – більш глибоке та повне розглядання якоїсь однієї сторони проблеми з використанням наукової літератури.

РЕФЕРАТ має за мету огляд теми в цілому або висвітлення одного аспекту проблеми. Це результат самостійного аналізу з обраної тематики в галузі методології, теорії, історії та сучасного розвитку релігієзнавства.

Реферат (реферування тексту) передбачає роботу з першоджерелами та науковими працями з даної проблеми. Мова йде про письмовий переказ близько до тексту з елементами інтерпретації та цитування. При використанні цитат необхідно зробити посилання на першоджерело (автор, назва роботи, місце видання, видавництво, рік видання, сторінка).

Необхідно додержуватися структури написання реферату. Обсяг роботи складає 8-10 аркушів (формат А4, Times New Roman,14pt). Виділяються такі структурні компоненти змісту:

ВСТУП

РОЗДІЛ І. Історія та теорія питання.

РОЗДІЛ II. Вирішення проблеми в сучасних умовах.

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА

Реферат починається з викладу сутності проблеми. Слід уникати зайвих фраз.

У вступі обґрунтовуються актуальність теми, її особливості, значущість з огляду на соціальні потреби суспільства та розвиток конкретної галузі науки або практичної діяльності, мета реферату та завдання, які будуть вирішені в рефераті.

У розділі І наводяться основні теоретичні, експериментальні дослідження з теми, зазначається, хто з учених минулого вивчав дану проблему, які ідеї висловлював. Визначаються сутність (основний зміст) проблеми, основні чинники (фактори, обставини), що зумовлюють розвиток явища або процесу, який вивчається. Наводиться перелік основних змістових аспектів проблеми, які розглядалися вченими. Визначаються недостатньо досліджені питання, з'ясовуються причини їх слабкої розробленості.

У розділі II дається поглиблений аналіз сучасного стану процесу або явища, тлумачення основних поглядів і позицій щодо проблеми. Особлива увага приділяється виявленню нових ідей та гіпотез, експериментальним даним, новим методикам, оригінальним підходам до вивчення проблеми. У цьому розділі подається аналіз практики. Висловлюються власні думки щодо перспектив розвитку проблеми.

У висновках подаються узагальнені умовиводи, ідеї, думки, оцінки, пропозиції студента.

До списку літератури включають публікації переважно останніх 5—10 років. Особливу цінність мають роботи останнього року.

У додатках наводяться формули, таблиці, схеми, якщо вони суттєво полегшують розуміння роботи.

Оформлення реферату передбачає чітке позначення структурних компонентів змісту, нумерацію сторінок. Реферат виконується у комп’ютерному вигляді або чітким акуратним почерком.

Захист реферату – це перевірка рівня оволодіння матеріалом за обраною темою. Проводиться аудиторно або в додатковий час (індивідуальні заняття).

УСНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ – повідомлення другорядного суттєвого значення, що розширює бачення основної проблематики. Усне повідомлення має цілісний структурно завершений вигляд.

ДОПОВНЕННЯ – найменша структурна одиниця усного спілкування в межах семінару. Має на увазі фрагментарне повідомлення щодо щойно викладеного матеріалу. Розширює межі досліджуваної проблеми.

ПІДГОТУВАННЯ БІБЛІОГРАФІЇ ЗА ТЕМОЮ СЕМІНАРУ З ПИСЬМОВИМ КОМЕНТАРЕМ – самостійна робота з літературою у бібліографічному відділі, читальному залі та залі періодичних видань бібліотеки. Ставить за мету ознайомитися, систематизувати та прокоментувати наявну наукову літературу за обраною проблемою. Особливу увагу необхідно приділити новим надходженням літератури, відпрацювати останні журнальні публікації.

Зразок оформлення титульної сторінки реферату

Міністерство науки і освіти України

Донецький державний університет управління

Кафедра філософії і психології