Клініко-лабораторні критерії порушення всмоктування

основних харчових продуктів.

Синдром стеатореі (жирова диспепсія): стілець надмірний (400-1000 г на добу), рідкий, світлий, сальний (іноді мазеподібний, 'пристає" до унітаза, з кислим запахом, мікроскопічкно-нейтральний жир, жирні кислоти.

Синдром амілореї (бродильна диспепсія): здуття живота і вурчання в ньому після вживання молока, картоплі, хліба, наявність у стільці слизу, кал пінистий, pH- кисла, мікроскопічно-крохмальні зерна.

Синдром креатореї (гнильна диспепсія): здуття живота і вурчання в ньому після вживання м'яса, дуже неприємне газовиділення (флатуленція), pH- лужна; мікроскопічно-нестравлені м'язеві волокна.

Синдром лієнтореі ( порушення всмоктування клітковини, овочів, фруктів): здуття живота і урчання в ньому після вживання овочів, фруктів. Наявність у стільці нестравлених клаптиків вжитих овочів, фруктів.

Синдром малабсорбції у хворого на хронічний гастрит з секреторною недостатністю може бути усунений призначенням вітаміну В₁₂

Синдром малабсорбції при хронічниому панкреатиті лікують, призначаючи хворому заступну терапію. Зокрема, добрий ефект у разі панкреатогенного СМА дають: панкреатин (1 г 3 рази на день після їди), мексази, креон (1-2 драже 3-4 рази на день), фестал, комбіцин, енсипан, інтестинол, панкурмен, панкреон, панкреолізат, панзинорм, полізим, дегистал, трифермент.

В таблетці полізиму містяться пепсин, панкреатичні ферменти, целюлоза і геміцелюльоза, жовчні кислоти. Пепсин розчиняється в шлунку, а решта компонентів захищені кислотостійкою оболонкою і звільняються лише у тонкій кишці. Полізим призначають по 2-4 драже після їди (ковтаються, не слід жувати ці драже). Полізим сприяє нормалізації стільця, зменшує здуття живота.

Мексаза- комплексний ферментний препарат, скадаеться з трьох оболонок: зовнішня- бромелаїн, ферменти типу пепсину, він вступає в дію у шлунку (приймає участь в травленні білка); середня- а) дегідрохолева кислота- стимулює перестальтику, ліквідує закреп, посилює утворення жовчі печінкою, діє бактерицидно, "допомогає" утримувати холестерин жовчі в розчинному стані, емульгувати жири, посилює зовнішньо-секреторну активність підшлункової залози; б) трипсин, амілаза, ліпаза- ферменти підшлункової залози; внутрішня- мексаформ (ентобекс і віоформ) кишечні еубіотики (знешкоджують у кишечнику протея, сальмонели, шігели, кандиди, стимулюють ріст і розмноження ентерокока). При гепатогенному СМА доцільні препарати жовчі- аллохол, ліобіл (0,2 Х 4 рази на день після їди), мексаза, полізим.

Ентерогенний СМА.

Первинний СМА. У дітей він спостерігається в умовах нашого клімату при целіакіі, а в субтропічній і тропічній кліматичних зонах- при тропічній спру. У дорослих це- ідіопатична стеаторея.

ЦЕЛІАКІЯ - це вроджений, очевидно, генетичне обумовлений дефект епітелію слизової оболонки тонкої кишки, який гістологічно характеризується атрофією слизової, "згладженням" мікровійок.. Провокуючим фактором є глютен (клейковина), якого багато у пшениці, житі, вівсі, ячмені. Глютену немає у картоплі, рисі, сої, кукурудзі. Ці продукти добре переносяться хворими на целіакію. В той же час вживання хліба, приготовленого з житньої або пшеничної муки, викликає загострення хвороби.

Клініка. Загальна слабість, вялість, сонливість, поганий апетит, посилене слиновиділення, здуття і бурчання в животі, пронос після приймання їжі або натщесерця, спрага, облисіння, крихкість нігтів, поліурія, запаморочення. Шкіра суха, пігментована, понижений тургор. Тріщини кутів ротової порожнини. Язик- яскраво-червоний, сосочки згладжені, чистий. Серце- тахікардія, гіпотонія. Анемія- гіперхромна типу В₁₂-дефіцитної.

Функціональна кишкова диспепсія (ФКД).

Розрізняють три типи ФКД:

1. Синдром подразненої товстої кишки(ПТК);

2. Спастичний закреп;

3. Функціональний понос.

Синдром ПТК Розрізняють періодичний (інтермітуючий), ритмічний і постійний типи синдрому ПТК.

І. Періодичний тип синдрому ПТК. Основною клінічною ознакою є кишечна коліка. Як правило, хворий прокидається вранці внаслідок раптового болю типу коліки у животі, яка супроводиться покликом на сті­лець. Перший стілець "коркоподібний" (оформлений, щільний), далі настають повторні поклики, під час яких кал виділяється все рідшим і, нарешті, така фракційна дефекація завершується виділенням світлого пінистого калу зі слизом. Такі приступи кишечної коліки, при яких з болем спорожнюється увесь кишечник називають дебаклами. Дебакли "з’являються", як правило, після переїдання, фізичнрго або психічного напруження, стресу. Дебакли зустрічаються з інтервалом в декілька днів або тижнів. Мік дебаклами людина почуває себе добре, хоч і спостерігаються у неї закрепи.

Ритмічний тип ПТК. Симптоми такі ж, але "з'являються" щодня. День у таких осіб починається з ранкової фракційної дефекації. Перший стілець зранку оформлений або "коркоподібний" але через декілька хвилин або годину знову "з'являються" поклики на стілецв, при яких кал стає все рідшим. Ці вимушені поклики супроводжують хворого по дорозі на роботу. Після серії таких фракційних дефекацій, найчастіше коли хворий з трудом прийде на роботу, випорожнення припиняються і решту робочого дня людина почуває себе добре.

Постійний тип ПТК.У таких хворих дебакли постійні, є впродовж усього дня. Такі хворі є, по суті, непрацездатними, їх слід госпіталізувати у гастроентерологічні стаціонари.

Атипові форми ПТК.

Синдром правого підребір’я (описаний Хілаідіті).Цей синдром (описаний Хіладіті) з’являється при розміщенні товстої кишки між печінкою і діафграгмою. З'являється біль у правому підребер'ї, що нагадує жовчну коліку (іноді це стає поштовхом до холецистектомії). Діагноз стає ясним після іригоскопіі.

Синдром лівого п1дребер’я. Біль у лівому підребер'ї нагадує стенокардію. Селезінковий кут (на відміну від печінкового кута) є гострим, в ньому часто нагромаджується велика кількість газів, внаслідок цього кишка розтягується, піднімає діафграгму, змінюється по­ложення серця. Ознаки: біль (колікоподібний) у лівому підребер'ї, особливо після вживання молочних страв, картоплі, великої кількості хліба, деяких овочів (груш). Діагноз з'ясовують шляхом виключення іншої патології.

2. Спастичний закреп. Є наслідіок порушення моторної функції товстої кишки, її гіпокінезії.Ознаки: нерегулярний стілець, затруднена дефекація.

3.Функціональний понос. При цьому стілець не менше 3 разів на добу, рідкої консистенції (наслідок гіперкінезії кишечника). Тут має місце гіперкінезія без дискінезії, тому біль (коліка) не спостерігається. Кишечний вміст рідкий, без домішок слизу чи елементів запалення (чим і відрізняється функціональний понос від ентероколіту). На відміну від ПТК дебаклів при цьому не спостерігається. Дефекація рідким стільцем може спострерігатися як вдень, так і вночі, що зовсім не притаменне ПТК. Іноді при функціональному поносі з'являються ознаки бродильної диспепсії, але ніколи не буває гнильної або жирової диспепсії.

Лікування ФКД.

Основне лікування: заспокоєння хворого, психотерапія - є центральною ланкою в лікуванні ФКД. Правила регулярного сипособу життя: необхідність дотримання фізичної і психічної гігієни, обмеження куріння і вживання алкоголю, режим харчування, заборона продуктів, шкідлива дія яких твердо встановлена. Спеціальне лікування має бути скероване на врегулювання порушень моторики і усунення дисбактеріозу. Дієтхарчування є важливим засобом боротьби з ФКД. В період загострення застосовують дієту №4-б. Це фізіологічне повноцінна діета- колітно-протертий стіл (4 тижні) з обмеженням білків (при гнильній диспепсії), вуглеводів-(при бродильній диспепсії) .жирів- (при жировій диспепсії). Всі страви готуються вареними або на парі, протерті.

Стіл № 4-в- це колітно-раціональний стіл, при якому виключають сирі овочі, молоко. Страви не конче протерті або приготовлені, на пару, вони можуть бути смаженими і тушеними. Такого стола хворий має дотримуватися постійно,або ж перейти на стіл №2 чи №15 як найбільш повноцінні. Разом з тим слід пам'ятати, що:

1. Сприяють спорожненню кишечника - мед, варення, цукор, сливи, чорний хліб, холодна їжа, кефір, "сухе" біле вино, продукти рослинного походження.

2. Затримують спорожнення кишечника - чай, кофе, червоні натуральні вина, чорниці, шипшина, звіробій, протертий суп, темні рідини;

3. Індиферентними стосовно до моторики кишечника є м'ясо й риба, добре спечений пшеничний хліб, дитяча, мука. Урегулювання кишечної моторики.

При наявності дискінетичного синдрому (коліки): периферечні холінолітики (атропін, метацин), спазмолітики (но-шпа, папаверин, платифілін, дібазол). У разі закрепів їх слід призначати обережно і короткими курсами.

Ефективнішими є шестиатомний спирт сорбіт, який прискорює моторику кишечника. Його призначати слід по 50--150 мл 10% р-ну 2-3 рази на день за ЗО хв. до їди. Такою ж дієтою володіє ксиліт- (також високоатомний спирт) - в такій же дозі. Транквілізатор- еленіум, седуксен, триоксазин, мепрабамат, еуноктин. Вони усувають емоційну напруженість, відчуття тривоги, поліпшують сон. Разова доза еуноктину 2-15 мг, седуксену- така ж, еленіуму - 10-40 мг. При іпохондричному синдромі - седуксен (15-20 мг) + трифтазин (5-10 мг) в добу. Місцевий, вплив на кишечник. Досягають шляхом застосування в’яжучих, обволікуючих і адсорбуючих засобів. Це препарати вісмута і алюмінію. Галат вісмута- по 0,5- 1,0 г 3-4 рази в день. Сучасна медицина застосовує з цією метою колоїдні гелі. Найкращим препаратом подібного типу є маалокс і фосфалюгель. Випускаються у вигляді кульків, кожний з яких містить гель фосфату алюмінію (8,8 г), гель пектину і агар-агара (по 16 г), для смаку доданий природній екстракт апельсину. Препарат фосфалюгель володіє антацидною, адсорбуючою і обволікуючою дією. Антацидна дія його проявляється в шлунку і в верхніх відділах товстої кишки, де він нейтралізує продукти бактеріального бродіння. Міцели препарата “розбухають" в шлунку і кишечнику, внаслідок чого вони утворюють гомогенний шар, який вкриває слизову шлунково-кишкового тракту. Це сприяє адсорбції на поверхні геля бактерій, вірусів, різних шкідливих продуктів, газів. Застосовують по 1-2 пакети 2—3 рази на день за ЗО хв. до їди. Препарат не викликає закрепів.

Лікувальні трави.

1. Препарат ромазулан (Румунія)- складається з екстракту ромашки, ефірного масла ромашки, тміну. Призначається всередину ½ ч.л. ромазулану на склянку води;

2. Суміш трав: трави звіробоя, кори крушини по 25 г,трави водяного перця, листя м’яти, трави ромашки по 10 г, ягід можжевельника 5 г;

1 столову ложку суміші залити склянкою кип’ятка, настояти 1 годину, вживати по ½ склянки 3 рази на день за 30 хв до їди впродовж 1-2 місяців.

Мікроклізми:25 г спиртового розчину прополісу

75 г соняшникової олії;

1 г антипірину;

0,5 г анестезину;

1,0 вітаміну Е.

Вводити після очисної клізми катетером в пряму кишку, ввечері, 10-12 на курс лікування.