206. Системно-історичний аспект вирішується шляхом визначення:

1. Перспективи розвитку системи на підставі аналізу динаміки її розвитку

2. Складу та внутрішньої взаємодії структурних підрозділів

3. Взаємодії цієї системи із зовнішніми по відношенню до неї

4. Внесення у систему ззовні нової інформації, яка втримує її як одне ціле

207. Назвіть четверту фазу процесу управління:

1. Контроль

2. Організація системи для виконання рішення; регулювання системи

3. Збір, обробка, аналіз інформації, прийняття рішення; моделювання системи в рішенні

4. Планування реалізації рішення

208. Який вид контролю в управлінні здійснюється на етапі прийняття рішення з метою попередження його неправильних наслідків?

1. Попередній

2. Спрямовуючий

3. Фільтруючий

4. Кінцевий

209. Діяльність керівного, організаційно-правового та адміністративного характеру із організації та реалізації цілеспрямованих впливів керуючого суб'єкта на керований об'єкт, які забезпечують найбільш раціональне й ефективне функціонування системи - це:

1. Управління

2. Лідерство

3. Керівництво

4. Менеджмент

210. Для якої моделі організації менеджменту характерні короткотерміновий найм на роботу, швидка оцінка кадрів і просування по службі?

1. Американської

2. Японської

3. Західноєвропейської

4. Східноазійської

211. Назвіть напрямки теорій менеджменту:

1. Класичний, соціально-психологічний, системний

2. Організація системи управління, методи управління, культура управління, техніка в управлінні

3. Класичний, людських відносин, емпіричний, соціальних систем, сучасний

4. Американський, японський, західноєвропейський

212. Назвіть один із принципів управління:

1. Наступність

2. Єдність профілактики і лікування

3. Стимулювання (мотивація) праці

4. Інертність людських відносин

213. Що з переліченого відноситься до комплексу проблем науки управління:

1. Стимулювання праці

2. Культура управління

3. Системність і плановість

4. Облік та контроль

213. Системно-комунікаційний аспект вирішується шляхом визначення:

1. Зовнішніх взаємозв’язків системи

2. Складу та внутрішньої взаємодії структурних підрозділів

3. Заходів, спрямованих на підтримку функціонування системи як єдиного цілого зараз та розвитку її у майбутньому

4. Функціонування системи в минулому, в теперішній час та перспектив її розвитку у майбутньому

215. Назвіть першу фазу процесу управління:

1. Збір, обробка, аналіз інформації, прийняття рішення; моделювання системи в рішенні

2. Контроль

3. Організація системи для виконання рішення; регулювання системи

4. Планування реалізації рішення

216. Який вид контролю в управлінні базується на аналізі за оціночними показниками досягнутих кінцевих результатів?

1. Кінцевий

2. Спрямовуючий

3. Фільтруючий

4. Попередній

217. Управлінська діяльність посадових осіб, яка полягає у націленні і спрямуванні роботи установи та включає в себе прийняття рішення, планування, організацію і контроль виконання рішення з використанням різних способів впливу на підлеглих - це:

1. Керівництво

2. Лідерство

3. Менеджмент

4. Управління

218. Для якої моделі організації менеджменту характерні колективне прийняття рішення, підвищена увага до “людського фактору ”?

1. Японської

2. Західноєвропейської

3. Східноазійської

4. Американської

219. Вкажіть одну із шкіл (теорій) менеджменту:

1. Емпірична

2. Систематична

3. Американська

4. Японська

220. Вкажіть один із принципів управління:

1. Комплексність

2. Єдність

3. Наступність

4. Відповідальність

221. Назвіть особливість управління охороною здоров’я як системою:

1. Складність прогнозування віддалених наслідків управлінських рішень

2. Складність організації системи управління

3. Об’єктивність та конкретність рішень, що приймаються

4. Широке застосування технічних засобів та інформаційних технологій в управлінні

222. Системно-інтегративний аспект вирішується шляхом визначення:

1. Внесення у систему ззовні нової інформації, яка втримує її як одне ціле

2. Складу та внутрішньої взаємодії структурних підрозділів

3. Взаємодії цієї системи із зовнішніми по відношенню до неї

4. Функціонування системи в минулому, в теперішній час та перспектив її розвитку у майбутньому

223. Назвіть третю фазу процесу управління:

1. Організація системи для виконання рішення; регулювання системи

2. Контроль

3. Збір, обробка, аналіз інформації, прийняття рішення; моделювання системи в рішенні

4. Планування реалізації рішення

224. Метою якого виду контролю в управлінні є констатація факту «виконано чи не виконано завдання»?

1. Фільтруючого

2. Кінцевого

3. Спрямовуючого

4. Попереднього

225. Виберіть з переліченого фактор, що впливає на якість та ефективність процесу управління:

1. Якість управлінського рішення

2. Ефективність праці виконавців

3. Наявність умов для виконання рішення

4. Ефективність виконання поставлених завдань

226. Зовнішня функція керівника – це:

1. Представницька діяльність

2. Організація системи та її підсистем

3. Управління системою та її підсистемами

4. Цілеспрямування роботи установи

227. Встановлення реальних термінів виконання управлінського рішення належить до:

1. Опосередкованого способу (шляху) управління

2. Прямого способу (шляху) управління

3. Одного із аспектів процесу управління

4. Однієї з фаз процесу управління

228. Який вид мотивації покладений в основу соціально-психологічної групи методів управління?

1. Досягнення бажаного соціального статусу

2. Страх покарання з боку керівництва

3. Задоволення результатами праці

4. Страх матеріальних збитків

229. Назвіть види управлінської інформації за джерелами її отримання:

1. Директивна; наукова і передового досвіду; внутрішня

2. Про здоров’я особи і суспільства; про довкілля і чинники, що впливають на здоров’я; про діяльність системи охорони здоров’я

3. Організаційна, розпоряджувальна, довідково-інформаційна, кадрова, поточна, звітна

4. Пряма, опосередкована, зворотна

230. На якій стадії розробки та прийняття управлінського рішення керівник проводить оформлення і затвердження рішення?

1. На розпоряджувальній

2. На розрішувальній

3. На ознайомчій

4. На орієнтовній

231. Особа, що здатна впливати і формувати суспільну думку:

1. Лідер

2. Керівник

3. Адміністратор

4. Менеджер

232. При якому стилі керівництва рішення приймаються колегіально, ініціатива працівників заохочується?

1. Демократичному

2. Ліберальному

3. Анархічному

4. Директивному

233. Виберіть з переліченого фактор, що впливає на якість та ефективність процесу управління:

1. Компетентність осіб, які здійснюють процес управління

2. Забезпечення професійної кваліфікації працівників

3. Створення необхідних умов для виконання рішення

4. Встановлення реальних термінів виконання поставлених завдань

234. До групи яких функцій керівника належить забезпечення організації системи та підсистем?

1. Внутрішніх

2. Кінцевих

3. Спрямовуючих

4. Зовнішніх

235. Розробка комплексу заходів з прийняття рішення, планування, реалізації та контролю за його виконанням - це:

1. Прямий спосіб (шлях) управління

2. Опосередкований спосіб (шлях) управління

3. Адміністративно-командний метод управління

4. Соціально-психологічний метод управління

236. Який вид мотивації покладений в основу економічної групи методів управління?

1. Винагорода за результати праці

2. Страх покарання з боку керівництва

3. Соціальний статус (кар’єра)

4. Страх матеріальних збитків

237. Назвіть види управлінської інформації за змістом:

1. Про здоров’я особи і суспільства; про довкілля і чинники, що впливають на здоров’я; про діяльність системи охорони здоров’я

2. Директивна; наукова і передового досвіду; внутрішня

3. Організаційна, розпоряджувальна, довідково-інформаційна, кадрова, поточна, звітна

4. Пряма, опосередкована, зворотна

238 . На якій стадії розробки та прийняття управлінського рішення керівник проводить оцінку всіх альтернатив і вибір оптимального рішення?

1. На розрішувальній

2. На ознайомчій

3. На розпоряджувальній

4. На орієнтовній

239. Комплексний план закладу охорони здоров’я містить розділи (частини):

1. Потужність, кадри, діяльність, фінанси закладу

2. Констатуючу, аналітичну, розпорядницьку, додатки

3. Цільову, структурну, ресурсну, планову

4. Стандарти, нормативи, показники діяльності

240. При якому стилі керівництва керівник не бажає втручатися в роботу підлеглих, тому діяльність колективу часто безсистемна, постійно виникають конфліктні ситуації?

1. Ліберальний

2. Демократичний

3. Директивний

4. Диктаторський

241. Виберіть з переліченого фактор, що впливає на якість та ефективність процесу управління:

1. Компетентність осіб, які здійснюють процес управління

2. Забезпечення професійної кваліфікації працівників

3. Створення необхідних умов для виконання рішення

4. Встановлення реальних термінів виконання поставлених завдань

242. Яка функція керівника забезпечує комунікативність та інтегративність системи?

1. Зовнішня

2. Спрямовуюча

3. Внутрішня

4. Фільтруюча

243. Створення умов для виконання рішення належить до:

1. Опосередкованого способу (шляху) управління

2. Спрямовуючого контролю в управлінні

3. Прямого способу (шляху) управління

4. Кінцевого контролю в управлінні

244. Яка група методів управління є найбільш вагомою щодо мотивації праці?

1. Економічні

2. Соціально-психологічні

3. Адміністративні

4. Командні

245. Виберіть із переліченого, що належить до директивної інформації:

1. Наказ Міністерства охорони здоров’я

2. Посадові інструкції медичного персоналу

3. Статут закладу охорони здоров’я

4. Положення про відділення закладу охорони здоров’я

246. На якій стадії розробки та прийняття управлінського рішення керівник проводить вивчення проблем і встановлення причин їх виникнення?

1. На ознайомчій

2. На орієнтовній

3. На розпоряджувальній

4. На розрішувальній

247. Програма містить розділи (частини):

1. Цільову, структурну, ресурсну, планову

2. Констатуючу, аналітичну, розпорядницьку, додатки

3. Заходи, виконавці, терміни виконання, відмітка про виконання

4. Потужність, кадри, діяльність, фінанси закладу

248.При якому стилі керівництва керівник намагається максимально централізувати владу, його консультативна діяльність зведена до мінімуму, в колективі існує інформаційний вакуум?

1. Директивному

2. Ліберальному

3. Демократичному

4. Колективному

249. Виберіть з переліченого фактор, що впливає на якість та ефективність процесу управління:

1. Якість управлінської інформації

2. Ефективність праці виконавців

3. Якість умов для виконання рішення

4. Ефективність виконання поставлених завдань

250. Яка функція керівника передбачає керівництво системами і підсистемами прямим та опосередкованим способом?

1. Внутрішня

2. Зовнішня

3. Скеровуюча

4. Кінцева

251. Стимулювання праці – вплив керівника на підлеглих певними методами належить до:

1. Опосередкованого способу (шляху) управління

2. Прямого способу (шляху) управління

3. Соціально-психологічних методів управління

4. Адміністративно-командних методів управління

252. Який вид мотивації покладений в основу адміністративної групи методів управління?

4. Страх покарання з боку керівництва

5. Соціальний статус (кар’єра)

3. Винагорода за результати праці

4. Страх матеріальних збитків

253. Виберіть із переліченого вид управлінської інформації з власних джерел:

1. Статут закладу охорони здоров’я

2. Постанова Кабінету Міністрів

3. Наказ Міністерства охорони здоров’я

4. Основи законодавства про охорону здоров’я

254. На якій стадії розробки та прийняття управлінського рішення керівник проводить виявлення і визначення проблем?

1. На орієнтовній

2. На розрішувальній

3. На ознайомчій

4. На розпоряджувальній

255. Наказ містить розділи (частини):

1. Констатуючу, аналітичну, розпорядницьку, додатки

2. Цільову, структурну, ресурсну, планову

3. Заходи, виконавці, терміни виконання, відмітка про виконання

4. Потужність, кадри, діяльність, фінанси закладу

256. При якому стилі керівництва в екстреній ситуації керівник не завжди здатний самостійно прийняти рішення:

1. Демократичному

2. Ліберальному

3. Автократичному

4. Директивному

257. До офіційно діючих спеціалізованих закладів ООН та ради Європи в галузі охорони здоров'я відносяться:

1. Економічна і Соціальна Рада, Всесвітня організація охорони здоров’я

2. Дитячий фонд - ЮНІСЕФ

3. Всесвітня медична асоціація, Всесвітня психіатрична асоціація, Рада міжнародних медичних наукових організацій

4. Ліга товариств Червоного Хреста та Півмісяця, Міжнародне товариство реабілітації

258. До добровільних професійних (медичних) організацій системи міжнародного співробітництва в галузі охорони здоров'я відносяться:

1. Всесвітня медична асоціація, Всесвітня психіатрична асоціація, Рада міжнародних медичних наукових організацій

2. Економічна і Соціальна Рада, Всесвітня організація охорони здоров’я

3. Дитячий фонд - ЮНІСЕФ

4. Ліга товариств Червоного Хреста та Півмісяця, Міжнародне товариство реабілітації

259. До організацій ООН, що не мають статусу спеціалізованих закладів, в галузі охорони здоров'я відносяться:

1. Дитячий фонд - ЮНІСЕФ

2. Економічна і Соціальна Рада, Всесвітня організація охорони здоров’я

3. Всесвітня медична асоціація, Всесвітня психіатрична асоціація, Рада міжнародних медичних наукових організацій

4. Ліга товариств Червоного Хреста та Півмісяця, Міжнародне товариство реабілітації

260. До неурядових громадських організацій системи міжнародного співробітництва в галузі охорони здоров'я відносяться:

1. Ліга товариств Червоного Хреста та Півмісяця, Міжнародне товариство реабілітації

2. Економічна і Соціальна Рада, Всесвітня організація охорони здоров’я

3. Дитячий фонд - ЮНІСЕФ

4. Всесвітня медична асоціація, Всесвітня психіатрична асоціація, Рада міжнародних медичних наукових організацій

261. Досягнення всіма жителями Землі такого рівня здоров’я, який дасть їм змогу вести життя повноцінне в соціальному та економічному відношенні – це основна мета

1. Програми „Досягнення здоров’я для всіх у двадцять першому столітті”

2. Женевської декларації

3. Міжнародного кодексу медичної етики

4. Гавайської декларації

262. Поліпшення рівня здоров’я людства і забезпечення досяжної (рівних можливостей) для мешканців усіх регіонів світу високоефективної медичної допомоги – генеральна мета

1. Системи міжнародного співробітництва

2. Всесвітньої організації охорони здоров'я

3. Всесвітньої медичної асоціації

4. Всесвітньої психіатричної асоціації

263. Покращення системи охорони здоров’я для всіх, незалежно від раси, віросповідання, політичних переконань і соціального становища – генеральна мета

1. Всесвітньої медичної асоціації

2. Всесвітньої організації охорони здоров'я

3. Системи міжнародного співробітництва

4. Всесвітньої психіатричної асоціації

264. Зміцнення здоров’я найбільш вразливих груп населення – це одна із цілей

1. Програми «Досягнення здоров’я для всіх у двадцять першому столітті»

2. Гавайської декларації

3. Міжнародного кодексу медичної етики

4. Женевської декларації

265. Профілактика та скорочення чисельності найбільш поширених і соціально вагомих груп захворювань – це одна із цілей

1. Програми «Досягнення здоров’я для всіх у двадцять першому столітті»

2. Міжнародного кодексу медичної етики

3. Гавайської декларації

4. Женевської декларації

266. Досягнення всіма народами якомога вищого рівня здоров’я – генеральна мета

1. Всесвітньої організації охорони здоров'я

2. Всесвітньої медичної асоціації

3. Системи міжнародного співробітництва

4. Всесвітньої психіатричної асоціації

267. Прямі платежі, благодійництво, добровільне і обов’язкове медичне страхування, загальне оподаткування - це:

1. Джерела фінансування

2. Методи фінансування

3. Джерела страхування

4. Види страхування

268. Гонорар, плата за випадок, загальний бюджет, бюджет поділений по окремих видах видатків, капітація - це:

1. Методи фінансування

2. Джерела фінансування

3. Джерела страхування

4. Види страхування

269. Споживачі або покупці та надавачі або виробники медичних товарів і послуг – це:

1. Суб’єкти ринку

2. Об’єкти ринку

3. Суб’єкти охорони здоров'я

4. Об’єкти охорони здоров'я

270. Медичні товари і послуги – це:

1. Об’єкти ринку

2. Суб’єкти ринку

3. Суб’єкти охорони здоров'я

4. Об’єкти охорони здоров'я

271. Види медичного страхування за правовими відносинами:

1. Добровільне, обов’язкове, комплексне

2. Прибуткове, неприбуткове

3. Індивідуальне, групове, масове

4. Централізоване, децентралізоване, змішане

272. Види медичного страхування за економічними відносинами:

1. Прибуткове, неприбуткове

2. Добровільне, обов’язкове, комплексне

3. Централізоване, децентралізоване, змішане

4. Ііндивідуальне, групове, масове

2 73. Види медичного страхування за охопленням населення:

1. Індивідуальне, групове, масове

2. Прибуткове, неприбуткове

3. Централізоване, децентралізоване, змішане

4. Добровільне, обов’язкове, комплексне

274. Види медичного страхування за управлінням:

1. Централізоване, децентралізоване, змішане

2. Добровільне, обов’язкове, комплексне

3. Прибуткове, неприбуткове

4. Індивідуальне, групове, масове

275. Система правничо-економічних взаємовідносин, метою якої є захист від ризику можливих фінансових збитків, справедлива передача ризику фінансових витрат від одного суб’єкта іншому в обмін за винагороду – це:

1. Страхування

2. Соціальне страхування

3. Страхова медицина

4. Медичне страхування

276. Система організаційних та фінансових заходів щодо забезпечення діяльності страхової медицини - це

1. Медичне страхування

2. Соціальне страхування

3. Страхова медицина

4. страхування

277. Система товарно-ринкових відносин в сфері охорони здоров’я, де товаром виступає оплачувана конкурентноспроможна гарантована якісна і достатня за обсягом медична послуга, провокована ризиком для здоров’я, а „покупцем” її може бути держава, група людей або фізичні особи, які знаходяться в умовах ризику для здоров’я – це

1. Страхова медицина

2. Соціальне страхування

3. Медичне страхування

4. Страхування

278. Особа, на яку поширюється медичне страхування - це

1. Застрахований

2. Страхувальник

3. Страховик

4. Надавач медичних послуг

279. Підприємство, організація, установа чи розпорядник центрального (місцевого) бюджету або індивідуум, які фінансово забезпечують страхування здоров’я застрахованого – це:

1. Страхувальник

2. Застрахований

3. Страховик

4. Надавач медичних послуг

280. Страхова організація, фонд, компанія, що бере на себе фінансовий ризик виплат на медичну допомогу застрахованим і гарантії забезпечення якісних медичних послуг - це

1. Страховик

2. Застрахований

3. Страхувальник

4. Надавач медичних послуг

282. Медична установа чи лікар, що має угоду із страховиком про надання медичних послуг застрахованим – це:

1. Надавач медичних послуг

2. Застрахований

3. Страховик

4. Страхувальник

283. Страховий ризик для здоров'я застрахованого, а відповідно ризик для страховика щодо ймовірних виплат за надання застрахованому медичних послуг - це:

1. Об’єкт медичного страхування

2. Суб’єкт ринку

3. Об’єкт ринку

4. Суб’єкт медичного страхування

284. Застрахований, страхувальник, страховик, надавач медичних послуг - це:

1. Суб’єкти медичного страхування

2. Суб’єкти ринку

3. Об’єкти медичного страхування

4. Об’єкти ринку

285. Перелік страхових випадків, а також гарантованих медичних і медико-соціальних заходів із стандартами якості їх виконання, що реалізуються (покриваються) за рахунок страховика - це

1. Програма страхування здоров'я

2. Джерела страхування

3. Страховий поліс

4. Обов’язкове страхування

286. Документ, який посвідчує наявність у застрахованого прав на законне забезпечення його медичними (соціальними) послугами за певною програмою - це:

1. Страховий поліс

2. Стандарт медичної допомоги

3. Програма страхування здоров'я

4. Угода про медичне страхування

287. Учасники (застрахований, страхувальник, страховик), умови сплати страхової премії (внеску), період покриття, перелік послуг, що покриваються програмою, перелік послуг, що не покриваються - це елементи:

1. Страхового полісу

2. Страхової медицини

3. Програми страхування здоров'я

4. Медичного страхування

288. Обов’язкове медичне страхування за видом діяльності є:

1. Некомерційне, неприбуткове

2. Некомерційне, прибуткове

3. Комерційне, прибуткове

4. Комерційне, неприбуткове

289. Добровільне медичне страхування за видом діяльності найчастіше є:

1. Комерційне, прибуткове

2. Некомерційне, неприбуткове

3. Некомерційне, прибуткове

4. Комерційне, неприбуткове

290. Страховиками при обов’язковому медичному страхуванні виступають організації:

1. Державні, або контролюються державою

2. Різних форм власності

3. Комунальної власності

4. Приватної форми власності

291. Страховиками при добровільному медичному страхуванні виступають організації:

1. Різних форм власності

2. Державні, або контролюються державою

3. Комунальної власності

4. Приватної форми власності

292. Страхувальниками при обов’язковому медичному страхуванні виступають:

1. Держава, роботодавці і працююче населення

2. Держава і працююче населення

3. Юридичні (роботодавці) і фізичні особи

4. Органи влади і юридичні особи

293. Страхувальниками при добровільному медичному страхуванні як правило виступають:

1. Юридичні (роботодавці) і фізичні особи

2. Держава, роботодавці і працююче населення

3. Держава і працююче населення

4. Юридичні особи

294. Застрахованими при соціальному медичному страхуванні є:

1. Всі громадяни країни з річним доходом, нижче встановленого мінімуму

2. Громадяни країни, що мають середній дохід

3. Особи, що укладали договір із страховими організаціями

4. Всі громадяни країни

295. Застрахованими при добровільному медичному страхуванні є:

1. Особи, що укладали договір із страховими організаціями

2. Всі громадяни країни з річним доходом, нижче встановленого мінімуму

3. Громадяни країни, що мають середній дохід

4. Всі громадяни країни

296. Внески державного бюджету, цільові податки (збори) роботодавців і працюючого населення у державний Фонд ОМС – це є джерела фінансування:

1. Обов’язкового медичного страхування

2. Добровільного медичного страхування

3. Систем охорони здоров'я соціального спрямування

4. Медичного страхування населення

297. Особисті доходи громадян, прибуток роботодавців – це є джерела фінансування:

1. Добровільного медичного страхування

2. Обов’язкового медичного страхування

3. Систем охорони здоров'я соціального спрямування

4. Медичного страхування населення

298. Прибутки страхових організацій дозволяється використовувати для будь-якої комерційної чи некомерційної діяльності при:

1. Добровільному медичному страхуванні

2. Обов’язковому медичному страхуванні

3. Страхуванні окремого випадку захворювання

4. Медичному страхуванні на договірних основах

299. Прибутки страхових організацій дозволяється використовувати виключно для основної діяльності медичного страхування при:

1. Обов’язковому медичному страхуванні

2. Добровільному медичному страхуванні

3. Страхуванні окремого випадку захворювання

4. Медичному страхуванні на договірних основах

300. Система охорони здоров’я, яку називають системою Бісмарка фінансується:

1. З утворених контрольованих державою фондів обов’язкового медичного страхування

2. Шляхом загального оподаткування з державного бюджету і комунальних бюджетів

3. З багаточисельних фондів добровільного медичного страхування та прямих платежів споживачів

4. За рахунок різних пропорцій всіх можливих джерел фінансування

301. Система охорони здоров’я, яку називають системою Бевериджа фінансується:

1. Шляхом загального оподаткування з державного бюджету і комунальних бюджетів

2. З утворених контрольованих державою фондів обов’язкового медичного страхування

3. З багаточисельних фондів добровільного медичного страхування та прямих платежів споживачів

4. За рахунок різних пропорцій всіх можливих джерел фінансування

302. Ринкова або приватна система фінансується:

1. З багаточисельних фондів добровільного медичного страхування та прямих платежів споживачів

2. Шляхом загального оподаткування з державного бюджету і комунальних бюджетів

3. З утворених контрольованих державою фондів обов’язкового медичного страхування

4. За рахунок різних пропорцій всіх можливих джерел фінансування