
- •Передмова
- •Морально-етичні та деонтологічні аспекти медичної діяльності
- •Діагностика захворювань та догляд за хворими Загальні відомості про діагностику захворювань
- •Оцінка стану основних параметрів життєдіяльності організму.
- •Десмургія Призначення пов’язок
- •Правила накладання пов’язок
- •Помилки при накладанні м’яких пов’язок
- •Основні типи бинтових пов’язок
- •Характеристика окремих груп м´яких пов´язок
- •Пов'язки на голову та шию
- •Пов’язки на грудну клітку, живіт і таз
- •Пов’язка на пахову ділянку
- •Пов’язка на промежину
- •Пов’язки на верхню кінцівку
- •Пов’язки на нижню кінцівку
- •Асептика і антисептика Історія виникнення
- •Основні принципи антисептики
- •Основні принципи асептики
- •Дезінфекція
- •Принципи і види стерилізації
- •Підготовка рук до операції
- •Підготовка операційного поля
- •Стерилізація шовного матеріалу
- •Стерилізація перев’язувального матеріалу та білизни
- •Стерилізація хірургічного інструментарію
- •Загальні питання реаніматології
- •Термінальні стани
- •Серцево-легенева і церебральна реанімація
- •Етап а – відновлення прохідності дихальних шляхів
- •Етап в – екстрена штучна вентиляція легень і оксигенація
- •Етап с – підтримання кровообігу
- •Етапи d і e – застосування медикаментозних середників, інфузійної терапії, електрокардіоскопія і електрокардіографія
- •Етап f – електрична дефібриляція
- •Етапи g, h і I – оцінка стану хворого, відновлення свідомості і корекція недостатності функцій органів
- •Утоплення
- •Ураження електричним струмом
- •Повішання
- •Сонячний і тепловий удар
- •Опіки та відмороження Термічні і хімічні опіки
- •Опікова хвороба
- •Перша допомога при опіках
- •Радіаційні (променеві) опіки
- •Опіки електричним струмом
- •Відмороження
- •Отруєння
- •Діагностика отруєнь і принципи надання невідкладної допомоги
- •Активна детоксикація організму
- •Антидотна терапія
- •Основні антидоти, які найчастіше використовуються при гострих отруєннях
- •Отруєння барбітуратами
- •Отруєння наркотичними анальгетиками
- •Отруєння алкоголем
- •Отруєння фосфорорганічними речовинами
- •Отруєння беленою
- •Отруєння ртуттю та її сполуками
- •Отруєння чадним газом
- •Укуси комах
- •Укуси членистоногих
- •Укуси змій
- •Отруєння грибами
- •Кровотеча і крововтрата
- •Методи зупинки кровотечі
- •Долікарська медична допомога при зовнішніх кровотечах
- •1 Етап 2 етап
- •3 Етап 4 етап
- •Долікарська медична допомога при деяких специфічних видах зовнішніх кровотеч
- •Долікарська медична допомога при внутрішніх кровотечах
- •Переливання крові
- •Групи крові
- •Резус-фактор
- •Показання та протипоказання до переливання крові
- •Техніка переливання крові
- •Правила зберігання крові
- •Препарати крові
- •Компоненти крові та її препарати
- •Кровозамінники
- •Ускладнення від переливання крові
- •Рани і рановий процес
- •Протікання ранового процесу
- •Перша допомога при пораненнях
- •Загальні принципи лікування ран
- •Профілактика правця і анаеробної інфекції
- •Особливості лікування гнійних ран
- •Сторонні тіла ока
- •Сторонні тіла вуха та носа
- •Сторонні тіла гортані
- •Закриті ушкодження м’яких тканин
- •Розтягнення
- •Синдром тривалого стиснення
- •Вивихи і переломи Вивихи
- •Переломи кісток
- •Перша долікарська допомога при механічній травмі
- •Транспортна і лікувальна імобілізація Транспортна іммобілізація
- •Основні принципи і правила застосування транспортної імобілізації
- •Лікувальна імобілізація
- •Пошкодження грудної клітки і хребта
- •Закрита травма грудної клітки
- •Відкрита травма грудної клітки
- •Пошкодження хребта
- •Вагітність і пологи Діагностичні ознаки вагітності
- •Фізіологічні пологи
- •Перший період пологів
- •Другий період пологів
- •Третій період пологів
- •Оцінка стану новонародженої дитини
- •Ознаки зрілості та доношеності плода
- •Токсикози вагітних
- •Позаматкова вагітність
- •Гострі судинні розлади. Коматозні стани.
- •Непритомність
- •Гострі терапевтичні захворювання
- •Гіпертонічні кризи
- •Стенокардія
- •Інфаркт міокарду
- •Аритмії
- •Бронхіальна астма
- •Гострі хірургічні захворювання Діагностика і особливості перебігу гострої хірургічної патології
- •Основні гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини
- •Невідкладні стани у дітей
- •Гостра дихальна недостатність
- •Перша допомога при гострій дихальній недостатності у дітей
- •Фебрильні судоми
- •Особливості реанімації у дітей
- •Інфекційні захворювання
- •Правець
- •Синдром набутого імунного дефіциту
- •Психогенні захворювання Типи реагування на надзвичайну ситуацію
- •Психози
- •Порушення настрою
- •Маніакально-депресивний психоз
- •Епілепсія
- •Загальні принципи і методи поведінки з хворими на гострі психічні розлади
- •Неврологічні захворювання Біль в нижній частині спини
- •Головний біль
- •Короткий словник медичних термінів
- •Ситуаційні задачі
- •Література
Гострі терапевтичні захворювання
В практиці провізора досить часто зустрічаються випадки коли відвідувачі звертаються з гострим болем в ділянці серця, підвищенням артеріального тиску, порушенням дихання, спричиненим спазмом бронхів чи серцевою недостатністю.
Гіпертонічні кризи
Гіпертонічний криз– різке підвищення артеріального тиску, яке супроводжується нервово-судинними, гормональними і гуморальними зрушеннями.
Причиною кризу у хворих з артеріальною гіпертензією є психоемоційні перенапруження: неприємні звістки, конфлікти, ненормована робота особливо нервові навантаження. Часто кризи виникають в клімактеричному періоді, при дії на організм зовнішніх факторів, наприклад атмосферного тиску.
На даний час виділяють три види гіпертонічних кризів:
криз першого типу(пов'язаний з викидом в кров адреналіну) – розвивається швидко і проявляється головним болем, головокружінням, серцебиттям, загальним збудженням. Систолічний тиск підвищується на 80-100 мм. рт. ст., діастолічний – 30-50 мм рт. ст. Криз за 2-3 години проходить і швидко піддається корекції;
криз другого типу(викликаний викидом норадреналіну) – зустрічається на пізніх стадіях гіпертонічної хвороби і може продовжуватися до кількох днів. Проявляється різким головним болем, блюванням, нудотою, порушенням зору і слуху, інколи перехідною сліпотою. Діастолічний тиск сягає 140-160 мм рт. ст.;
третій тип(ускладнений гіпертонічний криз) – характеризується різким підвищенням тиску та розвитком ускладнень: гострою коронарною недостатністю, серцевою астмою, набряком легень, гострим порушенням мозкового кровообігу (динамічним, ішемічним чи геморагічним інсультом), набряком мозку з виникненням «гіпертонічної» коми.
Лікування, як правило починають з введення 3-4 мл 1 % розчину дібазолу довенно в поєднанні з 2 % розчином 2 мл папаверину дом'язово. Добрий ефект досягається від введення рауседину 0,75-1мл 0,25 % розчину дом'язово.
Клофелін (катапресан) довенно на розчині глюкози. У тяжких випадках вводять розчин 25% магнію сульфату дом'язово. Всі гіпотензивні препарати призначають з сечогінними середниками. Хворого з гіпертонічним кризом потрібно госпіталізувати для огляду лікаря. В умовах аптеки можна застосовувати таблетовані середники: β- адрекоблокатори: індерал, обзідан, атенолол, метапролол.
Стенокардія
Стенокардія– приступ болю стискаючого характеру, в основному за грудиною, викликаний недостатністю коронарного кровообігу і ішемією міокарду.
Причиною є атеросклеротичне ураження вінцевих судин, гіпертонічна хвороба, інфекційно-алергічні захворювання, сифиліс, цукровий діабет. Сприяючими факторами є алкоголь, нікотин, вживання надмірної кількості жирів. Провідну роль у виникненні стенокардії відіграє стрес.
Виділяють стенокардію напруження (стабільна і прогресивна) і стенокардію спокою. Крім того стенокардію поділяють на: ангіоневротичну (функціональну), ангіосклеротичну, ангіостенотичну, ангіотромботичну.
Для оцінки характеру стенокардії застосовується канадська класифікація, яка виділяє 4 функціональні класи за здатністю хворих виконувати фізичні навантаження: від виникнення стенокардії при інтенсивному фізичному навантаженні (І клас) до нездатності виконувати будь-яке фізичне навантаження без приступу стенокардії (ІV клас).
В типових випадках клініка характеризується приступом болю стискаючого характеру в ділянці грудини, який іррадіює в ліву руку, в ліву половину шиї і обличчя, в нижню щелепу, в ліве вухо, лопатку. Біль може супроводжуватися відчуттям тяжкості або стиснення за грудиною, нестачею повітря, відчуттям страху, загальною слабкістю, пітливістю, позивами на сечопуск. Приступ триває 1,5-5 хвилин, інколи дещо затягується. Може виникати декілька приступів з інтервалом в 10-15 хвилин. Якщо біль за грудиною спостерігається більше 20-30 хвилин, слід запідозрити інфаркт міокарду
Для зняття приступу стенокардії потрібно забезпечити хворому спокій і призначити нітрогліцерин (2-3 краплі 1% спиртового розчину або 1-2 таблетки по 0,0005 г під язик). При відсутності ефекту повторюють нітрогліцерин, дом'язово вводять по 2 мл анальгіну і папаверину та дімедрол. Можна поставити гірчичники на грудину і ділянку серця, тепло до рук, дати подихати хворому киснем. Для попередження стенокардії застосовують нітрати пролонгованої дії: сустак-форте, сустак-міте, нітронг та ін.
Хворого з купованим приступом стенокардії, потрібно направити до лікаря для детального обстеження та лікування.