- •Передмова
- •Морально-етичні та деонтологічні аспекти медичної діяльності
- •Діагностика захворювань та догляд за хворими Загальні відомості про діагностику захворювань
- •Оцінка стану основних параметрів життєдіяльності організму.
- •Десмургія Призначення пов’язок
- •Правила накладання пов’язок
- •Помилки при накладанні м’яких пов’язок
- •Основні типи бинтових пов’язок
- •Характеристика окремих груп м´яких пов´язок
- •Пов'язки на голову та шию
- •Пов’язки на грудну клітку, живіт і таз
- •Пов’язка на пахову ділянку
- •Пов’язка на промежину
- •Пов’язки на верхню кінцівку
- •Пов’язки на нижню кінцівку
- •Асептика і антисептика Історія виникнення
- •Основні принципи антисептики
- •Основні принципи асептики
- •Дезінфекція
- •Принципи і види стерилізації
- •Підготовка рук до операції
- •Підготовка операційного поля
- •Стерилізація шовного матеріалу
- •Стерилізація перев’язувального матеріалу та білизни
- •Стерилізація хірургічного інструментарію
- •Загальні питання реаніматології
- •Термінальні стани
- •Серцево-легенева і церебральна реанімація
- •Етап а – відновлення прохідності дихальних шляхів
- •Етап в – екстрена штучна вентиляція легень і оксигенація
- •Етап с – підтримання кровообігу
- •Етапи d і e – застосування медикаментозних середників, інфузійної терапії, електрокардіоскопія і електрокардіографія
- •Етап f – електрична дефібриляція
- •Етапи g, h і I – оцінка стану хворого, відновлення свідомості і корекція недостатності функцій органів
- •Утоплення
- •Ураження електричним струмом
- •Повішання
- •Сонячний і тепловий удар
- •Опіки та відмороження Термічні і хімічні опіки
- •Опікова хвороба
- •Перша допомога при опіках
- •Радіаційні (променеві) опіки
- •Опіки електричним струмом
- •Відмороження
- •Отруєння
- •Діагностика отруєнь і принципи надання невідкладної допомоги
- •Активна детоксикація організму
- •Антидотна терапія
- •Основні антидоти, які найчастіше використовуються при гострих отруєннях
- •Отруєння барбітуратами
- •Отруєння наркотичними анальгетиками
- •Отруєння алкоголем
- •Отруєння фосфорорганічними речовинами
- •Отруєння беленою
- •Отруєння ртуттю та її сполуками
- •Отруєння чадним газом
- •Укуси комах
- •Укуси членистоногих
- •Укуси змій
- •Отруєння грибами
- •Кровотеча і крововтрата
- •Методи зупинки кровотечі
- •Долікарська медична допомога при зовнішніх кровотечах
- •1 Етап 2 етап
- •3 Етап 4 етап
- •Долікарська медична допомога при деяких специфічних видах зовнішніх кровотеч
- •Долікарська медична допомога при внутрішніх кровотечах
- •Переливання крові
- •Групи крові
- •Резус-фактор
- •Показання та протипоказання до переливання крові
- •Техніка переливання крові
- •Правила зберігання крові
- •Препарати крові
- •Компоненти крові та її препарати
- •Кровозамінники
- •Ускладнення від переливання крові
- •Рани і рановий процес
- •Протікання ранового процесу
- •Перша допомога при пораненнях
- •Загальні принципи лікування ран
- •Профілактика правця і анаеробної інфекції
- •Особливості лікування гнійних ран
- •Сторонні тіла ока
- •Сторонні тіла вуха та носа
- •Сторонні тіла гортані
- •Закриті ушкодження м’яких тканин
- •Розтягнення
- •Синдром тривалого стиснення
- •Вивихи і переломи Вивихи
- •Переломи кісток
- •Перша долікарська допомога при механічній травмі
- •Транспортна і лікувальна імобілізація Транспортна іммобілізація
- •Основні принципи і правила застосування транспортної імобілізації
- •Лікувальна імобілізація
- •Пошкодження грудної клітки і хребта
- •Закрита травма грудної клітки
- •Відкрита травма грудної клітки
- •Пошкодження хребта
- •Вагітність і пологи Діагностичні ознаки вагітності
- •Фізіологічні пологи
- •Перший період пологів
- •Другий період пологів
- •Третій період пологів
- •Оцінка стану новонародженої дитини
- •Ознаки зрілості та доношеності плода
- •Токсикози вагітних
- •Позаматкова вагітність
- •Гострі судинні розлади. Коматозні стани.
- •Непритомність
- •Гострі терапевтичні захворювання
- •Гіпертонічні кризи
- •Стенокардія
- •Інфаркт міокарду
- •Аритмії
- •Бронхіальна астма
- •Гострі хірургічні захворювання Діагностика і особливості перебігу гострої хірургічної патології
- •Основні гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини
- •Невідкладні стани у дітей
- •Гостра дихальна недостатність
- •Перша допомога при гострій дихальній недостатності у дітей
- •Фебрильні судоми
- •Особливості реанімації у дітей
- •Інфекційні захворювання
- •Правець
- •Синдром набутого імунного дефіциту
- •Психогенні захворювання Типи реагування на надзвичайну ситуацію
- •Психози
- •Порушення настрою
- •Маніакально-депресивний психоз
- •Епілепсія
- •Загальні принципи і методи поведінки з хворими на гострі психічні розлади
- •Неврологічні захворювання Біль в нижній частині спини
- •Головний біль
- •Короткий словник медичних термінів
- •Ситуаційні задачі
- •Література
Ураження електричним струмом
При ураженні електричним струмом виникають глибокі функціональні зміни центральної нервової системи, дихальної і серцево-судинної систем, які поєднуються з ураженням тканин в місці контакту з джерелом електроструму. Тяжкість і глибина цих уражень залежать від величини напруги електроструму і омічним опором тіла людини та предметів, які на момент електротравми знаходилися між потерпілим і джерелом електроенергії. Електричний опір людського тіла знижується при втомі, вживанні алкоголю, виснаженні, хронічних захворюваннях нервової, ендокринної і серцево-судинної систем. Крім того, найбільш несприятливий прогноз при ураженні електрострумом дітей чи людей літнього віку.
Особливості функціональних розладів при електротравмі залежать від характеру струму (постійний чи змінний), напруги в точках контакту, сили струму, шляху проходження електроструму в організмі («петля струму»), тривалості його дії, метеорологічних умов та ін. Постійний струм напругою до 40 V не викликає смертельних уражень, однак при зростанні напруги до 220 V смертельний наслідок може бути у 20-30 % випадків, а напруга 3000 V і вище практично завжди смертельна. Змінний струм з напругою 220 V і частотою 50 Гц більш небезпечний, а змінний струм дуже високої напруги (1500 V), великої сили струму (2-3 А) і високої частоти (10 тис.-1 млн. Гц) є нешкідливий і використовується з лікувальною метою.
Термінальний стан при ураженні електричним струмом викликає внаслідок фібриляції шлуночків серця, пригнічення довгастого мозку і тетанічного спазму дихальних м’язів. Параліч дихального центру може виникнути не відразу, а впродовж 2-3 годин з моменту електротравми. Деколи вплив електричного струму може спричинити різке гальмування центрів регуляції дихання і кровообігу. Такий стан називають електричною летаргією, і він вимагає тривалого лікування в реанімаційному відділенні.
Коли петля струму проходить через грудну клітку, як правило порушується серцева діяльність в вигляді шлуночкових фібриляцій або асистолії. Характерною ознакою при ураженні електрострумом є спазм дихальних м’язів і голосових складок, внаслідок чого потерпілий не може покликати оточуючих на допомогу. Якщо джерело електроструму було захоплене долонею, то самостійно звільнитися від нього в більшості випадків людина не може через неможливість розтиснути пальці.
Ураження блискавкою, незважаючи на втрату потерпілим свідомості, є менш небезпечним, що пояснюється короткочасним впливом електричного розряду. Смертельними є тільки ураження в голову. Слід пам’ятати, що блискавка може проходити велику відстань не тільки в вертикальному напрямку, а й в горизонтальному (через телефонні чи електричні дроти). Асоціацією метеорологів США описані випадки ураження людини блискавкою через телефонну трубку і водопровідні труби.
Перша допомога полягає в негайному припиненні дії електричного струму на організм потерпілого. Для того, щоб ізолювати людину від джерела електроструму слід використовувати предмети, які не проводять електричний струм (суха дерев’яна чи пластмасова палиця, гумові рукавиці тощо). При зупинці кровообігу і дихання проводяться негайні реанімаційні заходи за системою АВС. Перед виконанням закритого масажу серця проводять 1-2 удари кулаком в нижню третину грудини. Після відновлення основних життєвих функцій потерпілого слід негайно госпіталізувати в медичний заклад.