Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Очки, тести РОЗВЯЗАНІ.doc
Скачиваний:
195
Добавлен:
18.02.2016
Размер:
340.48 Кб
Скачать

Тести з офтальмології

1.Метод бокового (фокального) освітлення дозволяє обстежити:

а) сітківку і скловидне тіло;

б) райдужку і скловидне тіло;

*в) кон’юнктиву, склеру, рогівку, передню камеру, райдужку і зіницю;

г) повіки і кон’юнктиву ;

д) сітківку і передню камеру.

2. Метод бокового (фокального) освітлення застосовують з метою:

а) огляду деталей очного дна;

б) оцінки прозорості оптичних середовищ;

в) огляду кута передньої камери;

*г) детального огляду кон’юнктиви, склери, рогівки, передньої камери, райдужки і зіниці.

д) визначення кута косоокості.

3. Екзофтальмометрія дозволяє виміряти:

а) ширину очної щілини;

б) відстань від внутрішнього до зовнішнього кута повік;

*в) ступінь вистояння очних яблук;

г) міжзіничну відстань;

д) ступінь косоокості.

4. В нормі вистояння очних яблук складає:

а) 10-12 мм;

*б) 17-19 мм;

в) 28-30 мм;

г) 37-39 мм;

д) 5-6 мм.

5. Допустима різниця у вистоянні очних яблук:

*а) 1 мм;

б) 2 мм;

в) 4 мм;

г) 7 мм;

д) 10 мм.

6. Метод дослідження в прохідному світлі використовують в основному для дослідження:

а) сітківки;

б) райдужки і скловидного тіла;

в) кон’юнктиви, склери, рогівки, передньої камери, райдужки;

*г) кришталика і скловидного тіла;

д) кута передньої камери.

7. Дослідження методом прохідного світла застосовують з метою:

а) огляду деталей очного дна;

*б) оцінки прозорості оптичних середовищ;

в) огляду кута передньої камери;

г) детального огляду кон’юнктиви, склери, рогівки, передньої камери та райдужки.

д) визначення кута косоокості.

8. При дослідженні методом прохідного світла виявлені нерухомі помутніння, які рухаються відповідно до рухів очного яблука. Де локалізовано помутніння?

*а) в кришталику або в рогівці;

б) в рогівці;

в) в передній камері;

г) в кришталику;

д) в скловидному тілі.

9. При дослідженні методом прохідного світла виявлені плаваючі помутніння, які рухаються не у відповідності до рухів очного яблука. Де локалізовано помутніння?

а) в рогівці;

б) на райдужці;

в) в передній камері;

г) в кришталику;

*д) в скловидному тілі.

10. При дослідженні методом прохідного світла виявлені нерухомі помутніння, які рухаються відповідно до рухів очного яблука: при русі очного яблука вгору - помутніння рухається вниз, при русі очного яблука вліво – помутніння рухається вправо. Де локалізовано помутніння?

а) в передніх шарах кришталика;

б) в рогівці;

в) в передній камері;

*г) в задніх шарах кришталика;

д) в скловидному тілі.

11. При дослідженні методом прохідного світла виявлені нерухомі помутніння, які рухаються відповідно до рухів очного яблука: при русі очного яблука вгору - помутніння рухається вгору, при русі очного яблука вліво – помутніння рухається вліво. Де локалізовано помутніння?

а) в передніх шарах кришталика;

*б) в рогівці;

в) в передній камері;

г) в задніх шарах кришталика;

д) в скловидному тілі.

12. При дослідженні методом прохідного світла виявлені нерухомі помутніння, які рухаються відповідно до рухів очного яблука: при русі очного яблука вгору - помутніння залишається на місці, при русі очного яблука вліво – помутніння залишається на місці. Де локалізовано помутніння?

*а) в передніх шарах кришталика;

б) в рогівці;

в) в передній камері;

г) в задніх шарах кришталика;

д) в скловидному тілі.

13. При дослідженні методом прохідного світла рефлекс з очного дна відсутній (зіниця не світиться рожевим світлом). Що може бути причиною цього?

а) точкові інфільтрати на рогівці;

*б) тотальне більмо рогівки і(або) зріла катаракта і(або) тотальний гемофтальм;

в) початкова катаракта і(або) дистрофічні зміни в скловидному тілі;

г) патологічні зміни на сітківці;

д) патологічні зміни на сітківці і(або) вивих кришталика.

14. При дослідженні методом прохідного світла рефлекс з очного дна тьмяно-рожевий (зіниця не світиться яскраво-рожевим світлом). Що може бути причиною цього?

а) точкові інфільтрати на рогівці;

б) тотальне більмо рогівки і(або) зріла катаракта і(або) тотальний гемофтальм;

*в) початкова катаракта і(або) дистрофічні зміни в скловидному тілі і(або) частковий гемофтальм;

г) патологічні зміни на сітківці;

д) патологічні зміни на сітківці і(або) вивих кришталика.

15. При дослідженні методом прохідного світла рефлекс з очного дна яскраво-рожевий (зіниця світиться яскраво-рожевим світлом). Що може бути причиною цього?

а) точкові інфільтрати на рогівці;

б) тотальне більмо рогівки і(або) зріла катаракта і(або) тотальний гемофтальм;

в) початкова катаракта і(або) дистрофічні зміни в скловидному тілі і(або) частковий гемофтальм;

*г) варіант норми;

д) патологічні зміни на сітківці і(або) вивих кришталика.

16. Дослідження очного дна проводять методом:

а) екзофтальмометрії;

?*б) офтальмоскопії;

в) бокового (фокального освітлення);

г) прохідного світла;

?*д) гоніоскопії.

17. Дослідження методом офтальмоскопії застосовують з метою:

*а) огляду деталей очного дна;

б) оцінки прозорості оптичних середовищ;

в) огляду кута передньої камери;

г) детального огляду кон’юнктиви, склери, рогівки, передньої камери та райдужки.

д) визначення кута косоокості.

18. Метод, який дозволяє вивчати зміни очного дна з допомогою світла різного спектрального складу називається:

а) офтальмоспектроскопія;

*б) офтальмохромоскопія;

в) офтальмостереоскопія;

г) непряма офтальмоскопія;

д) пряма офтальмоскопія.

19. Дослідження методом офтальмохромоскопії застосовують з метою:

а) огляду деталей очного дна;

б) оцінки прозорості оптичних середовищ;

в) огляду кута передньої камери;

г) детального огляду кон’юнктиви, склери, рогівки, передньої камери та райдужки.

*д) диференціальної діагностики деяких патологічних змін на очному дні.

20. В скільки разів зображення очного дна збільшено при непрямій офтальмоскопії?

а) в 2;

*б) в 4-6;

в) в 10;

г) в 13-16;

д) в 24-28.

21. В скільки разів зображення очного дна збільшено при прямій офтальмоскопії?

а) в 2;

б) в 4-6;

в) в 10;

*г) в 13-16;

д) в 24-28.

22. Перелічіть методи для дослідження очного дна:

а) пряма і непряма офтальмоскопія;

б) пряма і непряма офтальмоскопія, гоніоскопія і дослідження методом прохідного світла;

*в) пряма і непряма офтальмоскопія, офтальмоскопія з допомогою фундус-лінзи та офтальмохромоскопія;

г) метод фокального освітлення, метод дослідження у прохідному світлі, пряма і непряма офтальмоскопія;

д) біомікроскопія та гоніоскопія.

23. Опишіть диск зорового нерва (ДЗН) в нормі:

а) ДЗН – блідо-рожевий, межі чіткі, фізіологічна екскавація поширена, судинний пучок знаходиться біля носового краю диску;

*б) ДЗН – блідо-рожевий, межі чіткі, фізіологічна екскавація не поширена, судинний пучок в центрі;

в) ДЗН – блідо-рожевий, межі стушовані, фізіологічна екскавація не поширена, судинний пучок в центрі;

г) ДЗН – білий, межі чіткі, фізіологічна екскавація не поширена, судинний пучок в центрі;

д) ДЗН – білий з сіруватим відтінком, межі чіткі, фізіологічна екскавація не поширена, судинний пучок в центрі;

24. Калібр артерій і вен в нормі має співвідношення:

а) 1:3;

б) 3:4;

в) 1:2;

г) 1:1;

*д) 2:3.

25. Які зміни диску зорового нерва є підставою для негайної консультації нейрохірурга (невропатолога)?

а) ДЗН – блідо-рожевий, межі чіткі, фізіологічна екскавація поширена, судинний пучок знаходиться біля носового краю диску;

б) ДЗН – блідо-рожевий, межі чіткі, фізіологічна екскавація не поширена, судинний пучок в центрі;

*в) ДЗН – гіперемований, набряклий, межі відсутні, фізіологічна екскавація не поширена, судинний пучок в центрі;

г) ДЗН – білий, межі стушовані, фізіологічна екскавація не поширена, судинний пучок в центрі;

г) ДЗН – білий з сіруватим відтінком, межі чіткі, фізіологічна екскавація не поширена, судинний пучок в центрі;

26. При обстеженні хворого виявлено односторонню диплопію, птоз, мідріаз, відсутність рухів очного яблука; гострота зору збережена. Що може бути причиною цього?

а) Симптом нижньої орбітальної щілини;

б) Симптом верхньої орбітальної щілини;

в) Симптом Горнера;

г) Пошкодження окорухового нерва;

д) Неврит зорового нерва.

27. При обстеженні хворого виявлено односторонню диплопію, птоз, мідріаз, відсутність конвергенції, розбіжну косоокість; функція відведення ока і гострота зору збережена. Що може бути причиною цього?

а) Симптом нижньої орбітальної щілини;

б) Симптом верхньої орбітальної щілини;

в) Синдром Горнера;

г) Пошкодження окорухового нерва;

д) Неврит зорового нерва.

28. При обстеженні хворого виявлено односторонній, птоз, міоз, енофтальм. Що може бути причиною цього?

а) Симптом нижньої орбітальної щілини;

б) Симптом верхньої орбітальної щілини;

*в) Синдром Горнера;

г) Пошкодження окорухового нерва;

д) Неврит зорового нерва.

29.Клінічна рефракція це:

А) формування рефракції під впливом неблагоприємних факторів

Б) зміна заломлюючої сили оптичної системи по мірі росту організму

В) положення дальшої точки ясного зору

Г) заломлююча сила оптичної системи, виражена в діоптріях

*Д) положення головного фокусу оптичної системи по відношенню до сітківки

Е) положення головного фокусу оптичної системи по відношенню до рогівки

30. Найдальша точка ясного зору при міопії знаходиться

*А) Перед оком на кінцевій відстані

Б) В вузловій точці ока

В) На сітківці

Г) В безконечності

Д) За сітківкою

Е) Найдальшої точки не існує

31. Найдальша точка ясного зору при гіперметропії знаходиться

А) Перед оком на кінцевій відстані

Б) В вузловій точці ока

В) На сітківці

Г) В безконечності

Д) За сітківкою

*Е) Найдальшої точки не існує

32. Акомодація очей при конвергенції називається

А) Абсолютна акомодація

*Б) Відносна акомодація

В) Акомодативна конвергенція

Г) Східна акомодація

Д) Спазм акомодації

Е) Все вищеперечислене

33. При акомодації в оці проходять наступні зміни

А) Зміна форми кришталика

Б) Зміна глибини передньої камери

В) Кришталик опускається вниз

Г) Оптична сила ока збільшується

Д) Звуження зрачка

*Е) Все вищеперечислене

34. Пресбіопіч пов’язана з

А) Дистрофією війчатого тіла

*Б) Віковим зменшенням еластичності кришталика

В) Потовщенням капсули кришталика

Г) Зміщенням рефракції в сторону далекозорості

Д) Розрідженням скловидного тіла

Е) Все вищеперечислене

35. Які окуляри для читання потрібні еметропу в віці 55 років ?

А) + 1,0 дптр

Б) + 1,5 дптр

*В) + 2.5 дптр

Г) – 1,0 дптр

Д) – 1,5 дптр

Е) – 2,5 дптр

36. Ступінь гіперметропії при суб’єктивному визначенніі рефракції визначається по

*А) самій сильній (+) лінзі, яка оптимально покращує зір

Б) самій слабкій (+) лінзі,яка оптимально покращує зір

В) ) самій сильній (-) лінзі, яка оптимально покращує зір

Г) самій слабкій (-) лінзі,яка оптимально покращує зір

Д) самій сильній (+) лінзі, яка дає зір 0,5

Е) середньому значенню лінз, які дають найкращий зір

37. Під терміном циклоплегія розуміють

А) параліч окорухових м’язів

Б) нерухомість зіниці

В) медикаментозний мідріаз

*Г) параліч ціліарного м’язу

Д) акомодативна втома

Е) все вищеперечислене

38. Найбільш часте ускладнення гіперемтропії

А) амбліопія

Г) гетерофонія

Д) спазм акомодації

Е) м’язова астенопія

*Д) акомодаційна астенопія

39. Вкажітьнайбільш важке ускладнення міопії важкої степені

А) пляма Фукса

*Б) відшарування сітківки

В) дегенерація сітківки

Г) розхідна косоокість

Д) крововилив в сітківку

Е) ускладнена катаракта

40. Чим коригується фізіологічний астигматизм

А) контактними лінзами

Б) сферичними скельцями

В) циліндричними скельцями

Г) сферо- циліндричними скельцями

Е) лазерною корекцією

41. Назвіть клінічні ознаки ту­беркульозно-алергічних кератитів

  1. Паннус

  2. Зниження чутливості рогівки

  3. Наявність фліктен

  4. Виділення палочки туберкульозу при посівах

  5. Формування більма рогівки

42. Назвіть основне джерело живлення рогівки

  1. Крайова петльова сітка

  2. Осмос із вологи передньої камери

  3. Велике артеріальне коло райдужки

  4. Сльозна рідина

  5. Власні судини

43. Назвіть об'єктивні ознаки ураження рогівки

  1. Перикорнеальна ін'єкція

  2. Блефароспазм

  3. Порушення прозорості рогівки

  4. Зниження ВОТ

  5. Крововилив у передню камеру

44. Десцеметоцеле формується при

  1. Поверхневому ураженні рогівки

  2. Перфорації рогівки

  3. Порушенні строми рогівки до задньої прикордонної пластинки

  4. При невусі в області лімба

  5. Защемленні райдужки в перфораційному отворі

45. Яка заломлююча сила рогівки?

1 20-30 дптр

2 31-40 дптр

3 38- 48 дптр

  1. 51-60 дптр

  2. 61-70 дптр

46. Ознакою втягування в трахоматозний процес рогівки вва­жається

  1. Утворення паннуса із вростанням судин

  2. Рогівка, вражається рідко, спос­терігаються поверхневі точкові інфільтрати

  3. Рогівка, не вражається трахомою

  4. Незначні виділення

  5. Утворення плівок, що міцноспаяні із кон'юнктивою

47. Основна ознака, що від­різняє туберкульозно-алергічний кератит

  1. Паннус

  2. Дисковидний інфільтрат

  3. Фліктена

  4. Деревоподібні розгалуження

  5. Дифузне скаламучення рогівки

48. Вкажіть тип судинної реакції (ін'єкщї) при повзучій виразці рогівки

  1. Перикорнеальна

  2. Застійна

  3. Змішана

  4. Кон'юнктивальна

  5. Підкон'юнктивальна

49. При герпетичних кератитах чутливість рогівки

  1. Підвищена

  2. Знижена

  3. Не змінюється

  4. Підвищена на периферії рогівки

  5. Все перелічене вірно

50. Для повзучої виразки рогівки характерно

  1. Інфіл ьтрат дисковидної форми з кратероподібним дном

  2. Наявність прогресуючого краю

  3. Розповсюдження лише поверх­нево без загрози перфорації

  4. Перифокальна інфільтрація, гіпопіон

  5. Інфільтрат дисковидної форми з кратероподібним дном, наявність прогресуючого краю, розповсюдження лише поверх­нево без загрози перфорації, перифокальна інфільтрація, гіпопіон

51. Деревоподібне ураження рогівки зазвичай виникає

  1. При аденовірусному кератиті

  2. При розацеа-кератиті

  3. При герпетичному кератиті

  4. При сифілітичному кератиті

  5. При туберкульозно-алергічному кератиті

52. Множинні монетоподібні скаламучення виникають

  1. При герпетичному кератиті

  2. При аденовірусному кератиті

  3. При розацеа-кератиті

  4. При трахомі

  5. Сифілітичному кератиті

53. Для якого гострого захво­рювання рогівки характерно висипання епітеліальних пухирців і інфільтрац вигляді сірих смуг (тріщини епітелія)?

  1. Гратчастої дистрофії рогівки

  2. Фліктенульозного кератиту

  3. Деревоподібного кератиту

  4. Аденовірусного кератокон'юти віту

  5. Сухого кератокон'юнктивіту

54. Чи визначається паличка Коха в тканині рогівки при туберкульоз­но-алергічному ураженні

  1. Тільки в гострому періоді

  2. Не визначається

  3. Тільки в період реміссії

  4. Тільки при супутньому іридоцикліті

  5. Так, завжди

55. Циклічність протікання притаманна

  1. Паренхіматозному сифілітично­му кератиту

  2. Туберкульозному кератиту

  3. Склерозуючому кератиту

  4. Повзучій виразці рогівки

  5. Авітамінозному кератиту

56. Фліктена при туберкульоз­но-алергічному кератиті представляє со­бою

  1. Вузлик

  2. Пухирець

  3. Виразка

  4. Рубець

  5. Ерозію

57. Скільки періодів вирізняють у клініці дифузного паренхіматозної сифілітичного кератиту

  1. Два

  2. П'ять

  3. Три

  4. Шість

  5. Не має періодів

58. При якому захворюванні в рогівці є точкові інфільтрати і дрібні вези­кули вздовж нервових стволів

  1. Туберкульозно-алергічному кера­титі

  2. Герпетичному древовидному ке­ратиті

  3. Синдромі С'єгрена

  4. Кератоконусі

  5. Аденовірусному епітеліальному кератокон'юнктивіті

59. Для якого захворювання характерна поява скаламучення круглої форми у средніх шарах строми, яке де­формує оптичний зріз рогівки?

  1. Туберкульозно-алергічного кератиту

  2. Очного зостеру

  3. Герпетичного кератиту

  4. Сифілітичного кератиту

  5. Аденовірусного кератиту

60. Визначте клінічні ознаки кератита, що викликається синьогнійною паличкою

  1. Виразний набряк повік та кон'юнктиви

  2. Точкові епітеліальні скаламучення у рогівці

  3. Виділення синьогнійної палички у посіві

  4. Гіпопіон сірого кольору

  5. Інфільтрат сіро-блакитного кольору над поверхнею рогівки

61. Що слід використовуватипри лікуванні герпетичного кератиту в по­чатковому періоді?

  1. Пошарову кератопластику

  2. Кортикостероїдні препарати

  3. Противогерпетичну полівакцину

  4. Інтерферони

  5. Препарати ацикловіру

62. Ознаки перикорнеальної інфекції.

  1. поверхнева

  2. яскраво-червоного забарвлення

  3. по всій кон’юнктиві

  4. рухома

  5. фіолетового кольору, глибока, нерухома

63. Джерела живлення рогівки.

  1. за рахунок власних судин

  2. завдяки кон’юнктиві, дифузно з передньої камери, з перилімбальної сітки судин, сльозою, нервовою трофікою

  3. за рахунок судин хоріоідеї

  4. перилімбальна сітка судин

  5. дифузно з передньої камери

64. Причини зарощення зіниці при кератитах.

  1. супроводжується ірідоциклітом

  2. наявкісїь медикаментозного мідриазу

  3. наявність гіфеми

  4. супроводжується рогівковим синдромом

  5. наявність перікорнеальної ін’экції

65. Рогівкові симптоми при туберкульозно-алергічному кератиті.

  1. гіпопіон

  2. міліарні або солітарні фліктени

  3. мідриаз

  4. десцеметоцеле

  5. ерозії рогівки.

66. Що таке гіпіон?

  1. звуження зіниці

  2. розширення зіниці

  3. кров в передній камері

  4. гній в передній камері

  5. запальний процес судинної оболонки

67. Наслідки повзучої виразки рогівки

  1. перикорнеальна ін’єкція

  2. гіпопіон

  3. десцементоцеле, перфорація рогівки, гіпопіон, більмо рогівки

  4. перфорація рогівки

  5. більмо рогівки

68. Які бувають герпетичні керати?

  1. скрофульозний, деревовидний,

  2. фліктенульозний, глибокий паренхіматозний, метагерпетичний

  3. глибокий паренхіматозний, нейропаралітичний

  4. деревовидний, метагерпетичний, дисковидний, глибокий дифузний

  5. нейропаралітичний, скрофульозний

69. Рогівка це:

  1. передня частина фіброзної капсули очного яблука

  2. внутрішній шар повік

  3. судинна оболонка очного явлука

  4. хрящ повік

  5. слизова оболонка

70. Ознаки нормальної рогівки

  1. гладка, прозора, чутлива, блискуча, сферична

  2. біла, блискуча,

  3. блідо-рожева, сферична

  4. гладка, прозора

  5. блискуча, сферична

71. Шари рогівки:

  1. фіброзна, судинна

  2. м’язава, хрящова, слизова

  3. багатошаровий епітелій, передня погранична, паренхіма, задня погранична, ендотелій

  4. передня погранична, паренхіма, задня погранична

  5. багатошаровий епітелій, ендотелій

72. Активацію увеосклерального відтоку забезпечує

а) трабекулотомія

б) базальна іридектомія

в) дилатація супрахоріоідального простору

г) синусотрабекулектомія

д) трабекулоспазис

73. При якій формі глаукоми видалення кришталика вважається радикальним методом лікування

а) неоваскулярній

б) відкритокутовій

в) факогенній

г) гіперсекреторній

д) все перелічене вірно

74. Тонографія дозволяє оцінити

а) рефракцію очного яблука

б) гемодинаміку очного яблука

в) гідродинаміку ока

г) трофіку тканин очного яблука

д) все перелічене вірно

75. Головною метою лікування при глаукомі вважається

а) підвищення гостроти зору до 1.0

б) зниження офтальмотонусу до 26.0 мм. рт.ст. і нижче

в) зниження офтальмотонусу до 20 мм.рт.ст.

г) добитися толерантного ВОТ

д) знизити офтальмотонус і покращити гостроту зору

76. Хірургічним методом лікування глаукоматозної атрофії зорового нерва є

а) задня трепанація

б) міотомія зовнішніх прямих м’язів

в) склероукріплюючі операції

г) розсікання склерального кільця ДЗН і перев’язка вискової поверхневої артерії

д) Лазерстимуляція дренажної зони кута передньої камери

77. Офтальмотонус називається толерантним, якщо ВОТ

а) менше 28 мм. рт.ст.

б) не більше 26 мм.рт.ст.

в) від 18 до 27 мм. рт.ст.

г) при виявленому ВОТ відсутня негативна динаміка поля зору

д) при виявленому ВОТ нормальне поле зору

78. Які операції найбільш ефективні при відкритокутовій формі глаукоми?

а) синусотрабекулотомія за М.М.Красновим

б) глибока склеректомія за С.М.Федоровим

в) клапанна трабекулотомія за А.П. Нестеровим

г) інтрасклеральне мікродренування за П.І.Лебеховим

д) все перелічене вірно

79. Середньостатистичний оптимальний режим інстиляції містиків

а) 3-4 рази на добу і не більше двох препаратів

б) 2 рази на добу і не більше одного препарату

в) 6 разів на добу і 3-4 препарати

г) 8 разів на добу і 2-3 препарати

д) до 6 разів на добу і не більше 5-6 препаратів

80. Які зміни поля зору найбільш характерні для ранніх стадій глауком?

а) скотома Б’єррума, збільшення сліпої плями

б) скотома Зайделя

в) височний острівець

г) концентричне звуження поля зору

д) скотома Йенсена

81. Яка форма глаукоми найбільш часто зустрічається при цукровому діабеті?

а) первинна

б) неоваскулярна

в) Факогенна

г) увеальна

д) токсична

82. Волога передньої камери містить?

а) хлориди

б) аскорбінову кислоту

в) молочну кислоту

г) білки

д) все перелічене вірно

83. Термін „глаукома” означає захворювання при якому наявне?

а) підвищення ВОТ

б) атрофія ДЗН з екскавацією

в) звуження периферичних меж поля зору

г) парацентральні скотоми

д) все перелічене вірно

84. Що характеризує стабілізацію зорових функцій при глаукомі?

а) гострота зору

б) поле зору

в) світловідчуття

г) кольоровідчуття

д) все перелічене вірно

85. При факогенній глаукомі показано:

а) синусотрабекулоектомія

б) іридектомія

в) Іридоциклоретракція

г) застосування міотиків

д) видалення кришталика

86. Блокада кута передньої камери коренем райдужки характеризує

а) відкритокутову глаукому

б) закритокутову глаукому

в) неоваскулярну глаукому

г) змішану глаукому

д) вроджену глаукому

87. При якому відношенні екскавації ДЗН заносять до групи відносного ризику

а) е/Д 0,4 – 0,6

б) е/Д >0,6

в) е/Д 0,2

г) е/Д 0,3

д) е/Д 0,1

88. Для глаукоми з низьким тиском характерно:

а) глаукоматозна екскавація ДЗН

б) характерне звуження поля зору

в) загальна артеріальна гіпотонія

г) атрофія переднього відділу судинного тракту

все перелічене вірно

89. Для глаукоми характерно

а) зниження тонусу стінок судин ока

б) зниження кровообігу через судинну оболонку

в) підвищення артеріального тиску в артеріокапілярній сітці

г) венозний стаз

д) все перелічене вірно

90. В етіології первинної глаукоми мають місце

а) спадковість

б) нейроендокринні фактори

в) гемодинамічні фактори

г) порушення обміну речовин

д) все перелічене вірно

91. При лікуванні злоякісної глаукоми показані до вжитку консервативно

а) мідріатики

б) діакарб

в) антибіотики

г) кортикостероїди

д) анальгетики

92. При відкритокутовій глаукомі частіше зустрічається глаукома:

а) із зіничним блоком

б) повзуча

в) пігментна і псевдоексфоліативна

г) злоякісна

д) неоваскулярна

93. У механізмі закриття кута передньої камери ока має значення:

а) зменшення глибини передньої камери

б) функціональний зіничний блок

в) утворення складки райдужної оболонки біля її кореня

г) зміщення допереду склистого тіла і кришталика

д) усі перераховані фактори

94. При відкритокутовій глаукомі з низьким ВОТ показанням до операції вважається:

а) зниження центрального зору

б) поява больових відчуттів в оці

в) звуження поля зору

г) негативна проба Маринчева

д) все перелічене вірно

95. При поєднанні глаукоми і катаракти необхідно:

а) оперувати катаракту

б) оперувати глаукому

в) оперувати глаукому і катаракту одночасно

г) лікувати міотиками

д) все перелічене вірно

96. Для лікування відкритокутової глаукоми використовуються:

а) пілокарпін

б) гомотропін

в) вітамінні краплі

г) фібринолізин

д) кортикостероїди

97. Лікування гострого нападу закритокутової глаукоми включає:

а) часте закапування мідріатиків

б) часте закапування міотиків

в) фізіотерапевтичні процедури

г) ін’єкції кортикостероїдів

д) ін’єкції антибіотиків

98. Ранньою ознакою закритокутової глаукоми є:

а) затуманення зору

б) райдужні кола

в) звуження кута передньої камери

г) бомбаж райдужки

д) все перелічене вірно

99. Відтік внутрішньоочної рідини діє:

а) через трабекулу

б) через передній відділ судинного тракту

в) через периваскулярні простори райдужки і війкового тіла

г) через периваскулярні простори сітківки і ДЗН

д) все перелічене вірно

100. Яка операція найбільш доцільна при вродженій глаукомі:

а) базальна іридектомія

б) трабекулотомія

в) гоніопунктура

г) циклодеструкція

д) синусотрабекулоектомія

101. Який метод визначає коефіцієнт легкості відтоку внутрішньо очної рідини (С):

а) тонометрія

б) еластотонометрія

в) тонографія

г) гоніоскопія

д) проба Форбса

102. Акомодаційна косоокість лікується:

  1. а оперативно

  2. б. Консервативно

  3. в. Гіперкорекцією

  4. г. Медикаментозно

  5. д Все перелічене вірно

103. Не акомодаційна косоокість лікується

  1. оперативно

  2. консервативно

  3. Гіперкорекцією

  4. Медикаментозно

  5. Все перелічене вірно

104. Точки сітківок, розміщені на однаковій відстані від фовеол на різнойменних половинах сітківок називаються

  1. кореспондуючими

  2. диспарантними

  3. не кореспондуючими

  4. симетричними

  5. несиметричними

105. Для діагностики нормального бінокулярного зору використовується

  1. 4-х точковий прилад

  2. синоптофор

  3. стереоскоп

  4. скло Баголіні

  5. офтальмоскоп

106. Удавана косоокість – це

  1. великий кут гамма

  2. порушення бінокулярного зору без помітного порушення положення очей

  3. Відхилення одного з очей після прикриття при наявності нормального бінокулярного зору при обох відкритих очах

  4. Збіжна косоокість з обмеженням рухів косячого ока

  5. Розбіжна косоокість з обмеженням рухів косячого ока

107. Гетерофорія – це

  1. поява косоокості за умови відсутності загальної фіксації обох очей і нормального бінокулярного зору

  2. наявність монокулярного характеру зору при правильному положенні очей

  3. нерівність об’єктивного і суб’єктивного кутів

  4. паралітична косоокість

  5. великий кут гамма

108. Біфовеолярне злиття характеризується

  1. різницею об’єктивного і суб’єктивного кутів косоокості

  2. однаковістю кутів

  3. відсутністю суб’єктивного кута

  4. відсутністю об’єктивного кута

  5. все перелічене вірно

109. Кут первинного відхилення відрізняється від вторинного при

  1. прихованій косоокості

  2. паралітичній косоокості

  3. спів дружній косоокості

  4. уявній косоокості

  5. все перелічене вірно

110.Що відноситься до слізних органів

  1. кон’юнктива, передня камера ока, слізна залоза

  2. слізна залоза, кон’юнктива, слізні точки, слізні канальці

  3. слізні точки, слізні канальці, слізний мішок, носо-слізний канал

  4. слізна залоза, слізні точки, слізні канальці, слізний мішок, носо-слізний канал

  5. *слізна залоза, слізний рівчак, слізне озеро, слізні точки, слізні канальці, слізний мішок, носо-слізний канал

111.Де розміщені залози Краузе?

    1. в орбіті

    2. в рогівці

    3. в хрящі повік

    4. *в кон’юнктиві перехідних складок

    5. в склері

112.Слізний мішок знаходиться

  1. в орбіті, за тарзоорбітальною фасцією

  2. в орбіті, попереду тарзоорбітальної фасції

  3. зовні орбіти, попереду тарзоорбітальної фасції

  4. *під шкірою бічної стінки носа

  5. під шкірою верхньо-зовнішнього краю орбіти

113.В нормі при пальпації орбітальна частина слізної залози

  1. *не пальпується

  2. визначається під краєм орбіти в вигляді нерухомої щільної тканини округлої форми

  3. визначається під краєм орбіти в вигляді еластичного тіла

  4. визначається під шкірою повіки в вигляді рухливої тканини тістоподібної консистенції

  5. виступає з-під зовнішнього краю верхньої повіки

114.Проба Ширмера визначає

  1. стріктури в слізних канальцях

  2. підвищену функцію слізної залози

  3. зарощення слізного мішка

  4. *знижену функцію слізної залози

  5. функціональну здатність сльозо-відвідного апарату

115.Позитивна канальцева проба свідчить про

  1. нормальну всмоктуючу здатність слізних канальців

  2. прохідність слізних шляхів

  3. прохідність носо-слізного каналу

  4. непрохідність слізних шляхів

  5. *нормальну сльозопродукцію

116.Кольорова канальцева проба вважається позитивною при знебарвленні очного яблука верез

    1. *1-5 хвилин

    2. 6-10 хвилин

    3. 11-15 хвилин

    4. 16-20 хвилин

    5. 21-25 хвилин

117.Кольорова сльозо-носова проба вважається позитивною якщо фарба в носі з’являється до

  1. *5 хвилин

  2. 10 хвилин

  3. 15 хвилин

  4. 20 хвилин

  5. 25 хвилин

118.Запалення слізної залози називається

  1. дакріопс

  2. дакріоцистіт

  3. целлюліт

  4. *дакріоаденіт

  5. гідропс

119.Синдром Шегрена характеризується

  1. десцеметітом

  2. рецидивуючим іридоциклітом

  3. *недостатністю сльозопродукції

  4. затримкою сльозовідведення

  5. значною сльозопродукцією

120.Дакріопс – це

  1. киста слізного мішка

  2. пухлина слізного мішка

  3. киста слізної залози

  4. пухлина слізної залози

  5. киста слізного м’ясця

121.Гідропс – це

  1. *водянка слізного мішка

  2. пухлина слізного мішка

  3. киста слізної залози

  4. киста слізного м’ясця

  5. пухлина слізного м’ясця

122.Причичною дакріоциститу новонароджених являється

  1. пухлини в носо-слізному каналі

  2. хронічний гіпертрофічний риніт

  3. перелом кісток носа

  4. звуження слізної точки

  5. *нерозсмоктування желатинозних плівок в носо-слізному каналі

123.Ізольовані стриктури слізних канальців найчастіше утворюються внаслідок

  1. запалення слізних канальців вірусної етіології

  2. запалення слізних канальців бактеріальної етіології

  3. запалення слізних канальців алергічної етіології

  4. запалення слізних канальців грибкової етіології

  5. *пошкоджень при зондуванні і промиванні слізних шляхів

124.Назвати скарги хворого при хронічному дакріоцистіті

  1. біль, гіперемія ока

  2. сльозотеча, відчуття «стороннього тіла» в оці

  3. гнійні виділення з ока, гіперемія, зниження зору

  4. сльозотеча, гнійні виділення, випинання у внутрішньому кутику ока

  5. *сльозотеча, гнійні виділення, біль, гіперемія, випинання у внутрішньому кутику ока

125.Назвіть ускладнення хронічного дакріоцистіту

  1. гострий дактіоаденіт

  2. гострий ірідоцикліт

  3. помутніння рогівки

  4. хронічний кон’юнктивіт

  5. *гнійна виразка рогівки, флегмона слізного мішка

126.Лікування хронічного дакріоцистіту

  1. екстирпація слізного мішка

  2. хірургічна інтубація облітерованого носо-слізного каналу

  3. промивання сльозовивідних шляхів бактерицидними розчинами

  4. дакріоцисторіностомія

  5. лікувальне зондування носо-слізного каналу

127.З якими ріногенними пазухами межує внутрішня стінка орбіти?

    1. решітчастою і основною

    2. гайморовою

    3. лобною

    4. основною

    5. все перелічене вірно

128.Чому дорівнює глибина орбіти

  1. 22-30 мм

  2. 32-40 мм

  3. 42-50 мм

  4. 52-60 мм

  5. 62-70 мм

129.Яка стінка орбіти найбільш міцна

  1. верхня

  2. нижня

  3. задня

  4. внутрішня

  5. зовнішня

130.В яку черепну ямку проходить з орбіти зоровий нерв

  1. у передню

  2. у середню

  3. у задню

  4. у передню і задню

  5. у середню і задню

131.Чим вкриті кісткові стінки орбіти на всьому протязі

  1. періостом

  2. теноновою капсулою

  3. ретробульбарною клітковиною

  4. тарзоорбітальною фасцією

  5. коловим м’яязом повік

132.Яка в середньому ступінь вистояння переднього полюсу ока над зовнішнім краєм орбіти

  1. 11-12 мм

  2. 13-15 мм

  3. 16-17 мм

  4. 17-19 мм

  5. 20-22 мм

133.Які захворювання найчастіше викликають периостальні абсцеси орбіти

  1. поранення ока

  2. захворювання крові

  3. захворювання зубів

  4. захворювання ШКТ

  5. захворювання додаткових пазух носа

134.Яке ускладнення може викликати флегмона орбіти

  1. розвиток сепсиса

  2. тромбоз кавернозного синуса

  3. ендофтальміт

  4. неврит зорового нерва

  5. параліч лицевого нерва

135.Флегмона орбіти часто починається як

  1. гострий кон’юнктивіт

  2. ендофтальміт

  3. гострий іридоцикліт

  4. тромбофлебіт орбітальних вен

  5. гострий дакріоцистіт

136.Назвіть причини пульсуючого екзофтальму

  1. тіреотоксикоз

  2. гемангіома м’язової воронки

  3. псевдотумор орбіти

  4. флегмона орбіти

  5. розрив внутрішньої сонної артерії в кавернозному синусі

137.Для судинних пухлин орбіти характерним є

  1. застійна ін’єкція

  2. енофтальм

  3. гіфема

  4. рецидивуючі субкон’юнктивальні крововиливи

  5. гемофтальм

138.Відмінна ознака ендокринного екзофтальму

  1. лагофтальм

  2. шум, що дме в ділянці орбіти та скроні

  3. ендофтальміт

  4. порушення рухового апарату повік і очного яблука, екзофтальм

  5. атрофія орбітальної жирової клітковини

139.Екзентерація орбіти – це

  1. визначення довжини передньо-задньої осі орбіти

  2. рентгенографія орбіти

  3. визначення рівня вистояння очного яблука

  4. часткове видалення кістки орбіти

  5. видалення вмісту орбіти

140.Який шар не входить до складу повік

  1. шкіра

  2. м’язовий шар

  3. хрящ

  4. *фіброзний шар

  5. кон’юнктива

141.Рухову інервацію кругового м’язу повік здійснює

  1. лобний нерв

  2. окоруховий нерв

  3. лицевий нерв

  4. відвідний нерв

  5. трійчастий нерв

142.Рухову інервацію м’яза-підіймача верхньої повіки здійснює

  1. трійчастий нерв

  2. лицевий нерв

  3. лобний нерв

  4. окоруховий нерв+симпатична інервація

  5. відвідний нерв

143.Які залози розміщені в товщі хряща повік?

  1. сальні залози Цейса

  2. потові залози Молля

  3. залози Краузе

  4. мейбомієві залози

  5. сльозні залози

144.Розрізняють наступні форми набряку повік

    1. запальний

    2. застійний

    3. незапальний

    4. ангіоневротичний

    5. все перелічене вірно

145.Що таке блефарит

  1. запалення шкіри повік

  2. запалення хряща повіки

  3. запалення краю повіки

  4. гостре гнійне запалення сальної залози

  5. запалення мейбомієвої залози

146.До розвитку блефаритів приводять

    1. хронічні запальні захворювання ЛОР-органів

    2. хронічні запальні захворювання зубів

    3. гельмінтози, хронічні запальні захворювання ШКТ

    4. некориговані аномалії рефракції

    5. все перелічене вірно

147.Що таке тріхіаз

    1. облисіння повіки

    2. зрощення повік з очним яблуком

    3. густий ріст вій в декілька рядів

    4. неправильний ріст вій

      1. д) зрощення країв повік

148.Ячмінь – це запалення

    1. залоза Моля

    2. залоза Краузе-Вольфрінга

    3. слизова оболонка повік

    4. мейбомієва залоза

    5. *волосяний мішечок або сальна залоза Цейса

149.Для лікування ячменю не використовують

  1. протирання шкіри над ним спиртом

  2. закапування розчинів антибіотиків і сульфаніламідів

  3. сухе тепло

  4. видавлювання ячменя

  5. загальноукріплююча терапія

150.Що таке халязіон

    1. гостре запалення мейбомієвої залози

    2. *хронічне проліферативне запалення хряща навколо дольки мейбомієвої залози

    3. інфаркт мейбомієвої залози

    4. опущення верхньої повіки

    5. розтягнення шкіри верхньої повіки

151.Причиною трихіазу може бути

    1. виразковий блефарит

    2. опік повіки

    3. трахома

    4. спастичний заворот

    5. все перелічене вірно

152.При консервативному лікуванні халязіона використовують введення в нього

    1. антибіотиків

    2. сульфаніламідів

    3. кортикостероідів

    4. склерозуючих засобів

    5. все перелічене вірно

153.Напрям розтину при видаленні халязіона через шкіру

    1. *паралельно краю повіки

    2. перпендикулярно краю повіки

    3. у косому напрямку

    4. по інтермаргінальному краю

    5. не має значення

154.Напрям розтину при видаленні халязіона через кон’юнктиву

    1. паралельно краю повіки

    2. перпендикулярно краю повіки

    3. у косому напрямку

    4. по інтермаргінальному краю

    5. не має значення

155.При флюктуації абсцесу повіки показано

    1. місцеве присипання антибіотиками і сульфаніламідами

    2. обколювання абсцесу

    3. розтин і дренування абсцесу

    4. закрапування дезінфікуючих крапель

    5. сухе тепло на ділянку абсцесу

156.Синдром Горнера не супроводжується

  1. птозом

  2. міозом

  3. мідріазом

  4. енофтальмом

  5. сухістю шкіри ураженої половини обличчя

157.Вкажіть причину вродженого птоза

    1. парез або параліч окорухового нерва

    2. парез або параліч симпатичного нерва, що інервує м’яз Мюллера

    3. парез або параліч лицевого нерва

    4. *недорозвиток або відсутність леватора, аномальне його прикріплення

    5. ураження повіки пухлиною, трахомою, наслідками травми

158.До ознак вродженого птозу не належить

    1. закинута назад голова

    2. глибокі зморшки на чолі

    3. опущення кутика рота

    4. підняті брови

    5. опущення верхньої повіки

159. Яка вірна діагностична ознака птозу

    1. западіння верхньої повіки під орбітальний край

    2. *край верхньої повіки прикриває верхню частину рогівки більш ніж на 2 мм

    3. нижня повіка не досягає лімба в межах 2 мм

    4. край верхньої повіки досягає нижнього краю зіниці

    5. край верхньої повіки не досягає верхнього лімба рогівки

160.Що таке лагофтальм

    1. параліч м’яза, що піднімає верхню повіку

    2. спазм кругового м’яза повік

    3. *параліч кругового м’яза повік

    4. параліч м’яза Горнера

    5. параліч м’яза Мюллера

161.Що таке епікантус

    1. вкорочення і звуження очної щілини

    2. дефект краю повіки у вигляді трикутної або півкруглої вирізки

    3. *напівмісяцева шкірна складка у внутрішньому куті ока

    4. зрощення країв повік

    5. зрощення повік з очним яблуком

162.Що таке анкілоблефарон

    1. дефект краю повіки у вигляді трикутної або півкруглої вирізки

    2. вкорочення і звуження очної щілини

    3. зрощення країв повік у зовнішнього кутика

    4. зрощення країв повік

    5. зрощення повік з очним яблуком

163.Що таке блефарофімоз

    1. переднє ребро повіки повернуте вглиб склепіння

    2. неповне змикання повік

    3. вкорочення очної щілини

    4. зрощення країв повік

    5. зрощення повік з очним яблуком

164.Спастичний виворіт розвивається при

    1. гострих та хронічних блефарокон’юнктивітах

    2. паралічу лицевого нерву

    3. віковій атрофії кругового м’яза повік

    4. внаслідок травми, опіка повіки

    5. все перелічене вірно

165.До доброякісних новоутворів повік не належить

    1. невус

    2. нейрофіброма

    3. гемангіома

    4. *базаліома

    5. папілома

166.Найбільш часта локалізація раку повік

    1. мейбомієві залози

    2. залози Моля

    3. кон’юнктива повік

    4. *шкіра повік

    5. залози Цейса

167.Який новоутвір повік спочатку нагадує халязіон

    1. базально-клітинний рак

    2. плоскоклітинний рак

    3. шкірний ріг

    4. папілома

    5. аденокарцінома

168.В пізніх стадіях саркоми повік лікування полягає в

    1. видаленні пухлини в межах здорових тканин

    2. кріодеструкції

    3. електроексцизія

    4. хіміотерапія та рентгенотерапія

    5. екзентерація орбіти

169. При якому гострому захворюванні кон'юнктиви спостерігаються сосочкові розростання типу"бруківки"?

  1. Епідемічний кон'юнктивіт

  2. Фліктенульозний кон'юнктивіт

  3. *Весняний катар

  4. Дифтерійний кон'юнктивіт

  5. Епідемічний кон'юнктивіт Коха-Уікса

170. При якому гострому захворюванні кон'юнктиви спостеріга­ються жовтувато-розового кольору напівпрозорі вузлики, до яких підхо­дять пучки судин?

  1. Епідемічний кон'юнктивіт Коха-Уікса

  2. Весняний катар

  3. Скрофульозний кон'юнктивіт

  4. Епідемічний кон'юнктивіт

  5. Дифтерійний кон'юнктивіт

171. Збудником трахоми вважається

  1. Стафілококи

  2. Стрептококи

  3. Віруси

  4. *Хламідії

  5. Плісневі грибки

172. При гострому епіде­мічному кон'юнктивіті помічається

  1. Крововиливи під кон'юнктиву, утворення плівок на слизовій хряща, фоллікулів, незначні виділення

  2. Утворення плівок на слизовій хряща

  3. Утворення фоллікулів

  4. Утворення плівок, що міцноспаяні із кон'юнктивою

  5. Незначні виділення

173. Для рубцевої стадії трахоми характерні

  1. Рубці на слизовій нижньої повіки

  2. Рубці на слизовій хряща, звичай­но на одному оці

  3. Рубці у слизовій верхньою склепіпня і хряща

  4. Утворення плівок, що міцноспаяні із кон'юнктивою

  5. Незначні виділення

174. Ознакою втягування в трахоматозний процес рогівки вва­жається

  1. Утворення паннуса із вростанням судин

  2. Рогівка, вражається рідко, спос­терігаються поверхневі точкові інфільтрати

  3. Рогівка, не вражається трахомою

  4. Незначні виділення

  5. Утворення плівок, що міцноспаяні із кон'юнктивою

175. Тривалість зї вання трахомою

  1. Захворювання триває місяці і роки

  2. Тривалість захворювання від 2-х тижнів до 2-х місяців

  3. Менше двох тижнів

  4. Один місяць

  5. 43 дні

176. Захворювання трахо­мою завершується

  1. Проходить, не залишаючи слідів

  2. Завершуються рубцевим процесом у передньому відрізку ока

  3. Ускладнюється проліферуючим ретинітом

  4. Розвитком синдрому Сегрена

  5. Утворення плівок, що міцноспаяні із кон'юнктивою

177. Показанням до оператив­ного лікування птерігіума вважається

  1. Стаціонарна форма

  2. Прогресуюча форма

  3. Інфільтративна стадія

  4. Розвитком синдрому Сегрена

  5. Утворення плівок, що міцноспаяні із кон'юнктивою

178. Ознаки кон’юнктивальної інєкції

  1. *яскраво-червеного кольору, поверхнева, біля кон’юнктиви склепінь

  2. навкло лімба

  3. нерухома

  4. глибоко залягає

  5. фіолетового кольору

179. Чим викликана сліпота, як наслідок бленореї?

  1. ущільнення і гіперемія повік

  2. утворення пануса

  3. перфорація рогіаки з послідуючим ендефтадьмігом

  4. велика кількість виділень типу "м’ясних помиїв"

  5. наявність сосочкових розростань кон’юнктиви

180. Характеристика плівок при дифтеричному кон'юнктивіті

  1. *жовто-білі нальоти плівки, які щільно спаяні з підлеглою тканиною

  2. локалізація їх на верхній передній складці

  3. лежать рихло

  4. щільно спаяні з підлеглою тканиною

  5. легко знімаються

181. Наслідки дифтерії кон’юнктиви.

  1. розвоток панусу

  2. зірчатий дефект повік, симблефарон

  3. *перфорація рогівки

  4. стійкі помутніння рогівки

  5. розвиток ендофтальміту

182. Які кон'юнктивіти перебігають з утворенням плівок?

  1. Моракс-Аксенфльда, гонобленорея

  2. гонобленорея, трахома

  3. *пневмококовий, дифтерійний, гострий епідемічний, фаринго-кон’юнктивальна лихоманка

  4. трахома, сифілітичний

  5. сифілітичний, дифтерійний

183. Які конюнктивіти перебігагть з утворенням фолікулів?

  1. гоноблонорея, пневмококовий

  2. пневмококовий, сифілітичний, дифтерійний

  3. Моракс-Аксенфельда, сифілітичний, дифтерійний

  4. ?*Весняна лихоманка, Моракс-Аксенфльда, гонобленорея

  5. ?*гострий епідемічний, гоноблонорея, весняна лихоманка Мораке-Аксенфельда

184. Лікування аденовірусного конюнктивіту.

  1. 30% р-н Суаьфацилу натрію

  2. 3% р-н кадію йодиту

  3. очна мазь Вірулекс, р-н Інтерферону

  4. 3% р-н колларгол

  5. 0,25% р-н левоміцетину

185. Які є хронічні кон’юнктивіти?

  1. пневмококовий, Моракс-Аксенфвльда

  2. дифтерітичний, Моракс-Аксенфвльда

  3. Моракс-Аксенфвльда, весняна лихоманка

  4. гонобленарея, весняна лихоманка

  5. епідемічний Кех-Уікса, гонобленарея

186. Форми алергічного кон’юнктивіту

  1. Сезонний кон’юнктивіт (весняна лихоманка), епідемічний кератокон’юнктивіт, крупнососочковий кератокон’юнктивіт, атипічний кон’юнктивіт

  2. Моракс-Аксенфвльда, весняна лихоманка

  3. гонобленарея, весняна лихоманка

  4. епідемічний кератокон’юнктивіт, крупнососочковий кератокон’юнктивіт

  5. пневмококовий, атипічний кон’юнктивіт

187. Який вид ін’єкції характерний для кон’юнктивіту?

  1. перикорнеальна

  2. підкон’юнктивальна

  3. *кон’юнктивальна

  4. змішана

  5. застійна

188. Які кон’юнктивіти потребують лікування в інфекційному стаціонарі?

  1. Моракс-Аксенфвльда, весняна лихоманка

  2. гонобленарея, весняна лихоманка

  3. епідемічний Кех-Уікса, гонобленарея

  4. пневмококовий, атипічний кон’юнктивіт

  5. дифтерітичний, гонобленарея

189. Де повинні лікуватись хворі з бактеріальним конюнктивітом?

  1. в очному відділенні обласної лікарні

  2. в НДІ очних хвороб ім. Філатова

  3. в інфекційній лікарні

  4. *амбулаторно

  5. не потрібно лікувати

190. До яких форм відноситься весняна лихоманка?

  1. бактеріальні

  2. вірусні

  3. * алергічні

  4. змішані

  5. не відомої етіології

191. До яких форм відноситься трахома?

  1. бактеріальні

  2. вірусні

  3. *хламідійні

  4. змішані

  5. не відомої етіології

192. До доброякісних новоутворень конюнктиви відноситься?

  1. *дермоїд, папілома, гемангіома

  2. дермоїд

  3. папілома

  4. гемангіома

  5. трахома

193. До злоякісних новоутворень конюнктиви відноситься?

  1. дермоїд

  2. папілома

  3. гемангіома

  4. трахома

  5. *меланома, рак

194. Крилоподібна плівка це

  1. *дуплікатура кон’юнктиви склери біля внутрішнього кута ока, має форму трикутника, вростає в поверхневі шари рогівки

  2. гіперплазія сполучної тканини з гіаліновим переродженням (жовтаві підвищення на слизовій оболонці), що локалі­зується в меридіанах 3 та 9 год у напрямку від лімба до кутків ока

  3. доброякісне новоутворення кон’юнктиви

  4. злоякісне новоутворення кон’юнктиви

  5. ускладнення трахоми