- •Передмова
 - •Морально-етичні та деонтологічні аспекти медичної діяльності
 - •Діагностика захворювань та догляд за хворими Загальні відомості про діагностику захворювань
 - •Оцінка стану основних параметрів життєдіяльності організму.
 - •Десмургія Призначення пов’язок
 - •Правила накладання пов’язок
 - •Помилки при накладанні м’яких пов’язок
 - •Основні типи бинтових пов’язок
 - •Характеристика окремих груп м´яких пов´язок
 - •Пов'язки на голову та шию
 - •Пов’язки на грудну клітку, живіт і таз
 - •Пов’язка на пахову ділянку
 - •Пов’язка на промежину
 - •Пов’язки на верхню кінцівку
 - •Пов’язки на нижню кінцівку
 - •Асептика і антисептика Історія виникнення
 - •Основні принципи антисептики
 - •Основні принципи асептики
 - •Дезінфекція
 - •Принципи і види стерилізації
 - •Підготовка рук до операції
 - •Підготовка операційного поля
 - •Стерилізація шовного матеріалу
 - •Стерилізація перев’язувального матеріалу та білизни
 - •Стерилізація хірургічного інструментарію
 - •Загальні питання реаніматології
 - •Термінальні стани
 - •Серцево-легенева і церебральна реанімація
 - •Етап а – відновлення прохідності дихальних шляхів
 - •Етап в – екстрена штучна вентиляція легень і оксигенація
 - •Етап с – підтримання кровообігу
 - •Етапи d і e – застосування медикаментозних середників, інфузійної терапії, електрокардіоскопія і електрокардіографія
 - •Етап f – електрична дефібриляція
 - •Етапи g, h і I – оцінка стану хворого, відновлення свідомості і корекція недостатності функцій органів
 - •Утоплення
 - •Ураження електричним струмом
 - •Повішання
 - •Сонячний і тепловий удар
 - •Опіки та відмороження Термічні і хімічні опіки
 - •Опікова хвороба
 - •Перша допомога при опіках
 - •Радіаційні (променеві) опіки
 - •Опіки електричним струмом
 - •Відмороження
 - •Отруєння
 - •Діагностика отруєнь і принципи надання невідкладної допомоги
 - •Активна детоксикація організму
 - •Антидотна терапія
 - •Основні антидоти, які найчастіше використовуються при гострих отруєннях
 - •Отруєння барбітуратами
 - •Отруєння наркотичними анальгетиками
 - •Отруєння алкоголем
 - •Отруєння фосфорорганічними речовинами
 - •Отруєння беленою
 - •Отруєння ртуттю та її сполуками
 - •Отруєння чадним газом
 - •Укуси комах
 - •Укуси членистоногих
 - •Укуси змій
 - •Отруєння грибами
 - •Кровотеча і крововтрата
 - •Методи зупинки кровотечі
 - •Долікарська медична допомога при зовнішніх кровотечах
 - •1 Етап 2 етап
 - •3 Етап 4 етап
 - •Долікарська медична допомога при деяких специфічних видах зовнішніх кровотеч
 - •Долікарська медична допомога при внутрішніх кровотечах
 - •Переливання крові
 - •Групи крові
 - •Резус-фактор
 - •Показання та протипоказання до переливання крові
 - •Техніка переливання крові
 - •Правила зберігання крові
 - •Препарати крові
 - •Компоненти крові та її препарати
 - •Кровозамінники
 - •Ускладнення від переливання крові
 - •Рани і рановий процес
 - •Протікання ранового процесу
 - •Перша допомога при пораненнях
 - •Загальні принципи лікування ран
 - •Профілактика правця і анаеробної інфекції
 - •Особливості лікування гнійних ран
 - •Сторонні тіла ока
 - •Сторонні тіла вуха та носа
 - •Сторонні тіла гортані
 - •Закриті ушкодження м’яких тканин
 - •Розтягнення
 - •Синдром тривалого стиснення
 - •Вивихи і переломи Вивихи
 - •Переломи кісток
 - •Перша долікарська допомога при механічній травмі
 - •Транспортна і лікувальна імобілізація Транспортна іммобілізація
 - •Основні принципи і правила застосування транспортної імобілізації
 - •Лікувальна імобілізація
 - •Пошкодження грудної клітки і хребта
 - •Закрита травма грудної клітки
 - •Відкрита травма грудної клітки
 - •Пошкодження хребта
 - •Вагітність і пологи Діагностичні ознаки вагітності
 - •Фізіологічні пологи
 - •Перший період пологів
 - •Другий період пологів
 - •Третій період пологів
 - •Оцінка стану новонародженої дитини
 - •Ознаки зрілості та доношеності плода
 - •Токсикози вагітних
 - •Позаматкова вагітність
 - •Гострі судинні розлади. Коматозні стани.
 - •Непритомність
 - •Гострі терапевтичні захворювання
 - •Гіпертонічні кризи
 - •Стенокардія
 - •Інфаркт міокарду
 - •Аритмії
 - •Бронхіальна астма
 - •Гострі хірургічні захворювання Діагностика і особливості перебігу гострої хірургічної патології
 - •Основні гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини
 - •Невідкладні стани у дітей
 - •Гостра дихальна недостатність
 - •Перша допомога при гострій дихальній недостатності у дітей
 - •Фебрильні судоми
 - •Особливості реанімації у дітей
 - •Інфекційні захворювання
 - •Правець
 - •Синдром набутого імунного дефіциту
 - •Психогенні захворювання Типи реагування на надзвичайну ситуацію
 - •Психози
 - •Порушення настрою
 - •Маніакально-депресивний психоз
 - •Епілепсія
 - •Загальні принципи і методи поведінки з хворими на гострі психічні розлади
 - •Неврологічні захворювання Біль в нижній частині спини
 - •Головний біль
 - •Короткий словник медичних термінів
 - •Ситуаційні задачі
 - •Література
 
Транспортна і лікувальна імобілізація Транспортна іммобілізація
Транспортна іммобілізаціяпроводиться до надання кваліфікованої лікарської допомоги на час транспортування потерпілого до лікувального закладу. Її проводять не тільки при переломах і вивихах чи підозрі на них, але й при великих пошкодженнях м’яких тканин, ранах.
В більшості випадків іммобілізація є імпровізованою. Використовують підручні засоби або здорові ділянки тіла: при пошкодженні ноги її прибинтовують до здорової, пошкоджену руку прибинтовують до тулуба або використовують одяг, ремені, дошки (рис. 41).
| 
			 
			  | 
			 Рис. 41. Транспортна іммобілізація при різних видах переломів  | 
Транспортні імобілізаційні шини поділяють на дві групи: фіксаційні і дистракційні. До фіксаційних шин відносять сітчасті шини Фільберга і Крамера (рис. 42). Вони міцні, легко моделюються на будь-яку ділянку тіла. Шини Крамера бувають двох розмірів: 60x10 см і 110x10 см. Ці шини застосовують в основному для іммобілізації плечової кістки, передпліччя, кисті, гомілки і ступні.
При накладанні сітчастої шини, її попередньо моделюють на здоровій кінцівці потерпілого, на сторонній особі або на собі (рис. 43).
| 
				 
				  | 
				 Рис. 42. Шини Крамера і Фільберга  | |
| 
				 
				  | 
				 
				  | |
| 
				 Рис. 43. Накладання сітчастої шини на верхню і нижню кінцівки  | ||
При переломі плечової кістки шина повинна починатися від внутрішнього краю лопатки здорового боку, йти вздовж зовнішньої поверхні напівзігнутої (900) в ліктьовому суглобі приведеної руки і закінчуватися, дещо виступаючи з кінчиків пальців. Гомілки краще фіксувати трьома шинами: одну моделюють по задніх поверхні гомілки і ступні від кінчиків пальців до середньої третини стегна, дві інші фіксують по боках гомілки, згинаючи при цьому підошовну частину в вигляді стремена для більшої фіксації гомілково-ступневого суглобу. При пошкодженні шиї з сітчастих шин виготовляють «шолом».
Крім сітчастих шин використовують картонні, фанерні або з полімерних матеріалів.
Для імобілізації кінцівок використовують вакуумні шини. Вони бувають трьох типів: I тип – для китиці і передпліччя, II – тип – для ступні і гомілки, III тип – для колінного суглобу.
Дистракційна шинаДітеріхса застосовується при переломах стегна та кульшового суглобу. Вона складається з чотирьох частин (рис. 44): підошовної, внутрішньої, зовнішньої з паличками-закрутками із шнурком та з розсувних планок з упорами у верхній частині і лямками для фіксації до тулуба і стегна.
| 
			 
			  | 
			 
			  | 
| 
			 Рис. 44. Дистракційна шина Дітеріхса  | |
Шину, як правило, накладають поверх одягу і взуття. До ступні прибинтовують підошвову частину шини, яка має кріплення для шнура і дві провушини для кріплення зовнішньої і внутрішньої планок. Внутрішню частину шини (внутрішній контур) ставлять по внутрішній поверхні стегна, впирають в пах, проводять нижній кінець через провушину підошви так, щоб кінець її виступав від неї на 8-10 см. Зовнішній контур закріплюють з таким розрахунком, щоб вона починалась від пахвинної впадини і доходила до ступні, проходила через зовнішню провушину підошви і виступала на 8-10 см. нижче неї. Кінець від внутрішньої частини згинають під кутом 900і вставляють у паз зовнішнього контуру. Шину фіксують на тулубі і стегні лямками-замками. Кінець фіксують циркулярними ходами бинта. Шнур від «підошви» проводять через фіксувальний отвір в шарнірній частині внутрішнього контуру і, за допомогою палички-закрутки проводять витягування нижньої кінцівки. При одночасному переломі гомілковоступневого суглобу, кісток ступні та стегна – шину Дітеріхса накладати не можна.






