
- •Передмова
- •Морально-етичні та деонтологічні аспекти медичної діяльності
- •Діагностика захворювань та догляд за хворими Загальні відомості про діагностику захворювань
- •Оцінка стану основних параметрів життєдіяльності організму.
- •Десмургія Призначення пов’язок
- •Правила накладання пов’язок
- •Помилки при накладанні м’яких пов’язок
- •Основні типи бинтових пов’язок
- •Характеристика окремих груп м´яких пов´язок
- •Пов'язки на голову та шию
- •Пов’язки на грудну клітку, живіт і таз
- •Пов’язка на пахову ділянку
- •Пов’язка на промежину
- •Пов’язки на верхню кінцівку
- •Пов’язки на нижню кінцівку
- •Асептика і антисептика Історія виникнення
- •Основні принципи антисептики
- •Основні принципи асептики
- •Дезінфекція
- •Принципи і види стерилізації
- •Підготовка рук до операції
- •Підготовка операційного поля
- •Стерилізація шовного матеріалу
- •Стерилізація перев’язувального матеріалу та білизни
- •Стерилізація хірургічного інструментарію
- •Загальні питання реаніматології
- •Термінальні стани
- •Серцево-легенева і церебральна реанімація
- •Етап а – відновлення прохідності дихальних шляхів
- •Етап в – екстрена штучна вентиляція легень і оксигенація
- •Етап с – підтримання кровообігу
- •Етапи d і e – застосування медикаментозних середників, інфузійної терапії, електрокардіоскопія і електрокардіографія
- •Етап f – електрична дефібриляція
- •Етапи g, h і I – оцінка стану хворого, відновлення свідомості і корекція недостатності функцій органів
- •Утоплення
- •Ураження електричним струмом
- •Повішання
- •Сонячний і тепловий удар
- •Опіки та відмороження Термічні і хімічні опіки
- •Опікова хвороба
- •Перша допомога при опіках
- •Радіаційні (променеві) опіки
- •Опіки електричним струмом
- •Відмороження
- •Отруєння
- •Діагностика отруєнь і принципи надання невідкладної допомоги
- •Активна детоксикація організму
- •Антидотна терапія
- •Основні антидоти, які найчастіше використовуються при гострих отруєннях
- •Отруєння барбітуратами
- •Отруєння наркотичними анальгетиками
- •Отруєння алкоголем
- •Отруєння фосфорорганічними речовинами
- •Отруєння беленою
- •Отруєння ртуттю та її сполуками
- •Отруєння чадним газом
- •Укуси комах
- •Укуси членистоногих
- •Укуси змій
- •Отруєння грибами
- •Кровотеча і крововтрата
- •Методи зупинки кровотечі
- •Долікарська медична допомога при зовнішніх кровотечах
- •1 Етап 2 етап
- •3 Етап 4 етап
- •Долікарська медична допомога при деяких специфічних видах зовнішніх кровотеч
- •Долікарська медична допомога при внутрішніх кровотечах
- •Переливання крові
- •Групи крові
- •Резус-фактор
- •Показання та протипоказання до переливання крові
- •Техніка переливання крові
- •Правила зберігання крові
- •Препарати крові
- •Компоненти крові та її препарати
- •Кровозамінники
- •Ускладнення від переливання крові
- •Рани і рановий процес
- •Протікання ранового процесу
- •Перша допомога при пораненнях
- •Загальні принципи лікування ран
- •Профілактика правця і анаеробної інфекції
- •Особливості лікування гнійних ран
- •Сторонні тіла ока
- •Сторонні тіла вуха та носа
- •Сторонні тіла гортані
- •Закриті ушкодження м’яких тканин
- •Розтягнення
- •Синдром тривалого стиснення
- •Вивихи і переломи Вивихи
- •Переломи кісток
- •Перша долікарська допомога при механічній травмі
- •Транспортна і лікувальна імобілізація Транспортна іммобілізація
- •Основні принципи і правила застосування транспортної імобілізації
- •Лікувальна імобілізація
- •Пошкодження грудної клітки і хребта
- •Закрита травма грудної клітки
- •Відкрита травма грудної клітки
- •Пошкодження хребта
- •Вагітність і пологи Діагностичні ознаки вагітності
- •Фізіологічні пологи
- •Перший період пологів
- •Другий період пологів
- •Третій період пологів
- •Оцінка стану новонародженої дитини
- •Ознаки зрілості та доношеності плода
- •Токсикози вагітних
- •Позаматкова вагітність
- •Гострі судинні розлади. Коматозні стани.
- •Непритомність
- •Гострі терапевтичні захворювання
- •Гіпертонічні кризи
- •Стенокардія
- •Інфаркт міокарду
- •Аритмії
- •Бронхіальна астма
- •Гострі хірургічні захворювання Діагностика і особливості перебігу гострої хірургічної патології
- •Основні гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини
- •Невідкладні стани у дітей
- •Гостра дихальна недостатність
- •Перша допомога при гострій дихальній недостатності у дітей
- •Фебрильні судоми
- •Особливості реанімації у дітей
- •Інфекційні захворювання
- •Правець
- •Синдром набутого імунного дефіциту
- •Психогенні захворювання Типи реагування на надзвичайну ситуацію
- •Психози
- •Порушення настрою
- •Маніакально-депресивний психоз
- •Епілепсія
- •Загальні принципи і методи поведінки з хворими на гострі психічні розлади
- •Неврологічні захворювання Біль в нижній частині спини
- •Головний біль
- •Короткий словник медичних термінів
- •Ситуаційні задачі
- •Література
Перша допомога при пораненнях
Основне завдання при наданні долікарської допомоги полягає в зупинці кровотечі, накладанні асептичної пов’язки, а при переломах і значних пораненнях – проведення іммобілізації (знерухомлення) ураженого сегменту кінцівки. Одяг з пораненої ділянки розрізають та обережно знімають. Хворих з пораненням хребта та внутрішніх органів піднімати та повертати не можна. При незначних пораненнях чи саднах шкіра обробляється антисептичним розчином та накладають асептичну пов’язку (спиртовий розчин йоду, розчин брильянтового зеленого, розчин перекису водню), бактерицидний пластир чи змащують плівкоутворювальною речовиною. Шкіру довкола рани очищають від забруднення спиртом, бензином чи одеколоном.
На місці поранення можна використати індивідуальний пакет першої допомоги. На кровоточиву поверхню накладають стискуючу пов’язку. При сильній кровотечі з кінцівки накладають кровоспинний джгут. Забороняється зондувати рану до проведення її огляду лікарем та самостійно видаляти сторонні предмети з рани. Всім хворим з пораненням проводиться активно-пасивна імунізація від правця.
Загальні принципи лікування ран
Первинна хірургічна обробка залишається одним з найбільш поширених методів, до якого вдаються хірурги в більшості випадків. Цим методом користувалися видатні хірурги – І.Більгер, П.Дезо, А.Чаруковський.
Розрізняють раннюхірургічну обробку рани, яка проводиться в перші 6 годин,відтермінована, яка проводиться до 24 годин тапізня, яка проводиться у поранених, які не отримували антибіотиків після 24 годин, або у тих, яким були призначені антибіотики пізніше 48 годин.
Первинна хірургічна обробка рани повинна бути проведена в операційній чи перев’язочній з дотриманням правил асептики.
В більшості випадків первинна хірургічна обробка проводиться під місцевою анестезією. Перед проведенням первинної хірургічної обробки шкіру довкола рани обробляють спиртовим розчином йоду, спиртом чи бензином, голять волосся та обкладають стерильною білизною. Проводять знеболення. Видаляють сторонні тіла, згустки крові, некротичні тканини. При необхідності рану розширюють для кращого огляду та з метою ліквідації сліпих кишень. Товщина висікання тканини в середньому становить 0,5-2 см. В цих межах видаляють стінки та дно рани. Проводять заміну білизни, інструментів та обробляють руки хірурга. При пошкодженні судин, нервів, сухожилків відновлюють їхню цілісність. При пораненнях обличчя або кисті видаляють тільки нежиттєздатні тканини.
Після зупинки кровотечі рану зашивають. Розрізняють первиннішви, які накладають зразу чи після проведення хірургічної обробки рани;первинно-відтермінованішви – накладають через 2-4 доби після первинної хірургічної обробки рани;ранні вториннішви накладають на грануляційну тканину на протязі від 7 до 20 днів тапізні відтермінованішви, які накладають на тканину, що рубцюється після 20 днів.
При розвитку ускладнень (нагноєння, приєднання анаеробної мікрофлори) шви знімають та проводять відкрите ведення ранового процесу.
Профілактика правця і анаеробної інфекції
Прищепленим хворим для підкріплення активного імунітету вводять 0,5 мл антиправцевого анатоксину підшкірно в підлопаткову ділянку.
Не прищепленим пацієнтам вводять спочатку 1 мл. антиправцевого анатоксину, а потім проводять пробу на чутливість до чужорідного білка. В долонну поверхню нижньої третини передпліччя внутрішньошкірно вводять 0,1 мл розведеної (1:100) кінської сироватки (її ампули знаходяться в тій же коробці, де протиправцева сироватка і позначені червоним кольором). Якщо через 20 хвилин діаметр папули в місці ін’єкції не перевищує 1 мм і почервоніння навколо неї обмежене – пробу вважають негативною. Якщо діаметр папули більший за 1 мм і є зона почервоніння – проба позитивна.
При негативній пробі вводять протиправцеву сироватку в дозі 3 000 МО за методом Безредко: спочатку 0,1 мл, а через 45 хвилин, якщо реакції немає, вводять весь залишок призначеної дози. Сироватку вводять підшкірно в іншу ділянку тіла, іншим шприцом, з ампули позначеної синім кольором.
При позитивній пробі введення протиправцевої сироватки протипоказано. В таких випадках вводять протиправцевий людський імуноглобулін (ППЛІ) в дозі 250 МО. Він створює більш тривалий імунітет та не викликає алергічних реакцій.
Профілактика анаеробної інфекції (газової гангрени) полягає у введенні антигангренозних сироваток за методом Безредко. Профілактична доза становить 3000 АО, проти Cl.perfringens – 10000 АО і проти Vibrion septicus – 5000 АО.