Перша допомога при пораненнях

Основне завдання при наданні долікарської допомоги полягає в зупинці кровотечі, накладанні асептичної пов’язки, а при переломах і значних пораненнях – проведення іммобілізації (знерухомлення) ураженого сегменту кінцівки. Одяг з пораненої ділянки розрізають та обережно знімають. Хворих з пораненням хребта та внутрішніх органів піднімати та повертати не можна. При незначних пораненнях чи саднах шкіра обробляється антисептичним розчином та накладають асептичну пов’язку (спиртовий розчин йоду, розчин брильянтового зеленого, розчин перекису водню), бактерицидний пластир чи змащують плівкоутворювальною речовиною. Шкіру довкола рани очищають від забруднення спиртом, бензином чи одеколоном.

На місці поранення можна використати індивідуальний пакет першої допомоги. На кровоточиву поверхню накладають стискуючу пов’язку. При сильній кровотечі з кінцівки накладають крово­спин­ний джгут. Забороняється зондувати рану до проведення її огляду лікарем та самостійно видаляти сторонні предмети з рани. Всім хворим з пораненням проводиться активно-пасивна імунізація від правця.

Загальні принципи лікування ран

Первинна хірургічна обробка залишається одним з найбільш поширених методів, до якого вдаються хірурги в більшості випадків. Цим методом користувалися видатні хірурги – І.Більгер, П.Дезо, А.Чаруковський.

Розрізняють раннюхірургічну обробку рани, яка проводиться в перші 6 годин,відтермінована, яка проводиться до 24 годин тапізня, яка проводиться у поранених, які не отримували антибіотиків після 24 годин, або у тих, яким були призначені антибіотики пізніше 48 годин.

Первинна хірургічна обробка рани повинна бути проведена в операційній чи перев’язочній з дотриманням правил асептики.

В більшості випадків первинна хірургічна обробка проводиться під місцевою анестезією. Перед проведенням первинної хірургічної обробки шкіру довкола рани обробляють спиртовим розчином йоду, спиртом чи бензином, голять волосся та обкладають стерильною білизною. Проводять знеболення. Видаляють сторонні тіла, згустки крові, некротичні тканини. При необхідності рану розширюють для кращого огляду та з метою ліквідації сліпих кишень. Товщина висікання тканини в середньому становить 0,5-2 см. В цих межах видаляють стінки та дно рани. Проводять заміну білизни, інструментів та обробляють руки хірурга. При пошкодженні судин, нервів, сухожилків відновлюють їхню цілісність. При пораненнях обличчя або кисті видаляють тільки нежиттєздатні тканини.

Після зупинки кровотечі рану зашивають. Розрізняють первиннішви, які накладають зразу чи після проведення хірургічної обробки рани;первинно-відтермінованішви – накладають через 2-4 доби після первинної хірургічної обробки рани;ранні вториннішви накладають на грануляційну тканину на протязі від 7 до 20 днів тапізні відтермінованішви, які накладають на тканину, що рубцюється після 20 днів.

При розвитку ускладнень (нагноєння, приєднання анаеробної мікрофлори) шви знімають та проводять відкрите ведення ранового процесу.

Профілактика правця і анаеробної інфекції

Прищепленим хворим для підкріплення активного імунітету вводять 0,5 мл анти­правцевого анатоксину підшкірно в підлопаткову ділянку.

Не прищепленим пацієнтам вводять спочатку 1 мл. антиправцевого анатоксину, а потім проводять пробу на чутливість до чужорідного білка. В долонну поверхню нижньої третини передпліччя внутрішньошкірно вводять 0,1 мл розведеної (1:100) кінської сироватки (її ампули знаходяться в тій же коробці, де протиправцева сироватка і позначені червоним кольором). Якщо через 20 хвилин діаметр папули в місці ін’єкції не перевищує 1 мм і почервоніння навколо неї обмежене – пробу вважають негативною. Якщо діаметр папули більший за 1 мм і є зона почервоніння – проба позитивна.

При негативній пробі вводять протиправцеву сироватку в дозі 3 000 МО за методом Безредко: спочатку 0,1 мл, а через 45 хвилин, якщо реакції немає, вводять весь залишок призначеної дози. Сироватку вводять підшкірно в іншу ділянку тіла, іншим шприцом, з ампули позначеної синім кольором.

При позитивній пробі введення протиправцевої сироватки протипоказано. В таких випадках вводять протиправцевий людський імуноглобулін (ППЛІ) в дозі 250 МО. Він створює більш тривалий імунітет та не викликає алергічних реакцій.

Профілактика анаеробної інфекції (газової гангрени) полягає у введенні антигангренозних сироваток за методом Безредко. Профілактична доза становить 3000 АО, проти Cl.perfringens – 10000 АО і проти Vibrion septicus – 5000 АО.