1 Етап 2 етап

3 Етап 4 етап

Рис. 28. Етапи накладання кровоспинного джгута Есмарха на гомілку

При накладанні джгута на верхню третину стегна, кінці його ведуть навколо тазу та живота і закріплюють на протилежному боці, над верхньою і передньою остю клубової кістки.

Джгут-закрутку накладають так, щоб він розміщувався спереду (згори) кінцівки (рис. 29). Його обводять навколо кінцівки, проводять один з кінців через пряжку і туго затягують. Кінцівку стискують закручуванням дерев’яної палички до припинення кровотечі.

Рис. 29. Накладання джгута-закрутки

Рис. 30 Накладання джгута при кровотечі з сонної артерії

При відсутності джгута-закрутки можна використати ремінь, косинку чи шнур. Після накладання джгута хворого потрібно якомога швидше доставити на носилках з опущеним головним кінцем в найближче хірургічне відділення для кінцевої зупинки кровотечі.

Долікарська медична допомога при деяких специфічних видах зовнішніх кровотеч

Носова кровотеча може виникнути без видимої причини (спонтанна кровотеча) чи бути наслідком травми або захворювань: гіпертонічної хвороби, змін судинної стінки (геморагічний діатез, атеросклероз), захворювань крові, нирок, інфекційних хвороб. Хворого заспокоюють, надають йому півсидяче положення з закинутою дозаду головою. У хворих без свідомості голову повертають набік. На спинку носа кладуть змочену в холодній воді хустинку, а в носовий хід вводять марлеві турунди з адреналіном чи перекисом водню. Крила носа притискують до носової перегородки. При неефективності даних засобів проводять тампонажу носових ходів.

Кровотечу після видалення зуба, зупиняють шляхом притискання до лунки зуба марлевої турунди з перекисом водню.

При кровотечі з вуха хворого повертають на здоровий бік і голову дещо піднімають, в слуховий прохід вводять марлеву турунду і накладають асептичну пов’язку.

Долікарська медична допомога при внутрішніх кровотечах

Внутрішня кровотеча є дуже небезпечною через складність її діагностики. Загальні та місцеві симптоми з’являються тільки при значній крововтраті, що може призвести до смерті хворих. Разом з тим, немає надійних засобів тимчасового гемостазу при даному виді кровотечі.

Хворим з підозрою на внутрішню кровотечу слід надати спокій, покласти холод на проекцію місця ймовірної кровотечі, ввести довенно чи дом’язово гемостатичні препарати (вікасол, хлористий кальцій, дицинон, амінокапро­но­ву кислоту) та транспортувати хворого в лікувальний заклад.

Легенева кровотеча виникає як наслідок захворювань бронхів (бронхоектатична хвороба, карцинома бронхів та ін.), захворювань легень (абсцес, пневмонія, інфаркт легені), мітрального стенозу та травматичного пошкодження легень. Хворий відкашлює пінисту кров яскраво-червоного кольору, яка не згортається. При сильній кровотечі кров відкашлюється згустками, є ознаки гострої крововтрати: блідість шкірних покривів, шум у вухах, головокружіння, зниження артеріального тиску, тахікардія тощо.

Внутрішньогрудна кровотеча виникає при пошкоджені органів грудної клітки: серця, великих судин, легені. Як правило така кровотеча є масивною, з відтисненням легені в здоровий бік та порушенням її функції. Разом з тим при травмах грудної клітки є небезпека виникнення асфіксії від попадання крові в повітрохідні шляхи – бронхи, трахею. З’являється задишка, синюватість шкірних покривів та слизових. Такого хворого слід негайно транспортувати в лікувальний заклад у напівсидячому положенні; розстібнути одяг, прикласти холод на грудну клітку та забезпечити вільний доступ свіжого повітря.

Серед найбільш поширених причин шлунково-кишкових кровотеч є виразкова хвороба, рак шлунку, синдром Меллорі-Вейса та інші захворювання. Основними симптомами такої кровотечі є блювота “кавовою гущею” або згустками крові та поява калу чорного кольору. У хворого є виражені ознаки гострої анемії: блідість шкірних покривів, холодний липкий піт, загальна слабкість, зниження артеріального тиску, тахікардія, ниткоподібний пульс, втрата свідомості. Хворого вкладають на ліжко, на живіт ставлять холодний компрес чи міхур з льодом та лежачи транспортують в лікувальний заклад.

Серед основних причин виникнення внутрішньочеревної кровотечі є травма внутрішніх органів (печінки, селезінки, судин брижі тонкої чи товстої кишки). У жінок внутрішньочеревна кровотеча може виникнути внаслідок трубної вагітності, апоплексії яєчника. Кров, яка виливається в черевну порожнину погано згортається, тому крововтрата може бути масивною. У хворого є загальні симптоми гострої крововтрати, колапс. Таким пацієнтам забороняють їсти і пити, вкладають на ліжко, кладуть холодний компрес на живіт та негайно транспортують в лікувальний заклад.