- •2.3.1. Методичні вказівки до практичних занять
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Література
- •Приготування буферних розчинів
- •Література
- •Література
- •Література
- •Заняття №8 Тема: медична ензимологія: ензимодіагностика, ензимопатологія, ензимотерапія.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Клініко-діагностичне значення
- •Література
- •Література
- •Заняття № 11 Тема: Окисне фосфорилювання.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Гідроліз крохмалю в присутності ферментів слини при різному її розведенні
- •Література
- •Заняття № 13
- •Література
- •Література
- •Література
- •Література
- •Робота 2. „ Вплив адреналіну на вміст глюкози в крові”.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Заняття № 19 тема: Травлення ліпідів у шкт. Катаболізм і біосинтез триацилгліцеролів.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання.
- •Самостійна аудиторна робота
- •Заняття № 20 тема: β- окислення жирних кислот.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Література
- •Заняття № 22 тема: Обмін холестерину. Визначення холестерину в сироватці крові.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття № 23 тема: Пероксидне окислення ліпідів. Регуляція і порушення ліпідного обміну.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття № 24
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •1. Визначення кислотності шлункового соку
- •Клініко-діагностичне значення
- •Література
- •Заняття № 25 тема: перетворення амінокислот: Дезамінування і трансамінування амінокислот.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Клініко-діагностичне значення
- •Література
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Клініко-діагностичне значення
- •Література
Література
Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.
Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.
Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р.
Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.
Заняття №8 Тема: медична ензимологія: ензимодіагностика, ензимопатологія, ензимотерапія.
Актуальність теми: Знання причин ензимопатологій необхідне для своєчасної діагностики і лікування таких захворювань. Використання діагностичних ферментативних методів і застосування ензимів з лікувальною метою має важливе значення в практичній діяльності лікаря.
Навчальні цілі:
Знати: Причини виникнення ензимопатологій, принципи визначення ферментів у біологічних рідинах, використання ферментів з діагностичною і лікувальною метою.
Вміти: Визначати активність ферментів у біологічних рідинах і давати клініко-діагностичну оцінку одержаним результатам.
Самостійна позааудиторна робота
В зошитах для протоколів:
1. наведіть приклади з ензимотерапії, ензимодіагностики і ензимопатології.
2. підготуйте вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи “Визначення активності амілази (діастази) сечі методом Вольгемута”.
Контрольні питання
Основні аспекти сучасної ензимодіагностики.
Розподіл ферментів у організмі: клітинні, секреторні, екскреторні ферменти.
Ізоферменти, їх значення в ензимодіагностиці.
Ензимопатології, ензимопатії.
Ензимотерапія, застосування ферментів в клінічній практиці.
Інгібітори ферментів як лікарські середники.
Самостійна аудиторна робота
І. Дайте відповіді на поставлені запитання:
1. В сечі новонародженої дитини виявлена фенілпіровиноградна кислота. Назвіть патологію і вкажіть причину, з якою пов’язана поява цього компоненту в сечі
2. Підвищена активність ЛДГ є характерною для хвороб серця, печінки, нирок. Яке додаткове біохімічне дослідження потрібно провести для уточнення діагнозу?
3. У хворого в сечі підвищена амілазна активність і виявлено наявність трипсину, в крові підвищена амілазна активність. Про патологію якого органу це свідчить?
4. Назвіть специфічні ферменти для:
підшлункової залози, печінки, міокарду, шлунку.
ІІ. Виконати лабораторну роботу “Визначення активності амілази (діастази) сечі методом Вольгемута”
і захистити протокол.
Принцип методу. Метод грунтується на визначенні мінімальної кількості ферменту, яка здатна розщепити певну кількість субстрату. Умовно за одиницю активності амілази сечі приймають кількість мілілітрів 0,1% р-ну крохмалю, яку може розщепити 1 мл нерозведеної сечі при температурі 45оС за 15 хв. В нормі - 16-64 одиниць.
Хід роботи. У 8 пробірок наливають по 1 мл 0,85% хлориду натрію. У першу пробірку додають 1 мл сечі, перемішують і переносять 1 мл суміші в другу пробірку. Так само перемішують вміст другої пробірки і переносять 1 мл суміші в третю і т. д. Отримують ряд розведень, де концентрація ферменту в кожній наступній пробірці в два рази менша, ніж у попередній. З останньої пробірки 1 мл суміші виливають для вирівнювання об’ємів.
Далі у кожну пробірку наливають по 2 мл розчину крохмалю, добре перемішують і ставлять на 15 хв у водяну баню при температурі 45оС. Після цього пробірки охолоджують проточною водою і в кожній проробляють реакцію з йодом. Відмічають останню пробірку з жовтим забарвленням, де гідроліз крохмалю пройшов повністю і розраховують активність амілази сечі.
Наприклад: 1/8 мл сечі розщепила 2 мл 0,1% р-н
1 мл сечі ------------------------------”Х”.
1 х 2 х 8
Активність амілази Х= ----------- = 16 мл 0,1% розчину крохмалю.
1
Отже, Д (діастаза) 45оС/15 = 16 од.