- •2.3.1. Методичні вказівки до практичних занять
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Література
- •Приготування буферних розчинів
- •Література
- •Література
- •Література
- •Заняття №8 Тема: медична ензимологія: ензимодіагностика, ензимопатологія, ензимотерапія.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Клініко-діагностичне значення
- •Література
- •Література
- •Заняття № 11 Тема: Окисне фосфорилювання.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Гідроліз крохмалю в присутності ферментів слини при різному її розведенні
- •Література
- •Заняття № 13
- •Література
- •Література
- •Література
- •Література
- •Робота 2. „ Вплив адреналіну на вміст глюкози в крові”.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Заняття № 19 тема: Травлення ліпідів у шкт. Катаболізм і біосинтез триацилгліцеролів.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання.
- •Самостійна аудиторна робота
- •Заняття № 20 тема: β- окислення жирних кислот.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Література
- •Заняття № 22 тема: Обмін холестерину. Визначення холестерину в сироватці крові.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття № 23 тема: Пероксидне окислення ліпідів. Регуляція і порушення ліпідного обміну.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття № 24
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •1. Визначення кислотності шлункового соку
- •Клініко-діагностичне значення
- •Література
- •Заняття № 25 тема: перетворення амінокислот: Дезамінування і трансамінування амінокислот.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Клініко-діагностичне значення
- •Література
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Клініко-діагностичне значення
- •Література
Література
1. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.
Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.
Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.
Заняття № 26
Тема: ДЕТОКСИКАЦІЯ АМІАКУ ТА СИНТЕЗ СЕЧОВИНИ.
Утворення кінцевих продуктів білкового обміну.
Визначення сечовини
Актуальність теми: Аміак, як один з кінцевих продуктів обміну амінокислот, токсичний для організму людини. Знешкодження аміаку в орнітиновому циклі з утворенням сечовини має важливе значення для збереження здоров'я. Вуглецевий скелет деяких амінокислот (кетогенних) перетворюється на метаболіти, зокрема ацетил-КоА та ацетоацетил - КоА, які використовуються в ЦТК. Інші ж амінокислоти (глюкогенні) перетворюються на метаболіти, які використовуються в процесі глюконеогенезу.
Навчальні цілі:
Знати: механізми знешкодження аміаку в організмі і шляхи катаболізму вуглецевого скелету амінокислот.
Вміти: визначати вміст сечовини в біологічних рідинах та трактувати одержані дані.
Самостійна позааудиторна робота
В зошитах для протоколів:
1. написати рівняння реакцій орнітинового циклу сечовини, зазначте ферменти.
2. скласти схему включення вуглецевого скелету амінокислот у ЦТК.
3. підготувати вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи „Визначення сечовини в сироватці крові”.
Контрольні питання
1. Метаболізм аміаку. Шляхи утворення і знешкодження аміаку в різних органах і тканинах.
2. Орнітиновий цикл синтезу сечовини: рівняння реакцій, ферменти, зв”язки з циклом трикарбонових кислот, регуляція процесу.
3. Спадкові порушення синтезу сечовини. Вроджені і набуті гіперамоніємії.
4. Інші шляхи знешкодження аміаку: синтез глутаміну, відновне амінування кетокислот, утворення солей амонію.
5. Катаболізм вуглецевого скелету амінокислот. Глікогенні і кетогенні амінокислоти.
Самостійна аудиторна робота
Дайте відповіді на поставлені запитання.
1. Травма мозку викликала підвищене утворення аміаку. Яка амінокислота бере участь у видаленні аміаку з цієї тканини?
Тирозин
Аспарагінова
Глутамінова
Триптофан
Лізин
2. Яка речовина є транспортною формою для аміаку від м'язів до печінки?
Оксалоацетат
Фумарат
Аланін
Аспартат
Аспарагін
Заповніть таблицю:”Характеристика орнітинового циклу утворення сечовини”.
Реакція № |
Вихідна речовина |
Продукт реакції |
Фермент |
Порушення |
|
|
|
|
|
Виконати лабораторну роботу “Визначення сечовини в сироватці крові” і захистити протокол.
Принцип методу. Метод базується на здатності сечовини утворювати з диацетилмонооксимом в присутності солей заліза і при нагріванні комплекс червоного кольору. Інтенсивність забарвлення прямо пропорційна концентрації сечовини в досліджуваній сироватці і визначається фотометрично.
Хід роботи. В пробірку №1 наливають 0,2 мл сироватки крові, в пробірку №2 додають 0,2 мл стандартного розчину сечовини, в обидві пробірки добавляють 0,8 мл Н2О, 1 мл ТХО. Центрифугують 10 хвилин при 1500 об/хв. В пробірку №1 відбирають 0,5 мл надосадової рідини, додають 5 мл кольорового реактиву, в пробірку №2 - 0,5 мл надосадової рідини, додають 5 мл кольорового реактиву. В контроль беруть 0,5 мл Н2О і 5 мл кольорового реактиву. Пробірки ставлять на водяну баню на 20 хвилин, охолоджують водопровідною водою. Колориметрують при зеленому світофільтрі проти контролю.
Розрахунок проводять за формулою:
Едос.
Х= ——— X 16,65
Ест.
В нормі в сироватці крові здорової людини міститься 3,38 – 8,32 ммоль/л сечовини.