Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
T_4-1.doc
Скачиваний:
148
Добавлен:
18.02.2016
Размер:
2.02 Mб
Скачать

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ національний МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА екстреної та невідкладної медичної допомоги,

МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ

Затверджую”

Завідуючий кафедрою ЕНМДМК

професор В. Криса

“____”________________ 2012 р.

Методична розробкадля студентів

для проведення практичного заняття з предмету

Цивільний захист

Тема № 4.

Біологічний і психологічний захист населення”

Підготував викладач кафедри Копчук С. І.

Обговорено на засіданні кафедри

" 31 " серпня 2012 р.

Протокол № 1 .

Івано-Франківськ, 2012

Навчальна мета

Ознайомити студентів із способами і засобами біологічного та психологічного захисту населення при надзвичайних ситуаціях. Дати поняття про засоби індивідуального захисту від впливу факторів виниклої надзвичайної ситуації.

Час

90 хв.

Місце проведення

ауд. 5

Навчально-матеріальне оснащення

а) Література

  1. Закон України “Про правові засади цивільного захисту” / відомості Верховної Ради України, 2004, N 39, ст.488.

  2. Кучма М. М. Цивільна оборона (цивільний захист): Навчальний посібник. – Львів: "Магнолія плюс", 2006. 359 с.

  3. Медичні сили і заклади державної служби медицини катастроф. Методичні рекомендації / Під ред. В.О.Волошина. – Київ, 1998. – 39 с.

  4. Черняков Г.О., Кочін І.В., Сидоренко П.І. Медицина катастроф. – К.: “Здоров’я”, 2001. – 348с.

  5. Дубицкий А.Е., Семенов И.О., Чепкий Л.П. Медицина катастроф. – К.: “Здоров’я”, 1993. – 462с.

5.

Навчальні питання і розрахунок часу

Біологічний захист населення

15 хв.

Заходи екстреної і специфічної профілактики. Протиепідемічний режим

25 хв.

Засоби індивідуального захисту, їх класифікація

35 хв.

Сили і засоби психологічного забезпечення

15 хв.

1. Біологічний захист населення

Медичний захист передбачає своєчасне надання допомоги потерпілим і лікування їх, забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій. Для цього проводять такі заходи:

  1. Планують і використовують сили й засоби органів охорони здоров'я залежно від відомчої належності їх.

  2. Розгортають у надзвичайних умовах потрібну кількість лікувальних закладів.

  3. Своєчасно застосовують профілактичні медичні препарати.

  4. Здійснюють контроль за харчовими продуктами, питною водою і джерелами водопостачання.

  5. Завчасно створюють і підготовляють спеціальні формування.

  6. Накопичують медичні засоби захисту, медичне та спеціальне майно і техніку.

  7. Контролюють стан довкілля, санітарно-гігієнічну та епідеміологічну си­туацію.

  8. Готують медичний персонал і проводять загальне медико-санітарне на­вчання населення.

Біологічний захист — це захист від біологічних засобів ураження, який включає своєчасне виявлення чинників біологічного зараження залежно від їх виду і ступеня ураження, проведення комплексу адміністративно-господар­ських, режимно-обмежувальних і спеціальних протиепідемічних та медичних заходів.

Біологічний захист передбачає:

  • своєчасне використання колективних та індивідуальних засобів за­хисту;

  • запровадження режимів карантину та обсервації;

  • знезаражування осередку ураження;

  • необхідне знезаражування людей, тварин тощо;

  • своєчасну локалізацію зони біологічного ураження;

  • проведення екстреної та специфічної профілактики;

  • дотримання протиепідемічного режиму підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності й господарювання, та населен­ням.

Карантин — це система державних заходів, які включають режимні, адміністративно-господарські, протиепідемічні, санітарні і лікувально-профі­лактичні заходи, направлені на локалізацію і ліквідацію осередків бактеріаль­ного ураження.

Карантин (обсервація) вводиться наказом начальника цивільної оборони країни (області) після отримання попередніх результатів бактеріологічних до­сліджень із встановленням збудника інфекції. (Зразок наказу в додатку за пе­реліком № 71 Закону України «Про захист населення і територій від над­звичайних ситуацій техногенного і природного характеру» № 1809-ПІ від 08.06.2000, де визначаються завдання всім службам, які задіяні на ліквідації осередку особливо небезпечної інфекції).

Введення карантину супроводжується одночасним введенням режиму об­сервації на всіх адміністративних територіях приблизно в радіусі 10 км.

Проведення карантинних заходів здійснюється всіма міністерствами, ві­домствами та організаціями відповідно до вимог законодавчих нормативних актів.

Методичне керівництво з організації та проведення карантинних обсерва­ційних заходів в осередках особливо небезпечної інфекції (далі — ОНІ) покла­дається на медичну службу, яка разом з виконанням заходів з медичного забез­печення попередньо встановлює принципи та вихідні положення з тактики дій служб цивільної оборони щодо локалізації та ліквідації осередку ОНІ, дає кон­кретні рекомендації з режиму, бере участь у контролі за проведенням каран­тинних заходів.

Карантин (обсервація) відміняється наказом начальника цивільної оборони України (області) не раніше ніж пройде термін інкубаційного періоду захворювання з моменту ізоляції останнього хворого і проведення заключної дезінфекції в осередку ураження.

Для проведення карантинних заходів призначається адміністрація карантину. Начальником карантину призначають представника адміністрації. ступником начальника карантину — епідеміолога від санітарно-епідеміологічної служби. Комендантську службу очолює представник служби охорони громадського порядку. Також призначають по одному представнику від служб цивільної оборони, які задіяні в ліквідації осередку ОНІ.

При запровадженні карантину передбачається:

  • озброєна охорона всієї зони карантину;

  • суворий контроль за в'їздом та виїздом населення і вивозом майна із зони карантину;

  • заборона проїзду через осередок ураження автомобільного транспорту;

  • створення обсерваторів та проведення заходів з обсервації осіб, ш ходились в осередку і вибувають за межі зони карантину;

  • обмеження спілкування між окремими групами населення;

  • встановлення протиепідемічного режиму для населення, роботи міського транспорту, роботи торговельної мережі і підприємств громадського харчування, об'єктів народного господарства залежно від епідемічної обстановки, що склалась, але який забезпечує їх безперервну роботу;

  • забезпечення населення продуктами харчування і промисловими товарами першої необхідності з урахуванням правил протиепідемічного режиму:

  • встановлення суворого протиепідемічного режиму роботи медичних к ладів;

  • проведення заходів із знезаражування об'єктів зовнішнього середовища, промислової продукції та санітарної обробки населення;

  • переведення всіх об'єктів харчової промисловості на спеціальний технологічний режим роботи, який гарантує нешкідливість продукції, яку випускає об'єкт;

  • проведення екстреної та специфічної профілактики;

  • раннє виявлення інфекційних хворих, їх ізоляція та госпіталізація:

  • контроль за суворим виконанням населенням, підприємствами, міністерствами та відомствами встановлених правил карантину;

  • проведення санітарно-просвітницької роботи.

При проведенні обсервації передбачаються:

  • обмеження виїзду, в'їзду і транспортного проїзду всіх видів транспорту через зону обсервації;

  • проведення знезаражування об'єктів зовнішнього середовища;

  • активне виявлення хворих, їх ізоляція, госпіталізація;

  • проведення санітарної обробки ураженого населення;

  • проведення екстреної профілактики серед осіб, які були в контакті з ними;

  • посилення медичного контролю за проведенням санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів;

  • посилення ветеринарно-бактеріологічного контролю за ураженими сільськогосподарськими тваринами і продукцією тваринництва;

  • встановлення протиепідемічного режиму роботи медичних закладів.

Комендантська служба організовується для забезпечення ізоляції каран­тинної зони, щоб виключити винесення інфекції за її межі і зменшити переда­чу інфекції в осередку.

Озброєна варта забезпечується службою охорони громадського порядку ра­зом з військовими підрозділами шляхом виставлення постів охорони по пери­метру осередку і цілодобового патрулювання.

Для контролю за здійсненням протиепідемічного режиму при в'їзді та ви­їзді населення, вивезенні вантажів розгортаються спеціальні формування — контрольно-пропускні пункти (КПП), до складу яких входять санітарно-контрольні пункти (СКП).

Із зони карантину дозволяється вивозити різні вантажі за наявності доку­ментів про їх знезараження. Виїзд, вихід людей із зони карантину дозволяєть­ся особам за наявності в них документа про проходження обсервації. Ввіз ван­тажів у зону карантину (до передавально-перевантажувального пункту) здій­снюється особами, які супроводжують вантажі, при суворому виконанні вста­новлених правил карантину.

У зону карантину безперешкодно допускаються формування цивільної обо­рони та окремі фахівці, направлені для проведення заходів з ліквідації осеред­ків ураження, а також особи, які постійно проживають на території зони ка­рантину, але виїхали з неї до встановлення карантину.

Санітарно-контрольний пункт призначається від санітарно-епідеміологічної служби і на нього покладається:

  • перевірка посвідчень про проходження обсервації в осіб, які вибувають із зони карантину;

  • перевірка документів про проведення вакцинації (за необхідності в осіб, які прибувають у зону карантину;

  • в окремих випадках видача засобів термінової неспецифічної профілак­тики особам, які прибувають у зону карантину);

  • медичний нагляд за особами, які супроводжують вантаж, транспортни­ми бригадами, особовим складом КПП;

  • виявлення інфекційних хворих серед осіб, які вибувають із зони каран­тину і які прибувають до неї, та їх ізоляція.

Вивіз вантажів із карантинної зони здійснюється після їх знезараження.

Документи про знезараження вантажів та їх нешкідливість видаються ві­домствами, які відправляють вантажі.

Продукція харчових підприємств із карантинної зони має бути в захисній тарі та перевозитися в щільно закритих ящиках.

Обмеження спілкування населення в карантинній зоні встановлюється за­лежно від епідемічної обстановки. Воно досягається шляхом:

  • заборони вільного пересування населення і транспорту всередині населе­них пунктів, на які накладено карантин;

  • відміни занять у всіх навчальних закладах, закриття дитячих закладі» або переведення їх на цілодобову роботу;

  • заборони масових заходів, закриття театрів, клубів;

  • закриття ринків;

  • організації забезпечення населення продуктами харчування та речами першої потреби.

Населення, що проживає у зоні карантину, зобов'язане суворо дотримува­тися встановлених правил карантину, а саме:

  • використовувати індивідуальні засоби захисту органів дихання;

  • застосовувати засоби екстреної та специфічної профілактики;

  • проходити санітарну обробку, проводити знезараження одягу та помешкання;

  • своєчасно повідомляти про появу в сім'ї, у квартирах хворих;

  • суворо дотримуватися правил особистої гігієни.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]