- •1. Біологічний захист населення
- •2. Заходи екстреної і специфічної профілактики. Протиепідемічний режим
- •3. Засоби індивідуального захисту, їх класифікація Засоби індивідуального захисту органів дихання та шкірних покривів
- •Призначення коробок малих габаритних розмірів промислових фільтруючих протигазів
- •Призначення патронів респіраторів
- •Основні характеристики респіраторів
- •Основні характеристики ізолюючих протигазів і приладів
- •Медичні засоби індивідуального захисту та правила їх використання
- •До медичних засобів захисту належать:
- •4. Сили і засоби психологічного забезпечення
- •Правила для співробітників рятувальних служб:
- •Правила першої допомоги для психологів:
Правила першої допомоги для психологів:
1. У кризовій ситуації потерпілий завжди перебуває в стані психічного порушення. Це нормально. Оптимальним є середній рівень порушення. Відразу скажіть пацієнтові, що ви очікуєте від терапії і як довго протриває робота над проблемою. Надія на успіх краще, ніж страх неуспіху.
2. Не приступайте до дій відразу. Оглядитеся й вирішите, яка допомога (крім психологічної) потрібно, хто з потерпілих найбільшою мірою потребує допомоги. Приділите цьому секунд 30 при одному потерпілому, біля п'яти хвилин при декількох потерпілих.
3. Точно скажіть, хто ви і які функції виконуєте. Довідайтеся імена нужденних у допомозі. Скажіть потерпілим, що допомога незабаром прибуде, що ви про це подбали.
4. Установите з потерпілим тілесний контакт, робити це потрібно з обережністю. Найкраще взяти потерпілого за руку або покласти руку на плечі. Доторкатися до голови або інших частин тіла без необхідності не коштує. Займіть положення на тім же рівні, що й потерпілий. Не повертайтеся до потерпілого спиною.
5. Ніколи не обвинувачуйте потерпілого. Розповідайте, які міри потрібно прийняти для надання допомоги в його випадку.
6. Професійна компетентність заспокоює. Розповідайте про ваші кваліфікацію і досвід.
7. Дайте потерпілому повірити в його власну компетентність. Дайте йому доручення, з яким він упорається. Використайте це, щоб він переконався у власних здібностях, щоб у потерпілого виникло почуття самоконтролю.
8. Дайте потерпілому виговоритися. Слухайте його активно, будьте уважні до його почуттів і думок. Переказуйте позитивне.
9. Скажіть потерпілому, що ви залишитеся з ним. При розставанні знайдіть собі заступника й проінструктуйте його про те, що потрібно робити з потерпілим.
10. Залучайте людей з найближчого оточення потерпілого для надання допомоги. Інструктуйте їх і давайте їм прості доручення. Уникайте будь-яких слів, які можуть викликати в кого-небудь почуття провини.
11. Постарайтеся відгородити потерпілого від зайвої уваги й розпитувань. Давайте цікавим конкретні завдання.