
- •1. Збирання анамнезу у хворих з гострою хірургічною патологією органів черевної порожнини.
- •2. Методика аускультації органів черевної порожини.
- •3. Методика пальцевого обстеження прямої кишки.
- •4. Визначення основних симптомів гострого апендициту.
- •5. Визначення додаткових симптомів гострого апендициту.
- •6. Визначення симптомів подразнення очеревини при перитоніті.
- •7. Визначення симптомів гострого холециститу.
- •8. Визначення основних симптомів симптомів перфоративної виразки шлунка і дванадцятипалої кишки.
- •9. Визначення симптомів гострого панкреатиту.
- •10. Визначення симптомів гострої механічної кишкової непрохідності.
- •11. Визначення симптомів гострої механічної товстокишкової непрохідності.
- •12. Протокол фіброезофагогастродуоденоскопії.
- •13. Протокол ультразвукового дослідження черевної порожнини при біліарній патології.
- •14. Протокол ультразвукового дослідженя черевної порожнини при гострому деструктивному панкреатиті.
- •15. Протокол ендоскопічної ретроградної панкреатохолангіографії.
- •16. Протокол ректороманосигмоколоноскопії.
- •17. Підготовка, протокол проведення та інтерпретація результатів комп’ютерної томографії черевної порожнини.
- •18. Методика підготовки хворого до ендоскопічного та рентгенологічного обстеження товстого кишечника.
- •19. Дати інтерпретацію загального аналізу крові при гострі хірургічній патології органів черевної порожнини.
- •20. Дати інтерпретацію біохімічного аналізу крові при запальних захворюваннях органів черевної порожнини.
- •21. Визначення показань до гемотрансфузії при кишково-шлунковій кровотечі.
- •22. Визначення групи крові за допомогою системи цоліклонів.
- •23. Проведення проб на сумісність при переливанні препаратів крові.
- •24. Постановка зонду Блекмора при шлунково-кишковій кровотечі.
- •25. Методика венепункції та венесекції.
- •26. Промивання шлунка за допомогою назогастрального зонду.
- •27. Методика проведення очисної клізми.
- •28. Методика проведення сифонної клізми.
- •29. Методика дослідження норичного ходу передньої черевної стінки за допомогою зонду.
- •30. Катетеризація сечового міхура м’яким катетером.
1. Збирання анамнезу у хворих з гострою хірургічною патологією органів черевної порожнини.
Анамнез – з грецької – спомин, інформація про минулий стан. Включає такі розділи: 1) паспортна частина; 2) скарги хворого; 3) анамнез захворювання; 4) особистий та сімейний анамнез – анамнез життя; 5) загальний анамнез – анамнез за системами.
При важкому стані хворого, який вимагає невідкладної операції або маніпуляцій, час для розпитування є обмежений, тому збирають точні дані про основні симптоми, початок і перебіг захворювання, проведені лікувальні заходи до моменту госпіталізації. Якщо біль – основний прояв патології - з'ясовують – локалізацію, початок його, характер, зміну залежно від положення тіла, зв'язок періодом доби.
При задовільному стані хворого скарги збирають за системами: нервова, дихальна, серцево-судинна, травна, сечовидільна, опорно-руховий апарат, органи чуття.
Анамнез життя: фах пацієнта, шкідливі звички, перенесені захворювання. Алергологічний анамнез. Гінекологічний анамнез (для жінок).
Сімейний анамнез: склад сім'ї, здоров'я родичів, умови життя, спадковість, перенесені родичами захворювання.
Загальний анамнез: опитування про стан інших органів і систем.
2. Методика аускультації органів черевної порожини.
Аускультація - вислуховування різних природніх чи неприродніх звуків, тонів або шумів за допомогою стетофонендоскопу. Метод є цінним для діагностики захворювань легень (пневмонія, туберкульоз, плеврит), серцево-судинної системи (вроджені і набуті вади серця, захворювання магістральних чи периферичних судин), патологічних станів черевної порожнини. Для правильної оцінки характеру звуку треба знати звукову гаму в нормі.
Приклади – при розлитому гнійному перитоніті – кишкові шуми відсутні в зв'язку з розвитком паралітичної кишкової непрохідності. При гострій механічній кишковій кишковій непрохідності кишкова перистальтика може бути посилена з металічним відтінком звуку при перкусії живота в ділянці роздутої петлі кишки (симптом Ківуля) або різко послабленою при парезі кишки. Інші аускультативні симптоми – Склярова (шум плеску), Спасокукоцького (шум падаючої краплі), Шланге, Лотейсена та ін.
3. Методика пальцевого обстеження прямої кишки.
Проводять після загально-клінічного обстежененя (визначення рівня АКТ, частоти серцевих скорочень, пальпації живота, аускультації серця та легень). Виконують в положенні хворого лежачи на спині з розведеними нижніми кінцівками, на лівому боці, в колінно-ліктьовому положення, в положенні навпочіпки («поза орла»).Перш ніж ввести палець в анальний канал делікатно пальпують біляанальну ділянку для виявлення ущільнень тканин, локальну болючість, мацерації шкіри, сліди розчухів, а також підготувати хворого до введення пальця в анус. Палець рукавички слід добре змазати вазеліном (гліцерином) для зменшення больових відчуттів.
Спочатку оцінюють тонус внутрішнього м'язу – замикача відхідника. Обережно за ходом годинникової стрілки визначають - анатомічні особливості анального каналу, вади розвитку, наявність стороннього тіла. Крім того оцінюють колір та характер виділень (кров, калові маси, слиз).
Додатково у чоловіків пальпують і оцінюють передміхурову залозу, а у жінок – яйники, матку.