- •1. Вступ – короткий історичний нарис
- •2. Основні положення з питань захисту людини при надзвичайних ситуаціях
- •3. Основні завдання Цивільної оборони:
- •4. Медична служба цивільної оборони, її призначення та завдання
- •Основними принципами організації медичної служби цивільної оборони (мс цо) є:
- •5. Принципи захисту населення при надзвичайних ситуаціях
- •6. Засоби індивідуального захисту
- •6.1. Засоби захисту органів дихання
- •Характеристика промислових респіраторів
- •6.2. Засоби захисту шкіри
- •6.3. Засоби індивідуального медичного захисту
- •7. Колективні засоби захисту
- •8. Правила поведінки населення та заходи безпеки під час окремих стихійних лих
4. Медична служба цивільної оборони, її призначення та завдання
У випадку виникнення надзвичайної ситуації діяльність медичної служби цивільної оборони має ряд особливостей, які впливають певним чином на організацію й проведення заходів медичного забезпечення населення. Основними з них є:
масовість, одномоментність виникнення втрат серед населення, різноманітний характер й тяжкість уражень, поява нової патології;
порушення роботи медичних установ і втрати серед особового складу медичної служби цивільної оборони;
руйнування будівель і споруд в містах й населених пунктах, що ускладнюють розгортання та роботу медичних формувань і установ;
можливі зараження великих територій, продовольства і води радіоактивними, отруйними речовинами, бактеріальними засобами або сильнодіючими отруйними речовинами;
можливе підвищення епідемічної напруженості в зв’язку з евакуаційними заходами цивільної оборони і складність санітарно-епідемічної обстановки в осередках масового ураження;
складність управління силами та засобами служби під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Вказані можливі умови діяльності медичної служби цивільної оборони при надзвичайних ситуаціях знаходять своє відображення в принципах її організації та основах лікувально-евакуаційного забезпечення ураженого населення.
Основними принципами організації медичної служби цивільної оборони (мс цо) є:
МС ЦО організовується на базі існуючих органів та установ охорони здоров’я (територіально-виробничий принцип).
В МС ЦО створюються формування, здатні працювати в будь-якому осередку ураження, що дає можливість здійснювати широкий маневр формуваннями для роботи в осередках без суттєвої перебудови (принцип універсалізму підготовки).
Кожне формування й установа призначаються для виконання певного, властивого їм, переліку заходів чи функцій в системі МС ЦО – надання медичної допомоги, лікування уражених, проведення протиепідемічних заходів і т.п. (принцип функціонального призначення).
Для надання першої медичної допомоги ураженим та хворим залучається саме населення шляхом створення санітарних постів і санітарних дружин й навчання усього населення прийомів та способів надання само- і взаємодопомоги.
В основу лікувально-евакуаційного забезпечення в МС ЦО покладено систему двоетапного лікування уражених й хворих у поєднанні з евакуацією за призначенням, при цьому передбачається маневр силами і засобами служби, а також евакуаційними потоками уражених відповідно до обстановки. В МС ЦО передбачені наступні види медичної допомоги: перша медична, перша лікарська, кваліфікована і спеціалізована медична допомога.
МС ЦО – спеціальна організація в системі охорони здоров’я, призначена для медичного забезпечення населення при надзвичайних ситуаціях, а також в районах стихійних лих та великих аварій.
На МС ЦО покладаються наступні основні завдання:
своєчасне надання усіх видів медичної допомоги ураженим (хворим) та їх лікування з метою якнайшвидшого відновлення здоров’я і працездатності, зниження інвалідності й смертності;
попередження виникнення і розповсюдження масових інфекційних захворювань серед населення, а у випадку їх виникнення – якнайшвидша локалізація і ліквідація;
усунення несприятливих санітарних наслідків надзвичайних ситуацій, охорона здоров’я особового складу невоєнізованих формувань і закладів ЦО.
Для виконання покладених завдань МС ЦО проводить на протязі спокійного періоду планування заходів медичного захисту населення; підготовку органів управління служби; створення, оснащення і навчання невоєнізованих медичних формувань; підготовку медичних закладів до роботи при виникненні надзвичайної ситуації; відпрацювання питань взаємодії з іншими службами ЦО та військово-медичною службою; навчання усього населення прийомів і способів надання першої медичної допомоги при пораненнях й пошкодженнях та інше.