
- •Передмова
- •Морально-етичні та деонтологічні аспекти медичної діяльності
- •Діагностика захворювань та догляд за хворими Загальні відомості про діагностику захворювань
- •Оцінка стану основних параметрів життєдіяльності організму.
- •Десмургія Призначення пов’язок
- •Правила накладання пов’язок
- •Помилки при накладанні м’яких пов’язок
- •Основні типи бинтових пов’язок
- •Характеристика окремих груп м´яких пов´язок
- •Пов'язки на голову та шию
- •Пов’язки на грудну клітку, живіт і таз
- •Пов’язка на пахову ділянку
- •Пов’язка на промежину
- •Пов’язки на верхню кінцівку
- •Пов’язки на нижню кінцівку
- •Асептика і антисептика Історія виникнення
- •Основні принципи антисептики
- •Основні принципи асептики
- •Дезінфекція
- •Принципи і види стерилізації
- •Підготовка рук до операції
- •Підготовка операційного поля
- •Стерилізація шовного матеріалу
- •Стерилізація перев’язувального матеріалу та білизни
- •Стерилізація хірургічного інструментарію
- •Загальні питання реаніматології
- •Термінальні стани
- •Серцево-легенева і церебральна реанімація
- •Етап а – відновлення прохідності дихальних шляхів
- •Етап в – екстрена штучна вентиляція легень і оксигенація
- •Етап с – підтримання кровообігу
- •Етапи d і e – застосування медикаментозних середників, інфузійної терапії, електрокардіоскопія і електрокардіографія
- •Етап f – електрична дефібриляція
- •Етапи g, h і I – оцінка стану хворого, відновлення свідомості і корекція недостатності функцій органів
- •Утоплення
- •Ураження електричним струмом
- •Повішання
- •Сонячний і тепловий удар
- •Опіки та відмороження Термічні і хімічні опіки
- •Опікова хвороба
- •Перша допомога при опіках
- •Радіаційні (променеві) опіки
- •Опіки електричним струмом
- •Відмороження
- •Отруєння
- •Діагностика отруєнь і принципи надання невідкладної допомоги
- •Активна детоксикація організму
- •Антидотна терапія
- •Основні антидоти, які найчастіше використовуються при гострих отруєннях
- •Отруєння барбітуратами
- •Отруєння наркотичними анальгетиками
- •Отруєння алкоголем
- •Отруєння фосфорорганічними речовинами
- •Отруєння беленою
- •Отруєння ртуттю та її сполуками
- •Отруєння чадним газом
- •Укуси комах
- •Укуси членистоногих
- •Укуси змій
- •Отруєння грибами
- •Кровотеча і крововтрата
- •Методи зупинки кровотечі
- •Долікарська медична допомога при зовнішніх кровотечах
- •1 Етап 2 етап
- •3 Етап 4 етап
- •Долікарська медична допомога при деяких специфічних видах зовнішніх кровотеч
- •Долікарська медична допомога при внутрішніх кровотечах
- •Переливання крові
- •Групи крові
- •Резус-фактор
- •Показання та протипоказання до переливання крові
- •Техніка переливання крові
- •Правила зберігання крові
- •Препарати крові
- •Компоненти крові та її препарати
- •Кровозамінники
- •Ускладнення від переливання крові
- •Рани і рановий процес
- •Протікання ранового процесу
- •Перша допомога при пораненнях
- •Загальні принципи лікування ран
- •Профілактика правця і анаеробної інфекції
- •Особливості лікування гнійних ран
- •Сторонні тіла ока
- •Сторонні тіла вуха та носа
- •Сторонні тіла гортані
- •Закриті ушкодження м’яких тканин
- •Розтягнення
- •Синдром тривалого стиснення
- •Вивихи і переломи Вивихи
- •Переломи кісток
- •Перша долікарська допомога при механічній травмі
- •Транспортна і лікувальна імобілізація Транспортна іммобілізація
- •Основні принципи і правила застосування транспортної імобілізації
- •Лікувальна імобілізація
- •Пошкодження грудної клітки і хребта
- •Закрита травма грудної клітки
- •Відкрита травма грудної клітки
- •Пошкодження хребта
- •Вагітність і пологи Діагностичні ознаки вагітності
- •Фізіологічні пологи
- •Перший період пологів
- •Другий період пологів
- •Третій період пологів
- •Оцінка стану новонародженої дитини
- •Ознаки зрілості та доношеності плода
- •Токсикози вагітних
- •Позаматкова вагітність
- •Гострі судинні розлади. Коматозні стани.
- •Непритомність
- •Гострі терапевтичні захворювання
- •Гіпертонічні кризи
- •Стенокардія
- •Інфаркт міокарду
- •Аритмії
- •Бронхіальна астма
- •Гострі хірургічні захворювання Діагностика і особливості перебігу гострої хірургічної патології
- •Основні гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини
- •Невідкладні стани у дітей
- •Гостра дихальна недостатність
- •Перша допомога при гострій дихальній недостатності у дітей
- •Фебрильні судоми
- •Особливості реанімації у дітей
- •Інфекційні захворювання
- •Правець
- •Синдром набутого імунного дефіциту
- •Психогенні захворювання Типи реагування на надзвичайну ситуацію
- •Психози
- •Порушення настрою
- •Маніакально-депресивний психоз
- •Епілепсія
- •Загальні принципи і методи поведінки з хворими на гострі психічні розлади
- •Неврологічні захворювання Біль в нижній частині спини
- •Головний біль
- •Короткий словник медичних термінів
- •Ситуаційні задачі
- •Література
Рани і рановий процес
Рана (vulnus) – це механічне порушення цілості шкіри чи слизових оболонок.
Місцевими симптомами рани є біль в рані, зяяння рани та кровотеча. Біль в рані зумовлений пошкодженням нервових рецепторів. Інтенсивність болю залежить від їхньої кількості, реактивності організму, швидкості нанесення пошкодження тощо. Велика кількість рецепторів знаходиться на шкірі, надкісниці, парієтальній очеревині. Тому при їх пошкодженні біль особливо інтенсивний. Зяяння рани особливо виражене при поперечному пошкодженні м’язів і товстої підшкірної клітковини. Кровотеча з рани обумовлена пошкодженням капілярів чи більших судин (артерій, вен). Ураження великих судин призводить до значної крововтрати, що не рідко може викликати смерть хворого.
В рані розрізняють: краї рани, стінки, дно, кути та її вміст.
За характером пошкодження розрізняють рани: різану, колоту, рубану, забійну, рвану, укушену, вогнепальну, отруєну, змішану.
За ступенем інфікованості є: асептична (операційна рана) та інфікована (для рани характерні всі ознаки запалення – почервоніння, набряк, місцеве підвищення температури, біль, порушення функції).
За глибиною пошкодження: поверхневу, проникаючу, наскрізну, тангенційну.
За видом загоєння: первинним натягом, вторинним натягом, загоєння під струпом.
Різана ранананоситься гострим предметом: склом, бритвою, ножем тощо. Така рана характеризується рівними краями, порівняно сильною кровоточивістю та широким зяянням. До різаних ран відносять і операційні рани.
Колота ранавиникає при проникненні в тіло колючого предмету: шила, голки, цвяха, багнету та ін. Колота рана характеризується незначним пошкодженням шкіри чи слизових оболонок та глибоким рановим каналом. Ці рани часто супроводжуються пошкодженням внутрішніх органів, великих судин при незначному зовнішньому дефекті. Тому хворі з колотими ранами обов’язково повинні бути госпіталізовані та знаходитися під динамічним спостереженням хірурга. Часто колоті рани ускладнюються тяжким нагноєнням та правцем.
Рубана ранавиникає внаслідок удару тяжким гострим предметом. Така рана характеризується нерідко пошкодженням кісток чи інших важливих органів, забиттям, струсом довколишніх тканин.
Рвані, розсічені та забійні рани. Такі рани частіше заподіюють важким тупим предметом. Вони зустрічаються на виробництві та сільському господарстві. При таких ранах є велика кількість розсічених тканин. Ці рани характеризуються болючістю, вони погано загоюються та нерідко ускладнюються анаеробною інфекцією.
Укушені раниособливо характеризуються масивним інфікуванням тканин незалежно від глибини пошкодження. Часто укушені рани ускладнюються гострою гнійною та гнильною інфекцією. Ускладненнями укусів є інфекційні хвороби, наприклад сказ чи хвороба Содоку (пацюкова хвороба).
Отруєні рани. Виникнення цих ран пов’язано з проникненням в організм різноманітних отруйних речовин – бойових, хімічних, промислово-побутових, отрут тварин та комах. Крім місцевих симптомів у хворих з отруєними ранами розвивається симптоми загального отруєння організму, що може бути причиною смерті хворого.
Вогнепальні рани. Ці рани поділяють на кульові та скалкові. У мирний час трапляються поранення дробом. Вогнепальні поранення відрізняються глибиною ранового каналу (сліпі, наскрізні, дотичні) і відношенням до порожнини (проникаючі і непроникаючі). Такі рани характеризуються складним ходом каналу з рановим детритом, сторонніми тілами і високим інфікуванням. Канал вогнепальної рани має зону травматичного некрозу тканин і зону молекулярного струсу тканин. При незначному вхідному отворі можуть спостерігатися значні ушкодження нижчележачих тканин, м’язів, значні крововиливи, роздроблення кісток тощо.