Основні завдання дсмк:

• надання безкоштовної медичної допомоги на догоспітальному і госпітальному періодах потерпілим при НС. рятувальникам і особам, які беруть участь у ліквідації наслідків НС;

• ліквідація медико-санітарних наслідків НС;

• участь в організації комплексу санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у районах НС, які виконуються санітарно-епідеміологічною службою МОЗ України;

• організація взаємодії медичних сил, засобів і лікувальних закладів, відповідно на центральному і державному рівнях, у сфері медичного захисту населення на території України у разі виникнення НС, координація роботи із забезпечення готовності органів охорони здоров'я, систем зв'язку і оповіщення до дій в НС;

• прогнозування медико-санітарних наслідків НС і розробка рекомендацій для проведення заходів з метою зниження негативного впливу таких ситуацій;

• збирання, аналіз і облік інформації про медико-санітарні наслідки НС у межах Державної інформаційно-аналітичної системи з питань НС;

• забезпечення раціональне використання резерву матеріально-технічних ресурсів для проведення ДСМК на центральному і територіальному рівнях;

• участь у підготовці й атестації медичних формувань і іх особового складу;

• проведення науково-дослідної роботи, пов'язаної з удосконаленням форм і методів організації надання екстреної медичної допомоги потерпілим у випадку виникнення НС,

• участь у міжнародному співробітництві з проблем медицини катастроф.

Важливе місце в структурі Служби належить координаційним комісіям. До складу комісій входять представники всіх Міністерств і відомств, відповідних рівнів служби. Головою комісії на центральному рівні є Міністр охорони здоров'я, на територіальному - начальники управлінь охорони здоров'я адміністративних територій.

До компетенції координаційних комісій входить узгодження:

• складу і порядку використання в НС медичних сил і засобів, які входять до складу ДСМК;

• програм розвитку ДСМК відповідного рівня;

• планів медико-санітарного забезпечення населення у випадку виникнення НС;

• заходів щодо удосконалення організації і функціонування служби відповідного рівня, планів заходів щодо забезпечення постійної готовності Служби для виконання покладених на неї завдань;

• заходів щодо підготовки фахівців Служби, координація роботи щодо створення і використання резерву медичних і матеріально-технічних ресурсів Служби на відповідному рівні.

Служба організовує свою діяльність за планами медико-санітарного забезпечення населення при НС або у випадку загрози їх виникнення.

Плани медико-санітарного забезпечення населення при НС або у випадку загрози їх виникнення на центральному рівні:

• розробляються МОЗ України,

• розглядаються Центральною координаційною комісією Служби;

• затверджуються Кабінетом Міністрів України за узгодженням з Міністерством надзвичайних ситуацій.

Плани медико-санітарного забезпечення населення в НС або у випадку загрози їхнього виникнення на територіальному рівні:

• розробляються управліннями охорони здоров'я обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій,

• розглядаються територіальними координаційними комісіями Служби,

• затверджуються обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Лікувально-профілактичні заклади, що входять до складу служби, формують, накопичують оперативний резерв медикаментів, медичного майна тощо для забезпечення проведення робіт під час ліквідації медико-санітарних наслідків НС за рахунок і в межах асигнувань, передбачених на їхнє утримання.

Основна мета планування:

• підвищення готовності органів управління, сил і засобів охорони здоров'я для дій у НС;

• забезпечення стійкості управління силами і засобами в період підготовки і під час ліквідації медико-санітарних наслідків катастроф;

• забезпечення раціонального використання медичних сил і засобів, їх маневр у ситуаціях, які стрімко змінюються, а також санітарно-протиепідемічних заходів в осередках катастроф, на шляхах евакуації та у районах розміщення евакуйованих,

• обґрунтувати створення запасів майна для забезпечення медичних формувань і закладів (у першу чергу тих, які входять до складу ДСМК) і організацію його видачі в короткий термін;

• забезпечення підготовки кадрового складу охорони здоров 'я для роботи в умовах НС.

Планування заходів щодо медичного забезпечення населення

в надзвичайних ситуаціях проводиться за п'ятьма рівнями

Плани першого рівна розробляються фахівцями медичного закладу, узгоджуються з органами управління охорони здоров'я за підпорядкованістю і затверджуються керівником медичного закладу.

Другий і третій рівні. Плани адміністративного району, міста без районного поділу і з районним поділом розробляються органами управління охорони здоров'я, узгоджуються з органами управління вищого рівня і затверджуються органами виконавчої влади адміністративного району або міста.

Плани четвертого рівня складаються управліннями охорони здоров'я облдержадміністрацій, розглядаються на засіданні територіальної координаційної комісії і затверджуються відповідним органом виконавчої влади.

Плани п'ятого рівня розробляється МОЗ України, узгоджується на засіданні Центральної координаційної комісії і затверджується Кабінетом Міністрів України за узгодженням з Міністерством надзвичайних ситуацій.