Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Алгоритм_рН_ФГДС.doc
Скачиваний:
43
Добавлен:
17.02.2016
Размер:
83.46 Кб
Скачать

Езофагогастродуоденоскопія Алгоритм маніпуляції:

  1. Психологічно підготуйте пацієнта до маніпуляції.

  2. Розпиліть анестезуючий середник (р-н лідокаїну 2-10%) на корінь язика, задню стінку глотки, мигдалики.

  3. Через 3-5 хвилин (по дії анестетика), хворий вкладається на лівий бік, з приведеними до тулуба руками.

  4. Закрийте груди пацієнта рушником, пацієнт затискує між зубами загубник та утримує його до кінця дослідження.

  5. Підготуйте до роботи та включить ендоскоп, перевірте світлопроведення, інтенсивність подачі повітря, води, якість зображення.

  6. За допомогою блока керування придайте дистальному кінцю ендоскопа вигін, що відповідає кривизні кореня язика.

  7. Проводьте апарат по середній лінії язика до вічка стравоходу візуально керуючись орієнтирами – uvula, надгортанником, черпаловидними складками. Через верхній стравохідний сфінктер краще проходити при ковтальному русі хворого. Відразу після введення апарату в стравохід необхідно почати інсуфляцию повітря. При огляді звертати увагу на стан слизової оболонки: гіперемія, набряк, наявність ерозій, фібрину і т.д.

В положенні на лівому боці при огляді стравоходу зверху в полі зору визначається права стінка стравоходу (на неї вказує «мітка» окуляра), знизу – ліва стінка, зліва – передня та справа – задня.

При розправленні стінок повітрям стравохід має вигляд трубки з повздовжними складками та має три відділи: шийний, грудний, абдомінальний.

Верхні відділи ШКТ мають анатомічні орієнтири – звуження, відстань до них вимірюється від різців. 15-15см – вхід в стравохід, 23-25см – звуження над лівим бронхом, 32-35см – аортальне звуження, 38-40см – діафрагмальне звуження, 40-45см – кардіальний відділ шлунка. Важливий орієнтир – «зубчаста лінія» границя переходу плоского епітелію стравоходу в циліндричний епітелій шлунка.

  1. При огляді кардіального відділу шлунка оцінюється його функціональний стан (змикання), що вказується в протоколі ендоскопічного дослідження.

  2. Після проходження кардії ендоскоп вводиться в порожнину шлунка, при цьому просування апарату зупиняють для інсуфляції повітря з метою її розправлення. При огляді оцінюється стан слизової оболонки та вміст «слизистого озерця» - шлункового вмісту, що стікає в положенні хворого на лівому боці у велику кривизну.

Анатомічно розрізняють дно, тіло, антральний та пілоричний відділи шлунка. Границею між дном та тілом шлунка є кут шлунка, складка що іде по задній стінці від малої кривизни до великої. При правильному положенні ендоскопу мала кривизна знаходиться зверху в полі зору (на неї вказує «мітка»), знизу розташована велика кривизна, справа – задня та зліва – передня стінки.

  1. Пілорус виглядає як рухомий круглий отвір, що періодично відкривається та закривається. Частіше він привідкритий та його діаметру вистачає для проведення апарату. У випадку спазму, для його проходження необхідно щільно підвести апарат та утримуючі його в полі зору з деяким зусиллям просунути в дванадцятипалу кишку.

  2. Відразу за кільцем пілоруса розташований відділ дванадцятипалої кишки, що називається цибулиною. Анатомічно виділяють передню, задню, латеральну та медіальну її стінки.

  3. За цибулиною розташовані верхній горизонтальний, низхідний та нижній горизонтальний відділи дванадцятипалої кишки. Для проходження в постбульбарні відділи необхідно згинаючі ендоскоп догори, повертаючі його навколо осі праворуч на 60-90 за годинниковою стрілкою, просунути його вперед, а потім повернути ліворуч (проти годинникової стрілки) до появи в полі зору просвіту кишки.

Постбульбарні відділи мають циркулярні складки, на медіальній стінці є єдина прокольна складка, що містить великий та малий дуоденальні сосочки.

  1. Виводячі апарат огляд слизової проводять при інверсії. Для цього згинають дистальний кінець ендоскопа на 120 – 180 та проводять огляд малої кривизни, кута та тіла шлунка. При необхідності інверсійного огляду кардії, апарат у зігнутому положенні виводиться на себе до приближення до кардії. При виведенні апарату йому надається звичайне положення, проводиться декомпресія (видалення повітря відсмоктувачем).

  2. Після закінчення обстеження забирається загубник, хворий деякий час перебуває в лежачому положенні.

  3. Ендоскоп відключається, передається на дезінфекцію.

  4. Заповнюється протокол ендоскопічного дослідження.

Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1

Завідувач кафедри внутрішньої медицини №2

доктор медичних наук,

професор Р.І.Яцишин

доктор медичних наук,

професор Н.М.Середюк

Завідувач кафедри внутрішньої медицини

№3 та медсестринства

доктор медичних наук,

професор І.П.Вакалюк

Завідувач кафедри ендокринології

доктор медичних наук,

професор В.І.Боцюрко

Міністерство охорони здоров’я України

ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»

НАВЧАЛЬНО-ПРАКТИЧНИЙ ЦЕНТР «МЕДИЦИНА»