3 Порядок виконання роботи

Використовуючи конспект лекцій з дисципліни та літературні джерела опишіть найбільш характерні властивості фракцій механічних елементів, згідно з варіантом (таблиця 3.3).

Таблиця 3.3 – Характеристика вихідних даних

Номер варіанту	Фракції механічних елементів
1	1. Каміння 2. Пил середній
2	1. Гравій 2. Пил середній
3	1. Пісок 2. Пил дрібний
4	1. Пил крупний 2. Каміння
5	1. Пил середній 2. Пісок
6	1. Пил дрібний 2. Колоїди
7	1. Мул 2. Пісок
8	1. Колоїди 2. Каміння
9	1. Каміння 2. Пил дрібний
10	1. Гравій 2. Мул
11	1. Пісок 2. Пил крупний
12	1. Пил крупний 2. Гравій
13	1. Пил середній 2. Мул
14	1. Пил дрібний 2. Мул
15	1. Мул 2. Колоїди
16	1. Колоїди 2. Пісок
17	1. Каміння 2. Мул
18	1. Гравій 2. Колоїди
19	1. Пісок 2. Каміння
20	1. Пил крупний 2. Мул

4. Аналіз результатів роботи. Висновки

Наведіть класифікацію та властивості вказаних фракцій механічних елементів ґрунту.

5 Контрольні запитання

1. Що таке механічні елементи ґрунту?

2. Які частки ґрунту об`єднують у фракції?

3. Що Ви розумієте під класифікацією механічних елементів?

4. Які класифікації механічних елементів Ви знаєте?

5. Який розмір має фракція каміння?

6. Який розмір має фракція гравію?

7. Який розмір має фракція крупного піску?

8. Який розмір має фракція середнього піску?

9. Який розмір має фракція дрібного піску?

10. Який розмір має фракція крупного пилу?

11. Який розмір має фракція середнього пилу?

12. Який розмір має фракція дрібного пилу?

13. Вкажіть розмір фракції грубого мулу?

14. Вкажіть розмір фракції тонкого мулу.

15. Який розмір мають колоїди?

16. Які частки ґрунту називають скелетом?

17. Які частки ґрунту називають дрібноземом?

18. Що розуміють під механічним (гранулометричним) складом ґрунтоутворюючих порід і ґрунтів?

19. Вкажіть розмір фракції фізичної глини.

20. Вкажіть розмір фракції фізичного піску.

21. Що покладено в основу класифікації ґрунтів за механічним складом?

22. Як визначають основну назву ґрунту згідно з класифікацією М.А. Качинського?

23. Як визначають додаткову назву ґрунту згідно з класифікацією М.А. Качинського?

24. Охарактеризуйте значення механічного складу ґрунту.

Лабораторна робота № 4

Тема. Визначення і розрахунок гранулометричного складу ґрунту

1 Мета роботи. Освоїти методику визначення гранулометричного складу ґрунту.

Вихідні дані:

Ґрунти України (таблиця 4.2).

Тривалість роботи– 2 год.

2 Теоретичні відомості

Всі дисперсні гірські породи складаються з часток одної або декількох фракцій.

Кількісне співвідношення різних фракцій в дисперсних породах характеризується їх гранулометричним складом.

Гранулометричний склад показує якого розміру частки і в якій кількості містяться в тій чи іншій породі. Вміст кожної фракції виражається у відсотках стосовно ваги висушеного зразка ґрунту.

При виконанні гранулометричного аналізу порід визначають в них вміст первинних часток, тобто окремих уламків кристалів і гірських порід.

Однак в багатьох ґрунтах, особливо в тонкодисперсних, поряд з первинними частками, є так звані вторинні частки.

Вторинні частки являють собою мікроагрегати, що утворилися при агрегації (з`єднанні) декількох первинних часток. Тому при визначенні гранулометричного складу необхідно проводити спеціальну обробку зразків породи з метою переведення вторинних часток в первинні.

Якщо, крім первинних часток в породі враховуються також і вторинні (тобто визначається їх природна дисперсність), то вважають, що ґрунт характеризується не гранулометричним, а мікроагрегатним складом.

При інженерно-геологічній характеристиці ґрунтів необхідно знати обидва склади. Та обставина, що гранулометричний склад характеризує граничну дисперсність ґрунтів, робить його зручним класифікаційним показником.

Мікроагрегатний склад, який відображає ступінь з’єднаності породи при даних умовах, може використовуватись для характеристики структурних зв’язків у породі.

Гранулометричний і мікроагрегатний склади для пісчаних ґрунтів близькі між собою.

Для глинистих і лесових ґрунтів вміст часток в різних фракціях, по даних гранулометричного і мікроагрегатного аналізів, може суттєво відрізнятись.

Для визначення гранулометричного або мікроагрегатного складу зразка ґрунту необхідно:

- зруйнувати в ньому структурні агрегати, тобто перевести ґрунт з структурно-агрегатного в роздільно-частковий стан;

- розділити зразок на гранулометричні фракції за допомогою сит;

- визначити масу виділених фракцій та розрахувати їх вміст.

Кінцевим етапом вивчення гранулометричного складу дисперсного ґрунту є його класифікація, тобто визначення по результатах гранулометричного складу його петрографічного типу або виду.

Відома велика кількість гранулометричних класифікаіцй, які відрізняються по принципу побудови, а також кількісному співвідношенню розмірних фракцій.

В Україні існує класифікація, розроблена М. Годліним (1951р.), та сучасна класифікація (таблиця 4.1).

Таблиця 4.1 – Сучасна спрощена класифікація ґрунтів України за гранулометричним складом

Назва ґрунтів	Вміст часток <0,01 мм, %	Назва ґрунтів	Вміст часток <0,01мм, %
Піщані	0-5	Зв`язнопіщані	5-10
Супіщані	10-20	Легкосуглинкові	20-30
Середньо-суглинкові	30-45	Середньоглинисті	65-80
Важкосуглинкові	45-55	Важкоглинисті	80-100
Легкоглинисті	55-65

Класифікація ґрунтів України за гранулометричним складом М.М. Годліна включає фракції роміром: 1- 0,05; 1 – 0,25; 0,05 – 0,01; <0,01; <0,001.