Лабораторна робота № 13

Тема. Генетико-морфологічна будова і властивості ґрунтів Сухого Степу України

1 Мета роботи. Ознайомлення з генетико-морфологічною будовою профілю і властивостями основних типів ґрунтів зони Сухого Степу України.

Вихідні дані:

1. Конспект лекцій з дисципліни.

2. Фізико-географічні області Сухого Степу України (таблиця 13.1).

3. Ґрунти Сухого Степу України (таблиця 13.1).

Тривалість роботи – 2 год.

2 Теоретичні відомості

Зона Сухого степу України займає площу 4,7 млн.га і приурочена до крайньої південної частини Причорноморської низовини та крайньої північної частини Кримського півострова.

У зоні Сухого Степу виділяють дві провінції: Причорноморсько-Приазовську і Кримську.

Причорноморсько-Приазовська сухостепова провінція приурочена до приосьової частини Чорноморської западини. За особливостями ландшафтної структури у цій провінції виділяють чотири фізико-географічні області: Приморську, Нижньодніпровську, Присивасько-Приазовську і Кримсько-Присиваську.

Приморська область охоплює території, які займають середні частини Одеської та Херсонської і південь Миколаївської областей.

Нижньодніпровська терасно-дельтова сухостепова область займає південно-західну частину Причорноморсько-Приазовських сухих степів і майже повністю розташована в Херсонській області.

Присивасько-Приазовський низовинний степ займає північно-західну частину Причорноморсько-Приазовських степів або південно-східну частину Херсонської та південно-західну частину Запорізької областей. З південного сходу область омивається водами Азовського, з південного заходу – Чорного морів.

Кримська степова провінція приурочена до герцинських структур Скіфської плити – Тарханкутського і Сімферопольсько-Євпаторіївського підняття Альмінської западини. У провінції виділяють чотири фізико-географічні області: Кримсько-Присиваську низинну, Тарханкутську підвищену, Центральнокримську рівнинну і Керченську горбисту.

Кримсько-Присиваська область займає північну частину рівнинного Криму.

Тарханкутська область займає західну частину Степового Криму.

Центральнокримський рівнинний Степ являє собою низовину з абсолютними відмітками поверхні від 40 до 100м, а у бік півдня – більш підвищену рівнину.

Керченський горбистий Степ – це найбільш обумовлена степова територія України, яка вирізняється півострівним розташуванням.

У структурі ґрунтового покриву Сухого Степу здебільшого переважають каштанові ґрунти. Таку назву вони отримали завдяки темно-коричневому забарвленню, що нагадує колір зрілих плодів каштана.

Каштанові ґрунти сухих степів України поділяють на три підтипи: темно-каштанові, каштанові і лучно-каштанові. Усі підтипи каштанових ґрунтів переважно солонцюваті.

3 Порядок виконання роботи

1. Використовуючи конспект лекцій та літературні джерела опишіть фізико-географічне розташування та умови ґрунтоутворення одної із фізико-географічних областей зони Сухого Степу України, вказаних у таблиці 13.1, згідно з варіантом.

2. Охарактеризуйте генетико-морфологічну будову профілю і властивості ґрунтів зони, вказаних в таблиці 13.1, згідно з варіантом.

Таблиця 13.1 – Характеристика вихідних даних

Номер варіанту	Фізико-географічна область	Ґрунти
1	Приморська	Темно-каштанові
2	Нижньодніпровська	Каштанові
3	Присивасько-Приазовська	Лучно-каштанові
4	Тарханкутська	Лучно-каштанові осолоділі
5	Центральнокримська	Солонці автоморфні
6	Керченська	Солонці напівгідроморфні
7	Приморська	Солонці гідроморфні
8	Нижньодніпровська	Солончаки
9	Присивасько-Приазовська	Солоді
10	Тарханкутська	Темно-каштанові
11	Центральнокримська	Каштанові
12	Керченська	Лучно-каштанові
13	Приморська	Лучно-каштанові осолоділі
14	Нижньодніпровська	Солонці автоморфні
15	Присивасько-Приазовська	Солонці напівгідроморфні
16	Тарханкутська	Солонці гідроморфні
17	Центральнокримська	Солончаки
18	Керченська	Солоді
19	Приморська	Каштанові
20	Нижньодніпровська	Лучно-каштанові

4. Аналіз результатів роботи. Висновки

Охарактеризуйте основні заходи щодо раціонального використання й охорони вказаних ґрунтів зони.