5 Контрольні запитання

1. Що є основними складовими частинами ґрунтового профілю?

2. Що являють собою генетичні горизонти?

3. Що називають ґрунтовим профілем?

4. Які генетичні горизонти виділяв в ґрунті В.В. Докучаєв?

5. Які Ви знаєте системи індексів генетичних горизонтів?

6. Як позначають торф’яний мінералізований горизонт за системою О.Н. Соколовського?

7. Як позначають торф’яний мінералізований горизонт за ситемою Б.Г. Розанова?

8. Як позначають торф’яний мінералізований горизонт за ситемою В.В. Докучаєва?

9. Що розкриває додаткова символіка у системах індексації генетичних горизонтів?

10. Які генетичні горизонти називають перехідними?

11. Як позначають перехідні горизонти у системі О.Н. Соколовського?

12. Як позначають перехідні горизонти, якщо ознака ґрунту виражена нечітко?

13. Як позначають перехідні горизонти, якщо вони в однаковій мірі сполучають ознаки двох сусідніх горизонтів?

14. На які групи поділяють ґрунтові профілі за характером співвідношення генетичних горизонтів?

15. Які ґрунти належать до групи простих профілів?

16. Які ґрунтові профілі відносять до групи складних?

Лабораторна робота № 8

Тема. Визначення балів бонітету і середньозважених балів бонітування ґрунтів

1 Мета роботи. Освоїти методику розрахунку балів бонітету ґрунтів за основними діагностичними ознаками і середньозваженого балу бонітування.

Вихідні дані:

1. Бали бонітету агровиробничих груп ґрунтів (таблиця 8.1).

2. Значення показника рН₁, рН₂, процентний вміст фізичної глини і мулу в ґрунті, шифри агрогруп і їх площі (таблиця 8.2).

Тривалість роботи – 2 год.

2 Теоретичні відомості

Основним джерелом інформації про ґрунти є матеріали крупно- масштабних ґрунтових обстежень. За матеріалами ґрунтового обстеження складають ґрунтовий план. Докладність і точність матеріалів ґрунтового обстеження залежать від способу знімання меж ґрунтових різновидів і масштабу ґрунтового плану.

Для узагальненої характеристики якості основних сільськогосподарських угідь ґрунтові різновиди близькі за природними властивостями й ознаками об’єднують в агровиробничі групи ґрунтів.

Агровиробниче групування є однією з оцінок родючості ґрунтів. При об’єднанні ґрунтових різновидів у групи враховують у першу чергу ті властивості, які впливають на якість ґрунту і порівняно мало змінюються з часом.

Набір властивостей розрізняється залежно від природно-сільськогосподарської зони і провінції. До одної групи ґрунтів належать ґрунтові різновиди, що розрізняються не більше ніж на 20-25 % у показнику властивості, вибраної як критерій при формуванні агрогруп.

Кожна агровиробнича група ґрунтів має відповідну назвуішифр, як наприклад:

18 г – дерново-підзолисті глеюваті легкосуглинкові(таблиця 8.1).

Для комплексної оцінки якості ґрунтів виконують бонітування, яке є спеціалізованою класифікацією родючості ґрунтів в кореляції з урожайністю сільськогосподарських культур.

Бонітування ґрунтів є логічним продовженням комплексних обстежень земель.

Бонітування та агровиробниче групування ґрунтів – основа економічної оцінки земель.

Основна мета бонітування полягає у визначенні відносної якості ґрунтів за їх родючістю, тобто встановленні, у скільки разів один ґрунт кращий або гірший від іншого за своїми природними і набутими властивостями.

Критеріями бонітування ґрунтів є їх природні діагностичні ознаки й ознаки набуті в процесі окультурювання, які корелюють з урожайністю основних сільськогосподарських культур, а при бонітуванні кормових угідь – з продуктивністю сіножатей і пасовищ.

До числа основних діагностичних ознак ( в умовах України) відносять:

• процентний вміст мулу і фізичної глини;

• потужність гумусових горизонтів;

• валові запаси гумусу, азоту, фосфору і калію у ґрунті;

• рН сольової витяжки;

• глибину залягання глейових горизонтів.

Бали бонітування ґрунтів за природними ознаками і за урожайністю сільськогосподарських культур на цих ґрунтах розраховують за формулою:

(8.1)

де Б – бал бонітування;

У – значення ознаки ґрунту, бал якої визначається;

У₁₀₀– значення ознаки ґрунту, прийнятої за 100 балів.

Валові запаси гумусу (Н) в метровому шарі ґрунту визначають за формулою:

, (8.2)

де В - об’ємна маса ґрунту, г/см³;

Р - вміст гумусу, в %.

Бали бонітету для слабокислих і кислих ґрунтів:

(8.3)

для слаболужних і лужних ґрунтів:

(8.4)

де рН_і– показник рН сольової витяжки оцінюваної агрогрупи ґрунтів.

Бали бонітету за вмістом мулуіфізичної глинивизначають виходячи із наступного еталону: 100 балів становить ґрунт з 27 відсотками мулу і 45 відсоткамифізичної глини.

Середньозважений бал Б_ср.зв. бонітування ґрунтів визначають за формулою:

(8.5)

де Б₁, Б₂,….,Б_n– часткові бали бонітету вирощуваних культур;

П₁,П₂, …,П_n - площі посівів цих культур.

Таблиця 8.1 – Бали бонітету агровиробничих груп ґрунтів (фрагмент)

ч/ч	Шифр агрогрупи	Назва агровиробничої групи ґрунтів	Бал бонітету
1	18г	Дерново-підзолисті глеюваті легкосуглинкові	33
2	25г	Дерново-підзолисті глеюваті середньо- змиті легкосуглинкові	10
3	25д	Дерново-підзолисті глеюваті середньо- змиті середньо суглинкові	12
4	28д	Дерново-підзолисті глеюваті осушені легкосуглинкові	33
5	29д	Світло-сірі і сірі середньосуглинкові	38
6	33г	Світло-сірі і сірі опідзолені глеюваті легкосуглинкові	33
7	35в	Світло-сірі і сірі поверхнево оглеєні супіщані	27
8	35г	Світло-сірі і сірі поверхнево оглеєні легкосуглинкові	31
9	35д	Світло-сірі і сірі поверхнево оглеєні середньосуглинкові	30
10	39г	Світло-сірі і сірі опідзолені сильнозмиті легкосуглинкові	10
11	40г	Темно-сірі опідзолені легкосуглинкові	61
12	41г	Чорноземи опідзолені легкосуглинкові	70
13	45в	Темно-сірі опідзолені глейові супіщані	26