- •Івано-Франківський національний технічний
- •Загальні методичні вказівки
- •Лабораторна робота №1
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •4 Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •4 Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •4 Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 7
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 8
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •Приклад виконання лабораторної роботи для варіанту № 20
- •4 Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 9
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 10
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 11
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 12
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 13
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 14
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •4 Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 15
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •4 Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Перелік рекомендованих джерел
Лабораторна робота № 10
Тема. Генетико-морфологічна будова і властивості ґрунтів Українського Полісся.
1 Мета роботи. Ознайомлення з генетико-морфологічною будовою профілю і властивостями основних типів ґрунтів зони Українського Полісся.
Вихідні дані:
1. Конспект лекцій з дисципліни.
2. Фізико-географічні області Українського Полісся (таблиця 10.1).
3. Ґрунти Українського Полісся (таблиця 10.1).
Тривалість роботи – 2 год.
2 Теоретичні відомості
Українське Полісся займає північну та північно-західну частини країни і включає майже всю Волинську, Рівненську, Житомирську, Чернігівську, північні райони Львівської, Тернопільської, Київської і Сумської областей. Загальна площа Полісся становить 11,8 млн.га, або 19,5 % території України.
Згідно з агроґрунтовим районуванням, Українське Полісся є зоною мішаних лісів із дерново-підзолистими типовими й оглеєними ґрунтами. Українське Полісся поширене в бореальній (помірно-холодній) ґрунтово-біокліматичній області. Воно поділяється на чотири провінції: Полісся Західне, Полісся Правобережне (Центральне), Полісся Лівобережне високе і Полісся Лівобережне низовинне.
Західне Полісся являє собою своєрідну провінцію зони мішаних лісів Східно-Європейської рівнини. В ньому виділяють дві фізико-географічні області – Волинське Полісся і Мале Полісся.
Правобережне, або Центральне, Полісся розташовано між ріками Случ і Дніпро. Ця провінція охоплює Рокитненський район Рівненської області, північні райони Житомирської та північно-західні райони Київської областей. У Правобережному Поліссі виділяють дві фізико-географічні області- Житомирське Полісся і Київське Полісся.
Провінція Лівобережного високого Полісся представлена однією фізико-географічною областю – Новгород-Сіверським Поліссям. Вона займає значну частину Чернігівського Полісся. На західній та в центральній частині приурочена до Дніпровсько-Донецької западини, а на сході розташована на схилах Воронівського кристалічного масиву.
Лівобережна низовинна провінція розташована на південь від попередньої і приурочена до правого берега річки Десна. У цій провінції виділено одну фізико-географічну область – Чернігівське Полісся, яке розташоване між Київським Поліссям на заході та Новгород-Сіверським – на північному сході.
Місцеві чинники ґрунтоутворення зони Українського Полісся зумовлюють розвиток у цьому регіоні трьох типів ґрунтоутворення: підзолистого, дернового і болотного.
Процес підзолоутворення відбувається на підвищених елементах рельєфу під хвойними і мішаними лісами в умовах промивного водного режиму. Під пологом світло-хвойних і мішаних лісів розвивається трав’яниста рослинність. В цих умовах на підзолистий процес накладається дерновий.
Болотний процес розвивається при надмірному зволоженні. В таких умовах формується торфовий горизонт і відбувається оглеєння мінеральної частини профілю. Залежно від рельєфу, рослинності та інших умов формуються верхові,низинні та перехідні болота.
У межах Українського Полісся поширені такі ґрунти: дерново-підзолисті, дерново-підзолисті оглеєні, дерново-карбонатні, дерново-оглеєні, дерново-борові, дерново-лучні, болотні, сірі лісові і чорноземи опідзолені.
Така строкатість ґрунтового покриву обумовлена вологим і м’яким кліматом, великою різноманітністю хімічного і мінералогічного складу, добре розвиненим мезо- і мікрорельєфом, близьким і дуже нерівномірним заляганням ґрунтових вод, різноманітністю рослинних формацій і різним за інтенсивністю впливом господарської діяльності людини.