- •Змістовий модуль 1. «Розвиток аудиторської діяльності в умовах ринкової економіки»
- •Тема 1. Сутність і предмет аудиту
- •Тема 2. Регулювання аудиторської діяльності та її інформаційне забезпечення
- •Тема 1. Сутність і предмет аудиту
- •Зміст лекції
- •1 Сутність аудиту, його місце і значення в економічних відносинах.
- •2 Історія виникнення та розвитку аудиту. Становлення аудиту в Україні
- •3 Визначення аудиту
- •4 Мета, предмет, об’єкт та суб’єкт аудиту
- •5 Класифікація аудиту у міжнародній практиці
- •Тема 2. Регулювання аудиторської діяльності та її інформаційне забезпечення
- •Зміст лекції
- •1 Система регулювання аудиторської діяльності в Україні. Функції громадської аудиторської організації Спілки аудиторів України та Аудиторської палати України.
- •2 Основні правові форми підприємницької діяльності в Україні. Порядок створення та реєстрації аудиторських фірм. Професійна етика аудиторів, їх права та обов’язки
- •Змістовий модуль 2. «Теоретико-методичні засади організації та надання аудиторських послуг»
- •2 Ознаки та критерії оцінювання фінансової звітності
- •3 Вибір методів і прийомів аудиторської перевірки
- •Тема 4. Планування аудиту
- •Зміст лекції
- •1 Види планування в аудиті
- •2 Порядок розробки планів аудиторської перевірки. Попереднє планування, формування загальної стратегії аудиту, план аудиту
- •3 План аудиту
- •4 Програма аудиту
- •Тема 5. Аудиторський ризик і оцінювання системи внутрішнього контролю
- •Зміст лекції
- •1 Поняття аудиторського ризику
- •2 Поняття суттєвості
- •4 Складові аудиторського ризику. Моделі визначення аудиторського ризику
- •5 Аудиторська вибірка та методи її формування
- •6 Мета функціонування системи внутрішнього контролю
- •7 Вивчення системи внутрішнього контролю в процесі аудиту. Поняття, цілі, методи та функції системи внутрішнього контролю. Структура системи внутрішнього контролю за міжнародними стандартами аудиту
- •Середовище контролю
- •Інформаційні системи та обмін інформацією
- •Процедури контролю
- •Моніторинг заходів контролю
- •8 Методи документування системи внутрішнього контролю
- •9 Оцінювання ризиків суттєвого викривлення
- •Тема 6 аудиторські докази та робочі документи аудитора
- •Зміст лекції
- •2 Поняття та класифікація аудиторських доказів
- •4 Джерела та процедури отримання аудиторських доказів
- •5 Методи та методичні прийоми одержання аудиторських доказів
- •6 Основні вимоги до документального забезпечення аудиторської діяльності
- •7 Мета складання робочої документації та процедури організації документального забезпечення процесу аудиту
- •8 Види робочої документації та вимоги до її складання
- •Тема 7. Аудит фінансової звітності
- •Зміст лекції
- •2 Склад та елементи фінансової звітності
- •3 Методика дослідження форм фінансової звітності
- •4 Формальна та аналітична перевірки звітності. Перевірка правильності складання фінансової звітності
- •7 Відповідальність аудитора за фінансову звітність
- •Тема 8. Аудиторський висновок та інші підсумкові документи
- •Зміст лекції
- •1 Аудиторський звіт
- •2 Сутність аудиторського висновку та його види
- •Безумовно-позитивний висновок
- •3 Порядок складання та подання аудиторських висновків
- •Тема 9. Аудиторські послуги їх об'єкти і види
- •Тема 10. Підсумковий контроль
- •Тема 11. Реалізація матеріалів аудиту
- •Тема 9. Аудитоські послуги, їх обєкти і види
- •Зміст лекції
- •1 Поняття аудиторських послуг. Призначення аудиторських послуг
- •Тема 10. Підсумковий контроль
- •Зміст лекції
- •Тема 11. Реалізація матеріалів аудиту
- •Зміст лекції
- •1 Повідомлення інформації з питань аудиту найвищому управлінському персоналові.
- •2 Узагальнення результатів аудиту для прийняття управлінських рішень
- •Тема 12. Внутрішній аудит: його сутність, об'єкти і суб'єкти
- •Тема 13. Методичні прийоми
- •Тема 14. Реалізація матеріалів внутрішнього аудиту
- •Тема 12. Внутрішній аудит: його суиність, обєкти, субєкти
- •Зміст лекції
- •1 Сутність внутрішнього аудиту, його організація і необхідність. Класифікація внутрішнього аудиту, організаційно-методичне забезпечення
- •2 Функції та завдання внутрішнього аудиту. Методика внутрішнього аудиту
- •3 Об’єкти і суб’єкти внутрішнього аудиту
- •4 Сфера дослідження внутрішнього аудиту. Завдання внутрішнього аудиту
- •Тема 13. Методичні прийоми внутрішнього аудиту
- •Зміст лекції
- •1 Класифікація методичних прийомів внутрішнього аудиту
- •2 Взаємозв’язок внутрішнього та зовнішнього аудиту
- •Тема 14. Реалізація матеріалів внутрішнього аудиту
- •Зміст лекції
- •1 Оцінювання роботи внутрішнього аудитора
- •2 Узагальнення результатів внутрішнього аудиту для прийняття управлінських рішень.
- •Перелік рекомендованих джерел Основна навчальна література
- •Додаткова навчальна література
- •Анкета нового клієнта
- •Програма вивчення бізнесу клієнта
- •План аудиту
Тема 7. Аудит фінансової звітності
План
1. Планування аудиту фінансових звітів. Користувачі фінансової звітності та графік виконання аудиторських перевірок. Лист-замовлення на здійснення аудиту та договір на його проведення. Організаційні аспекти аудиту фінансової звітності
2. Склад та елементи фінансової звітності
3. Методика аудиту фінансової звітності
4. Формальна та аналітична перевірки звітності Перевірка правильності складання фінансової звітності
5. Відповідальність аудитора за фінансову звітність
Ключові слова та поняття: аудиторська думка, залишки на початок періоду, облікова політика, надійність системи бухгалтерського обліку, фінансові звіти, управлінський персонал.
Рекомендована література: (1), (2), (18) стор. 21-32, (21) стор. 209-227, (19) стор. 188-122, стор. 180-184.
Зміст лекції
1 Планування аудиту фінансових звітів. Користувачі фінансової звітності та графік виконання аудиторських перевірок. Лист-замовлення на здійснення аудиту та договір на його проведення. Організаційні аспекти аудиту фінансової звітності.
Фінансова звітність підприємства — це сукупність форм звітності, складених на основі даних обліку, що містить, інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період з метою одержання користувачем інформації.
Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Порядок надання фінансової звітності користувачам визначено чинним законодавством.
Фінансові звіти, як правило, готуються і подаються щорічно. Вони призначені для задоволення загальних інформаційних потреб широкого кола користувачів (рис. 2.1).
Рисунок 1. Забезпечення інформаційних потреб
Рисунок 7.1 – Інтереси користувачів фінансової звітності
Основні користувачі фінансових звітів і їх інформаційні потреби:
- інвестори (здійснення прибуткових фінансових вкладень);
- працівники підприємства (рівень оплати праці, збереження робочих місць, пенсійне забезпечення);
- кредитори (повернення кредиту і отримання відсотків);
- постачальники та інші кредитори (оплата рахунків за товари, роботи, послуги, продукцію);
- замовники (отримання необхідних товарів, робіт, послуг);
- органи державного управління (своєчасне та повне отримання податків, формування макроекономічних показників);
- громадськість (благополуччя суспільства).
Всі користувачі фінансових звітів повинні отримувати з цих звітів достовірну інформацію, щоб вона повністю відповідала ситуації, яка склалася в фінансах підприємства. Для цього треба так організувати ведення бухгалтерського обліку, щоб отримані з нього дані задовольняли всі вимоги, які ставляться до фінансових звітів.
Для багатьох з користувачів фінансові звіти є основним джерелом інформації, оскільки вони не можуть отримати додаткової інформації для задоволення своїх конкретних інформаційних потреб.
Основні вимоги до фінансової звітності - реальність, ясність, своєчасність, єдність методики звітних показників, порівнянність звітних показників з минулим періодом.
У міжнародній практиці фінансові звіти готують відповідно до одного або кількох зазначених документів:
Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку;
Національних стандартів бухгалтерського обліку.
Кожна стаття фінансової звітності може наводитися, коли:
• існує достовірність надходження і вибуття майбутніх економічних вигод;
• Оцінювання статті може бути достовірно визначена. Якісні характеристики фінансової звітності:
Зрозумілість - доступність для розуміння користувачів.
Доречність - інформація є доречною для характеру суб'єкта господарювання. Фінансова звітність має містити тільки доречну інформацію, що дає змогу впливати на прийняття рішень, оцінювання минулих і майбутніх подій.
Повнота - операції та події, залишки на рахунках та розкриття інформації, що впливають на фінансову інформацію не пропущені.
Нейтральність - відображення інформації без мети здійснення впливу на рішення для досягнення бажаного результату.
Достовірність - інформація, надана у фінансових-звітах відображає економічну суть подій і операцій, а не лише їх юридичну форму; призводить до обґрунтовано послідовної оцінювання вартості.
Необхідність складання звітності на сучасному етапі розвитку господарських відносин в Україні визначається потребами в інформації про результати діяльності та фінансовий стан підприємства.
Мета аудиту фінансових звітів полягає в наданні аудиторові можливості висловити думку про те, чи складені фінансові звіти в усіх суттєвих аспектах відповідно до застосовної концептуальної основи фінансової звітності.
МСА визначають термін "фінансові звіти" як структуроване поняття фінансової інформації, до складу якої входять примітки. Примітки виконуються на основі облікових записів та призначаються для інформування користувачів фінансової звітності про економічні ресурси, зобов'язання суб'єкта господарювання на певну дату, про зміни стану засобів тощо.
Рисунок 7.2 – Мета та загальні принципи аудиту фінансових звітів за МАС 200
МАС 200 "Мета та загальні принципи аудиторської перевірки фінансових звітів" визначає міру відповідальності управлінського персоналу за складання фінансових звітів, яка включає:
• розробку, впровадження та здійснення внутрішнього контролю складання та подання фінансових звітів, що не містять суттєвого викривлення внаслідок шахрайства або помилки;
• вибір та застосування відповідних облікових політик;
• здійснення попередніх облікових оцінок, які є обґрунтованими за обставин.