Література

1. Давыдов Г. Д. Искусство спорить и острить. – М, 1923.

2. Парнхэм Э., Данкел Ж. Ораторское искусство. – С. Пб.,1997.

3. Дейк Т. А. Язык. Познание. Коммуникация. – М., 1989.

4. Еемерен Ф. Х. ван., Гроотендорст Р. Аргументация, коммуникация и ошибки. – Л.,1992.

5. Ерастов Н. П. Культура мышления лектора. М., 1989.

6. Журавлев А. П. Звук и смысл. – М., 1981.

Тема 6. Мистецтво вести переговори.(6 год.) план

1. Мистецтво ведення переговорів. Термін «переговори».

2. Переговорщик як професія.

3. Специфіка дискурсу переговорщика.

4. Переговори із терористами.

5. Мистецтво красномовства в дипломатії. Специфіка дипломатичного дискурсу.

6. Колізії політичного дискурсу. Способи розв’язання політичних конфліктів.

7. Проблеми застосування «мовних норм». Мовний етикет.

8. Мова дипломатії як уніфікована модель міжнародного спілкування.

9. Специфіка мов міжнародного спілкування.

10. Психологічна атака словом як метод «семантичного насилля».

11. «Семантичний терор» та «семантичне кілерство» як терміни.

12. Монополія слова як один із видів капіталу.

Проблемно-пошукові питання

1. Що таке «контрприклад»?

2. Що таке «контрзапитання»?

3. В чому сутність методу «зворотного удару»?

4. Поясніть специфіку «правила щодо форми».

5. Поясніть метод маніпулювання у суперечці.

6. Визначте специфіку мовного маніпулювання в політиці.

7. Поясніть прийом «плавної зміни смислового значення висловлювання».

Література

1. Ивин А. А. Основы теории аргументации. – М., 1997.

2. Кирсанов А. В. Полемика служит убеждению. – М., 1980.

3. О’Коннор Дж., Сеймор Дж. Введение в нейролингвистическое программирование. – Челябинск, 1998.

4. Леонтьев А. А. Психология общения. – Тарту, 1974.

5. Мартин Д. М. Манипулирование встречами. – Минск, 1997.

Тема 7. Стратегія і тактика промовця.(6 год.) план

1. Політичні промови, способи їх написання і промовляння.

2. Професії «спічрайтер», «рекламіст», «іміджмейкер», «політтехнолог», «ПР-технолог».

3. Терміни «реклама», «політична реклама».

4. Сутність і специфіка реклами.

5. Семіотика рекламного тексту.

6. Семіотичні моделі реклами.

7. Чутки. Етимологія чуток.

8. Політичні ПР-технології.

Проблемно-пошукові питання

1. Прокоментуйте прийом «відтягування заперечення».

2. Прокоментуйте прийом «набір фраз, що не мають смислу».

3. Прокоментуйте прийом «підміна критики тези критикою аргументів».

4. Поясніть сутність евфемізму у промовах, значення пейоративного вислову.

5. Поясніть специфіку прийому «розмивання смислового значення».

6. Поясніть сутність прийому «синтаксичного перетворення».

7. Поясніть сутність прийому «емоційного впливу».

Література

1. Михальская А. К. Основы риторики. Мысль и слово. – М., 1996.

2. Нергеш Я. Поле битвы – стол переговоров. – М., 1989.

3. Павлова К. Г. Психология спора: логико-психологические аспекты. – Владивосток, 1988.

4. Речевое воздействие. Проблемы прикладной психолингвистики.- М., 1972.

5. Сопер П. Основы искусства речи. – Ростов-на-Дону, 1995.

6. Фаст Дж. Язык тела; Холл Э. Как понять иностранца без слов. – М., 1995.

7. МЕТОДИ НАВЧАННЯ: Лекції, семінарські заняття, контрольні роботи, виконання текстових завдань.

8. МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: Оцінювання активності і знань студентів під час семінарських занять, написання контрольних робіт, виконання підсумкових завдань до основного модуля, знання основних термінів.

Основними формами роботи студентів в аудиторних умовах є: лекції, семінари, консультації (групові й індивідуальні), контрольні роботи, підготовка і написання есе, залік (чи іспит).

Основна форма навчального процесу – лекція. Лекція повинна розкривати перед студентами найбільш важливі й суттєві проблеми, давати методичні вказівки і поради для підготовки до семінарських занять. Для того, щоб лекція не сприймалася абстрактно, студентам необхідно навчитися активно і уважно слухати лекцію, вести змістовні конспекти, в яких повинна бути вказана тема лекції, основні питання і рекомендована література, записані найбільш важливі визначення, цікаві приклади тощо.

Якісний конспект з курсу «риторика» надає велику допомогу в самостійній роботі студентів, їх підготовці до співбесід, заліку. Засвоєння конспекту полегшує розуміння нового матеріалу і скорочує час на вивчення основної та додаткової літератури.

Результатом засвоєння теоретичного курсу з «Риторики» є лекційний контроль, який передбачає написання контрольної роботи.

На лекціях студент не лише закріплює, але й розвиває та поглиблює свої знання, вчиться творчо мислити, отримує практичні навички мистецтва красномовства. Творчо підготовлені лекції з постановкою дискусійних питань спонукають студентів до самостійного аналізу явищ дійсності і сприяють розвитку світоглядної, громадянської зрілості особистості.

Якісна підготовка до заліку передбачає виконання студентами таких вимог:

1. Вивчення плану лекційного заняття: а) плану основних питань заняття; б) плану підготовки та відповіді на кожне головне питання заняття; в) списку основної та додаткової літератури.

2. Вивчення конспекту лекції з даної теми.

3. Вивчення відповідних розділів рекомендованих підручників, навчально-методичної та науково-дослідної літератури, першоджерел з політичної риторики.

На лекції кожен студент повинен активно слідкувати за логікою виступів, бути готовим поставити запитання.

Результатом засвоєння практичного курсу з «Риторика» є написання низки контрольних робіт, серед яких підсумковими є модульні контрольні роботи.

В) Однією з важливих форм контролю за самосійною роботою є співбесіда. Співбесіда проводиться протягом всього семестру і в період підготовки до екзаменаційної сесії (за графіком, затвердженим кафедрою). За формою організації вона може бути груповою та індивідуальною.

Групові співбесіди проводяться, як правило, напередодні контрольних робіт, заліку. Метою співбесіди є з’ясування найбільш складних чи слабко засвоєних питань курсу. Тут можуть читатися оглядові лекції, лекції по засвоєнню першоджерел і методичні поради по їх вивченню тощо.

Індивідуальні співбесіди проводяться, коли закріплюється вивчений матеріал, уточнюються знання студентів з окремих тем.

Завершальним етапом перевірки самостійної роботи студентів є практична демонстрація засвоєних видів риторичної майстерності та прийомів риторики чи написання есе. Основними етапами підготовки до написання есе є: а) ретельно опрацювати питання, які виносяться на самостійне опрацювання; б) вибрати напрямок дослідження для написання творчої роботи; в) встановити відповідність обраної теми конкретній темі курсу для поглибленого вивчення рекомендованого списку обов’язкової та рекомендованої літератури; г) отримати індивідуальну консультацію з написання есе у викладача, який проводить заняття в групі; д) здати роботу в строки, встановлені викладачем.

Г) Завершальною формою самостійної роботи студентів є залік. Під час самостійної підготовки до заліку студент повинен:

- уважно ознайомитися з програмою курсу і рекомендаціями викладачів;

- вивчити конспект лекцій і матеріал, що подається в учбовій літературі;

- перевірити наявність першоджерел, повторити їх зміст, а у випадку пропуску – доповнити конспект;

- виявити складні питання та уточнити їх на консультаціях;

Завершальним етапом заліку є виставлення оцінки (зараховано / не зараховано). Студенти, які складають залік, мають відмінний за якістю рівень знань. Ці відмінності повинні бути відображеними в кількісних характеристиках за допомогою єдиних вимог до оцінки (див. «Шкала оцінювання засвоєння навчального матеріалу»).