- •1. Поняття і предмет охорони праці. Соціально-економічне значення охорони праці.
- •2. Інфрачервоні випромінювання, їх вплив на організм людини, нормування, заходи та засоби захисту.
- •3. Основні етапи розвитку охорони праці.
- •4. Ультрафіолетове випромінювання, його вплив на організм людини, нормування, заходи та засоби захисту.
- •5. Розслідування нещасних випадків.
- •6. Стан охорони праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності в Україні.
- •7. Поняття виробничої санітарії, її значення. Фактори, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці.
- •8. Повідомлення про нещасний випадок та його облік.
- •9. Визначення понять “робоча зона” та “повітря робочої зони”. Склад повітря робочої зони, джерела забруднення.
- •10. Класи шкідливих підприємств за санітарними нормами залежно від складу і кількості шкідливих виділень та характеру технологічних процесів.
- •11. Склад комісії та її дії при розслідуванні нещасного випадку.
- •12.Теплообмін організму людини та його роль і місце у формуванні майбутнього, зв’язок з іншими дисциплінами.
- •13. Розміри санітарно-захисних зон залежно від класу підприємств.
- •14. Порядок розслідування нещасних випадків, про які не було своєчасно повідомлено керівника підприємства.
- •15. Основі законодавчі акти про охорону праці.
- •16. Нормування та контроль параметрів мікроклімату.
- •17. Порядок розслідування нещасних випадків, які сталися з працівниками інших підприємств.
- •18. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.
- •19. Технічні засоби безпеки праці на виробництві.
- •20. Класифікація шкідливих домішок повітряного середовища за характером дії на організм людини. Класи небезпечності речовин залежно від гранично доступних концентрацій.
- •21. Визначення “посудина, що працює під тиском”. Причини аварій і нещасних випадків при експлуатації систем, що працюють під тиском.
- •22. Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •23. Визначення гранично допустимої концентрації при забрудненні виробничого повітряного середовища речовинами однонаправленої і різнонаправленої дії. Аероіонізація повітря.
- •24. Класифікація посудин, що працюють під тиском. Паспорт посудини.
- •25. Порядок розслідування аварій, професійних захворювань.
- •26. Вентиляція та її види. Повітряний баланс та його розрахунок.
- •27. Реєстрація посудин, що працюють під тиском, їх обслуговування та технічне посвідчення.
- •28. Природна вентиляція. Аерація.
- •29. Безпека при експлуатації компресорних установок. Запобіжні, сигналізуючі і блокувальні пристрої.
- •30. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція, повноваження і функції.
- •31. Безпека при експлуатації балонів. Класифікація балонів. Паспорт балона. Випробування балонів на міцність і герметичність.
- •32. Виробниче освітлення і його значення. Види виробничого освітлення, вимоги санітарних нормативів щодо їх застосування.
- •33. Класифікація вантажів залежно від їх небезпечності та маси одного місця. Механізація вантажно-розвантажувальних робіт. Норми розміщення вантажів вручну.
- •34. Природне освітлення, його значення. Нормування природного освітлення, його коефіцієнт.
- •35. Безпека підіймально-транспортного обладнання. Вантажопідіймальні засоби. Небезпечні фактори, що виникають при експлуатації обладнання. Статичні та динамічні випробування.
- •36. Звітність та інформація про нещасні випадки.
- •37. Штучне освітлення: робоче, аварійне, чергове, евакуаційне, охоронне штучне освітлення, їх санітарні нормативи.
- •38. Безпека внутрішньозаводського транспорту. Влаштування шляхів руху людей.
- •39. Вібрація та її параметри. Причини та джерела вібрації.
- •40. Поняття “електробезпека”, “електротравма”, “електричні удари”. Дія електричного струму на людину.
- •41. Класифікація вібрацій за походженням: загальні та локальні. Вплив вібрації на організм людини.
- •42. Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом. Відчуттєвий, відпускаючий і невідпускаючий струм. Допустимі значення струмів і напруги.
- •43. Методи контролю параметрів вібрації. Засоби та заходи колективного та індивідуального захисту від вібрації.
- •44. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом.
- •45. Визначення поняття “шум” – фізичного та фізіологічного. Параметри звукового поля: звуковий тиск, інтенсивність, частота, коливальна швидкість. Дія шуму на організм людини.
- •46. Причини електротравм.
- •47. Діапазон частот та звукового тиску, що сприймаються органами слуху людини, нижній поріг сприйняття, поріг больового відчуття.
- •48. Умови ураження людини електричним струмом.
- •49. Інструктажі з питань охорони праці, їх види та порядок проведення.
- •50. Системи технічних, організаційних і електрозахисних засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок.
- •51. Небезпека, її види.
- •52. Методи і засоби колективного та індивідуального захисту від шуму.
- •53. Нормування шуму, контроль параметрів шуму, вимірювальні прилади.
- •55. Дія ультра- та інфразвуку на організм людини. Нормування та контроль рівнів, методи та засоби захисту.
- •56. Захисне заземлення, занулення, захисне вимикання, умови їх застосування, нормативні вимоги.
- •57. Головні напрямки забезпечення особистості безпеки працівників овс (“зірка виживання”).
- •58. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права.
- •59. Визначення понять “іонізуюче випромінювання” та “радіаційна безпека”. Взаємодія випромінювання з середовищем.
- •61. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці.
- •62. Проникаюча та іонізуюча здатність випромінювання. Внутрішнє та зовнішнє опромінення.
- •63. Основні фактори забезпечення особистості безпеки працівників овс.
- •64. Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини. Соматичні і генетичні наслідки опромінення. Променева хвороба.
- •65. Основні причини пожеж. Пожежі як соціально небезпечний фактор.
- •67. Порядок і термін розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.
- •68. Суть процесу горіння. Класифікація видів горіння. Горіння та вибух.
- •69. Рекомендації щодо дотримання працівниками овс особистої безпеки.
- •70. Спеціальне розслідування нещасних випадків. Формування спеціального розслідування і їх функції.
- •71. Класифікація матеріалів за властивістю до горіння. Спалах, самозаймання.
- •73. Порядок розслідування професійних захворювань. Створення та склад комісій, їх функції.
- •74. Види іонізуючого випромінювання та їх характеристика. Рентгенівське випромінювання, нейтронне випромінювання.
- •76. Порядок розслідування аварій на виробництві, класифікація аварій, склад комісій.
- •77. Система попередження пожеж.
- •79. Методи захисту від електромагнітних полів та електромагнітного випромінювання радіочастотного діапазону.
- •80. Система пожежного захисту. Ступінь вогнестійкості будівель та споруд. Способи і засоби гасіння пожеж.
- •81. Функції служби державного нагляду за охороною праці (відділу і інспекцій) системи мвс України.
- •82. Інфрачервоне, ультрафіолетове, лазерне випромінювання, їх природа і особливості.
- •83. Система організаційно-технічних заходів попередження пожеж. Державний пожежний нагляд. Пожежна охорона, інструктажі, навчання з питань пожежної безпеки.
- •85. Вплив характеру, умов виробництва, технологічних процесів на функціонування організму та його окремих систем.
- •86. Лазерне випромінювання, його дії на організм людини, нормування, заходи та засоби захисту.
- •87. Основні поняття в галузі охорони праці, її терміни та визначення
32. Виробниче освітлення і його значення. Види виробничого освітлення, вимоги санітарних нормативів щодо їх застосування.
Виробниче освітлення – це система заходів і пристроїв, що забезпечують сприятливу роботу зорового аналізатора людини та виключають шкідливий або небезпечний вплив світла на нього в процесі праці.
Освітлення у виробничих будинках і на відкритих площадках здійснюється природним і штучним світлом. При недостатності природного застосовують сполучене освітлення, при якому у світлий час доби використовується одночасно природне і штучне освітлення.
Нормуються всі види освітлення за характеристикою зорової роботи (ступеня її точності) відповідно до вимог СНиП ІІ-4-79 «Природне і штучне освітлення. Норми проектування», згідно з яким для створення нормальних умов роботи зорового аналізатора людини в процесі праці повинні виконуватися такі основні вимоги:
- освітленість на робочих місцях має відповідати характеру зорової роботи (забезпечення необхідної освітленості робочих поверхонь поліпшує умови бачення об'єктів, підвищує продуктивність праці);
- рівномірний розподіл яскравості на робочій поверхні (при нерівномірній яскравості в процесі роботи око змушене переадаптуватися, що веде до стомлення зорового аналізатора);
- відсутність різких тіней на робочих поверхнях (у полі зору людини різкі тіні спотворюють розміри й форми об'єктів розрізнення, що додатково втомлює зір, а тіні, що рухаються, можуть призвести до травм);
- відсутність блисткості й засліпленості (блисткість викликає порушення зорових функцій, а засліпленість – призводить до швидкого втомлення зорового аналізатора і зниження працездатності людини);
- сталість освітленості в часі (коливання освітленості викликає переадаптацію ока, призводить до значного втомлення);
- правильна передача кольору (спектральний склад штучних джерел світла повинен бути максимально наближений до спектра природного освітлення);
- забезпечення електро-, вибухо- і пожежонебезпечності;
- економічність.
33. Класифікація вантажів залежно від їх небезпечності та маси одного місця. Механізація вантажно-розвантажувальних робіт. Норми розміщення вантажів вручну.
За ваговими властивостями вони поділяються на три категорії:
І – вантажі вагою одного місця до 80 кг, а також сипучі, штучні, що перевозяться навалом;
ІІ - вантажі вагою одного місця від 80 до 500 кг;
ІІІ - вантажі вагою одного місця понад 500 кг.
За ступенем небезпеки при навантажуванні, розвантажуванні вантажі поділяються на сім груп:
- вантажні мало небезпечні;
- горючі вантажні;
- пилові і горючі;
- балони зі стиснутим газом;
- обпікаючі рідини;
- вантажні небезпечні за своїми розмірами;
- вантажні особливо небезпечні.
Кожен вантаж має своє маркування, що дозволяє вибирати способи складування,зберігання і переміщення, а також безпечні прийоми при виконанні вказаних операцій.
Безпека вантажно-розвантажувальних і транспортних робіт залежить від того, наскільки правильно розміщені вантажі на транспортних засобах.
Для перевезення вибухових, радіоактивних, легкозаймистих і отруйних речовин існують відповідні правила та інструкції. На перевезення великогабаритних вантажів потрібно отримати дозвіл від ДАІ.
Транспортування нафтопродуктів являє собою певну небезпеку. Транспортні засоби повинні мати іскрогасники, а при наливі і зливі заземлення. Основною умовою при їх транспортуванні – не переповнювати рідиною ємності і забезпечувати їх герметичність.
Для безпечної організації робіт важливе значення має правильний вибір вантажопідйомних механізмів, транспортних засобів та пристосувань.
Способи складування вантажів залежать від їх призначення, методів строповки, методів монтажу і т. ін.
При влаштуванні зон складування встановлюють відповідні проходи між штабелями, але вони мають бути не меншими за шириною як 1 м.
Підвищені вимоги безпеки стосуються зберігання отруйних, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин. Дозволяється їх зберігання тільки в окремих приміщеннях, віддалених від житла.
Працівники, зайняті на вантажно-розвантажувальних роботах зобов’язані проходити попередні і періодичні медичні огляди у відповідності з чинним законодавством. Особи, допущені до навантаження і розвантаження небезпечних і особливо небезпечних вантажів, проходять спеціальне навчання з наступною атестацією.