
- •Організаційно-педагогічні засади оцінювання управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів
- •Організаційно-педагогічні засади оцінювання управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів
- •Розділ 1 оцінювання управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів у теорії і практиці
- •1.1. Теоретичний аналіз оцінювання управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів
- •1.2. Оцінювання управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів як процес атестації
- •1.3. Стан і проблеми оцінювання управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів у сучасних умовах
- •Об’єднати практиків і науковців для виокремлення необхідних принципів, наукових підходів, змісту, технологій, які відповідають сучасному стану розвитку суспільства;
- •Висновки до першого розділу
- •Розділ 2 оцінювання управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів
- •2.1. Шляхи оцінювання управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів
- •2.2. Структура і зміст процесу оцінювання управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів
- •Керівника знз
- •2.3. Оцінювання управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів за її основними напрямами для різних видів атестації
- •Структура опитувальників для суб’єктів оцінювання
- •Таблиця 2.6
- •Взаємодія учасників оцінювання на різних етапах атестацій
- •Розподіл повноважень між суб’єктами оцінювання
- •Висновки до другого розділу
- •Висновки
- •Список використаних джерел
Рис. 2.2. Структура змісту оцінювання управлінської діяльності
Керівника знз
Оцінювання управлінської діяльності керівника ЗНЗ зі стратегічного менеджменту передбачає встановлення результативності його дій щодо переведення навчального закладу на новий етап його розвитку, вміння співставляти бажання і можливості, визначати стратегічні й тактичні цілі та місію навчального закладу, формувати освітню стратегію, розробляти і реалізовувати різноманітні проекти, приймати рішення щодо вибору конкурентоспроможних освітніх послуг, проектувати розвиток навчального закладу у всеукраїнському і міжнародному просторі, визначати його корпоративні цінності [19; 60].
При оцінюванні діяльності керівника ЗНЗ з питань управління навчально-виховним процесом розглядаються його компетентності щодо забезпечення належних умов для надання якісних, різноманітних, жаданих для суспільства освітніх послуг, рівного доступу до здобуття загальної середньої освіти, організації ефективного навчального процесу з метою формування творчої особистості учнів. беручи до уваги те, що вплив керівників ЗНЗ на учня є опосередкованим, ми вважаємо за недоцільне застосовувати при оцінюванні загальноприйняті показники, такі як: кількість учасників всеукраїнських чи міжнародних олімпіад, «золотих» і «срібних» медалей, деякі спортивні досягнення та ін.[70]. Це не завжди є показником його менеджерських умінь, на величину показника сильно впливає зовнішня система, в якій існує ЗНЗ. Учні, які показують високі результати і приносять дивіденди ЗНЗ, можуть навчатися в інших закладах - спортивних школах, позашкільних навчальних закладах, де з ними працюють інші особи. До елементів зовнішньої системи ми також віднесли особливості місцевого контингенту учнів, який пов’язаний з місцем розташування навчального закладу (центральний район міста чи його околиця); можливість долучити професіональні кадри, що регулюється можливістю підвищити педагогічним працівникам зарплату; соціально-економічні умови регіону, в якому знаходиться ЗНЗ (економічно самостійний чи дотаційний) та ін. При доборі змісту оцінювання ми виокремили лише ті функції, виконання яких залежить від керівника, і які найбільш суттєво впливають на результативність навчально-виховного процесу.
Менеджмент персоналу (управління людськими ресурсами) є одним з найважливіших напрямів діяльності його керівника [33]. Управління людськими ресурсами у школі передбачає відбір і розстановку кадрів; розроблення стратегії прийому на роботу і селекції перспективних учителів; систематичний контроль (моніторинг) їх діяльності; розроблення і втілення системи стимулювання їх праці за результатами контролю з метою підвищення якості їх діяльності та формування іміджу; створення умов для розкриття потенціалу працівників і допомоги, у т.ч. власної, щодо їх зростання; організацію підвищення кваліфікації персоналу згідно з їх потребами за допомогою тривалих і тимчасових (цільових, проектних, творчих) внутрішньошкільних структур (методичних об’єднань, кафедр, лабораторій), різноманітних за формами та видами навчання; створення позитивного соціального мікроклімату в колективі. Вся діяльність керівника ЗНЗ з цього напряму є запорукою інноваційного професійного розвитку педагогів і підвищення культури внутрішньошкільних стосунків.
Найбільш складною ділянкою роботи для керівників ЗНЗ є управління інтересами внутрішньошкільних груп, до яких ми відносимо як окремі особистості, так і малі групи. Уміння координувати їх дії, спрямовувати їх потенціал на розвиток навчального закладу, виявляти відповідність внутрішніх переконань учителів цінностям, проголошеним у колективі, є показником високого професіоналізму керівника у роботі з дорослими. При визначенні змісту оцінювання ми звернули увагу на вміння керівника працювати з інформацією, аналізувати її, оцінювати, відслідковувати інформаційні «течії» і використовувати їх на свою користь.
Одним з важливих завдань оцінювання з питань менеджменту персоналу є визначення управлінського стилю керівника ЗНЗ, під яким ми розуміємо відносно стійку систему засобів, методів і прийомів його спілкування з членами педагогічного колективу, батьками, учнями, представниками громадськості, та ступеня впливу особистості керівника ЗНЗ на результат діяльності ЗНЗ, на ділові стосунки, які склалися між керівником і підпорядкованими йому особами.
Питання оцінювання фінансово-господарського менеджменту стосуються вмінь керівників ЗНЗ забезпечувати належні санітарно-гігієнічні, естетичні та безпечні умови функціонування закладу, раціонально використовувати бюджет навчального закладу та знаходити додаткові джерела фінансування, посилювати матеріально-технічну базу закладу освіти сучасним обладнанням та приладдям.
При оцінюванні управлінської діяльності керівників з цього напряму ми спираємось на характеристику “відкритих” соціальних систем, до яких належать ЗНЗ. Для менш відкритих систем характерним є оперативне управління, коли використовуються лише внутрішні ресурси навчального закладу, зокрема бюджетні кошти, які виділяє держава. Керівників таких ЗНЗ задовольняє наявний стан речей, і вони не бажають або не готові змінити ситуацію. Керівники більш відкритих навчальних закладів орієнтовані на активну взаємодію з навколишнім середовищем, зокрема виробничими об’єднаннями, фірмами, фондами, громадськими організаціями, що надає можливість поліпшити фінансовий і матеріальний стан закладу.
Під час оцінювання управлінської діяльності керівників ЗНЗ з цього напряму основна увага приділяється динаміці зростання матеріальної бази навчального закладу, різноманітності джерел надходжень та розміру отриманих інвестицій, раціональності використання бюджетних і позабюджетних коштів.
З розвитком демократії і поширенням правової культури населення, з набуттям навчальними закладами нової ролі у стосунках держави і суспільства все більше уваги приділяється внутрішнім і зовнішнім комунікаційним зв’язкам, встановленим керівником. Це складне завдання, оскільки потрібно пов’язати інтереси ЗНЗ з інтересами партнерів, довести свою спроможність бути цікавою і корисною освітньою установою. З кожним роком такі комунікації набувають нових рис. Ще кілька років тому в управлінні ЗНЗ основними були зв'язки «керівник-батьки», «орган управління освітою – керівник», а тепер – «керівник – батьки – керівник», «орган управління освітою – керівник – орган управління освітою». З’явилися і нові взаємодії, а саме: «керівник – депутати – керівник», «керівник – піклувальна рада – керівник». Їх організація і підтримка потребує від керівників ЗНЗ значних витрат їх власних ресурсів – часу, фізичних і духовних сил, і тому мають бути оціненими.
На рис. 2.2 показано, що оцінюванню також підлягають особистісно-ділові якості керівника ЗНЗ. Це викликано підвищеною увагою суспільства до нього як до лідера навчального закладу, від якого залежить становлення гуманних і демократичних відносин у навчальному закладі, його розвиток. Особистісно-ділові якості керівника ЗНЗ чи претендента на керівну посаду оцінюються за допомогою стандартних психолого-педагогічних методик та анкетування, до якого залучаються всі учасники навчально-виховного процесу – учні, батьки і вчителі, працівники районного управління освіти.
Зміст оцінювання управлінської діяльності керівника ЗНЗ сформовано на основі важливих для сучасного керівника управлінських функцій, напрямів базового стандарту та переліку основних особистісно-ділових якостей і представлено:
системою критеріїв (див. табл. 2.2), спрямованою на проведення об’єктивної оцінки управлінської діяльності керівників ЗНЗ;
системою питань щодо виявлення особистісно-ділових якостей керівника та їх впливу на діяльність ЗНЗ.
При оцінюванні управлінської діяльності керівників ЗНЗ ми врахували, що критерії оцінювання повинні:
однозначно відповідати поставленій меті, завданням і принципам кожного виду оцінювання;
бути оптимальними за витратами часу як для тих, хто проводить оцінювання, так і тих, кого оцінюють;
бути зрозумілими для всіх учасників оцінювання;
супроводжуватися зрозумілою інструкцією щодо їх застосування, зокрема при підведенні остаточного результату;
Таблиця 2.2
Критерії оцінювання управлінської діяльності керівників ЗНЗ відповідно до базового стандарту їх професійної діяльності
№ з/п |
Напрями стандарту |
|
1 |
2 |
3 |
1 |
Стратегічний менеджмент |
Моделювання майбутнього закладу, організація процедури планування, контроль за виконанням планів, робота з нормативними документами |
2 |
Управління навчально-виховним процесом |
Створення системи мотивування діяльності учнів, умов для їх пізнавальної діяльності та застосування технічних засобів навчання; організація інноваційної та експериментальної діяльності; запровадження спецкурсів та факультативів; організація навчання, оздоровлення і відпочинку у позаурочний час; дотримання законодавства |
3 |
Менеджмент персоналу |
Стабільність колективу; створення умов для використання сучасних засобів управління персоналом та системи стимулювання діяльності педагогічних працівників; організація процесу підвищення педагогічної майстерності; забезпечення взаємозв'язку структурних підрозділів закладу освіти; створення позитивного мікроклімату в колективі |
4 |
Фінансово-господарський менеджмент |
Планування розвитку матеріально-технічної бази; оптимальне використання фінансових ресурсів; створення здоров’язберігаючого середовища; організація маркетингової діяльності закладу освіти |
5 |
Внутрішні і зовнішні комунікації |
Застосування державно-громадського управління, налагодження інформаційно-комунікаційного, міжрегіонального і міжнародного зв’язків; формування іміджу керівника і закладу освіти |
бути стандартизованими з метою їх застосовування для оцінювання управлінської діяльності керівників ЗНЗ різних типів і форм власності, оскільки вони надають можливість однаковим чином ставити запитання та інтерпретувати відповіді;
надавати можливість порівнювати одержані оцінки незалежно від того, хто і коли проводив оцінювання;
бути формалізованими (кількісними) та евристичними, забезпечуючи можливість цілісно відображати багатогранну управлінську діяльності керівника.
З метою реалізації цих вимог та досягнення більшої об’єктивності і всебічності оцінювання, однакової інтерпретації поставлених запитань та одержаних результатів, критерії деталізовані системою показників.
За результатами проведеного оцінювання управлінської діяльності керівників ЗНЗ та їх особистісно-ділових якостей встановлюються один з чотирьох кваліфікаційних рівнів, визначених у нашій системі, а саме: нормативно-репродуктивний, перетворювальний, технологічний або творчо-інноваційний. Схарактеризуємо їх з точки зору вимог до виконання керівниками ЗНЗ їх управлінських функцій.
Нормативно-репродуктивний рівень (низький) управлінської діяльності керівників ЗНЗ орієнтовано на еталонну, мінімальну якість управлінської діяльності, достатньої для стабільного функціонування ЗНЗ. На цьому рівні керівник виконує стандартні посадові обов’язки, дотримується норм законодавства про освіту і працю, підтримує діяльність колективу, спостерігає за роботою інших керівників, намагаючись використати їх досвід. Керівник, який працює на цьому рівні управлінської діяльності, потребує додаткового навчання або переміщення на менш відповідальну посаду.
На перетворювальному рівні (середній) керівник ЗНЗ вільно оперує стандартними нормами кадрової роботи: добором кадрів, їх розстановкою, оцінюванням реального рівня професійної компетентності підлеглих працівників, застосовує деякі види стимулювання, організовує оцінювання навчальних досягнень учнів, вивчає потреби учнів та їх батьків, забезпечує стандартні норми безпеки навчання і праці, налагоджує внутрішні комунікації, створює сприятливий мікроклімат тощо. Завдяки його праці формується імідж ЗНЗ. Керівнику вдається вивести заклад освіти на рівень сталого розвитку.
Технологічний рівень (достатній) свідчить про цілеспрямовану багаторічну результативну експериментальну діяльність керівника ЗНЗ, який виводить заклад освіти на шлях стабільного функціонування. Це потребує від нього високої компетентності з питань формування вчительської команди та забезпечення її стабільної роботи; підтримання певного темпу роботи колективу; формулювання нових завдань та організації їх виконання; координування та узгодження дій всіх учасників навчально-виховного процесу; вдосконалення внутрішніх і зовнішніх зв’язків; узгодження освітніх завдань школи з соціальним замовленням населення; налагодження інформаційної системи в закладі; переведення навчального закладу до більш відкритої соціально-педагогічної системи. Керівник має володіти психолого-педагогічними знаннями, вміти організувати експериментальну, дослідницьку, аналітичну роботу, нетрадиційно вести господарські і фінансові питання, влучно і вчасно застосовувати законодавчу і нормативну базу.
Творчо-інноваційний рівень (високий) характеризує наявність у керівника ЗНЗ реалізованої концепції розвитку закладу та власної методики організації роботи, які відомі і застосовуються іншими навчальними закладами. Він виконує такі основні завдання: формує інноваційну культуру педагогічного колективу; ефективно стимулює і мотивує ініціативних педагогів; створює умови для здійснення експериментальної діяльності. Керівник ЗНЗ делегує свої повноваження тимчасовим творчим групам, сміливо покладає на них відповідальність за досягнення запланованих результатів. Творчо-інноваційний рівень кваліфікації керівника ЗНЗ відповідає інноваційному стану розвитку закладу освіти.
Кваліфікаційний рівень управлінської діяльності керівників ЗНЗ встановлюється на основі суми балів, одержаної за результатами оцінювання за всіма напрямами базового стандарту його професійної діяльності. При цьому враховуються результат оцінювання їх особистісно-ділових якостей, якій визначається за рівнем їх прояву у діяльності керівника.
У змістовій складовій системи оцінювання управлінської діяльності керівників ЗНЗ розкрито її структуру, критерії і показники оцінювання управлінської діяльності керівників ЗНЗ, на основі яких встановлюються рівні їх кваліфікації.