Міністерство освіти і науки , молоді та спорту України

Коледж

Кременчуцького національного університету

імені Михайла Остроградського

Основи технології ремонту автомобілів

Методичний посібник з виконання курсового проекту для студентів спеціальності 5.07010602 “Обслуговування і ремонт автомобілів та двигунів”

усіх форм навчання

м. Кременчук

2012 Р.

Укладач Левченко Р.В.

Розглянуто цикловою комісією виробництва і обслуговування автомобілів

Протокол № ___ від “___”______ 20__ р.

Голова циклової комісії _________________Левадний В.М.

Затверджено методичною радою Коледжу КрНУ

Протокол № __1_ від “ 31 ” 08. 2011 р.

Голова методичної ради Левченко Р.В

ЗМІСТ

1. Організація курсового проектування 4

   1. Загальні положення 4

   2. Структура і зміст проекту 4

   3. Вимоги до оформлення проекту 5

2. Розрахунково-технологічна частина 8

   1. Аналіз вихідних даних 8

2.1.1 Характеристика деталі 8

2.1.2 Аналіз виробничої програми 9

1. Дефектація і сортування деталей 10

2. Вибір раціональних способів усунення дефектів 10

3. Розроблення схем технологічного процесу 11

4. Вибір установочних баз 13

5. Розроблення маршруту технологічного процесу відновлення деталі 14

6. Вибір обладнання, пристроїв та інструментів 15

7. Визначення розмірів заготівок і припусків на обробку 18

8. Розробка операцій 21

9. Розрахунок режимів обробки та норм часу 22

10. Оформлення технологічної документації 34

1. Графічна частина 36

Додатки 37

Список використаної літератури 85

1. Організація курсового проектування

1.1. Загальні положення

Курсовий проект є комплексною самостійною роботою, завдяки якій систематизуються, поглиблюються і закріплюються знання, отримані при вивченні дисципліни «Основи технології ремонту автомобілів». В процесі роботи над ним у студентів формуються уміння проектувати виробничі ділянки авторемонтних організацій, застосовувати отримані знання при розробці технологічних процесів відновлення деталей, конструювати або удосконалювати нескладні пристосування, користуватися довідковою і технічною літературою. Курсове проектування дає можливість встановити міру засвоєння учбового матеріалу, перевірити здібності учнів до самостійної роботи, забезпечує підготовку студентів до дипломного проектування.

Посібник розкриває послідовність розробки технологічних процесів відновлення автомобільних деталей, знайомить учнів з вимогами, що пред'являються до змісту, об'єму розділів курсового проекту, методики їх виконання.

Курсовий проект відповідно до навчальної програми виконують з розробки технологічного процесу (ТП) відновлення деталі автомобіля з обов'язковим конструюванням пристрою.

Труднощі, що виникають при виконанні проекту, проявляються в відсутності необхідних довідникових та нормативних матеріалів. Тому в дійсних методичних вказівках ставиться мета - дати учням необхідні та повні рекомендації, як у вирішенні технологічних питань, так і в оформленні проекту у відповідності з вимогами ЄСКД і ЄСТД.

1.2. Структура і зміст проекту

Кожному студенту видається індивідуальне завдання з вказівками повного найменування деталей автомобіля, номера каталогу, конкретних дефектів, та їх характеру.

Курсовий проект повинен відрізнятися єдністю змісту, строгою логічною послідовністю викладу і складатися з пояснювальної записки(об'єм не більше 20 сторінок друкарського тексту або 40 сторінок рукописного тексту без додатків) і графічної частини(об'єм 1...2 листа).

Структуру пояснювальної записки умовно поділяють на вступну частину, основну частину і додатки.

Вступна частина містить: титульний лист, завдання на проектування, зміст. Титульний лист і завдання виконуються на стандартних аркушах, що надаються кафедрою. До змісту включають вступ, послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів (якщо вони мають заголовки); висновок, список використаної літератури і назви додатків.

Основна частина містить: вступ, суть пояснювальної записки (розрахунково-технологічна частина), висновок і список використаної літератури. У вступі відображають сучасний стан автомобільного транспорту і капітального ремонту автомобілів і найважливіші напрями розвитку в цій області; заходи по посиленню режиму економії, підвищенню технічного рівня виробництва, механізації виробничих процесів, розробці і вдосконаленню існуючих технологічних процесів відновлення деталей з впровадженням ресурсозберігаючих технологій, підвищенню продуктивності праці, поліпшенню якості продукції і збільшенню терміну роботи виробів; значення і техніко-економічна доцільність відновлення деталей. Необхідно вказати також мету курсового проекту.

Суть записки викладають, поділяючи текст на розділи. Розділи поділяються на підрозділи, пункти і підпункти. У розрахунково-технологічній частині систематизуються і аналізуються можливі способи усунення окремих дефектів деталі, вибираються раціональний спосіб відновлення деталі, технологічні бази, складається технологічний маршрут ремонту деталі, розраховуються режими обробки, норми часу, об'єм ремонтних робіт та ін.

Висновок вміщують безпосередньо після викладення суті ПЗ, починаючи з нової сторінки. У висновку наводять оцінку одержаних результатів проекту.

Список використаної літератури наводять після висновків, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути посилання.

При необхідності додатки розмішують в кінці тексту записки, починаючи кожний додаток з нової сторінки.

Графічна частина повинна містити ремонтне креслення деталі, ескізи до технологічного процесу, загальний вид, або складальне креслення пристрою, а також робочі креслення його деталей.

1.3. Вимоги до оформлення проекту

Пояснювальну записку виконують на аркушах формату А4. За необхідністю допускається використання аркушів формату АЗ. Текст записки необхідно писати пастою чорного або синього кольору на одному боці аркуша білого паперу. Допускається виконувати записку машинописним способом. Текст пишуть залишивши спочатку рядка не менше 5 мм і вкінці рядка не менше 3 мм. Абзаци починають, відступивши від краю рамки 15 мм. Відстань від верхньої або нижньої рамки формату до тексту 10 мм.

Заголовки структурних елементів і розділів слід розташовувати посередині рядка і писати великими літерами, без крапки в кінці.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів слід починати з абзацного відступу і писати маленькими літерами, крім першої великої, без крапки в кінці.

Відстань між заголовком і текстом має бути не менше, ніж 2 рядки.

Сторінки ПЗ нумерують арабськими цифрами. Титульний лист, завдання на проектування включають до загальної нумерації сторінок записки. Номер сторінки ставиться починаючи зі змісту.

Ілюстрації (креслення, рисунки графіки, діаграми) слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються на сторінці. Ілюстрації можуть мати назву і підрисунковий текст, які розміщують під ілюстрацією у такій послідовності: підрисунковий текст, номер рисунку і назва рисунку. Ілюстрація позначається словом "Рисунок 2.3" - третій рисунок другого розділу.

Таблиці розташовують безпосередньо після тексту, де вона згадується або на наступній сторінці. Номер таблиці і назву вмішують над таблицею. Номер таблиці складається з номеру розділу і порядкового номеру таблиці, відокремлених крапкою.

Формули і рівняння розташовують безпосередньо після тексту в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули повинно залишити не менше одного вільного рядка.

Номер формули або рівняння складається з номеру розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою. Номер зазначають в дужках на рівні формули у крайньому правому положенні на рядку. Пояснення символів і

коефіцієнтів, що входять до формули, слід наводити безпосередньо під формулою з нового рядка починаючи з абзацу словом "де" без двокрапки.

Посилання в тексті записки на джерела слід зазначити порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, "[1, с.18]". при посиланнях на розділи, підрозділи, таблиці, ілюстрації, формули, додатки слід писати: "дивись 2.1...", "...за 3.3.4...", "... на рис.1.3...", "у додатку 1".

Додатки слід оформлювати як продовження записки. Додаток повинен мати заголовок. Посередині рядка під заголовком потрібно писати "Додаток" і велику цифру порядкового номеру додатка.

Ремонтне креслення деталі виконується в відповідності з ЄСКД й враховуючи правила, регламентовані ГОСТ 2.604-2000.

Місця на деталі, які підлягають відновленню виконуються на кресленні суцільною основною лінією, інші зображення - суцільною тонкою лінією.

На ремонтних кресленнях граничні відхилення розмірів проставляються числовими значеннями. Допуски на вільні розміри 14, 15 й 16 квалітетів проставляються з округленням до десятих долів міліметра.

На ремонтні креслення потрібно наносити тільки ті види і розміри, які необхідні для проведення відновлення деталі. На ремонтних кресленнях ремонтні і пригоночні розміри, а також розміри деталі, які ремонтують зняттям шару металу, позначають буквами, а їх числові значення і інші дані вказують на виносних лініях, або в таблиці, яку розмішують в правій верхній частині креслення. При цьому для ремонтних розмірів зберігається клас точності, і посадка, передбачена в робочих кресленнях.

Для визначення способу ремонту на ремонтних кресленнях деталей розмішують технологічні вимоги і вказівки. Вимоги, які відносяться до окремого елемента деталі, розмішують на ремонтному кресленні біля відповідального елементу чи ділянки деталі.

Позначення ремонтних креслень отримують додаванням до позначення деталі букви „Р" (ремонтний) (додаток 21).

Технологічний процес відновлення деталі повинен оформлятися в повній відповідності з діючими стандартами ЄСТД і вимогами інших стандартів. Комплектність технологічних документів встановлює ГОСТ 3.1108-74 «Комплектність документів залежно від типу і характеру виробництва». Комплект документів на технологічний процес відновлення деталі в курсових проектах включає титульний аркуш, маршрутну карту, операційні карти, карти ескізів і карти технологічного процесу. Технологічні документи оформляються по формах, встановлених стандартами ЄСТД, залежно від способу обробки деталі і організації технологічного процесу.

Найменування і код операції дається строго по класифікаторові операцій . Найменування операцій обробки різанням повинне відбивати вживаний вид устаткування і записуватися ім'ям прикметником у формі називного відмінка, наприклад: «токарно-гвинторізна», «горизонтально-фрезерна». Найменування операцій обробки тиском, зварювання, пайки, наплавлення, термічної обробки і інших записується іменником у формі називного відмінка, наприклад: «роздача», «загартування».

Зміст операцій (переходів) технологічного маршруту записується відповідно до правил стандартів

Зміст технологічної операції (переходу) включає:

1) ключове слово, що характеризує спосіб обробки, виражене дієсловом в невизначеній формі, наприклад: «точити», «свердлити»;

2) кількість оброблюваних поверхонь або елементів поверхні, наприклад: «свердлити 2 отвори»;

3) найменування предметів виробництва, оброблюваних поверхонь або конструктивних елементів, наприклад: «деталь», «отвір», «буртик» ;

4) розмір деталі береться з робочого креслення деталі, результатів розрахунку припусків на обробку;

5) інформацію про характер обробки, наприклад: «з підрізуванням торця», «по копіру», «заздалегідь», «остаточно».

6) обладнання позначається коротко назвою з вказівкою моделі, наприклад:

„Токарно-гвинторізний 1К62";

7) для інструменту додається коротка характеристика в відповідних графах

Допускається або повна, або скорочена форма запису змісту технологічної операції (переходу). Повну форму запису слід використовувати за відсутності графічних зображень, а скорочену — за наявності графічних зображень, які відбивають усю необхідну інформацію про відновленні деталі.

Запис змісту допоміжних операцій (переходів) слід виконувати відповідно до правил для технологічних переходів.

Пояснювальна записка і графічна частина повинні виконуватися в відповідності зі СТАНДАРТОМ КОЛЕДЖУ (СТ К КНУ – 2011) на оформлення текстових і графічних документів.