Іі.2.3 Об’ємно-планувальні рішення

Громадські будівлі мають три групи приміщень: робочі, обслуговуючі та допоміжні.. Робочіприміщення (класи, аудиторії, палати і ін.) призначені для основного функціонального процесу;обслуговуючі (вестибюлі, холи, буфети, склади і ін.) – для обслуговування людей, що приймають участь в функціональному процесі;допоміжні (комунікаційні, інженерно-технологічні) забезпечують взаємозв’язок між приміщеннями, служать для розміщення насосних, вентиляційних камер і т. ін.

На вибір об’ємно-планувальної структури, параметрів і розмірів сітки осей проектованої громадської будівлі вирішальний вплив здійснюють габарити його робочих приміщень. У відповідності з цією ознакою розрізняють:

- мілкочарункову структуру будівель, що мають багаточисельні робочі кімнати з площею 15-30;

- крупночарункову структуру з приміщеннями в межах 30-80 м2 (школи, технікуми, вузи, проектні і науково-дослідні інститути);

- зальну структуру з однією або декількома залами (кінотеатри, театри, вокзали, музеї та ін.);

- змішану структуру, створену з однієї або декількох зал та малих приміщень (клуби, будинки піонерів ф ін.).

В об’ємно-планувальних рішеннях громадських будівель використовують всі планувальні системи: анфіладну (вокзали, музеї, універмаги), коридорну (адміністративні будівлі), секційні (школи, лікарні), зальну і комбіновану.

Входи в будівліділять на головні та службові або допоміжні. Головний вхід (вхідний вузол) складається із вестибюля з тамбурами та гардеробами, а інколи включає також приміщення кас і адміністрації (в глядацьких будівлях). У безпосередній близькості до головного входу розташовують сходини, ліфти та ескалатори.

Тамбуризахищають вестибюль від переохолодження. Взимку, при інтенсивних людських потоках в тамбурах передбачають тепловий завіс.

Сходи– основні евакуаційні шляхи.

Ескалатори – постійно рухомі сходи на кільцевих ланцюгах.

Ліфти – основні засоби вертикального транспорту в багатоповерхових громадських будівлях.

Санвузли(умивальник і туалети) розташовують на відстані не більше 75 м від робочих місць і ізолюють шлюзами з умивальниками.

Іі.3 Конструкції цивільних будівель

Конструктивне рішення будівлі в цілому визначається на першому етапі проектування вибором його будівельної системи, конструктивної системи і конструктивної схеми.

Іі.3.1 Будівельні системи будівель та області їх використання

Будівельна система будівлі визначається матеріалом, конструкцією і технологією зведення несучих елементів будівлі. В залежності від матеріалу вертикальних несучих конструкцій розрізняють будівлі із дерева, каменю та бетону. З урахуванням технології зведення визначається не тільки матеріал, але і будівельна система. Назва будівельної системи визначається за назвою найбільш часто повторюваного конструктивного елементу: панельна, крупноблочна, об’ємно-блочна.

Будівельні системи будівель з несучими конструкціями із дерева і пластмасвикористовуються для зведення житлових і громадських будівель висотою в 1 – 2 поверхи. Несуча здатність дерев’яних конструкцій, як показала практика їх довготривалого використання, дозволяє споруджувати будівлі суттєво більшої висоти.

Будівельні системи будівель із несучими стінами із цегли, керамічних блоків або природного каменю розділяютьсяна традиційну та повнозбірну.

Традиційна система базується на зведенні стін із цегли вручну і використовується для будівель різної поверховості в межах до 16 поверхів. Конструкції будівель з кам’яними стінами ручного мурування надійні в експлуатації, вогнетривкі та довговічні.

Будівельна система будівель зі стінами із цегляних (кам’яних, керамічних) панелейполягає в попередньому виготовленні несучих панелей висотою в один поверх і довжиною в 1 – 2 конструктивно-планувальних кроки з наступним їх монтажем з допомогою будівельних кранів необхідної вантажопідйомності.

Повнозбірні будівлі з несучими конструкціями із бетонних і залізобетонних елементівзводяться на основі крупноблочної, панельної, каркасно-панельної та об’ємно-блочної будівельних систем.

Крупноблочна будівельна системавикористовується в будівництві будівель висотою до 16 поверхів. Допустима маса збірних елементів 5 т. Установка крупних блоків здійснюється за основним принципом зведення кам’яних стін – горизонтальними рядами на розчині з взаємною перев’язкою швів.

Переваги крупноблочного будівництва:

- простота техніки зведення;

- гнучкість номенклатури блоків зовнішніх і внутрішніх стін;

- суттєве зменшення капіталовкладень у виробничу базу;

- обмежена вага збірних виробів.

Панельна системавикористовується для будівництва будівель висотою до 30 поверхів у звичайних умовах і до 9 – 12 поверхів у сейсмостійкому будівництві. Панелі несучих стін таких будівель виконуються висотою в один поверх і довжиною в 1 – 2 конструктивних кроки при масі елемента до 8 – 10 т. Стійкість панелей при монтажі забезпечується за допомогою спеціальних монтажних пристроїв.

Каркасно-панельна системаз несучим залізобетонним каркасом і зовнішніми стінами із бетонних або не бетонних панелей використовується для будівництва будівель висотою від 1 до 30 поверхів.

Об’ємно-блочна системаполягає в будівництві будівель із крупних об’ємно-просторових елементів масою до 25 т, що включає в собі житлову кімнату або інший фрагмент будівлі.

Монолітна і збірно-монолітна системивикористовуються в основному для зведення багатоповерхових будівель із несучими стінами. Монолітні і збірно-монолітні будівлі за жорсткістю переважають панельні і тому вони є особливо доцільними при багатоповерховому будівництві в сейсмонебезпечних районах.