І.1.6.3 Інсоляція

Інсоляція– опромінення прямими сонячними променями будівель, приміщень і територій, що оказує світловий, ультрафіолетовий і тепловий (радіаційний) вплив.

Для регулювання інсоляції (особливо в літній час) використовують різноманітні світлозахисні пристрої, розташовані під різними кутами до горизонталі і вертикалі. Горизонтальні козирки і жалюзі забезпечують сонце захист прорізів, орієнтованих на сектор горизонту 160 – 200º, вертикальні – на сектори 50 – 70 і 290 – 310º. Найбільш раціональними є регульовані жалюзі: вони забезпечують сонце захист прорізів, орієнтованих на сектор 70 – 290º.

І.1.6.4 Захист від шуму

Шумовий вплив оцінюється величиною рівня звукового тиску, що вимірюється в децибелах (допустимий рівень 120дб).

Боротьба з шумом здійснюється шляхом зниження його рівня в джерелі, а також будівельно-акустичними методами.

Коефіцієнт звукопоглинання визначається за формулою

,

де - енергія прямого звуку, що випромінює джерело, дб;

- енергія відбитого звуку, дб.

РОЗДІЛ ІІ. Об’ємно-планувальні та конструктивні рішення

цивільних будівель

ІІ.1 Основи проектування житлових будинків

ІІ.1.1 Класифікація житлових будинків

Житлові будинки розрізняють за декількома класифікаційними ознаками: за при

значенням, за поверховістю та за конструктивним вирішенням.

За призначеннямрозрізняють:

- квартирні будинки для постійного проживання сімей різного складу;

- гуртожитки для тривалого проживання певного контингенту населення в зв'язку з навчанням або виробничою діяльністю (студенти, робочі, молоді спеціалісти);

- готелі для короткочасного проживання;

- будинки для пристарілих понад 60 років і інвалідів, що потребують спеціальної допомоги.

За поверховістю– розрізняють: малоповерхові (1-2 поверхи), середньоповерхові (3-5 поверхів), підвищеної поверховості (6-9 поверхів), багатоповерхові (10).

В свою чергу, багатоповерхові будівлі діляться на такі категорії:

- І – 10-16 поверхів (до 50 м);

- ІІ – 17-25 поверхів (до 75 м);

- ІІІ – 26-40 поверхів (до 100 м).

- ІV->40 поверхів (>100 м) – висотні будинки.

Із збільшенням поверховості росте і вартість зведення будинку за рахунок додаткового інженерного обладнання (ліфти, сміттєпроводи, електроплити і т. ін.).

За конструктивним рішеннямрозрізняють житлові будинки:

- безкаркасні (поздовжні чи поперечні несучі стіни);

- панельні;

- каркасні (з повним чи неповним каркасом).

Іі.1.2 Квартирні житлові будинки

Квартира є основним елементом житлового будинку. Її планувальне рішення повинно відповідати багатофункціональному призначенню в зв’язку з різнохарактерними життєвими процесами, що протікають в її стінах: відпочинок, сон, індивідуальна робота, виховання дітей, ведення домашнього господарства, приготування і прийняття їжі, підтримка особистої гігієни і т. ін. В квартирі люди проводять більшу частину свого життя.

У відповідності з функціональним призначенням квартира включає житлові кімнати – загальну кімнату для сумісного перебування сім’ї та спальні для їх членів, а також підсобні приміщення – кухня, передня, ванна, убиральня, комора, влаштовані шафи.

Загальна кімната-. Зручне розташування в ній меблів досягається при співвідношенні її розмірів в межах від 1:1 до 1:5. Бажано щоб загальна кімната була ізольована, але при числі спальних кімнатдопускається прохід в одну із спальних кімнат.

Спальні кімнатирозрізняють за призначенням:

- одна 12-14для батьків, а інколи і для дитини до 3-х років;

- друга 10-12для двох членів сім'ї;

- третя 8-10- для однієї людини.

Раціональне співвідношення розмірів спальних кімнат 1:1,5…1:2 виходячи з умов зручного розташування меблів.

Кухня– для приготування їжі, у відповідності з чим у ній розташовують необхідне інженерне обладнання та меблі: кухонна плита (газова чи електрична), мийка, холодильник, робочий стіл, шафи-столи, навісні шафи, полички. Технологічно доцільне одностороннє або кутове розташування кухонного обладнання.

Санітарні приміщенняквартир проектують у вигляді суміщених або роздільних вузлів. Суміщений вузол: ванна (або душ), умивальник, унітаз; роздільний – ванна (ванна, умивальник, біде), унітаз.

Санітарні приміщення проектують, як правило, з штучним та природним освітленням першим чи другим світлом (через фрамуги в перегородках).

Ширина прихожої повинна бути не менше 1,4 м.

Житлові кімнати проектують з природнім освітленням через вікна, площа яких повинна бути не менше (1/8 – 1/10) площі підлоги.

Класифікація квартир за числом кімнат:

- однокімнатні– для поселення 1-2 осіб;

- двокімнатні – для поселення 2-3 осіб;

- трикімнатні – для поселення 3-4 осіб;

- чотирикімнатні – для поселення 4-5 осіб;

- п’ятикімнатні – для поселення 5-7 осіб і т. п.

В квартирах любого типу передбачають компактне розташування приміщень і зручний взаємозв’язок між ними. Найбільш вдало ця задача вирішується при дотриманні принципу функціонального зонування приміщень. При цьому квартира в цілому розділяється на дві зони:

- зона загальної кімнати з кухнею та передньою;

- зона спальних кімнат з санітарним вузлом.

Функціональне зонування квартири може здійснюватися в одному або в двох рівнях.