Вказівки щодо складання розрахунку в таблиці 10 (до операції 82)

Показник „Основна зарплата виробничих робітників” (гр.2) заповнюється з операції 39. У графі 3 визначається питома вага зарплати робітників у кожному виді продукції окремо за ЦОД, за СЦ й у цілому за ЕЦ.

За підсумковим рядком 2 у графі 4 проставляємо з Головної книги підсумковий оборот за дебетом субрахунку 232.11 „Ремонт устаткування в ЦОД”, одночасно звіривши його із записами за дебетом цього самого субрахунку в Журналі 5. Далі розподіляємо витрати на виробництво продукції А і Б за питомою вагою, проставленою у графі 3, тобто рядок 1.1 гр. 4 = рядок 2 гр. 4 ∙ рядок 1.1 гр. 3 : 100 і рядок 1.2 гр. 4 = рядок 2 гр. 4 ∙ рядок 1.2 гр. 3 : 100.

За підсумковим рядком 4 у гр. 4 також з Головної книги (попередньо звіривши рівність підсумків з Журналом 5) проставляємо підсумковий оборот за дебетом субрахунку 232.12 „Ремонт устаткування у СЦ”. Загальну суму витрат розподіляємо за видами виробленої продукції за питомою вагою, чи

рядок 3.1 гр. 4 = рядок 4 гр. 4 ∙ рядок 3.1 гр. 3 : 100

рядок 3.2 гр. 4 = рядок 4 гр. 4 ∙ рядок 3.2 гр. 3 : 100

На витрати ЕЦ (стор.5 гр.4) списуються витрати РЦ, узагальнені на дебеті субрахунку 232.13 „Ремонт обладнання в ЕЦ”, узяті з Головної книги і звірені з записами в журналі 5.

У рядку 6 проставляються підсумкові суми: у графі 2 – основна заробітна плата виробничих робітників, у графі 4 – витрати РЦ. У підсумки включаються суми, відображені у рядках 2, 4, і 5.

Нагадуємо! Перш ніж розпочати розподіл і списання витрат ремонтного цеху, переконайтеся, чи занесені всі записи у Журнали і Головну книгу, починаючи з 1 по 83 господарські операції.

Вказівки до складання розрахунку в таблиці 11 (до операції 83, 84)

Кількість використаної пари і стиснутого повітря (гр. 3) у розрізі цехів і за видами виробів проставляємо з таблиці 3 згідно зі своїм варіантом.

За підсумковим рядком 7 у графі 4 „Витрати ЕЦ” проставляємо дебетовий оборот по субрахунку 232.2 „Витрати енергетичного цеху” з Головної книги, попередньо звіривши запис із Журналом 5 у дебеті цього самого рахунка, а також переконавшись, що в названих регістрах відображені всі бухгалтерські записи за господарськими операціями з 1 по 82 включно.

Після цього визначаємо собівартість одного м³ пари і стиснутого повітря (їхня вироблена загальна кількість і собівартість не розділяються) шляхом розподілу загальної величини витрат РЦ (рядок 7 гр. 4) на загальну кількість виробленої та використаної пари і стиснутого повітря (рядок 7 гр. 2). Отриманий результат з точністю до 0, 00001 проставляємо у рядку 7 у гр. 3. Далі послідовно розподіляємо витрати ЕЦ за видами продукції пропорційно використанню пари і стиснутого повітря і його собівартості, де кожен рядок графи 4 = кожному рядку гр. 2 ∙ на рядок 7 графи 3. Правильність розподілу витрат ЕЦ підтверджується сумою рядків 2, 3, 5 і 6, що дорівнює раніше проставленій у гр. 4 по рядок 7.

Вказівки щодо складання розрахунку в таблиці 12 (до операції 85)

Дуже важливо і необхідно переконатися, що всі бухгалтерські проводки з господарських операцій з 1 по 83 включно знайшли відображення в журналах і Головній книзі. Тільки після цього розпочинайте розрахунок у даному додатку.

Незавершене виробництво виробів А і Б у ЦОД на початок місяця (гр. 3) і на кінець місяця (гр.6) проставляємо з таблиці 3 розділу А і Б відповідно.

Витрати за місяць цеху (гр. 4) за кожним виробом проставляють з Головної книги, звіряючи із записами в журналі 5, що відповідають підсумку за дебетом субрахунку 231.1 „Витрати ЦОД виробу А» і 231.2 «Витрати ЦОД виробу Б”.

Сума витрат, що підлягають віднесенню на витрати СЦ, що не випускає готову продукцію, а оброблені (виготовлені) деталі передає на зборку в СЦ (гр. 4), визначається сумою незавершеного виробництва на початок місяця (гр. 3) плюс витрати за місяць (гр. 4) і мінус незавершене виробництво на кінець місяця (гр. 6).