Типи суцвіть
Суцвіття – пагін, на якому квіти розміщені певними групами. За характером галуження головної осі суцвіття ділять на ботричні (або незавершені, моноподіальні) і цимозні (або завершені, симподіальні).
Для ботричних характерний моноподіальний тип галуження, при якому головна вісь не припиняє росту в довжину й утворює нижче від своєї верхівки менш розвинені бічні відгалуження. У плодових культур до простих ботричних відносять китицю, зонтик, щиток і низку інших. До складних ботричних – складну китицю, складний щиток.
Цимозні суцвіття мають обмежений ріст головної осі, що закінчується квіткою, і симподіальний тип галуження, при якому головну вісь продовжують бічні гілки різних порядків і набирають напряму головної осі. Серед плодових культур до цимозних належать дихазій, несправжній зонтик і деякі інші.
10
Рис. 11. Типи суцвіть плодових культур:
1 – зонтик; 2 – зонтикоподібна китиця; 3,4 – китиця; 5 – щиток; 6 – складна китиця; складний щиток; 8 – дихазій; 9 – сиконіум; 10 – сережка.
Суцвіття зонтик формують яблуня, вишня, черешня, слива. Простий щиток у груші. Складний щиток у горобини, аронії, калини. Суцвіття проста китиця у смородини, порічок, малини, ожини, а складна китиця – у винограду. Сережки – чоловіче суцвіття таких горіхоплідних культур, як волоський горіх, ліщина, фундук, каштан та інші. Суцвіття суниці – дихазій, а інжиру – сиконіум (Рис. 11).
Типи плодів
Плід – орган покритонасінних рослин, який утворюється після запліднення з маточки, а також іноді з інших частин квітки (квітколожа, оцвітини тощо) внаслідок розростання й видозмінення їх. Складається з оплодня, або перикарпія, й насінин, що розвиваються всередині плоду. У порожнинах-гніздах на особливих виростах – плацентах. Виділяють так звані партенокарпічні плоди – плоди, що розвиваються без запліднення. Такі плоди не формують повноцінного насіння.
1
5
7
Рис.12. Типи плодів:
1 – яблуко; 2 – кістянка; 3 – горіх; 4 – суничина, або апокарпний соковитий багатогорішок; 5 – ягода; 6 – померанець; 7 – збірна кістянка.
За будовою оплодня плоди поділяють на сухі й соковиті. Сухі плоди мають сухий шкірястий чи дерев’янистий оплодень (горіх, горішок, сім’янка, зернівка, крилатка). У соковитих плодів весь оплодень або частина його соковита, м’ясиста (яблуко, ягода, померанець, кістянка).
Сукупність плодів, що утворилися з кількох маточок однієї квітки, називають збірним, або складним (малина, ожина, ананас).
Плоди поділяють також на апокарпні – ті що утворилися з однієї або кількох не зрослих між собою маточок (листянка, біб, деякі кістянки – малина), і ценокарпні (синкарпні) – плоди, які утворюються із зрослого гінекею.
Плоди містять багато поживних речовин (білків, жирів, вуглеводів, вітамінів та інше), завдяки чому мають величезне харчове значення. Багато плодів використовують із технічною метою.
Плід яблуко формують яблуня, груша, горобина, аронія, ірга, айва, хеномелес. Кістянка – плід таких кісточкових, як слива, вишня, черешня, абрикос, персик, обліпиха, кизил та інші, а також волоського горіха і мигдалю. Збірна кістянка в малини, ожини і морошки. Ягода – плід смородини, порічок, аґрусу, винограду. Плід у ліщини і фундука – горіх, а в суниці на поверхні розрослого квітколожа формуються власне плоди – горішки, але загалом соковитий плід суниці ще називають – суничина, або апокарпний соковитий багатогорішок (Рис. 12). Термін – несправжній плід не слід вживати, оскільки він не відповідає ботанічній термінології і не може бути використаний щодо живої рослини, у якої все справжнє.