- •Земельний кадастр
- •Земельний кадастр
- •Переднє слово
- •Розділ 1. Загальне поняття про державний земельний кадастр
- •1.1. Загальні відомості про державний земельний кадастр
- •1.2. Історичний розвиток земельно-кадастрових робіт на території України
- •1.3. Земельно-Кадастрові Роботи у Капіталістичних Країнах
- •1.4. Місце земельного кадастру у складі кадастру природних ресурсів
- •1.5. Роль земельного кадастру в регулюванні земельних відносин і реалізації земельної реформи в Україні
- •1.6. Предмет, завдання і зміст курсу та зв’язок його з іншими дисциплінами
- •Розділ 2. Характеристика державного земельного кадастру
- •2.1. Зміст і призначення державного земельного кадастру
- •2.2. Види і принципи державного земельного кадастру
- •2.3. Методологічні основи державного земельного кадастру
- •2.4. Порядок ведення і сучасний стан державного земельного кадастру
- •Розділ 3. Земельні ресурси як об`єкт державного земельного кадастру
- •3.1. Земельні ресурси та їх категорії
- •3.2. Земельна ділянка як основна земельно-кадастрова одиниця
- •3.3. Угіддя як елемент земельного кадастру. Класифікація угідь
- •3.4. Земельний фонд України у складі світових земельних ресурсів та сучасний стан його використання
- •Територія та населення окремих країн світу
- •Розділ 4. Інформаційне забезпечення земельно-кадастрових даних
- •4.1. Земельно-кадастрові дані, методи їх одержання, аналізу і систематизації
- •4.2. Зйомки та обстеження території в земельному кадастрі, їх зміст і порядок ведення
- •4.3. Статистичні методи одержання, обробки й аналізу даних земельного кадастру
- •4.4. Текстові і планово-картографічні матеріали державного земельного кадастру
- •Розділ 5. Автоматизація ведення державного земельного кадастру
- •5.1. Передумови створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- •5.2. Правове та організаційне забезпечення створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- •5.3. Мета, принципи створення автоматизованої системи державного земельного кадастру України та її функціональне призначення
- •5.4. Архітектура автоматизованої системи державного земельного кадастру України
- •5.5. Організація баз даних автоматизованої системи державного земельного кадастру України
- •5.6. Програмно-технічне забезпечення автоматизованої системи державного земельного кадастру
- •К xmLонтрольні питання
- •Контрольні питання
- •Розділ 6. Кадастрове зонування
- •Розділ 7. Кадастрові зйомки
- •Технічне завдання на встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)
- •Розділ 8. Бонітування ґрунтів
- •8.1. Загальні положення бонітування ґрунтів та оцінки земель
- •8.2. Природно-сільськогосподарське районування території
- •8.3. Поняття бонітування ґрунтів
- •8.4. Діагностичні ознаки бонітування ґрунтів
- •8.5. Складання шкал бонітування ґрунтів
- •Розділ 9. Економічна оцінка земель
- •9.1. Загальні положення економічної оцінки земель
- •9.2. Показники економічної оцінки земель
- •9.3. Визначення показників економічної оцінки земель
- •9.4. Складання шкал економічної оцінки земель
- •Шкала часткової оцінки земель за агрогрупами ґрунтів по зернових культурах
- •Контрольні питання
- •Розділ 10. Грошова оцінка земель
- •10.1. Нормативна грошова оцінка земель
- •10.1.1. Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення
- •10.1.2. Грошова оцінка земель населених пунктів
- •10.1.3. Грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення
- •10.2. Нормативна грошова оцінка земель природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення
- •Нормативна грошова оцінка земель лісового фонду
- •Індексація нормативної грошової оцінки земель
- •10.3. Експертна грошова оцінка земельних ділянок
- •10.3.1. Загальні положення проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок
- •10.3.2. Принципи експертної оцінки земельних ділянок
- •10.3.3. Методичні підходи до експертної оцінки земельних ділянок
- •Методичний підхід, що базується на врахуванні витрат на земельні поліпшення
- •Методичний підхід, що базується на капіталізації чистого операційного або рентного доходу
- •Методичний підхід, що базується на зіставленні цін продажу подібних земельних ділянок
- •10.3.4. Узгодження та інтерпретація результатів і складання звіту з експертної грошової оцінки
- •Контрольні питання
- •Розділ 11. Державна реєстрація земельних ділянок
- •Контрольні питання
- •Розділ 12. Облік кількості та якості земель
- •12.1. Завдання і значення державного земельного кадастру місцевого рівня
- •12.2. Державний земельний кадастр як система. Поняття і зміст системи державного земельного кадастру
- •12.3. Управління і організація державного земельного кадастру
- •Повноваження Кабінету Міністрів України в управлінні земельним кадастром
- •Повноваження місцевих державних адміністрацій у галузі дзк
- •Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі дзк
- •Повноваження обласної ради у галузі Управління дзк
- •Повноваження районних рад у галузі дзк
- •Повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі дзк
- •Організація державного земельного кадастру
- •Земельно-кадастрові роботи можуть здійснюватися на підставі:
- •Замовники та розробники земельно-кадастрової документації.
- •Загальні вимоги до змісту земельно-кадастрової документації (текстової і графічної)
- •Затвердження земельно-кадастрової документації
- •12.4. Земельно-кадастрові відомості, їх відкритість та порядок користування ними (Державний фонд відомостей і документів дзк)
- •Технічне та технологічне забезпечення дзк
- •12.5. Облік земель
- •12.6.Державна статистична звітність з кількісного обліку земель
- •12.6.1. Державна статистична звітність з обліку кількості земель як інформаційна база щодо характеристики земельного фонду країни та його використання
- •12.6.2. Структура ведення державної статистичної звітності
- •12.6.3. Звітно-облікові документи
- •12.6.4. Порядок подання та затвердження звітно-облікових документів
- •12.7.. Облік якості земель
- •Інженер-землевпорядник повинен вміти:
- •Розділ 13. Земельний кадастр у зарубіжних країнах
- •13.1. Земельний кадастр у країнах Північної Америки
- •13.2. Земельний кадастр у країнах Європи
- •13.3. Земельний кадастр у Росії
- •13.4. Земельний кадастр у країнах Азії й Африки
- •Контрольні питання
- •Бібліографічний список
1.4. Місце земельного кадастру у складі кадастру природних ресурсів
Природними ресурсами називають елементи природи, які використовують як джерело засобів існування людей. Це земельні, лісові, водні та мінеральні ресурси, атмосфера й гідросфера Землі, сонячна енергія, клімат.
Природні ресурси як компонент навколишнього середовища, місце перебування людини й умова її життя, беруть участь у суспільному виробництві, виступають засобом виробництва і джерелом задоволення потреб людини. Земля, її надра, води, ліси – власність народу, який проживає на відповідній території.
Проблема раціонального використання природних ресурсів об’єктивно визначає необхідність їх вивчення з правового, природного і господарського погляду на основі достовірних і науково обґрунтованих даних, які містяться в державному кадастрі.
Протягом останніх років багато зроблено для створення й розвитку системи кадастрів природних ресурсів. Верховна Рада України прийняла спеціальні закони про землю, води, ліси, надра, які передбачають ведення земельного, водного, лісового кадастрів і кадастру родовищ корисних копалин. Кадастри природних ресурсів повинні відповідати вимогам народного господарства. Єдність економіки народного господарства – чинник, який дає змогу забезпечити єдність системи кадастрів природних ресурсів. Кадастрам природних ресурсів притаманні як загальні риси, характерні для всієї системи народногосподарського обліку, так і низка особливостей, зумовлених специфікою об’єктів кадастру [24, с. 96– 107].
Державний водний кадастр охоплює дані обліку кількісних і якісних показників реєстрації водокористувань, обліку використання вод. Він охоплює три розділи: поверхневі води, підземні води, використання вод. Дані про поверхневі і підземні води заносять до каталогів за видами водних об’єктів (ріки, канали, озера і водосховища, льодовики, басейни підземних вод), а за розділом використання вод – до каталогів водокористувань, які складають для основних рік, що впадають у море, водогосподарських ділянок великих рік, сукупності малих рік.
Каталоги містять основні відомості про водні об’єкти, їх гідрографічні й морфологічні характеристики, пункти спостереження за режимом вод, водозабори, пункти накачування, водовипуски, очисні і водогосподарські споруди та їх потужності, водокористувачів та їх відомчу належність. Каталогові відомості про водні ресурси, баланси, якість та використання поверхневих і підземних вод узагальнюють за басейнами рік і водоймищ, адміністративними та економічними районами й щодо країни загалом. Ці дані використовують у плануванні і розміщенні продуктивних сил на території країни, складанні водогосподарських балансів, схем комплексного використання вод, охорони їх від забруднення, засмічення й виснаження, для поліпшення впливу вод у рамках проектування підприємств і споруд, пов’язаних із використанням вод, та вирішення інших питань.
Кадастр родовищ корисних копалин містить відомості про кількість та якість запасів основних і супутніх корисних копалин і компонентів кожного родовища, гірничотехнічні, гідрогеологічні та інші умови розробки родовища і його геолого-економічну оцінку [24, с. 107–116]. Дані державного кадастру заносять до спеціальних паспортів, які складають для кожного родовища і виявлених металевих, неметалевих корисних копалин, нафти і газу, вугілля і горючих сланців, розсипних родовищ і твердих корисних копалин, вказують відомчу належність, територіальне розміщення, дату відкриття, ступінь промислового освоєння, а також дані про склад і властивості основних і супутніх корисних копалин, домішки, водопостачання, умови розробки родовища, заходи щодо охорони навколишнього середовища, перспективні родовища і рекомендації щодо їх використання.
Для організації раціонального використання лісів, їх відтворення, охорони і захисту, планування розвитку лісового господарства і розміщення лісосічного фонду за рахунок держави здійснюють облік лісів і ведуть державний лісовий кадастр. Державний облік, державний лісовий кадастр, порядок галузевого обліку стану й використання земель державного лісового фонду затверджує Верховна Рада України.
Державний лісовий кадастр передбачає державну реєстрацію землекористувань (лісофондовласників), кількісний облік лісових ресурсів, якісну характеристику лісових земель (бонітування ґрунтів), економічну оцінку лісів.
Державну реєстрацію у лісовому кадастрі здійснюють у розрізі лісогосподарських підприємств, кількісний облік лісових ресурсів проводять через інвентаризацію лісового фонду з подальшим виявленням і відображенням поточних змін. Якісну характеристику забезпечують типологічною класифікацією лісових земель, за якої виділяють порівняно однорідні умови розміщення лісових насаджень. В основу типологічної класифікації лісових земель покладено лісорослинний ефект, який характеризується класами бонітету лісових насаджень. Залежно від продуктивності лісів, які знаходяться у різних умовах розміщення, проводять економічну оцінку.
При цьому необхідно виявити порівняльну цінність кількості та якості державної продукції та інших лісових користувань, які одержують у лісорослинних умовах різних типів до певного віку. Таким чином, економічну оцінку лісоземельних угідь проводять за експлуатаційною цінністю лісу, вартістю побічної продукції, а також за середовищезахисною і рекреаційною функціями лісу.
Державний земельний кадастр займає особливе місце в кадастрі природних ресурсів. Це пов’язано з особливостями землі як об’єкта земельного кадастру та її значенням як одного з найважливіших компонентів навколишнього природного середовища. Земля – різновидність природних ресурсів, складний елемент біосфери. В її надрах наявні великі поклади корисних копалин, органічно пов’язані із землею водні і лісові ресурси, без яких життя неможливе.
Земля як об’єкт земельного кадастру – першооснова будь-якої діяльності. Зокрема, в обробній промисловості і транспорті земля є територіальною основою, на якій здійснюється процес виробництва. У добувній промисловості вона виступає не тільки територіальним базисом, а й предметом праці, в процесі якої здійснюється видобування корисних копалин.
У сільському і лісовому господарстві земля виступає в трьох якостях одночасно: просторовим базисом, на якому здійснюється виробництво сільськогосподарської і лісогосподарської продукції; предметом праці, на який спрямовується діяльність людини для одержання продукції; знаряддям праці, за допомогою якого в певних умовах людина одержує результати своєї діяльності. Таким чином, тут земля виступає як основний засіб виробництва.
Виходячи з цього, земля є всеосяжним чинником життєдіяльності людей і вимагає всебічного вивчення, що забезпечується веденням державного земельного кадастру.
Державний земельний кадастр відповідно до Земельного кодексу України [21] становить єдину державну систему земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності на земельні ділянки і права користування ними та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів. Державний земельний кадастр є основою для ведення кадастрів інших природних ресурсів.