
- •В с т у п
- •1. Суть залізобетону
- •2. Галузі застосування залізобетонних конструкцій
- •3. Короткий історичний огляд про розвиток залізобетону
- •4. Основні літерні позначення
- •Контрольні запитання
- •Ч а с т и н а п е р ш а Матеріали для залізобетонних конструкцій
- •Основні фізико-механічні властивості бетонів
- •1.1. Бетон як матеріал для залізобетонних конструкцій
- •1.2. Структура бетону
- •1.3. Усадка бетону
- •1.4. Основи міцності бетону
- •1.5 Класи та марки бетону
- •1.6. Вплив часу та умов тужавлення на міцність бетону
- •1.7. Кубикова та призмова міцності бетону
- •1.8. Міцність бетону на розтяг, зріз та сколювання
- •1.9. Міцність бетону при тривалій дії навантаження
- •1.10. Міцність бетону при багаторазових повторних навантаженнях
- •1.11. Динамічна міцність бетону
- •1.12. Види деформацій в бетоні. Об’ємні деформації
- •1.13. Деформації в бетоні при одноразовому завантаженні короткочасним навантаженням
- •1.14. Деформації в бетоні при тривалій дії навантаження. Повзучість бетону
- •1.15. Граничні деформації в бетоні
- •1.16. Модуль деформацій та міра повзучості бетону
- •Контрольні запитання
- •Основні фізико-механічні властивості арматури
- •2.1. Призначення та види арматури
- •2.2. Механічні властивості арматурних сталей
- •2.3. Класифікація арматурних сталей і застосування їх
- •2.4. Арматурні зварні та дротяні вироби і способи армування
- •2.5 Стикування арматури
- •Контрольні запитання
- •Залізобетон
- •3.1. Технологія виготовлення збірних залізобетонних конструкцій
- •3.2. Суть попередньо напруженого залізобетону та способи виготовлення попередньо напружених збк
- •3.3. Спільна робота сталевої арматури з бетоном
- •3.4. Анкерування арматури в бетоні
- •3.4.1. Анкерування ненапружуваної арматури
- •3.4.2. Анкерування напружуваної арматури
- •3.5. Захисний шар бетону
- •3.6. Корозія бетону і залізобетону
- •Контрольні запитання
- •Ч а с т и н а д р у г а
- •4.2. Стадії напружено-деформованого стану перерізу залізобетонного елемента
- •4.3. Утворення і розкриття тріщин в збк
- •4.4. Методи розрахунку залізобетонних конструкцій
- •4.5. Три категорії вимог до тріщиностійкості залізобетонних конструкцій
- •4.6. Попереднє напруження арматури та рівень обтискання бетону
- •4.7. Втрати попереднього напруження в напружуваній арматурі
- •4.8. Зусилля попереднього обтискування бетону
- •4.9. Зведений переріз
- •4.10. Напруження в бетоні при обтискуванні
- •4.11. Гранична висота стиснутої зони. Залежність напружень в арматурі від висоти стиснутої зони на стадії руйнування
- •Контрольні запитання
- •Розрахунок на міцність нормальних перерізів елементів, що працюють на згинання
- •5.1. Конструктивні особливості елементів, що працюють на згинання
- •5.1.1. Конструктивні особливості плит
- •5.1.2. Конструктивні особливості балок
- •5.1.3. Конструктивні особливості попередньо напружених конструкцій
- •5.2. Розрахунок елементів будь-якого симетричного профілю
- •5.3. Розрахунок елементів прямокутного профілю
- •5.4. Розрахунок елементів таврового профілю
- •5.5. Розрахунок елементів двотаврового та коробчатого профілів
- •Контрольні запитання
- •Елементи, що працюють на згинання. Розрахунок на міцність похилих перерізів
- •6.1. Основні розрахункові формули
- •6.2. Розрахунок хомутів
- •Контрольні запитання
- •Стиснуті елементи
- •7.1. Конструктивні особливості
- •7.2. Розрахунок елементів, що працюють з випадковими ексцентриситетами
- •7.3. Розрахунок позацентрово стиснутих елементів
- •7.4. Стиснуті елементи, підсилені непрямим армуванням
- •Контрольні запитання
- •Розтягнуті елементи
- •8.1. Конструктивні особливості
- •8.2. Розрахунок на міцність за нормальними перерізами
- •8.3. Розрахунок на міцність за похилими перерізами
- •Контрольні запитання
- •Ч а с т и н а ч е т в е р т а Проектування залізобетонних конструкцій
- •Загальні принципи проектування залізобетонних конструкцій
- •9.2. Уніфікація і типізація збірних конструкцій і вимоги до конструктивних схем
- •9.3. Технологічність збірних конструкцій
- •9.4. Проектування збірних конструкцій з урахуванням зусиль, що виникають у процесі виготовлення, транспортування і монтажу
- •9.5. Спряження і стики збірних елементів
- •9.6. Деформаційні шви
- •Перекриття багатоповерхових будівель
- •10.1. Основні відомості
- •10.2. Монолітні ребристі перекриття з балковими плитами
- •10.3. Монолітні ребристі перекриття з плитами, опертими по контуру
- •10.4. Збірні балкові перекриття
- •10.5. Збірно-монолітні балкові перекриття
- •10.6. Безбалкові перекриття
- •Колони багатоповерхових будівель
- •Стінові елементи багатоповерхових будівель
- •12.1. Панелі зовнішніх і внутрішніх стін
- •12.2. Об’ємні блоки
- •Фундаменти
- •13.1. Окремі фундаменти під колони
- •13.2. Стрічкові та суцільні фундаменти
- •13.3. Фундаментні балки
1.7. Кубикова та призмова міцності бетону
При осьовому стисканні куби руйнуються внаслідок розриву бетону в поперечному напрямку (рис. 1.2).
Нахил тріщин розриву обумовлений наявністю сил тертя між гранями кубів та подушками преса. Сили тертя, які направлені до середини куба створюють ефект обойми. Стримуючий ефект сил тертя спадає до середини куба, тому після руйнування куб перетворюється в зрізані піраміди, що стикуються меншими основами (рис. 1.2, а). У разі відсутності сил тертя ефект обойми зникає і куб у процесі руйнування розсипається на окремі призмочки (рис. 1.2, б). Межа міцності при цьому зменшується приблизно вдвічі. Згідно з діючими стандартами куби випробовують без змащування поверхонь.
Рис. 1.2. Характер руйнування бетонних лубів: а — при наявності сил тертя на опорних площинах; б — при відсутності сил тертя
Експериментально встановлено, що із зменшенням розмірів куба, межа міцності зростає, а із збільшенням розмірів куба — зменшується. У порівнянні зі стандартним кубом (15х15х15см) міцність куба з розмірами 20х20х20см становить 0,93R, а з розмірами 10х10х10см — 1,1R. Це пояснюється зміною ефекту обойми і наявністю сил тертя.
ЗБК за формою відрізняються від кубів, тому кубикову міцність бетону безпосередньо в розрахунках не використовують. Основною характеристикою міцності бетону на стиск є його призмова міцність Rb — тимчасовий опір осьовому стисканню бетонних призм.
Р
Дослідження
показали, що призмова міцність бетонних
призм з розмірами
менша
за кубикову і що вона зменшується із
збільшенням відношення
(рис.
1.3).
При
вплив сил тертя не відчувається, а
значенняRb
стає стабільним і становить приблизно
0,75R.
За характеристику міцності стиснутої зони бетону елементів, що працюють на згинання, також приймають призмову міцність бетону Rb.
1.8. Міцність бетону на розтяг, зріз та сколювання
Міцність бетону на розтяг залежить від міцності цементного каменю і зчеплення його з зернами заповнювачів. Вона приблизно у 10...20 разів менша за міцність на стиск, причому відносна міцність на розтяг зменшується із збільшенням класу бетону. Підвищити міцність бетону на розтяг можна за рахунок збільшення кількості цементу, зменшення водоцементного відношення В/Ц. використання щебеню з шорсткою поверхнею.
Тимчасовий опір бетону на осьовий розтяг можна визначати за емпіричною залежністю
Rbt
= 0,5.
(1.2)
Внаслідок неоднорідності структури бетону ця формула не завжди дає точне значення Rbt. Більш точніше міцність бетону на розтяг можна визначити експериментально, випробовуючи зразки на розрив у вигляді вісімок, на розколювання — у вигляді циліндрів, на згин — у вигляді балочок (рис. 1.4).
Рис. 1.4. Схеми випробовування зразків для визначення міцності бетону на розтяг
За руйнівним моментом бетонної балки
,
(1.3)
де
— момент опору прямокутного перерізу;
= 1,7 — коефіцієнт, що враховує криволінійний характер епюри в бетоні розтягнутої зони.
Міцність бетону на зріз визначають за формулою
Rsh=0,7абоRsh=2Rbt.
(1.4)
В ЗБК чистий зріз зустрічається рідко. Як правило, він супроводжується дією поздовжніх сил.
На сколювання бетон працює при згинанні залізобетонних балок до появи в них похилих тріщин. Сколювальні напруження по висоті перерізу змінюються за квадратною параболою. Тимчасовий опір на сколювання при згині у 1,5...2 рази перевищує міцність бетону на розтяг Rbt.