Тема 7. Економіка будівельного проектування та кошторисна справа в будівництві

1. Основні положення та завдання будівельного проектування.

2. Етапи та стадії інвестиційного проектування.

3. Система техніко-економічних показників будівельного проектування.

4. Порядок визначення кошторисної вартості будівництва.

5. Формування договірної ціни.

Питання перше. Основні положення та завдання будівельного проектування.

Проектування найважливіша ланка в інвестиційному процесі. Із розробки проектів на стадії проектів інвестиційного процесу визначається рівень техніки та міру ефективності капітальних вкладень на підприємствах, спорудах, що проектуються.

Важливим завданням проектування об’єктів виробничого призначення є максимальне впровадження в проектах найновіших досягнень науки і техніки з тим, щоб заново побудовані або реконструйовані підприємства і споруди були технічно передовими і мали високі техніко-економічні експлуатаційні показники.

Найважливішим напрямом управління інвестиційним проектом є інвестиційне проектування.

Інвестиційне проектування – це розробка комплексу технічної документації, яка включає в себе техніко-економічне обґрунтування проекту. Це надзвичайно важливий і відповідальний етап в інвестиційному процесі, бо розробка проекту, або проектування є одним з найважливіших ланцюжків з ланки здійснення капітального будівництва, що пов’язує науку з виробництвом. Він якості технологічного обґрунтування та рівня проектних рішень залежить ефективність інвестицій, кошторисна вартість будівництва об’єкту інвестування та строки його здійснення. У процесі інвестиційного проектування вирішуються основні питання будівництва майбутнього об’єкту з тим, щоб він відповідав найкращим експлуатаційним вимогам, а його реалізація була економічною, тобто здійснювалась у мінімальні строки з найменшими витратами праці, матеріальних та грошових коштів.

Процес проектування – це взаємозалежні етапи діяльності фахівців у виробничо-творчому процесі створення проектів, обумовленому періодом часу і прогнозованими показниками кінцевого ланцюга інвестицій, тобто комплекс етапів робіт в інвестиційному процесі.

Удосконалення організації проектно-кошторисної справи і проектування ускладнюється дією протилежно спрямованих факторів: з одного боку, економічною необхідністю і закономірністю скорочення термінів розробки проектів, підвищення їхньої якості і на цій основі забезпечення скорочення загальної тривалості інвести-ційного процесу, тобто його інтенсифікації, з іншого –безупинно зростаючою трудомісткістю проектування завдяки:

- ускладненню технологічних процесів, впливу на об’єкти проектування соціально-екологічних факторів (і навпаки);

- обов'язковості варіантних розробок технічних і техніко-економічних рішень;

- додаткових спеціальних проектних розробок, обумовлених вимогами індустріалізації будівельних і монтажних робіт, спрямованих на скорочення тривалості будівельного циклу й підвищення якості робіт.

Весь процес проектування можна розподілити на три етапи:

1) перед проектні роботи, до яких входять збір і підготовка вихідних даних та проведення наукових досліджень, необхідних для розробки проектів;

2) вишукування, в основному, пов'язані з перед плановими роботами, вибором та відведенням території під будівництво;

3) проектування об’єктів.

Кінцевим результатом проектування є проект будівництва. Проект – це комплекс технічної документації, до складу якої входять техніко-економічні обгрунтування, схеми, креслення, технологічні, конструктивні та економічні розрахунки, які необхідні для проведення нового будівництва, розширення, реконструкцію діючих об’єктів.

До проекту належать:

- передпроектна документація – техніко-економічні обґрунтування (ТЕО) і техніко-економічні розрахунки (ТЕР) інвестицій, ескізні проекти;

- проектно-кошторисна документація (ПКД) – проекти, робочі проекти, робоча документація для нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будинків, споруд та інших об’єктів, розширення і технічного переоснащення підприємств.

Проект розробляється на підставі завдання на проектування (вихідний документ, в якому зазначаються показники розміщення будови, орієнтовні строки її здійснення, орієнтована вартість будівництва, техніко-економічні показники об'єктів, які повинні бути після введення в дію тощо), що надається замовником проектно-дослідницькій організації (генеральному проектувальнику). При згоді останнього виконувати проектні роботи між ними укладається договір на розробку проектно-кошторисної документації. Керуючись вимогами та параметрами завдання на проектування, проектна фірма проводить економічні та інженерні дослідження.

Економічні дослідження провадяться з метою перевірки обґрунтованості будівництва: забезпечують ресурсами, транспортом, можливості виробничої кооперації, залучення місцевих трудових ресурсів для будівництва та експлуатації, використання місцевої виробничої бази та будівельних матеріалів.

Інженерні дослідження здійснюються для перевірки обґрунтованості вибору майданчика для будівництва. Здійснюються топографічні, геологічні, гідрогеологічні, метеорологічні дослідження.

Складовою частиною проектує кошторисна документація, в якій визначається вартість будівництва об’єктів.

Одним із важливих принципів організації проектування є його комплектність, тобто взаємозв’язок різних частин проекту – архітектурно-будівельної, санітарно-технічної, технологічної та ін.

Витрати на проектно-розвідувальні роботи визначаються на основі замовлених обсягів цих робіт та цін на розробку проектної документації. Всі витрати зводяться в кошториси.

Головним документом для виконання робіт з замовниками є договір, в якому зазначенні їх обсяги, строки завершення готової проектної продукції, договірна ціна, джерела фінансування.

Питання друге. Етапи та стадії інвестиційного проектування.

Проектування – це складний процес, в якому беруть участь різні спеціалісти: технологи різних галузей промисловості, геодезисти, геологи, архітектори, інженери-будівельники, сантехніки, електрики економісти.

Проектно-вишукувальні організації можна розділити на два основні типи:

- проектні (вишукувальні) організації, що здійснюють виробничо-господарську діяльність з виконання проектних, вишукувальних, нормативних та інших робіт, необхідних для забезпечення капітального будівництва і впровадження в дію виробничих потужностей і основних фондів;

- конструкторські, проектно-конструкторські й технологічні організації, що працюють над створенням економічних, прогресивних виробів і технологічних процесів та якомога швидшим освоєнням їх в економіці, тобто ті, що розробляють документацію, необхідну при створенні проектів для капітального будівництва.

Весь процес розробкиінвестиційного проекту може здійснюватись в одну, дві чи у три стадії.

При одностадійному проектуванні розробляється один документ– робочий проект зі зведеним кошторисом, який застосовується для технічно й архітектурно нескладних будівель та споруд. Одностадійний робочий проект має невеликий комплект документів, короткий термін розробки та невелику вартість проектно-дослідницьких робіт.

Двостадійне проектуваннявключає розробкупроекту зі зведеним кошторисом ірозробку робочої документації з кошторисами. Дві стадії проектування застосовуються для великих і складних промислових підприємств, нових кварталів, забудови міст, великих селиш, окремих будівель і споруд із складними або новітніми об’ємно-планувальними, конструктивними і архітектурними рішеннями.

При двостадійному проектуванні на першій стадії розробляються: ситуаційний план розміщення підприємства та генеральний план будівництва; технологічна схема виробництва та загальна схема управління підприємством; схема комплексу технічних засобів і автоматизації технологічних процесів; план земельної ділянки, фасадів, розрізів окремих нетипових будівель і споруд; плани й профілі трас,інженерних мереж; житлово-громадське будівництво, якщо воно належить до підприємства; проект організації будівництва; кошторисна документація; паспорт проекту і пояснювальна записка.

На другій стадії розробляють документацію для будівництва окремих будівель і споруд: перелік фізичних обсягів будівельно-монтажних робіт і потреб у матеріалах, конструкціях і деталях для їх виконання; перелік необхідного технологічного та інженерного обладнання; локальні і об’єктні кошториси; робочі креслення (плани й розрізи будівель); паспорти окремих будівель і споруд.

При тристадійному проектуванні першою стадією є передінвестиційні дослідження–техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічні розраху-нки та ескізні проекти. На другій стадії розробляється проект зі зведеним кошторисом, а на третій–робоча документація з кошторисами. Таке проектування використовується за умов державного інвестування, коли за рахунок державного бюджету фінансуються передінвестиційні дослідження. Готовий проект будівництва має три складові(рис.7.1)

Рис. 7.1. Структура проекту підприємства

Технологічна частина складається зі схеми виробництва, технологічних етапів і переділів виготовлюваної продукції, її обсягів виробництва і якісних показників, видів обладнання, рівня механізації та автоматизації праці.

Будівельна частина включає об’ємно-планувальні (основні розміри будівель та споруд, а також розміри їх окремих частин) та конструктивні рішення (вибір матеріалу, типу та ступеня застосування збірних конструкцій), а також проект організації будівництва та інші необхідні матеріали. В цій частині визначається потреба в будівельних матеріалах, конструкціях та деталях, машинах та обладнанні, транспортних засобах та будівельних робітників, з кожного об’єктавстано-влюються обсяги будівельно-монтажних робіт, послідовність та строки їх виконання та методи виробництва основних робіт.

Економічна частина включає перед проектні дослідження і техніко-економічні обґрунтування, розрахунки економічних показників ефективності і доцільності проекту, а також розрахунки, які дають можливість вибрати місце будівництва, визначити потужність та склад підприємства, рівень продуктивності праці та інше. В цій частині обґрунтовується забезпеченість підприємства кадрами, сировиною, паливом, енергією, водою, а також визначаються напрямки збуту та собівартість продукції. У проекті на основі кошторисів та кошторисно-фінансових розрахунків визначається кошторисна вартість будівництва.

Розробка проектів розпочинається та супроводжується інженерними розвідуваннями, які є необхідною передумовою якісного проектування. Мета розвідувань–докладно вивчити умови, в яких буде здійснюватися будівництво та наступна експлуатація зведених будівель і споруд. Обсяг розвідувальних робіт залежить від характеру, призначення, строків експлуатації будинків, споруд і їх комплексів, що проектуються.

Розрізняють технічні та економічні розвідування.

До технічних розвідувань відносять топографічні, геологічні, гідрогеологічні, гідрометричні та метеорологічні розвідування. Результати технічних розвідувань визначають вибір майданчика для будівництва, проведення на ньому вертикального планування земляних робіт; вибір типів фундаментів та наземних конструкцій окремих будинків і споруд; вибір способів забезпечення будівництва і наступної експлуатації підприємств джерелами води, енергії, а також під’їзними шляхами тощо.

Економічні розвідування проводяться для обґрунтування вибору району будівництва, потужності підприємств і номенклатури вироблюваних ними видів продукції, умов забезпечення об’єкта проектування сировиною, паливом, електроенергією, водою та ін., а також його кооперування з іншими підприємствами. Важливим кінцевим результатом цих розвідувань є кошторисна вартість будівництва та показники ефективності вкладення коштів.

Усі види технічних і економічних розвідувань проводяться проектною організацією, яка складає проект, або спеціалізованою розвідувальною організацією на основі договору з генеральним проектувальником. Програму та обсяг розвідувань складає головний інженер.

Питання третє. Система техніко-економічних показників будівельного проектування.

Для об'єктивної характеристики проектних рішень, при, приймаються на відповідних стадіях проектування, розраховується система техніко-економічних показників, головні з них: вартісні, які дозволяють комплексно оцінювати економічну ефективність технологічної та будівельної частин проекту в цілому; натуральні, більшість із яких – додаткові.

Усі техніко-економічні показники проектів можна розподілити на загальні, що характеризують ефективність проекту в цілому, і такі, що відносяться до окремих частин проекту. Загальні показники діляться на будівельні та експлуатаційні.

Експлуатаційні показники характеризують:

- номенклатуру та обсяг продукції;

- виробничі потужності за видами продукції;

- собівартість, прибуток та рентабельність одиниці продукції;

- чисельність працюючих і продуктивність праці;

- експлуатаційні витрати на одиницю продукції тощо.

До будівельних показників відносять:

- кошторисну вартість будівництва;

- обсяги будівельно-монтажних робіт;

- витрати конструкцій і матеріалів на одиницю кошторисної вартості робіт;

- трудомісткість монтажних та будівельних робіт;

- коефіцієнти використання територій;

- робочу й корисну площі тощо.

Усі техніко-економічні показники заносяться до техніко-економічного обґрунтування проекту.

Розроблені проекти та їх кошторисна документація на будівництво об’єктів обов’язково підлягають комплексній державній експертизі до їх затвердження. Мета і завдання експертизи – забезпечити високий техніко-економічний рівень будівництва об’єктів при обґрунтованих витратах матеріально-технічних, трудових і фінансових ресурсів.

Інвестиційні програми й проекти будівництва незалежно від джерел фінансування підлягають обов’язковій комплексній державній експертизі у повному обсязі, крім об’єктів, затвердження проектів будівництва яких не потребує висновку комплексної державної експертизи. Перелік таких об’єктів встановлюється Державним комітетом із будівництва та архітектури відповідно до законодавства.

Робоча документація підлягає комплексній державній експертизі в частині, що не відповідає раніше затвердженим проектним рішенням. Комплексна державна експертиза інвестиційних програм і проектів будівництва включає: державну інвестиційну експертизу інвестиційних програм та проектів будівництва; державну санітарно-гігієнічну експертизу інвестиційних програм та проектів будівництва; державну екологічну експертизу інвестиційних програм та проектів будівництва об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України; державну експертизу проектно-кошторисної документації у частині пожежної безпеки; державну експертизу проектів будівництва об'єктів виробничого призначення у частині охорони праці; державну експертизу інвестиційних програм, що стосується енергозбереження, та енерготехнологічної частини проектно-кошторисної документації.

Проведення комплексної державної експертизи забезпечується відповідальними виконавцями –службами Укрінвестекспертизи, які згідно із законодавством:

1) укладають договори на проведення комплексної державної експертизи з інвесторами (замовниками);

2) залучають на договірних засадах виконавців складових частин комплексної державної експертизи;

3) визначають обсяги та разом із виконавцем окремої складової частини комплексної експертизи –вартість робіт;

4) роблять комплексні експертні висновки.

Висновок комплексної державної експертизи складається на підставі висновків виконавців її складових частин, затверджується керівником служби Укрінвест-експертизи і дійсний протягом терміну дії вихідних даних на проектування.

Питання четверте. Порядок визначення кошторисної вартості будівництва.

Вартість будівництва визначається: на стадії проектування – кошторисна вартість будівництва в складі інвесторської кошторисної документації; на стадії визначення виконавця робіт – договірна ціна.

Кошторисна вартість будівництва – це сума коштів, необхідних для його здійснення відповідно до проектних матеріалів. Вартість будівництва складають різні види витрат. До безпосередніх витрат належать кошти, які витрачаються на розробку проектно-кошторисної документації і на спорудження об'єкта. До супутніх витрат належать кошти, необхідні для будівництва в цілому.

Вартість будівництва розраховують за двома рівнями цін: базисним (постійним) за допомогою діючих кошторисних норм і цін; поточним рівнем за цінами, що склалися на час розрахунку, і їх рівнем на період здійснення будівництва за індексами вартості.

Кошторисна вартість за економічним змістом включає прямі витрати; загальновиробничі витрати і кошторисний прибуток.

1. Прямі витрати враховують у своєму складі заробітну плату робітників, вартість експлуатації будівельних машин і механізмів та вартість матеріалів, виробів, конструкцій.

2. Загальвиробничі витрати – це витрати, які включають до виробничої собівартості БМР, зв’язані зі створенням загальних умов будівництва, його організацією, управлінням та обслуговуванням.

3. Кошторисний прибуток враховує економічно обґрунтовану величину прибутку підрядної організації від виконання будівельних і монтажних робіт.

Питання п’яте. Формування договірної ціни

Договірна ціна – це вартість підрядних робіт, за яку підрядна організація згодна виконати об’єкт замовлення. Договірні ціни на продукцію будівництва формуються генпідрядником і замовником (інвестором) із залученням субпідрядних організацій при підписанні або уточненні контрактів на підрядні роботи. Договірні ціни можуть встановлюватися твердими (незмінними) або динамічними (рухомими).

Тверді договірні ціни встановлюються незмінними на весь обсяг будівництва з тривалістю до 1,5 років і не уточнюються за винятком наступних випадків:

• зміни замовником в процесі будівництва проектних рішень, які викликають зміни обсягів робіт та вартісних показників;

• якщо в процесі будівництва в проектній документації та інвесторських кошторисах виявлені безперечні помилки, які не були виявлені на стадії встановлення договірної ціни, при цьому підрядчик не був виконавцем проектно-кошторисної документації;

• у разі виникнення обставин непереборної сили – надзвичайні обставини та події, які не можуть бути передбачені сторонами під час укладання контракту.

Динамічні договірні ціни є відкритими і можуть уточнюватися протягом усього терміну будівництва, без уточнення маси прибутку, врахованої в договірній ціні на початок будівництва, тобто уточненню підлягає вартість матеріально-технічних ресурсів. Заробітна плата уточнюється тільки у випадку зміни обсягів робіт. Крім того, всі випадки уточнення твердих цін дійсні і для динамічних.

Періодичні договірні ціни встановлюються відкритими і мають елементи як динамічної, так і твердої договірних цін.

Основою для визначення договірних цін є затверджені у встановленому порядку зведені кошторисні розрахунки, локальні й об’єктні кошториси, а також кошторисні норми на конструктивні елементи і види робіт, вартісні показники продукції й послуг для будівництва.

Замовник при погодженні договірної ціни ретельно розглядає її складові, звіряє вартість матеріальних ресурсів із цінами на них виробників у регіоні і узгоджує їх тільки при підтвердженні відповідними обґрунтуваннями та розрахунками. До таких випадків відносяться технологічні умови здійснення будівництва, а також особливі умови до технічних характеристик матеріалів, виробів і конструкцій.

Після узгодження договірної ціни складають контракт на виконання робіт. У ньому вказується вид договірної ціни, порядок та терміни її уточнення, умови фіксування та розрахунків за обсяг виконаних робіт, гарантії замовника та підрядника тощо.