- •Вища математика математичний аналіз функцій однієї змінної
- •0501 „Економіка і підприємництво”,
- •0502 „Менеджмент”
- •Видання розглянуто і рекомендовано до друку на засіданні кафедри фізико-математичних дисциплін (протокол № 5 від 13 січня 2009 р.);
- •Скорочені теоретичні відомості
- •1. Границі і неперервність функції
- •Границя числової послідовності і функції в точці і на нескінченності. Односторонні границі функції в точці.
- •1.2. Основні теореми про границі
- •1.3. Нескінченно малі і нескінченно великі функції
- •1.4. Приклади обчислення границь
- •1.5. Неперервність функції
- •Питання для самоперевірки
- •2. Диференціальне числення функції однієї змінної
- •2.1. Похідна функції. Геометричний зміст похідної функції
- •2.2. Основні правила диференціювання функції. Таблиця похідних
- •Таблиця похідних основних елементарних функцій
- •Основні правила диференціювання
- •Похідна складної функції
- •Зведена таблиця формул диференціювання
- •Похідна оберненої функції
- •Диференціювання функцій, заданих параметрично
- •Диференціювання неявної функції
- •Логарифмічне диференціювання
- •Похідні вищих порядків
- •2.3. Диференціал функції
- •2.4. Застосування диференціального числення функції однієї змінної
- •2.4.1. Застосування похідної при обчисленні границь.
- •Правило Лопіталя
- •2.4.2. Зростання і спадання функції на інтервалі
- •2.4.3. Екстремуми функції
- •2.4.4. Найбільше і найменше значення функції на відрізку.
- •Значень функції на відрізку:
- •2.4.5. Опуклість графіка функції. Точки перегину
- •Проміжки опуклості, вгнутості й точки перегину:
- •2.4.6. Асимптоти графіка функції
- •2.4.7. Повне дослідження функції і побудова її графіка
- •2.5. Питання для самоперевірки
- •3. Інтегральне числення функції однієї змінної
- •3.1. Невизначений інтеграл
- •3.1.1 Властивості невизначеного інтеграла.
- •3.1.2. Таблиця невизначених інтегралів
- •3.1.3. Основні методи інтегрування
- •Метод безпосереднього інтегрування
- •Метод заміни змінної
- •Метод інтегрування частинами
- •3.1.4. Інтегрування дрібно-раціональних функцій
- •Інтегрування найпростіших дробів
- •3.1.5. Інтегрування тригонометричних функцій
- •, , .
- •3.1.6. Інтегрування деяких видів ірраціональних функцій
- •3.1.7. Інтегрування диференціального бінома
- •3.1.8. Інтеграли, що не виражаються через елементарні функції
- •3.1.9. Питання для самоперевірки
- •3.2. Визначений інтеграл
- •3.2.1. Інтегральна сума і визначений інтеграл
- •3.2.2. Властивості визначеного інтегралу
- •3.2.3. Обчислення визначеного інтеграла
- •Метод заміни змінної в визначеному інтегралі
- •Метод інтегрування частинами у визначеному інтегралі
- •3.2.4. Невласні інтеграли
- •3.2.5. Геометричні застосування визначеного інтеграла
- •Обчислення площ плоских фігур у декартових координатах
- •Обчислення об'єму тіла обертання
- •Обчислення довжини дуги кривої
- •3.2.6. Питання для самоперевірки
- •Література
- •Индивидуальні завдання до розрахунково-графічної роботи
- •4) ; 5).
- •Таблиці вибору варіантів завдань для ргр № 2
- •211 Група
- •212 Група
- •213 Група
- •214 Група
- •215 Група
- •311 Група
- •312 Група
- •313 Група
- •314 Група
- •315 Група
- •316 Група
- •1111 Група
- •1112 Група
- •1211 Група
- •1212 Група
- •1311 Група
- •1312 Група
- •1313 Група
- •1511 Група
- •1512 Група
3.2.5. Геометричні застосування визначеного інтеграла
Основними геометричними застосуваннями визначеного інтеграла є: обчислення площі плоскої фігури, обчислення об'ємів тіл обертання навколо осей координат і обчислення довжини дуги плоскої кривої.
Обчислення площ плоских фігур у декартових координатах
Площа плоскої фігури, обмеженої неперервною на відрізку кривою , віссю , а також вертикальними прямими і (площа криволінійної трапеції – Рис. 12), визначається за формулою:
.
Якщо графік функції розташовано нижче осі (Рис. 13), то площа фігури визначається за формулою:
.
Площа фігури, обмеженої кривими і , прямими і, за умови, що (Рис. 14), визначається за формулою:
.
Зауваження: Якщо плоска фігура має складну форму, то прямими, паралельними осі , її варто розбити на частині таким чином, щоб можна було застосовувати вже відомі формули.
Приклад 43.
Обчислити площу фігур, обмежених лініями:
а) ; б).
Розв’язок.
а)
Фігура обмежена віссю () і параболою на відрізку .
Побудуємо параболу. Знайдемо точки перетину параболи з віссю . Для цього дорівняємо :
; ;;.
Знайдемо координати вершини параболи:
,
.
Парабола має вершину в точці з координатами і гілки її спрямовано вгору.
Фігура, обмежена заданими лініями зображена на рис. 15.
Площа шуканої фігури дорівнює сумі площ двох криволінійних трапецій:
.
Знайдемо площу:
(од.2)
(од.2)
Тоді площа заданої плоскої фігури дорівнює:
(од.2).
б)
Фігура обмежена параболою і прямою .
Побудуємо дані параболу і пряму (рис. 16).
Знайдемо межі інтегрування, тобто точки перетину прямої і параболи. Для цього розв’яжемо систему, складену з рівнянь цих ліній:
; ;
;
;
;
.
Отже, парабола і пряма перетинаються в точках з абсцисами і.
Площу фігури визначаємо за формулою:
,
де лінією є пряма(обмежує фігуру зверху), алінією є парабола (обмежує фігуру знизу).
(од.2).
Обчислення об'єму тіла обертання
Тілом обертання навколо осі Ох називається фігура, отримана від обертання навколо осі криволінійної трапеції, обмеженої графіком неперервної на відрізку кривої і прямими , і (Рис.17).
Об'єм тіла обертання навколо осі визначається за формулою:
.
Тілом обертання навколо осі називається фігура, отримана від обертання навколо осі криволінійної трапеції, обмеженої графіком неперервної на відрізку кривої і прямими , і (рис.18).
Об'єм тіла обертання навколо осі визначається за формулою:
.
Приклад 44.
Обчислити об’єм тіла обертання.
а) Обчислити об’єм тіла утвореного обертанням навколо осі фігури, обмеженої лініями .
Розв’язок.
Побудуємо плоску фігуру, обмежену параболою (гілки спрямовані вправо)і вертикальними прямими , а також тіло, утворене обертанням навколо осі цієї плоскої фігури (рис. 19).
Визначимо об'єм тіла обертання, підставивши функцію у формулу для знаходження об'єму тіла обертання навколо осі :
(од.3).
б) Обчислити об'єм тіла, утвореного обертанням навколо осі фігури, обмеженої лініями .
Рішення.
Побудуємо плоску фігуру, обмежену гіперболою і горизонтальними прямими , а також тіло, утворене обертанням навколо осі цієї плоскої фігури (рис. 20).
Визначимо об'єм тіла обертання, підставивши функцію у формулу для знаходження об'єму тіла обертання навколо осі :
(од.3).