Література:

1. Байда О., Моргулець О. Б. Мотивація праці як складова успіху організації // Вісник КІБІТ. – 2006. - № 1. – С. 55 – 57.

2. Бакунов О.О.. Жук Е.М. Мотивація та стимулювання – синоніми чи самостійні наукові категорії // Торгівля, комерція, підприємництво. Темат. збірник. Вип. №15. Том 1. – Донецьк – Дондует, 2003. – С. 22-26.

3. Сасіна Л.О., Лугова В.М. Методичні підходи до розроблення програми мотивації праці персоналу підприємства // Економіка розвитку – 2005. - №2 (34) – С. 44-46.

Розділ 2

Аналіз відкритої лекції доц. Гринкевич С.С.

для студентів III курсу напряму підготовки "Економіка підприємства"

на тему: " Персонал підприємства "

У лекції було чітко визначено об‘єкт, предмет, мету і завдання. Обгрунтованість сформованої методологічної основи лекції свідчить про високий рівень теоретичної і практичної підготовки викладача. Завдання лекції рівнозначно відбиваються у її змісті.

Викладач зумів вміло викликати інтерес студентів до матеріалу. Об'єктивний позитивний результат лекції зумовлений вмінням викладача спілкуватися зі студентами.

Прийоми та засоби активізації уваги, наведені практичні приклади та завдання відбивають проблематику теми лекції і свідчать про те, що викладачу вдалося вирішити поставлені завдання. Викладач вміло застосовував методи мотивації навчально-пізнавальної діяльності та поведінки студентів. Тема лекції була викладена з урахуванням рівня розвитку студентів, їхніх попередніх знань та вмінь з навчальної дисципліни.

Студенти активно брали участь у лекції та дискусії. Це сприяло формуванню у них власної думки, засвоєнню навчального матеріалу.

Сформульовані в лекції визначення, положення і висновки достатньо аргументовані. Вірогідність і наукова обгрунтованість даних, наведених в лекції, забезпечена використанням комплексу взаємодоповнюючих методів, дослідницькими даними, реальною обробкою здобутих результатів.

Студенти уважно слухали, конспектували матеріал, намагалися зрозуміти його, були активними на лекції. Викладач намагався створив сприятливі умови для оптимальної роботи студентів.

Варто позитивно оцінити саму форму роботи – лекційний час було використано раціонально. В ході лекції студенти не лише сприймали інформацію, а й були активними її учасниками.

У цілому лекція заслуговує високої оцінки, вона є цілісною і закінченою, повністю відповідає вимогам, які ставить Вища школа.

Розділ 3

Розробка навчально-методичного комплексу дисципліни

«Методика викладання економічних дисциплін»

Тема 3: Лекція як організаційно-методична форма навчального процесу.

План:

1. Сутність лекції, її функції та завдання.

2. Види лекцій та їх характеристика.

3. Методика підготовки лекції.

4. Методика проведення лекції.

1. Сутність лекції, її функції та завдання.

Процес активізації навчання вимагає певної спільної діяльності викладача і студента, застосування різноманітних засобів, форм, системи дій, прийомів, спрямованих на розв’язання навчальних завдань. Останнім часом все більше уваги звертається приділяється застосуванню в навчанні передових інформаційних технологій, методів імітаційного моделювання, педагогічної взаємодії тощо.

В системі активізації навчання лекційний метод займає провідне місце, бо лекція – основна форма проведення навчальних занять у навчальному закладі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу.

Цей термін веде походження від латинського "lectio", що у перекладі означає читання, а похідне "lector" - читець.

Лекція як форма організації навчального заняття використовується у вищих навчальних закладах для вивчення різних предметів. Будується вона на основі інформаційно-монологічного методу подачі та пояснення матеріалу і організації пізнавальної діяльності студентів. При цьому викладач у систематизованій, доказовій і аргументованій формі словесно подає і пояснює навчальну інформацію, використовує відповідні наочні посібники, демонстраційний експеримент і інші засоби навчання..

Однією з особливостей лекції є можливість викладача викласти у логічно систематизованій формі великий обсяг навчальної інформації. При цьому подача наукових фактів сприяє активізації уваги, мислення студентів, збуджує інтерес і внутрішню активність думки, створює умови для подальшого більш глибокого і самостійного вивчення начального матеріалу за підручником, посібником, тощо. Під час слухання лекції у студентів формується уміння слухати і усвідомлювати побачене і почуте, здійснювати такі важливі розумові операції як аналіз, синтез, порівняння тощо.

Викладач відбирає найголовніше, істотне із великого потоку науково-технічної і культурної інформації, спрямовує студента на найважливіші питання спеціальності, на аналіз нових наукових проблем, які ще не знайшли відбиття в підручниках, розкриває перспективи певної галузі науки.

Лекція, як правило, є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал навчальної дисципліни. Вона повинна носити проблемний характер, стимулювати активну пізнавальну діяльність тих, хто навчається, сприяти формуванню у них творчого мислення.

Основною метою лекції є забезпечення орієнтованої основи для подальшого засвоєння навчального матеріалу. Однак, в лекції є певні слабкі сторони, які обмежують її можливості в управлінні пізнавальною діяльністю студентів: відносно менша активність студентів, ніж в інших видах навчальних занять, неможливість індивідуального підходу в умовах масової аудиторії, складності зворотного зв'язку тощо. Однак, ці слабкі сторони компенсуються іншими формами навчання. У цілісній системі форм і методів навчальних занять лекції належить найважливіша роль, яка може бути реалізована тільки цією формою навчання. Лекція справляє глибокий виховний вплив на студентську аудиторію у плані змісту і фактом особистого спілкування аудиторії з лектором - ученим, педагогом.

Можна визначити місце основних функцій сучасної лекції:

• інформаційна функція - лекція дозволяє у найбільш концентрованій формі зосередити ту інформацію, що репрезентує зміст освіти; поряд з передачею системи потрібних знань про предмет допомагає аудиторії самостійно вибудовувати цю систему в процесі «образ - мислення»;

- методологічна функція лекції забезпечує вироблення певного наукового підходу до предмета, що полягає у вивченні предмета у русі й розвитку;

• виховна функція лекції має свої специфічні особливості, оскільки, з одного боку, спонукає викладача самоудосконалюватися на педагогічній ниві, а з іншого - формує ціннісні, моральні орієнтири слухачів, їх громадську активність, розуміння соціальних і професійних норм поведінки;

- розвивальна функція лекції пов'язана із завданням формування пізнавальної активності аудиторії, вимагає ведення лекційного викладання як процесу самостійного творчого пізнання. Завдання - включити аудиторію в процес наукового пошуку, разом з аудиторією заново осмислити цей процес, підводячи студентів до самостійного усвідомлення одержаних висновків.

- орієнтуюча функція лекції дозволяє спрямувати студента в потоці інформації, одержаної із різноманітних джерел - лекцій, семінарських та практичних занять, вивчення навчальної та наукової літератури тощо. Здійснюючи огляд наукової літератури, розкриваючи сутність наукових шкіл, аналізуючи теоретичні положення, лектор виділяє основне, істотне, вказує на правильний шлях вирішення поставлених завдань, допомагає виділити головне і відкинути зайве, вибудовує одержану наукову інформацію в чітку систему;

- організуюча функція лекції надзвичайно значуща, саме вона робить лекцію незамінною, найважливішою ланкою навчального процесу. У всій багатоманітності форм і методів навчальної діяльності тільки лекція здатна об'єднати всі елементи складного процесу пізнання, організувати й спрямувати процес для досягнення поставлених педагогічних цілей;

• діагностична функція проявляється у тому, що, читаючи лекцію, викладач водночас при здійсненні зворотного зв’язку відзначає, які з питань важко сприймалися аудиторією, що у подальшому може викликати ускладнення на семінарських заняттях; як у подальшому можна удосконалити виклад даної теми тощо;

• стимулююча функція виражається в тому, що після гарної лекції виникає бажання пізнати ще більше, знайти відповіді на ті питання, які зацікавили своєю неоднозначністю, проблематичністю;

• систематизуюча функція полягає у тому, що саме лекція дозволяє найбільш наочно продемонструвати місце навчальної дисципліни у системі наук, виявити міжпредметні й міждисциплінарні зв’язки.

Основними завданнями лекції є:

- введення до предмету вивчення

- представлення проблеми

- підсумовування проблеми

- пояснення цілей дослідження

- надання істотної інформації, яку студентам важко знайти самостійно

- стимулювання дослідження чи критичного мислення студентів

- забезпечення переходу від однієї теми до іншої.

Лекція повинна бути присвячена одній темі. Потрібно довести основні навчальні завдання лекції до відома студентів.

Дуже важливо, щоб навчальний матеріал був науковим. Лекція буде мати значну навчальну цінність, якщо матеріал аргументуватиметься результатами сучасних наукових досліджень. Важливим чинником зацікавленості студентів є поєднання лектором власних наукових результатів, що значно впливає на його авторитет як викладача.