Питання для самоперевірки знань

1. Обґрунтуйте комплексне визначення змісту поняття "принцип".

2. Назвіть форми застосування принципу матеріалізму в економічному дослідженні

3. Що допомагає розкрити зміст поняття "економічна стру­ктура"?

4. Дайте визначення змісту понять «система» та «економічна система».

5. Основні властивості економічних систем.

6. Обгрунтуйте механізм перетворення економічної системи в цілісність.

7. Які структурні ланки та форми економічної системи існують?

8. Охарактеризуйте сутність синергетичного методу.

9. Поясніть відмінність між принципом коеволюції та поняттям "самоорганізація".

10. В чому полягає сутність принципу історизму в економічному дослідженні?г

11. Основні вимоги принципу історизму.

12. Сутність процесу розвитку економічних систем.

13. Послідовність комплексного застосування принципу історизму в економічному дослідженні.

Тести для самоперевірки знань

1. Поняття «принцип» являє собою:

1. система різноманітних методів, засобів, прийомів наукового пізнання;

2. комплекс закономірних зв’язків і відносин між складовими частинами та елементами категорії;

3. загальна внутрішня організація, яка відображає розвиток економічних явищ і процесів;

4. вихідне положення і основа будь-якої наукової системи, які конкретизуються у певній сукупності економічних законів і категорій.

2. Формою конкретизації принципу матеріалізму в економічному дослідженні є:

1. факторний аналіз;

2. системно-структурний аналіз;

3. якісний аналіз;

4. метод експертної оцінки.

3. Поняття «система» характеризується у таких аспектах:

1. гносеологічному та онтологічному;

2. онтологічному та методологічному;

3. логічному та історичному;

4. методологічному та гносеологічному.

4. Система – це:

1. комплекс підсистем, елементів та компонентів й притаманних їм властивостей, взаємодія між якими та середовищем породжує якісно або сутнісно нову інтегративну цілісність;

2. сутнісні зв’язки економічних явищ і процесів;

3. внутрішня, стійка і суттєва формаи зв’язку між основними протилежними сторонами, властивостями розвитку явищ і процесів об’єктивного світу;

4. комплекс внутрішніх і стійких зв’язків між підсистемами і елементами цілісної системи, які (зв’язки) як закони визначають її розвиток.

5. Економічна система – це:

   1. комплекс метапідсистем, підсистем та елементів і їхніх властивоститей, взаємодія між якими породжує нову інтегративну цілісність;

   2. взаємозв’язок між суттєвими властивостями або ступенями розвитку явищ об’єктивного світу;

   3. процес взаємодії (взаємозумовленості, взаємопроникнення, взаємозаперечення) протилежних властивостей, сторін, тенденцій економічних явищ і процесів;

   4. сукупність стійких звязків обєкта, які забезпечують його цілісність і тотожність самому собі.

6. Під економічною структурою розуміють:

1. напрям розвитку економічної системи, її складових частин та елементів (окремих явищ і процесів), починаючи з умов виникнення та становлення, їх наступного розвитку, функціонування й переходу у досконаліші, більш розвинені системи;

2. комплекс внутрішньо необхідних і стійких зв’язків між різними структурними елементами економічної системи, які визначають розвиток цілісної системи, управляють виробництвом, обміном, розподілом і споживанням матеріальних благ і послуг;

3. комплекс метапідсистем, підсистем, елементів та компонентів і їхніх властивостей;

4. взаємозв’язок між суттєвими властивостями або ступенями розвитку явищ об’єктивного світу.

7. Найскладнішою формою економічної структури є:

1. внутрішні і сталі зв’язки між компонентами окремих елементів;

2. внутрішні і сталі зв’язки між окремими підсистемами;

3. внутрішні і сталі зв’язки між окремими метасистемами та метасистемами і економічною системою загалом;

4. внутрішні і сталі зв’язки між окремими елементами підсистеми.

8. Розвинена економічна система – це:

1. сукупність частин та елементів цілісної економічної системи, зв’язків та відносин між ними (а отже, суперечностей, тенденцій розвитку тощо), тобто все, що міститься в системі;

2. взаємозв’язок між суттєвими властивостями або ступенями розвитку явищ об’єктивного світу, який має загальний і необхідний характер та виявляється у відносній стійкості та повторюваності цього зв’язку;

3. комплекс метапідсистем, підсистем, елементів та компонентів і їхніх властивостей, взаємодія між якими та зовнішнімсередовищем породжує якісно або сутнісно нову інтегративну цілісність, сутність якої розкривається у відповідній структурі, а отже, сукупності економічних законів, що визначають розвиток усієї системи, а основною формою вияву виступає стратегічна мета суспільства;

4. сукупність частин та елементів цілісної економічної системи, зв’язків та відносин між ними (а отже, суперечностей, тенденцій розвитку тощо), тобто все, що міститься в системі.

9. Синергетичний підхід передбачає:

1. взаємозумовлену зміну систем або складових частин і елементів всередині цілого;

2. комплексне врахування зв’язків різних рівнів і форм між елементами системи, розвиток яких посилює цілісність та ефективність системи, можливість її багатоваріантного розвитку з урахуванням статистичних та динамічних законів і закономірностей;

3. тісний взаємозв’язок з самоорганізацією;

4. співвідношення мівж принципово різними системами, що розвиваються.

10. Принцип коеволюції пояснює:

1. співвідношення між принципово різними системами, що розвиваються з урахуванням їх взаємозв'язку, взаємопристосування (тобто наявності кореляційних еволюційних змін);

2. взаємодію між елементами окремої структури, стан розвитку певної системи;

3. принцип діалектики, основними вимогами якого є вивчен­ня сучасного стану розвитку економічної системи (окре­мих її підсистем, елементів та компонентів);

4. принцип діалектики, основними вимогами якого є виявлення тенден­цій наступного розвитку, а також історії обґрунтування економічних законів і категорій та їх ієрархії.

11. Роль принципу історизму зумовлена тим, що він:

1. розкриває рушійні сили еволюції будь-якої економічної системи (в тому числі її окремих підсистем та елементів);

2. об'єднує в єдину комплексну цілісність основні закони діа­лектики;

3. виявляє тенденції наступного розвитку економічної системи;

4. пояснює появу нових законів та закономірностей на якісно нових етапах еволюції певної економічної системи тощо.

12. Основним вимогами принципу розвитку є:

1. вивчен­ня сучасного стану розвитку економічної системи (окре­мих її підсистем, елементів та компонентів),

2. рокриває появу нових сутнісних та якісних сторін у системі та в її складових;

3. вивчення генезису економічної системи (в тому числі різних етапів та стадій);

4. обґрунтування історії економічних законів і категорій та їх ієрархії.