34

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………..2

1. Економічна суть та класифікація витрат………………………………………4

2. Фінансовий облік витрат основної діяльності сільськогосподарських підприємств.……………………………………………………………………….10

3. Первинний облік витрат основної діяльності………………………………...17

4. Автоматизація обліку витрат…………………………………………………..22

Висновки…………………………………………………………………………...29

Список використаної літератури………………………………………………....31

Вступ

В економіці Україні відбуваються суттєві зміни, обумовлені глобалізацією підприємницької діяльності, швидкими темпами розвитку інформаційних технологій. Це в свою чергу, призвело до змін нормативних документів, які регламентують порядок ведення бухгалтерського обліку та наближення основних вимог бухгалтерського обліку до загальноєвропейського та міжнародного рівня.

В зв'язку з новими умовами змінюється роль бухгалтерського обліку і суттєвому регулюванню підлягають методологічні аспекти його організації.

В умовах автономної обробки інформації бухгалтерський облік і бухгалтерська інформація використовується більш широко ніж при ручній обробці даних, що обумовлено рядом факторів, основними з яких є: обробка і зберігання великої кількості однакових в структурному плані одиниць облікової кількості інформації; здійснення вибірки інформації з великої кількості даних; виконання складних математичних розрахунків; одержання в лічені хвилини паперових копій будь – якого документу (первинних документів, форм звітності, тощо); багаторазове відтворення будь – яких дій (роздрукування примірників певного документу, тощо).

Правильний вибір засобів автоматизації та програмного забезпечення дозволяє легко і швидко адаптувати роботу бухгалтерії до правових норм, які часто змінюються.

Важливе значення відіграє науково – обгрунтований бухгалтерський облік витрат виробництва, що формує інформацію про використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, собівартості виробництва і реалізації, а в кінцевому результаті показники ефективності роботи підприємства. Облік затрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції має найбільшу специфіку в зв’язку з особливостями технології виробництва на підприємствах різних галузей промисловості. Поряд з необхідністю вивчення загальних завдань організації і методології обліку і калькулювання собівартості в промисловості виникає суттєва необхідність засвоєння тих особливостей формування затрат, розподілу комплексних витрат, прийомів і способів калькулювання собівартості виробів, які визначаються галузевими факторами.

Метою курсової роботи є розгляд теоретичних основ витрат обліку основної діяльності сільськогосподарських підприємств.Сільськогосподарська діяльність – процес управління біологічними перетвореннями з метою отримання сільськогосподарської продукції та/або додаткових біологічних активів. Предметом даної курсової роботи є сукупність теоретичних основ організації обліку витрат на підприємстві.

При написанні курсової роботи необхідно вирішити такі завдання: – розглянути економічну сутність і класифікацію витрат; – показати як ведеться фінансовий облік витрат на сільськогосподарському підприємстві; – охарактеризувати ведення первинного обліку на сільськогосподарському підприємстві; – охарактеризувати автоматизацію обліку витрат.

Об’єктом досліджень є система організації обліку витрат на сільськогосподарському підприємстві. Інформаційною базою курсової роботи були нормативно – правові акти, що регулюють облік витрат на підприємстві. В роботі використовувалися нормативно – правові документи України і публікації в спеціалізованих періодичних виданнях.

1.Економічна суть та класифікація витрат

Для здійснення своєї діяльності кожне підприємство використовує трудові, матеріальні та фінансові ресурси. Витрати, пов’язані з біологічними перетвореннями біологічних активів, визнаються витратами основної діяльності. Облік витрат ведеться за окремими об’єктами обліку витрат (окремі види біологічних активів та/або їх група) відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”.

Витрати – це вартість ресурсів, що використовуються в подальшому для отримання прибутку, чи досягнення інших цілей підприємства. До витрат належать вартість матеріальних і трудових ресурсів, необхідних для виробництва тієї, чи іншої продукції чи послуг. Матеріальні витрати, в свою чергу, можна поділити на матеріали і обладнання. Витрати класифікуються на виробничі, операційні та інші(Рис. 1.1)

Рис. 1.1

Класифікація витрат

Витрати на виробництво утворюють виробничу (заводську) собівартість, а витрати на виробництво і збут – повну собівартість промислової продукції. За економічною сутністю витрати на виробництво продукції підприємства являють собою сукупність затрат живої та уречевленої праці на здійснення поточної виробничої діяльності підприємства, а за натурально – речовим складом – спожиту частину матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. Витрати на виробництво валової продукції (чи собівартість валової продукції) характеризують витрати поточного періоду (року, кварталу, місяця) на виробництво промислової продукції (робіт, послуг).

Метою обліку собівартості продукції є своєчасне, повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом і збутом продукції, обчислення фактичної собівартості окремих видів та всієї продукції, а також контроль за використанням матеріальних, трудових та грошових ресурсів.

Дані обліку витрат використовуються для оцінки та аналізу виконання планових показників, визначення результатів діяльності структурних підрозділів та підприємств в цілому, фактичної ефективності організаційно – технічних заходів, спрямованих на розвиток та удосконалення виробництва, для планово – економічних та аналітичних розрахунків.

У зв'язку з цим повинно бути забезпечене повне зіставлення планових та звітних даних щодо складу і класифікації витрат, об'єктів і одиниць калькулювання, методів розподілу витрат за планованими (звітними) періодами.

У відповідності з вимогами П(С)БО 16 “Витрати” під витратами розуміють зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, яке призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Із зменшенням активів виникають такі витрати:

– списання матеріалів на виробництво продукції, для ремонту основних засобів, на адміністративні цілі;

– нарахування амортизації;

– списання основних засобів, нематеріальних активів, МШП, що стали непридатними;

– втрати від знецінення запасів;

– нестачі запасів (сировини, комплектуючих виробів, готової продукції, товарів);

– нарахування резерву сумнівних боргів або списання дебіторської заборгованості, яка не може бути сплачена;

– благодійні внески;

– належні до сплати або сплачені штрафи, пені, неустойки.

Зобов'язанням є заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій, по­гашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, які втілюють економічні вигоди.

До витрат, що збільшують зобов'язання, належать нарахування:

– заробітної плати працівникам підприємства, які перебувають із ним у трудових відносинах;

– податків, зборів, обов'язкових платежів;

– відрахувань на обов'язкове і добровільне страхування;

– орендної плати, комунальних послуг, витрат зв’язку, послуг з реклами;

– послуг сторонніх організацій (юридичних, аудиторських, консультаційних, медичних).

У сільськогосподарських підприємствах витрати операційної діяльності (рослинництва, тваринництва, промислового та допоміжного виробництва) групуються за такими економічними елементами:

а) матеріальні затрати;

б) витрати на оплату праці;

в) відрахування на соціальні заходи;

г) амортизація;

д) інші операційні витрати.

Окрім класифікації витрат за елементами, на сільськогосподарських підприємствах також застосовується класифікація витрат за об'єктами і статтями.

Витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) формуються за центрами відповідальності та об'єктами обліку, планування та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг).

Залежно від конкретних умов виробництва, структури управління, системи оплати праці, визначення та розподілу госпрозрахункового доходу, бухгалтерія підприємства облік витрат може вести в цілому по конкретних виробничих підрозділах без деталізації за окремими об'єктами (видами і групами худоби та птиці, видами виробництв). Фактичні витрати підрозділу розподіляють між окремими культурами, видами і групами худоби та птиці пропорційно до планових витрат, а за їх відсутності – до нормативних витрат згідно з технологічними картами чи укрупненими нормативами.

Залежно від характеру участі в процесі виробництва витрати сільськогосподарського підприємства поділяються на основні та накладні.

Основні витрати пов'язані з безпосереднім виконанням технологічних операцій по виробництву продукції (робіт, послуг), а накладні – з управління та обслуговування діяльності підрозділу (бригади, цеху, ферми, внутрігосподарського кооперативу тощо), галузі чи господарства в цілому.

Витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) в плануванні та обліку групуються за статтями, які господарство визначає самостійно з використанням нижче наведеного переліку, виділяючи в окремі статті змінні і постійні витрати.

Змінні витрати діляться на пропорційні, величина яких визначається обсягом одержаної продукції, та непропорційні, величина яких залежить від обсягу виконаних робіт чи поголів'я тварин; до постійних відносяться витрати, величина яких не залежить ні від кількості продукції, ні від поголів’я чи обсягу виконаних робіт (табл. 1.2)

Таблиця 1.2

Приблизний перелік статей витрат у сільському господарстві

Статті витрат	У рослинництві	У тваринництві	У допоміжних виробництвах	У підсобних промислових підприємствах
1	2	3	4	5
Витрати на оплату праці	+	+	+	+
Насіння на посадковий матеріал	+
Паливо та мастильні матеріали	+	+	+	+
Добриво	+
Засоби захисту рослин та тварин	+	+
Корми		+	+
Сировина та матеріали			+	+
Роботи та послуги	+	+	+	+
Витрати на ремонт необоротних активів	+	+	+	+
Інші витрати на утримання садових засобів	+	+	+	+
Інші витрати	+	+	+	+
Непродуктивні витрати	+	+	+	+
Загальновиробничі витрати	+	+	+	+

Об'єкт обліку витрат – продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Необхідною умовою відображення витрат у фінансовій звітності є їх визнання та достовірна оцінка.

Нормами П(С)БО 16 суворо регламентуються умови визнання витрат підприємства. Так, згідно п. 5 – 8 даного положення витрати визнаються за наступних умов:

1. зменшення активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками);

2. визнання на основі систематичного і раціонального розподілу економічних вигод, які забезпечує актив протягом декількох звітних періодів;

3. негайне визнання, якщо економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати критеріям активів підприємства;

4. можлива достовірна оцінка суми витрат.

Витрати включаються до Звіту про фінансові результати на підставі принципу відповідності. Тому витрати визнаються в момент виникнення і відображаються в бухгалтерському обліку та фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться. Крім того, витрати визнаються на підставі прямого зв'язку між ними та отриманими доходами.