- •Внкз лор
- •Зміст заняття
- •Типи алергічних реакцій:
- •III тип. Імунокомплексні реакції (ікр).
- •IV тип. Реакції гіперчутливості уповільненого типу.
- •Анафілактичний шок
- •Диференційно – діагностичні ознаки аш і подібних станів
- •Кропив’янка. Набряк квінке
- •Послідовність (етапи) діагностики алергічних захворювань
- •Шкірне тестування
- •Провокаційні тести
- •Оцінка результатів внутрішньошкірних проб з аг
- •Лабораторні дослідження
- •Клінічна симптоматика ревматичної хвороби
- •Діагностичні критерії
- •Ревматоїдний артрит
- •Основні симптоми ревматоїдного артриту:
- •Системний червоний вовчак (счс)
- •Діагностичні критерії счс
- •Завдання для самостійної роботи
- •Хід виконання практичної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Література:
Ревматоїдний артрит
Ревматоїдний артрит(РА) – це аутоімунне системне захворювання сполучної тканини з симетричним ерозивним артритом і багатьма позасуглобовими системними проявами з деформаціями кінцівок, порушенням функції.
Основні симптоми ревматоїдного артриту:
симетричність болю в суглобах
припухлість дрібних периферійних суглобів
ранкова скутість у суглобах різної тривалості
швидка втомлюваність
підвищена пітливість
субфебрильна температура тіла
втрата ваги та поганий апетит
підвищена чутливість до холоду
незначна анемія
збільшення ШОЕ
гіпергідроз долонь.
Веретеноподібна деформація пальців рук при
РА
Деформація пальців рук у вигляді “шия лебедя”
Ульнарна девіація кисті
Латеральна девіація пальців стопи
Симптом “бутоньєрки” або “ґудзикової петлі”
АЛГОРИТМ ДІАГНОСТИКИ РА
ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ РЕВМАТОЇДНОГО АРТРИТУ:
НПЗП (нестероїдні протизапальні препарати)
2. Базова терапія:
а) препарати золота - тауридон, ауранофін тощо
б) антиметаболіти-метотрексат,меркаптопурин, фторурацил тощо
в) салазо-сульфаніламідні препарати - сульфасалазин
г) циклоспорини;
д) амінохінолонові препарати.
3. Біологічні агенти
4. Глюкокортикостероїди – преднізолон, метилпреднізолон, дексаметазон,
бетаметазон
5. Препарати системної ензимотерапії.
6. Еферентні методи: плазмаферез, лімфоцитоферез, імуносорбція.
7. Локальна терапія.
Системний червоний вовчак (счс)
Системний червоний вовчак –це системне хронічне полісиндромне захворювання сполучної тканини і судин, що розвивається в зв'язку з генетично обумовленою недосконалістю імунорегуляторних процесів.
Діагностичні критерії счс
При наявності 4 і більш з 11 вище перерахованих критеріїв дозволяє вважати діагноз СЧВ достовірним.
Симптом “метелика”
Люпус - хейліт
ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ:
Перед призначенням медикаментозного лікування необхідно ретельно вивчити анамнез на предмет переносимості лікарських засобів.
Етіологічна терапія відсутня.
Глюкокортикостероїди - преднізолон, гідрокортизон.
При необхідності більш активного лікування, наприклад при поліорганному ураженню або вовчаковому кризі, застосовують пульс-терапію, методика якої полягає у внутрішньовенному крапельному введенні протягом 30-40 хвилин 10-15 мг/кг (але не більш 1000 мг) метилпреднізолону (метипред) 3-5 днів підряд.
Цитостатичні імунодепресанти - циклофосфан, азатіоприн, метотрексат, циклоспорин А. Імуноглобулін при високій активності та під час кризів 0,4г/кг протягом 5 днів щомісяця, курс – 3-4 міс; людський лейкоцитарний інтерферон 100-300 тис. ОД в/м протягом 2 тиж.
Амінохінолінові препарати - плаквеніл, делагіл.
Нестероїдні протизапальні препарати.
Екстракорпоральні методи – плазмаферез, імуносорбція, селективна імуносорбція.
Антиагреганти и антикоагулянти – гепарин, пентоксифілін.