Контроль виконання лабораторної роботи

1. При яких патологічних станах кількість молочної кислоти збільшується в крові?

А. Цукровому діабеті

В. Анемії

С. Інфаркті міокарду

D.Гепатитах

Е. Епілепсії

2. З метою встановлення концентрації молочної кислоти в крові користуються методом, принцип якого полягає у:

А. Відновленні солей важких металів у лужному середовищі

В. Визначенні інтенсивності забарвлення сполуки, що утворилася за взаємодії глюкози з ортотолуїдином

С. Дії ферменту глюкозооксидази, яка окиснює глюкозу до глюконової кислоти киснем повітря

D. Відновленні двовалентних іонів міді в одновалентні

Е. Фотометруванні забарвленого комплексу, що утворився в процесі взаємодії з концентрованою сульфатною кислотою та гідрохіноном

3. Хворий знаходиться в стані шоку. Вміст молочної кислоти в крові 10 ммоль/л. Оцініть цей показник. До яких наслідків це може призвести?

4. У хворого виявлено підвищення активності ЛДГ₁, ЛДГ₂ і креатинкінази. В якому органі можливий розвиток патологічного процесу?

5. У спортсмена після змагань підвищився вміст молочної кислоти в крові. Чи можна вважати це патологією? Відповідь обґрунтуйте.

Приклади тестів “Крок -1”

1. Гліколіз – це анаеробний шлях розпаду глюкози, що відбувається за допомогою низки послідовних реакцій. Вкажіть яку реакцію гліколізу каталізує ензим фосфофруктокіназа?

А. Утворення глюкозо-6-фосфату

В. Утворення фруктозо-1-фосфату

С. Утворення фруктозо-1,6-дифосфату

D. Утворення диоксиацетонфосфату

Е. Утворення 1,3-дифосфогліцерату

2. Вкажіть реакції гліколізу, що протікають із затратою енергії у вигляді АТФ

A. Альдолазна, фосфофруктокіназна

B. Піруваткіназна, гексокіназна

C. Гексокіназна, фосфофруктокіназна

D. Фосфогліцераткіназна, гексокіназна

E. Піруваткіназна, фосфогліцеромутазна

3. В експерименті показано, що при саркомі Ієнсена споживання глюкози з привідної до пухлини артерії значно збільшується, має також місце приріст вмісту молочної кислоти у відвідній артерії . Про що свідчить дане явище?

A. Посилення анаеробного гліколіз у D. Посилення окисних процесів

B. Посилення окиснення білків E. Зменшення анаеробного гліколізу

C. Зменшення окисних процесів

4. У крові хворого виявлено підвищення цукерок у змішаній слині тимчасово підвищується рівень лактату. Активація якого біохімічного призводить до цього?

А. Анаеробного гліколізу D. Глюконеогенезу

В. Тканинного дихання Е. Мікросомного окиснення

С. Аеробного гліколізу

5. У дріжджоподібних організмів відбувається процес близький до гліколізу – спиртове бродіння, в результаті якого через ряд послідовних стадій із пірувату утворюється

A. Лактат D. Гліцеральдегід

B. Етанол E. Піруват

C. Ацетальдегід

Індивідуальна самостійна робота студентів.

1. Принципи регуляції обміну глюкози.

2. Характеристика регуляторних ферментів гліколізу ( особливості активації та інгібування).

Література

Основна:

1. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 143 – 154.

2. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 300 – 308.

3. Скляров О.Я., Сергієнко О.О., Фартушок Н.В. та ін. Обмін вуглеводів. Біохімічні та клінічні аспекти. – Львів: Світ, 2004. – 111с.

4. Клінічна біохімія/ За ред. проф.Склярова О.Я.- К.: «Медицина », 2006. – С. 101 – 103.

5. Біохімічні показники в нормі і при патології. Довідник / За ред. Склярова О.Я. – К.: Медицина, 2007. – 318с.

6. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі / За ред. Склярова О.Я. –К.: ВСВ «Медицина», 2010. – С. 62 – 84.

7. Біохімічний склад рідин організму та їх клініко-діагностичне значення / За ред. проф. Склярова О.Я.,Київ: Здоров'я, 2004. -191с.

8. Біохімія ензимів. Ензимодіагностика. Ензимопатологія. Ензимотерапія: Посібник / Скляров О.,Сольскі Я.,Великий М. та ін. – Львів:Кварт. – 2008. –С. 38 -46.

9. Біологічна хімія з біохімічними методами дослідження: підручник /О.Я. Скляров, Н.В. Фартушок, Л.Д. Сойка, І.С.Смачило.- К.: Медицина, 2009. – C. 196 – 231.

Додаткова:

1. Клиническая биохимия: Учебник для студентов мед.вузов / А.Я.Цыганенко , В.И. Жуков, В.В. Леонов и др. – Харьков: Факт, 2005. - 456с.

2. Клиническая биохимия: Учебное пособие для вузов / В.Н. Бочков, А.Б. Добровольский, Н. Е. Кушлинский и др. – ГЭОТАР-МЕД , 2004. – 521с

3. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998. – 704 с.

Тема № 2. Дослідження аеробного окиснення глюкози та альтернативних шляхів обміну моносахаридів.

Мета заняття: Знати роль мультиферментного піруватдегідрогеназного комплексу для аеробного перетворення глюкози. Засвоїти значення та послідовність ферментативних реакцій пентозофосфатного шляху окиснення глюкози. Оволодіти особливостями метаболічних шляхів перетворення фруктози і галактози в організмі людини.

Актуальність теми: Обмін вуглеводів охоплює весь складний процес перетворення вуглеводів від поступлення їх в організм, травлення та всмоктування в клітині , до утворення кінцевих продуктів – СО₂ і Н₂О.

Етапи катаболізму вуглеводів у клітині включають утворення, в аеробних умовах, пірувату який у вигляді ацетильної групи інтегрується в КоА з утворенням ацетил – КоА, що окиснюється до СО₂ і Н₂О в циклі трикарбонових кислот (циклі Кребса).

Серед альтернативних шляхів обміну глюкози важливе місце належить пентозофосфатному (фосфоглюконатному) шляху, важливим продуктом якого є НАДФН, що постачає відновні еквіваленти для реакцій синтезу жирних кислот, стероїдів; та рибозо-5-фосфату необхідного для синтезу нуклеїнових кислот.

Одночасно з глюкозою в клітині катаболізується фруктоза та галактоза, порушення метаболізму яких зумовлюється ензимопатіями (фруктозо-1-фосфатальдолази та галактозо-1-фосфат-уридилтрансферази).

Конкретні завдання:

• Пояснювати механізми перетворення моносахаридів до кінцевих продуктів із звільненням енергії в аеробних умовах.

• Аналізувати структурно-функціональні особливості мультиферментного піруватдегідрогеназного комплексу.

• Пояснювати послідовність ферментативних реакцій та значення пентозофосфатного шляху окиснення глюкози.

• Аналізувати метаболічні шляхи перетворення фруктози і галактози в організмі людини.