
- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Практичне заняття n1 Тема: система крові. Дослідження фізико-хімічних властивостей крові
- •Зміст заняття
- •Хід виконання практичного заняття
- •Робота 1 Ознайомитися з методикою взяття крові з пальця
- •Робота 2 Демонстрація цільної та відцентрифугованої крові
- •Робота з Визначити гематокритний показник
- •Робота 4 Визначення в'язкості крові при допомозі віскозиметра
- •Робота 5 Визначення осмотичної резистентності еритроцитів
- •Робота 6 Оцінка буферних властивостей сироватки крові за методом Фрідентеля
- •Логічні завдання та запитання до теми: "загальна характеристика системи крові. Функції крові, фізико-хімічні властивості крові"
- •Теми для позааудиторної пошуково-аналітичної роботи та реферативних доповідей
- •Рекомендована література
- •Тести для контролю рівня знань
- •Зміст заняття
- •Хід виконання практичного заняття
- •Робота 1. Підрахунок кількості еритроцитів
- •1.1. Ознайомлення з камерою Горяєва
- •1.2. Підрахунок кількості еритроцитів за допомогою змішувача
- •1.3. Обрахунок кількості еритроцитів з використанням мірної піпетки за методом н.М.Ніколаєва
- •Робота з. Встановити рівень гемоглобіну в крові
- •3.1. Визначення рівня гемоглобіну колориметричним методом за Салі.
- •Робота 4 Обчислення кольорового показника крові (кп)
- •Робота 5. Встановити швидкість осідання еритроцитів за методом Панченко
- •Робота 6. Визначення групи крові за системою ав0
- •Помилки при визначенні груп крові
- •Робота 7. Використання цоліклонів анти-а і анти-в (діагностичних рідких препаратів) для визначення груп крові людини ав0 (антитіла моноклональні анти-а і анти-в)
- •Характеристика і основні властивості цоліклонів анти-а і анти-в
- •Робота 4. Визначення групи крові за системою сde (резус-належність) експрес-методом при допомозі стандартної сироватки анти-d
- •Логічні завдання та запитання до теми: «дослідження кількості еритроцитів, гемоглобіну, шое, кольорового показника крові. Антигенні властивості еритроцитів, групи крові»
- •Теми для позааудиторної пошуково-аналітичної роботи та реферативних доповідей
- •Рекомендована література
- •Тести для контролю рівня знань
- •Практичне заняття n3 Тема: захисні функції крові. Фізіологія лейкоцитів і тромбоцитів. Види та фізіологічні механізми гемостазу при пошкодженні стінки судини
- •Зміст заняття
- •Хід виконання практичного заняття робота 1. Дослідження кількості лейкоцитів
- •1.2. Підрахунок за методом Ніколаєва
- •Робота 2. Визначити швидкість рекальцифікації плазми крові
- •Робота з. Визначити час зсідання крові (модифікація Бюркера)
- •Робота 4. Визначити вплив фізичних факторів на зсідання крові
- •Робота 5. Вивчити вплив антнкоагулянтних речовин на зсідання крові
- •Робота 6. Визначити час тривалості кровотечі (за методом Дюка)
- •Робота 7. Аналіз та розрахунок показників тромбоеластограми (тег)
- •Логічні задачі та питання по темі: «захисні функції крові. Фізіологія лейкоцитів і тромбоцитів. Види та фізіологічні механізми гемостазу при пошкодженні стінки судини»
- •Теми для позааудиторної пошуково-аналітичної роботи та реферативних доповідей
- •Рекомендована література
- •Тести для контролю рівня знань
- •Заняття № 4. Практичні навички з фізіології системи крові зміст заняття
- •Параклінічні дослідження крові
- •10. Мрv (mean platel volume) - середній об'єм тромбоцитів (в фемтолітрах).
- •Рекомендована література тлумачний словник
1.3. Обрахунок кількості еритроцитів з використанням мірної піпетки за методом н.М.Ніколаєва
Мета роботи: оволодіти одним з найбільш поширених в клінічній практиці методом підрахунку кількості еритроцитів.
Хід роботи: в суху пробірку піпеткою точно відмірюють 4 мл рідини NаСl та обережно видувають в неї 0,02 мл крові. Кров забирають піпеткою від гемометру Салі до мітки 0,02 мл (20 мкл). Піпетку ретельно промивають розчином. Скляною паличкою кров перемішують на протязі 30-60 с, а потім однорідну краплю розчину крові при допомозі скляної палички поміщають під притерте до камери покривне скло. Підрахунок кількості еритроцитів відбувається, як вказано в роботі 1.2, враховуючи, що кров розведена в 200 разів.
Оформити протокол.
У висновках вказати, чи є нормальною кількість еритроцитів у досліджуваній крові.
Робота з. Встановити рівень гемоглобіну в крові
Рівень гемоглобіну в 100 г крові називається абсолютним вмістом гемоглобіну. У клініці звичайно визначають відносний вміст гемоглобіну в крові, що становить відсоток гемоглобіну даної крові по відношенню до вищої межі норми - 16,77%.
3.1. Визначення рівня гемоглобіну колориметричним методом за Салі.
Мета роботи: оволодіти одним з найбільш доступних і простих методів кількісного визначення гемоглобіну за методом Салі.
Хід роботи: гемометр Салі являє собою штатив з трьома пробірками. Задня стінка вкрита матовим склом. Дві бокові пробірки заповнені стандартним розчином солянокислого гематину і запаяні. Центральна пробірка проградуйована і використовується для визначення гемоглобіну у крові.
У градуйовану пробірку гемометра наливають 0,1 Н розчин соляної кислоти до нижньої кругової мітки (0,2 мл). Потім мікропіпетку до мітки 0,02 мл наповнюють кров'ю з пальця. Кінчик мікропіпетки витирають ватним тампоном й опускають на дно градуйованої пробірки з розчином соляної кислоти. Далі обережно видувають кров з піпетки і декілька разів промивають цим розчином піпетку. Перемішують скляною паличкою розчин і залишають його стояти на протязі 5-7 хвилин. Такий час необхідний для повного перетворення гемоглобіну під дією соляної кислоти в солянокислий гематин (хлоргемін). Далі до розчину додають по краплям дистильовану воду до того часу, доки колір отриманого розчину не стане цілком однаковий з кольором стандарту (привносячи воду, розчин необхідно перемішувати скляною паличкою).
Цифра на рівні нижнього меніска одержаного розчину вказує на вміст гемоглобіну в досліджуваній крові в грамах-процентах, тобто абсолютний вміст гемоглобіну в крові. Окрім того, можна вирахувати відносний вміст гемоглобіну в досліджуваній крові.
Наприклад, нехай у крові -14 г/% гемоглобіну. Складемо пропорцію:
16,7 г% - 100%
14,0 г% - Х
X =100 14% / 16,7 г%,
що складає відносний вміст гемоглобіну в г/л.
Обчислити відносний вміст гемоглобіну в крові за власними даними. Записати отримані дані в відносних та абсолютних одиницях, порівняти з нормою.
У висновках вказати, чи відповідає нормі кількість гемоглобіну в досліджуваній крові.