
- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Практичне заняття n1 Тема: система крові. Дослідження фізико-хімічних властивостей крові
- •Зміст заняття
- •Хід виконання практичного заняття
- •Робота 1 Ознайомитися з методикою взяття крові з пальця
- •Робота 2 Демонстрація цільної та відцентрифугованої крові
- •Робота з Визначити гематокритний показник
- •Робота 4 Визначення в'язкості крові при допомозі віскозиметра
- •Робота 5 Визначення осмотичної резистентності еритроцитів
- •Робота 6 Оцінка буферних властивостей сироватки крові за методом Фрідентеля
- •Логічні завдання та запитання до теми: "загальна характеристика системи крові. Функції крові, фізико-хімічні властивості крові"
- •Теми для позааудиторної пошуково-аналітичної роботи та реферативних доповідей
- •Рекомендована література
- •Тести для контролю рівня знань
- •Зміст заняття
- •Хід виконання практичного заняття
- •Робота 1. Підрахунок кількості еритроцитів
- •1.1. Ознайомлення з камерою Горяєва
- •1.2. Підрахунок кількості еритроцитів за допомогою змішувача
- •1.3. Обрахунок кількості еритроцитів з використанням мірної піпетки за методом н.М.Ніколаєва
- •Робота з. Встановити рівень гемоглобіну в крові
- •3.1. Визначення рівня гемоглобіну колориметричним методом за Салі.
- •Робота 4 Обчислення кольорового показника крові (кп)
- •Робота 5. Встановити швидкість осідання еритроцитів за методом Панченко
- •Робота 6. Визначення групи крові за системою ав0
- •Помилки при визначенні груп крові
- •Робота 7. Використання цоліклонів анти-а і анти-в (діагностичних рідких препаратів) для визначення груп крові людини ав0 (антитіла моноклональні анти-а і анти-в)
- •Характеристика і основні властивості цоліклонів анти-а і анти-в
- •Робота 4. Визначення групи крові за системою сde (резус-належність) експрес-методом при допомозі стандартної сироватки анти-d
- •Логічні завдання та запитання до теми: «дослідження кількості еритроцитів, гемоглобіну, шое, кольорового показника крові. Антигенні властивості еритроцитів, групи крові»
- •Теми для позааудиторної пошуково-аналітичної роботи та реферативних доповідей
- •Рекомендована література
- •Тести для контролю рівня знань
- •Практичне заняття n3 Тема: захисні функції крові. Фізіологія лейкоцитів і тромбоцитів. Види та фізіологічні механізми гемостазу при пошкодженні стінки судини
- •Зміст заняття
- •Хід виконання практичного заняття робота 1. Дослідження кількості лейкоцитів
- •1.2. Підрахунок за методом Ніколаєва
- •Робота 2. Визначити швидкість рекальцифікації плазми крові
- •Робота з. Визначити час зсідання крові (модифікація Бюркера)
- •Робота 4. Визначити вплив фізичних факторів на зсідання крові
- •Робота 5. Вивчити вплив антнкоагулянтних речовин на зсідання крові
- •Робота 6. Визначити час тривалості кровотечі (за методом Дюка)
- •Робота 7. Аналіз та розрахунок показників тромбоеластограми (тег)
- •Логічні задачі та питання по темі: «захисні функції крові. Фізіологія лейкоцитів і тромбоцитів. Види та фізіологічні механізми гемостазу при пошкодженні стінки судини»
- •Теми для позааудиторної пошуково-аналітичної роботи та реферативних доповідей
- •Рекомендована література
- •Тести для контролю рівня знань
- •Заняття № 4. Практичні навички з фізіології системи крові зміст заняття
- •Параклінічні дослідження крові
- •10. Мрv (mean platel volume) - середній об'єм тромбоцитів (в фемтолітрах).
- •Рекомендована література тлумачний словник
Заняття № 4. Практичні навички з фізіології системи крові зміст заняття
Загальна характеристика системи крові.
Склад і функції крові. Поняття про гомеостаз внутрішнього середовища організму, його значення.
Характеристика стану системи крові на підставі параметрів гомеостазу.
Осмотичний тиск плазми крові. Значення та механізми підтримання iзоосмії у внутрішньому середовищі.
Осмотичний, механічний, хімічний, біологічний гемоліз.
Осмотична (мінімальна, максимальна) резистентність еритроцитів, її клінічне значення.
Онкотичний тиск плазми крові та його роль в організмі.
Кислотно-основний стан крові та механізми, які забезпечують його постійний рівень.
Білки плазми крові, їх характеристика і функціональне значення. Роль білків у захисних функціях організму. ШОЕ.
Критерії оцінки гомеостазу внутрішнього середовища.
Еритроцити, їх функціональна роль в організмі, вікові особливості їх кількості.
Поняття про еритрон. Регуляція кількості еритроцитів у крові.
Види гемоглобіну і його сполуки, їх фізіологічна роль.
Значення кольорового показника та середнього об’єму еритроциту та визначення виду гемоглобіну для діагностики анемій.
Фізіологічна характеристика системи AB0 крові. Умови сумісності крові донора і реципієнта. Проби, які проводяться перед переливанням крові.
Фізіологічна характеристика CDE (pезус-належності) крові. Значення резус-належності під час вагітності та переливання крові.
Лейкоцити та їх роль в організмі. Регуляція кількості лейкоцитів у крові, Фізіологічний лейкоцитоз.
Лейкоцитарна формула крові, фізіологічні основи її змін.
Система HLA та фізіологічні основи її значення для трансплантології.
Тромбоцити і їх роль в організмі.
Поняття про гемостаз. Судинно-тромбоцитарний гемостаз, його характеристика і фізіологічне значення.
Плазмові і тканинні фактори зсідання крові.
Коагуляційний гемостаз, його характеристика і фізіологічне значення.
Коагулянти, антикоагулянти, чинники фібринолізу та їх роль у підтриманні рідкого стану крові.
Сучасні методи оцінки імунологічного стану організму, системи гемостазу.
Параклінічні дослідження крові
Клінічний аналіз крові є одним з найбільш поширених клініко-лабораторних досліджень у медичній практиці. Вивчення показників периферійної крові складає рутинний компонент діагностичного дослідження і динамічного спостереження за хворими і використовується під час профілактичного обстеження здорових осіб. Багато десятиріч для вивченні гематологічних показників використовувались ручні методи лабораторної діагностики. Однак, за останні 15 років у лабораторній справі для гематологічних аналізів відбулися дійсно революційні зміни, пов'язані з появою високотехнологічних мультипараметричних гемоаналізаторів. У розвинутих країнах світу автоматичний аналіз крові повністю витіснив ручні і напівавтоматичні методи дослідження. У нашій країні до теперішнього часу більш широко використовуються ручні і напівавтоматичні методи гематологічного аналізу, що пов'язано з відносно високою вартістю закордонних автоматичних лічильників клітин крові, так і з відсутністю на ринку вітчизняних конкурентоспроможних приладів.
Сучасні гематологічні аналізатори є високоавтоматизованими приладами з широкою комп’ютерною обробкою сигналів. Якщо звичайний клінічний аналіз крові надає лікарю 10-12 показників, то автоматичні гематологічні аналізатори останнього покоління дають оцінку 26 і більше параметрів одночасно з графічним представленням про розподіл основних клітинних популяцій (гістограми). На відміну від трудомісткихручних і напівавтоматичних методів дослідження, які займають багато часу, автоматичний аналіз крові дозволяє досліджувати до 100 і більше проб за годину, при цьому використовується невелика кількість крові (10-150 мкл). Особливою перевагою автоматичного аналізу є висока точність дослідження, оскільки підрахунку підлягають декілька тисяч клітин.
У більшості сучасних лічильників крові використовується метод електричного імпедансного аналізу або оптичний метод. Метод електричного імпедансу дозволяє не тільки підрахувати кількість клітин, але й охарактеризувати об'єм кожної клітини, яка проходить через апарат, оскільки амплітуда сигналу пропорційна об'єму заміщеного електроліту.
Основні гематологічні показники, які отримують при автоматичному аналізі крові за допомогою приладу "Соbas Argos 5 DIFF".
1. WBC (white blood cells) - загальна кількість лейкоцитів х 109/л крові. Як і при використанні ручних методів, підрахунок лейкоцитів здійснюється після лізису еритроцитів. Якщо при ручному підрахунку кількості лейкоцитів коефіцієнт варіації складає 6,5% при нормальному і підвищеному рівні лейкоцитів і 15% при лейкопенії, то коефіцієнт варіації при автоматичному визначенні цього показника складає лише 1-3%. У випадку, якщо вміст лейкоцитів перевищує 70 ·109/л, необхідно провести додаткове кратне ручне розведення проби.
2. RВС (red blood cells) - кількість еритроцитів х 1012/л крові. Кров, у якій підраховуються еритроцити, попередньо розводиться і містить, окрім еритроцитів, ще й лейкоцити і тромбоцити. Оскільки вміст червоних клітин значно переважає кількість лейкоцитів, цим фактором нехтують і лейкоцити підраховуються разом з еритроцитами. При правильному виконанні аналізу з відповідним контролем якості роботи відтворення цього показника є вищим, ніж в більшості лабораторних тестів, і коефіцієнт варіації показника складає 1-2%, а для деяких приладів - менше 1%. Міжлабораторна точність дослідження складає 2,8%.
3. НGВ-Нb (hemoglobin) - вміст гемоглобіну в грамах на літр крові. У більшості автоматичних аналізаторів показник визначається спектрофотометрично гемоглобін-цианідним методом. Коефіцієнт варіації для даного параметру при автоматичному аналізі не перевищує 2%. При лейкоцитозі більше 50 ·109/л показник концентрації гемоглобіну підвищується через підвищення непрозорості.
4. НСТ (hematocrit) - гематокрит, показник, який відображає долю об'єму крові, яку займають еритроцити. Гематокрит виражається в системі СІ у процентах. При визначенні гематокриту методом центрифугування в осаді клітин завжди залишається остаточна кількість плазми. В автоматичних аналізаторах крові гематокрит представлений сумою безпосередньо виміряних об'ємів еритроцитів в одиниці об'єму крові і проблеми "остаточної" плазми не існує.
5. МСV (mean corpuscular volume ) - середній корпускулярний об'єм (середній об'єм еритроцита), який вираховується в кубічних мікрометрах (мкм3) або в фемтолітрах (1 femtolitr, fl = 1 мкм3). МСV може бути обраховано за формулою:
MCV = гематокрит (%)·10/ число еритроцитів
В автоматичних лічильниках МСV визначаэться діленням суми клітинних об’ємів на кількість еритроцитів.
Отримані дані, які представлені у вигляді гістограм частоти виявлення еритроцитів різного об'єму, наглядно ілюструють розподіл еритроцитів за розмірами, дозволяють виявити аномалії популяції: мікроцити і макроцити, охарактеризувати ступінь анізоцитозу.
6. RDW (red cell distribution width ) - ширина розподілу червоних клітин -показник гетерогенності еритроцитів по об'єму, який характеризує ступінь анізоцитозу. Цей показник вираховується більшістю сучасних гематологічних аналізаторів, як коефіцієнт варіації. Запропонована система класифікації анемій на основі визначення МСV і RDW. Було показано, що одночасне дослідження цих двох параметрів корисно для диференціальної діагностики неускладненої гетерозиготної таласемії (RDW - норма, МСV - низький) і залізодефіцитної анемії (RDW - високий, МСV - понижений або близький до норми).
7. МСНС (mean соrpuscular hemoglobin concentration) - середня корпоскулярна концентрація гемоглобіну. Відображає концентрацію гемоглобіну в одному еритроциті. Визначається за формулою:
гемоглобін (г/дл)
МСНС =------------------------ х 100
гематокрит (%)
і змінюється в грамах на децилітр (СІ - г/л) або відсотках.
8. МСН (mean соrpuscular hemoglobin, g/dl) - середній корпускулярний вміст гемоглобіну в еритроцитах. Відображає загальний вміст гемоглобіну в одній клітині. Розраховується діленням кількості гемоглобіну в літрі крові на число еритроцитів у літрі крові:
гемоглобін (г/дл)
МСН =-------------------------
число еритроцитів х 1012
МСН вимірюється в пікограмах (1 грам = 1012 пікограм) і в більшості автоматичних аналізаторах.
9. РLТ (рlatelet) х 109/л - вміст тромбоцитів у літрі крові. На відміну від ручного підрахунку тромбоцитів фазовоконтрастним методом, коли проводиться попередній лізис еритроцитів, автоматичні лічильники крові аналізують тромбоцити і еритроцити в одній камері без попередньої обробки. Це дає можливість диференціювати великі форми тромбоцитів (макротромбоцитів) і однакових з ними по об'єму еритроцитів (мікроцитів), їх фрагментів (шизоцитів), а також від сепарованих фрагментів цитоплазми лейкоцитів (псевдопластинок).