Заняття 4.

Тема: Морфологія та структура спірохет, актиноміцетів, грибів, рикетсій, мікоплазм, хламідій.

Актуальність: Мікроскопічний метод діагностики ґрунтується на визначенні морфологічних особливостей мікроорганізмів різних таксономічних груп. Встановлення характерних особливостей морфології окремих груп мікроорганізмів дозволяє використовувати його при лабораторній діагностиці багатьох інфекційних захворювань людей та тварин, зокрема, викликаних спірохетами, мікоплазмами, хламідіями, рикетсіями, актиноміцетами і грибами.

Мета і завдання: засвоїти методи вивчення морфологічних властивостей та ультраструктури спірохет, хламідій, мікоплазм, рикетсій, актиноміцетів та грибів.

Контрольні питання.

1. Особливості будови спірохет. Місце спірохет у таксономії мікроорганізмів.

2. Морфологічні особливості при диференціації трепонем, лептоспір і борелій.

3. Особливості будови мікоплазм.

4. Хламідії, особливості будови.

5. Морфологічні властивості рикетсій

6. Морфологія актиноміцетів.

7. Морфологічні особливості та класифікація грибів.

Практичні навики.

1. Вивчити способи приготування препаратів для мікроскопічного дослідження спірохет,

рикетсій, хламідій, актиноміцетів.

2. Вміти виявляти і розпізнавати в демонстраційних препаратах морфологічні особливості окремих груп мікроорганізмів.

3. Вивчити способи приготування нефіксованих мазків для мікроскопічного дослідження грибів.

Тестові завдання.

1. Клітинна стінка грибів складається з:

А. Хітину

В. Муреїну

С. Фосфоліпідів

D. Пептидоглікану

Е. Ліпополісахаридів

2. Які з названих мікроорганізмів не мають клітинної стінки?

А. Мікобактерії

В. Актиноміцети

С. Бактероїди

D. Мікоплазми

E. Еубактерії

3. Для дослідження спірохет в живому стані використовують метод:

А. Темного поля зору

В. Обробки перепаратами срібла

С. Романовського-Гімзи

D. Електронна мікроскопія

Е. Фазово-контрастна мікроскопія

4. Які з означених властивостей характерні для спірохет? 1. Спіралеподібна форма 2. Нуклеоїд 3. Мітохондрії. 4. Ядро 5. Ендоджгутик 6. Осьовий циліндр.

А. 1,2,3,6

В. 1,4,5,6

С. 1,2,3,4

D. 1,2,5,6

Е. 1,3,5,6

5.Який метод доцільно використати для забарвлення актиноміцетів?

А. Метод Бурі-Гінса

В. Метод Нейсера

С. Метод Циля-Нільсена

D. Метод Грама

Е. Метод Романовського-Гімзи

Приклади тестів «Крок 1» .

1. У чоловіка, мешканця сільської місцевості, в шийно-щелепній ділянці виявлено твердий флегмоноподібний інфільтрат, шкіра навколо - синьо-багрового кольору. В центрі інфільрат некротизований, з виразки виділяється гній з неприємним запахом. Для підтвердження діагнозу актиномікоз шийно-щелепної області, здійснено мікроскопічне дослідження гною. Що повинен виявити бактеріолог для підтвердження діагнозу?

A.*Друзи

B. Грампозитивні стрептококи

C. Грамнегативні диплобактерії

D. Кислотостійкі палички

E. Грамнегативні диплококи

2. У пацієнта із виразки, яка розташована на слизовій оболонці ротової порожнини, при забарвленні за Романовським-Гімзою виявлені тонкі спіралевидної форми мікроорганізми блідо-рожевого кольору із 12-14 завитками та загостреними кінцями. Якому збуднику властиві такі ознаки?

A.*Збуднику сифілісу

B. Збуднику лептоспірозу

C. Збуднику поворотного тифу

D. Збуднику кампілобактеріозу

E. Збуднику содоку

Ситуаційна задача.

Після курсу антибіотикотерапії у хворого при дослідженні випорожнень виявлено плісняві гриби. А. Яка морфологія клітинних елементів грибів? В. Що є основним структурним компонентом клітин грибів? С. Що є засобом розмноження і розповсюдження грибів?

Зміст і хід заняття:

Робота 1. Вивчення морфологічних властивостей мікроорганізмів спіралевидної форми.

Принцип дослідження полягає у застосуванні мікроскопічного методу для виявлення спірохет, борелій та лептоспір у мазках із культур тканин та крові хворих.

Хід роботи. A) дослідження мазків трепонем, пофарбованих негативним методом (фарба ціанохін). Близькість спірохет до найпростіших дозволяє застосовувати метод Романовського-Гімзи. Звернути увагу на характер завитків, їх кількість, кінці спірохет; B) вивчення морфології борелій. у препараті з крові хворих поворотним тифом, зафарбованих за методом Романовського-Гімзи. Звернути ува­гу на кількість і амплітуду завитків борелій; C) вивчення морфології лептоспір в мазках із чистої культури. Звернути увагу на характер завитків і кінці лептоспір.

Робота 2. Вивчення морфології рикетсій.

Хід роботи. Ознайомитися з морфологічними варіантами рикетсій, будовою клітин рикетсій з допомогою електронограм. Дослідити при світловій мікроскопії демонстраційні препарати рикетсій, зафарбовані ціанохіном негативним методом та методом Здродовського.

Робота 3. Вивчення морфології хламідій.

Хід роботи. Дослідити з допомогою мікроскопії демонстраційні препарати цитоплазматичних хламідійних включень у матеріалі з урогенітального тракту (фарбування метиленовою синькою). Використовуючи таблиці, виявити елементарні та ретикулярні тільця в мазках-відбитках жовткових мішків курячих ембріонів заражених хламідіями, та в культурі клітин. Звернути увагу на цикл розвитку хламідій і їх морфологічні варіанти.

Робота 4. Вивчення морфології мікоплазм.

Хід роботи. Розглянути за допомогою демонстраційних таблиць будову мікоплазм. Звернути увагу на поліморфність мікоплазм через відсутність клітинної стінки .

Робота 5. Вивчення морфології актиноміцетів.

Хід роботи. Мікроскопіювати демонстраційні препарати-мазки, виготовлені з культури актиноміцетів. Звернути увагу на морфотинкторіальні особливості друз.

Робота 6. Вивчення морфології грибів.

Хід роботи. Приготувати нативний препарат “роздавленої краплі” з мiцелiю грибiв і мікроскопіювати його в імерсійній системі. Звернути увагу на морфологічні особливості будови окремих структур.

Принцип дослідження полягає у приготуванні нативного препарату роздавленої краплі з мiцелiю грибiв, що дозволяє зберегти структуру гриба. Звернути увагу на морфологічні особливості будови окремих структур.

Практичне значення. Знання особливостей морфології та ультраструктури спірохет, актиноміцетів, грибів, рикетсій, мікоплазм, хламідій дозволяє в окремих випадках провести діагностику захворювань і в подальшому вибрати оптимальний метод для підтвердження діагнозу, а також призначити препарати для раціонального лікування.

Складання протоколів. Замалювати: спірохети (завдання 1), рикетсії та хламідійні включення (завдання 3, 4), мікроструктуру мікоплазм (завдання 4), мікроскопічні препарати актиноміцетів та грибів (завдання 5,6).

Література.

1. Борисов Л. Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. - М., 2005.-С. 41-46.

2. Воробьев А.А. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология.-М., 2008.-С.42-46, 469, 477, 487, 504, 513.

3. Данилейченко В.В., Федечко Й.М., Корнійчук О.П. Мікробіологія з основами імунології. – Медицина, 2009. С.294, 298, 300-302.

4. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. -С.-П., 2002.-С.448, 470-472, 477.

5. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія (під ред. акад. Широбокова В.П.). – Вінниця., “Нова книга”. – 2011. С.452-454, 459-461, 467-470.