
- •Львівський національний медичний університет
- •Пояснювальна записка
- •Перелік скорочень.
- •Тематичний план практичних занять.
- •Заняття 1.
- •Самостійна робота № 1
- •Контрольні питання.
- •Заняття 4.
- •Заняття 5.
- •Заняття 6.
- •Культуральні, морфологічні і тинкторіальні властивості виділених культур бактерій
- •Заняття 7.
- •Заняття 8.
- •Заняття 9.
- •Заняття 10.
- •Самостійна робота 3.
- •Заняття 11.
- •Заняття 13.
- •Самостійна робота 4.
- •Заняття 14.
- •Самостійна робота 5.
- •Заняття 15.
- •Перелік практичних навиків до підсумкового модульного контролю.
- •Перелік теоретичних питань до підсумкового модульного контролю.
- •Критерії оцінки поточної та підсумкової навчальної діяльності студента при вивченні модулю 1.
Заняття 9.
Тема: Явище антагонізму мікроорганізмів. Мікробіологічні основи антимікробної хіміотерапії.
Актуальність. Застосування антимікробної хіміотерапії, яка є складовою лікування інфекційних та ряду соматичних захворювань вимагає вивчення її мікробіологічних основ.
Мета і завдання. Вивчення явища антагонізму мікроорганізмів, джерел отримання антибіотиків та хіміотерапевтичних препаратів, принципів їх класифікації. Оволодіння методами визначення антимікробних властивостей антибіотиків, визначення чутливості мікробних культур до них.
Контрольні питання.
1. Явище антагонізму мікроорганізмів.
2. Способи виявлення антагонізму мікроорганізмів.
3. Основні групи хіміотерапевтичних речовин та механізм їх дії.
4. Принципи класифікації антибіотиків за спектром дії, за джерелами та способами отримання, за механізмом дії.
5. Поняття про бактеріостатичну та бактерицидну дію антибіотиків.
6. Спектр та механізм дії антибіотиків.
7. Фітонциди та їх значення.
8. Основні принципи раціональної та комбінованої хіміотерапії.
9. Методи визначення чутливості бактерій до антибіотиків.
10. Значення мікробіологічних досліджень в етіопатогенетичному лікуванні хворих.
11. Розвиток промисловості по виробництву хіміотерапевтичних препаратів.
Практичні навики.
1. Оволодіти методами визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків шляхом постановки антибіотикограми за методом паперових дисків.
2. Вміти визначати мінімальну антимікробну концентрацію хіміопрепарату за методом серійних розведень.
3. Вміти проаналізувати результати визначення чутливості конкретного штаму мікроорганізмів до антимікробних засобів.
Тестові завдання.
1. Які з антибіотиків мають вузький спектр дії і не впливають на грамнегативні палички:
А. Природні пеніциліни
В. Цефалоспорини II покоління
С. Тетрацикліни
D. Аміноглікозиди
Е. Поліміксини
2. У пацієнта після тривалого вживання антибіотиків розвинувся дисбактеріоз кишечника. Які препарати слід призначити для відновлення нормальної мікрофлори?
А. Еубіотики
В. Сульфаніламіди
С. Інтерферон
D. Протигрибкові препарати
Е. Цефалоспорини
3. Який з названих антибіотиків буде руйнуватися ферментом бета-лактамазою?
А. Гентаміцин
В. Рифампіцин
С. Еритроміцин
D Тетрациклін
Е. Бензилпеніцилін
4. Сульфаніламідні препарати відносяться до антиметаболітів:
А. Нікотинової кислоти
В. Фолієвої кислоти
С. Тіаміну
D. Токоферолів
Е. Нуклеозидів
5. Який з названих хіміотерапевтичних препаратів відноситься до фторованих оксихінолонів?
А. Бісептол
В. Сульфодіметоксин
С. Норфлоксацин
Д. Палін
Е. Фурагін
Приклади тестів «Крок 1».
1. У хворого на туберкульоз після тривалого лікування з’явились шум та дзвін у вухах, зниження слуху, висипи на шкірі, набряк слизових оболонок і порушилась координація рухів. Після відміни препарату стан хворого значно покращився. Який препарат приймав хворий?
А. *Стептоміцину сульфат
В. Бепаск
С. Етамбутол
D. Ізоніазид
Е. Рифампіцин
2. Для лікування урогенітальних інфекцій використовують хінолони – інгібітори ферменту ДНК – гірази. Який процес порушується під дією хінолонів у першу чергу?
А. Ампліфікація генів
В. *Реплікація
С. Зворотня транскрипція
D. Репарація
Е. Рекомбінація генів
3. З гнійної рани хворого виділено патогенний стафілокок та визначено його чутливість до антибіотиків: пеніцилін – зона затримки росту 8мм, оксациклін – 9мм, ампіцилін – 10мм, гентаміцин – 22мм, лінкоміцин – 11мм. Який антибіотик необхідно вибрати для лікування хворого?
А. Пеніцилін
В. Оксациклін
С. Ампіцилін
D. *Гентаміцин
Е. Лінкоміцин
4. До стоматолога звернулася мати зі скаргами на руйнування зубів у дитини 2-х років. Під час огляду молочні зуби деформовані, уражені карієсом, у шийки коричнева облямівка. З анамнезу встановлено, що мати під час вагітності приймала антибіотики без контролю лікаря. Вкажіть антибіотики якої групи, що мають найбільш виражену тератогенну дію, могла приймати мати?
А. Аміноглікозиди
В. Пеніцилін
С. Макроліди
D. *Тетрацикліни
Е. Цефалоспорини
5. Для лікування бактеріальної пневмонії було призначено бензилпеніциліну натрієву сіль. Який механізм антимікробної дії препарату?
A.*Пригнічення синтезу клітинної стінки мікроорганізмів
B. Пригнічення внутрішньоклітинного синтезу білка
C. Пригнічення активності холінестерази
D. Пригнічення SH-груп ферментів мікроорганізмів
E. Антагонізм з параамінобензойною кислотою
Ситуаційна задача.
Із гнійної рани виділено штам стафілококу, який за результатами антибіотикограми виявився стійким до бензилпеніциліну та цефалоспоринів І-го покоління, однак чутливим до амоксиклаву. А. Передбачте механізм розвитку резистентності такого штаму. В. Що є основою інгібітор-захищених бета-лактамів? С. Запропонуйте антибіотики інших груп, до яких цей штам може мати чутливість?
Зміст і хід заняття.
Робота 1. Визначення антагоністичної дії мікроорганізмів.
Принцип дослідження ґрунтується на виявленні зон затримки росту одних бактерій іншими та встановленні розмірів цих зон.
Хід роботи. Облік результатів досліду визначення антагоністичної дії синьогнійної палички на інші види бактерій. У чашці Петрі з МПА засіяно секторами епідермальний і золотистий стафілококи, клебсієла та кишкова паличка. У центрі кожного сектора посіяна культура синьогнійної палички. Виявити наявність і розміри зон затримки росту, зробити висновок про антагоністичну дію синьогнійної палички на інші види бактерій.
Практичне значення. Явище антагонізму мікроорганізмів є передумовою створення антибіотиків. Вивчення його є підґрунтям для розуміння механізму дії ряду антибактеріальних засобів.
Робота 2. Вивчення чутливості бактерій до рослинних фітонцидів.
Принцип дослідження ґрунтується на визначенні дії парів фітонцидів часнику та цибулі на кишкову паличку.
Хід роботи. У чашку Петрі з МПА засіяти газоном кишкову паличку. На внутрішню поверхню кришки чашки нанести 0,5 г свіжорозтертого часнику або цибулі. Посів поставити в термостат на 24 год., облік результатів досліду провести на наступному занятті.
Практичне значення. Розробка та застосування лікарських засобів на основі фітонцидів є доцільним при наявності протипоказів до вживання синтетичних антимікробних засобів. Слід враховувати цілющі властивості рослин при плануванні зелених насаджень, облаштуванні рекреаційних зон на територіях, де розташовані лікарняні заклади, або підприємства, що генерують токсичні викиди у атмосферу.
Робота 3. Визначення чутливості бактерій до антибіотиків. Постановка антибіотикограми (диско-дифузійний метод, метод Кірбі-Бауера).
Хід роботи. У чашки Петрі з МПА засіяти газоном чисті культури кишкової палички, епідермального стафілокока, клебсієли. Стерильним пінцетом на поверхню посіву нанести стандартні диски з антибіотиками. Облік результатів досліду провести на наступному занятті.
Практичне значення. Мікробіологічні основи протимікробної хіміотерапії покладено в основу етіотропного лікування переважної більшості захворювань, що спричиняються інфекційними агентами бактеріальної природи.
Робота 4. Складання схеми класифікації антимікробних засобів.
Принцип методу. Мішенню дії хіміопрепарату на конкретний мікроорганізм є структура певної хімічної природи.
Хід роботи. Використовуючи таблиці та демонстраційні вітрини, скласти схему класифікації антимікробних засобів, керуючись механізмом і спектром дії.
Практичне значення. Хіміотерапевтичні препарати є складовою лікування надзвичайно великої кількості інфекційних та ряду соматичних захворювань, тому вивчення спектру їх дії представляє неабиякий інтерес для студента-медика.
Робота 5. Визначення мінімальної концентрації хіміопрепарату.
Принцип методу полягає у встановленні найменшої концентрації антимікробного засобу, яка є ефективною, тобто не дає ознак росту мікроорганізму (дифузного помутніння всього середовища).
Хід роботи. Виставлено кілька рядів пробірок з МПБ, які містять хіміотерапевтичний препарат (налідіксонова кислота) у спадаючих концентраціях. У пробірки засіяні культури клебсієли, кишкової палички, синьогнійної палички. Визначити мінімальну концентрацію препарату, яка пригнічує кожен вид мікроорганізмів, встановити найбільш і найменш чутливий вид.
Практичне значення. Етіотропне лікування багатьох захворювань, що спричиняються бактеріями, призначається на основі результатів визначення чутливості до хіміотерапевтичних засобів. У багатьох ситуаціях дуже важливим є встановлення мінімальної концентрації хіміопрепарату, яка дає ефект.
Робота 6. Визначення хіміотерапевтичного індексу.
Хід роботи. За числовими даними, запропонованими викладачем (максимальна переносима доза і мінімальна терапевтична доза) встановити хіміотерапевтичний індекс різних препаратів.
Практичне значення полягає у складанні висновку про можливість застосування хіміопрепарату як лікарського засобу з урахуванням його токсичної дії на організм людини.
Складання протоколів. Записати хід виконання робіт 1, 2, 3. Описати: результати досліду та висновки (робота 1), хід і результати роботи 5, висновки роботи 6.
Література.
1. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. -М., 2005.-С.160 – 182.
2. Воробьев А.А. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология.-М., 2008.-С.124 -136 .
3. Данилейченко В.В., Федечко Й.М., Корнійчук О.П. Мікробіологія з основами імунології. – Медицина, 2009. С.198 - 211.
4. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. - С.-П., 2002. - С. 135 - 147.
5. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія. – Тернопіль., “Укрмедкнига”. – 2004. – С. 113 - 124.
6. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія (під ред. акад. Широбокова В.П.). – Вінниця., “Нова книга”. – 2011. С.161 - 176.