VI. Промислові вузли, найбільші міста
До складу області входить 25 районів та 5 міст обласного значення: Комсомольськ, Кременчук, Лубни, Миргород та Полтава.
Найбільші міста обласного підпорядкування: Кременчук – 238,9 тис. чол., Лубни – 59,7, Комсомольськ – 57,7, Миргород – 46,8 тис. чол., найбільшими містами районного підпорядкування - Гадяч, Глобине, Гребінка, Зіньків, Карлівка.
Основні залізничні вузли – Полтава, Кременчук, Гребінка, Ромодан.
В області виділяється два промислові вузли: Полтавський, що спеціалізується на машинобудуванні, легкій та харчовій промисловості; Кременчуцький – залізорудна, нафтопереробна та машинобудівна промисловість. Сільське господарство спеціалізується на рослинництві (цукровий буряк, озима пшениця, зернобобових, кукурудзі) та м’ясо-молочному тваринництві.
До Полтавського промислового вузла входять підприємства Полтави (326 тис. чоловік) і приміської зони.
у ньому провідною галуззю є машинобудування, на яке припадає понад 40 % всієї валової продукції вузла. Значними підприємствами є заводи штучних алмазів і алмазного інструменту, газорозрядних ламп, «Електромотор», тепловозоремонтний, автоагрегатний, ливарно-механічний. Виробничі об'єднання «Укрхіммаш» та «Продмаш» виготовляють обладнання відповідно для хімічної і харчової промисловості. Турбомеханічний завод випускає деталі для парових турбін і устаткування для електропідстанцій.
Друге місце за виробництвом валової продукції у вузлі належить харчовій промисловості. В місті розміщені підприємства м'ясної, молочної, борошномельно-круп'яної, плодоовочевої, хлібопекарської, кондитерської та інших галузей. Найвідомішим серед них є Полтавський м'ясокомбінат.
У Полтаві також багато підприємств легкої промисловості. Тут працюють бавовнопрядильна фабрика, експериментально-взуттєва фабрика, виробничі швейне та трикотажне об'єднання.
До Кременчуцького промислового вузла входять Кременчук, Комсомольськ та приміські селища Кременчука. Основні галузі вузла — машинобудування, нафтопереробка та залізорудна промисловість.
Кременчук (248 тис. чоловік) — промисловий центр Полтавщини, що має зручне географічне положення в центрі України на перетині залізничних, автомобільних і водних шляхів. Це — залізничний вузол і річковий порт. Більша частина міста лежить на лівому березі Дніпра. На правому знаходиться промисловий район Кременчука — Крюків.
Машинобудівних заводів у місті набагато менше, ніж у Полтаві, але вони потужніші, мають загальнодержавне значення. Виділяється ВО «АвтоКРАЗ», що випускає великовантажні дизельні автомобілі загального призначення, самоскиди, тягачі, автомобілі підвищеної прохідності. Завод — єдине підприємство в країні, що виробляє вантажні автомобілі.
Великим підприємством з виробництва вагонів, призначених Для перевезення цементу, руди, вугілля, є Крюківський вагонобудівний завод. Є також завод шляхових машин, що випускає котки для ущільнення ґрунту, технологічне обладнання для виробництва асфальтобетону, іншу продукцію.
На схід від Кременчука відкритим способом видобувають залізну руду. Тут знаходиться Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (місто Комсомольськ). У Кременчуцькому промисловому вузлі працюють також нафтопереробний завод і завод технічного вуглецю.У промисловому вузлі багато підприємств харчової і легкої промисловості. До харчової належать заводи і фабрики м'ясної, молочної, борошномельної, макаронної, кондитерської, тютюнової галузей. До легкої промисловості — взуттєва і швейна фабрики, трикотажне об'єднання, шкіряно-шорний комбінат. Розвинуті також деревообробна і меблева галузі.
Третє місце в Полтавській області за промисловим потенціалом посідає багатогалузевий промисловий центр — Лубни (61 тис. чоловік), що знаходиться на заході економічного району. Місто розташоване на залізничній і автомобільній магістралях, що сполучають Київ з Харковом. У промисловому комплексі міста переважає машинобудування і металообробка. Підприємства Лубен випускають круглошліфувальні верстати високої точності, лічильні машини, устаткування для деревообробної і харчової промисловості та товари народного споживання. Галузями легкої промисловості, що дістали розвиток у місті, є швейна, взуттєва, суконна, ковдрово-суконна, ко-ноплеобробна.
Розвинуті харчова та деревообробна промисловість і будівельна індустрія. Є підприємства м'ясної, молочної, макаронної, спиртової, ефіроолійної, харчосмакової галузей. У Лубнах є також меблевий комбінат і комбінат будівельних матеріалів, заводи хіміко-фармацевтичний і кераміки.
Миргород (47 тис. чоловік) — багатогалузевий промисловий центр, що розташований у центральній частині Полтавщини на Р- Хорол, є залізничною станцією на магістралі, що сполучає Київ з Харковом. У місті переважає будівельна індустрія (заводи будматеріалів, буддеталей, арматурний, будівельний комбінат), а також харчова промисловість (сироробний, плодоконсервний, мінеральних вод заводи, птахокомбінат, два комбінати хлібопродуктів). Є підприємства легкої промисловості: конопляний, гренажний заводи. Миргород — значний бальнеогрязьовий курорт міжнародного значення. Основними природними лікувальними чинниками в ньому є мінеральна вода і торфова грязь. Місто — туристичний центр. У місті народилися письменники Микола Гоголь, Панас Мирний, художник Володимир Боровиковський. У Миргородському районі проводиться щороку знаменитий Сорочинський ярмарок.