28. Провести серологічне дослідження курей на пулороз. Скласти акт про виконану роботу.

у племінному господарстві (племзавод, репродуктори I і II порядку) ремонтний молодняк курчат досліджують на пулороз-тиф у ККРНГА або ККРА у 50-55-денному віці і додатково у віці 90-120 днів, індичат, гусенят - 45-50-денному, каченят - 40-45-денному віці, доросле поголів'я - при досягненні 40-45% яйцезнесення, надалі - один раз у квартал;

Зажиттєву серологічну діагностику пулорозу здійснюють за кровокраплинною реакцією аглютинації (ККРА) з пулорним кольоровим антигеном чи за крово-краплинною реакцією непрямої аглютинації (ККРНГА) з еритроцитарним антигеном.

Для виконання крово-краплинної реакції аглютинації на предметному скельці змішують краплю антигену з краплею крові, яку відбирають безпосередньо з борідки чи гребеня досліджуваної птиці. Реакція відбувається через 1 - 2 хв після поєднання усіх компонентів і характеризується утворенням чітко виражених пластівців мікробів, що залежно від використаного антигену мають синій або білий колір. При цьому суміш антигену з кров'ю прояснюється, стає прозорою.

29. Відібрати патологічний матеріал та направити його в лабораторію для дослідження на сибірку. Написати супровідний документ.

В лабораторію для дослідження надсилають мазки крові, відібраної з поверхневих вен вуха відразу після загибелі тварини, оскільки збудник з’являється в крові незадовго до смерті і швидко руйнується під час гнильного розкладання трупа. Краще виготовляти на скельцях мазки більшої товщини, щоб з них можна було робити посіви на живильні середовища і здійснювати зараження лабораторних тварин. У разі необхідності для дослідження відрізають вухо з того боку, на якому лежав труп, та шматочки шкіри розміром 5 × 5 см для проведення реакції преципітації.В разі потреби до лабораторії надсилають вовну, шерсть, щетину,

хутрову сировину. Від трупів свиней у лабораторію направляють заглоткові та підщелепові лімфовузли, а також ділянки набряклої сполучної тканини.

У Жовківську районну державну

лабораторію ветеринарної медицини

Супровідна

При цьому направляється 50 проб крові взятих від корів ФГ «Лелик» смт. Куликів для серологічного дослідження на сибірку.

Списки додаються:

Гапоненко Р. Р. (підпис) Головний лікар вет.мед. району

10.07.15

Стецик І. П. (підпис) Лікар вет. мед. ФГ «Лелик»

10.07.15

32. Дати характеристику дезінфікуючих засобів. Визначити потребу деззасобу для проведення дезінфекції тваринницького приміщення. Написати акт на проведену дезінфекцію.

Щоб зробити розрахунок потрібної кількості дезінфекційних засобів для дезінфекції тваринницького приміщення, колодязя, ґрунту чи іншого об'єкта – необхідно знати його площу, кількість гноївки, води в колодязі тощо, проти збудника якого захворювання проводять дезінфекцію, норми витрат дезінфікуючих розчинів і ін.

Нижче наводимо приклад розрахунку потреби дезінфекційних засобів при дезінфекції корівника на 100 голів великої рогатої худоби при ящурі.

Для цього готують гарячий 2%-й розчин натрію їдкого. На 1 м2 знезаражуваної площі типового корівника витрачають 1 л розчину, тобто 20 г натрію їдкого.

Визначимо площу корівника: довжина корівника 70,9 м; ширина 10,3 м, висота стін – 2, 8 м.

Площа поздовжніх стін дорівнюватиме: 70,9´2,8´2 = 397,04 м2.

Площа поперечних стін дорівнюватиме: 10,3´2,8´2 = 57,68 м2.

Площа стелі та підлоги дорівнюватиме 70,9´10,3´2 = 1460,54 м2.

Таким чином, площа, що підлягає знезаражуванню, складатиме:  397,04 + 57,68 + 1460,54 = 1915,26 м2.

Для дезінфекції корівника потрібно натрію їдкого: 20 г ´ 1915,26 м2 = 3830,52 г або 38,3 кг.

Для приготування 2%-го розчину натрію їдкого треба взяти води:  1915,26 м2 ´1 л = 1915,26 л

33. Туберкулінізація ВРХ. для алергічної діагностики туберкульозу великої рогатої худоби застосовують бичачий туберкулін

Внутрішньошкірний метод туберкулінізації

Туберкулін вводять: великій рогатій худобі, буйволам, зебувидним, оленям (маралам) - в середній третині шиї (у цій ділянці не дозволяється вводити тваринам інші біологічні препарати та речовини);

— бугаям-плідникам туберкулін вводять у підхвостову складку;

Перед введенням туберкуліну шерсть (волосся) на місці ін'єкції вистригають, шкіру обробляють 70°-м етиловим спиртом. Потім у товщу шкіри вводять туберкулін, використовуючи 1-2 мл шприц і тонку коротку голку або безголковий ін'єктор.

Туберкулінізації підлягають тварини з двомісячного віку.

— Корів (нетелів), буйволиць, верблюдиць досліджують на туберкульоз незалежно від періоду вагітності;

Не дозволяється досліджувати туберкулінами тварин протягом трьох тижнів після вакцинації їх проти інфекційних захворювань.

Вводити туберкулін у шкіру, яка має травматичні пошкодження, а також ущільнення або абсцеси, враження грибами, кліщами або гельмінтами, забороняється.

Облік і оцінку реакції на внутрішньошкірне введення туберкуліну проводять у великої рогатої худоби,через 72 години після введення препарату Реакція в місці введення туберкуліну у тварин проявляється у вигляді розлитого набрякання тістуватої або м'якої консистенції, яка не має, як правило, чітких меж із навколишньою тканиною. Утворення набряку супроводжується підвищенням місцевої температури, гіперемією й болючістю запаленої ділянки шкіри. У деяких тварин реакція проявляється у вигляді твердого, безболісного, різко обмеженого набрякання.

При обліку внутрішньошкірної реакції у кожної досліджуваної тварини пальпують місце введення туберкуліну

При виявленні змін на місці введення туберкуліну у великої рогатої худоби кутиметром вимірюють товщину складки шкіри в міліметрах і визначають величину її потовщення в порівнянні з товщиною складки незміненої шкіри близько місця введення туберкуліну.

Тварин вважають реагуючими на туберкулін:

— велику рогату худобу, - при потовщенні шкіряної складки на 3 мм;

— бугаїв-плідників - на 2 мм і більше (незалежно від характеру реакції);.

Очний метод туберкулінізації (офтальмопроба). У великої рогатої худоби офтальмопробу застосовують одночасно з Внутрішньошкірною пробою.

Очну туберкулінізацію проводять два рази з інтервалом 5-6 днів між першим і другим уведенням туберкуліну. Препарат у кількості 3-5 крапель наносять очною піпеткою на кон'юнктиву при відтягнутій нижній повіці.

Облік реакції проводять через 3, 6, 9 і 12 год. Останній раз - через 24 години.

Вдруге вводять туберкулін через 5-6 днів тваринам, які не реагували на перше введення або дали сумнівну реакцію. Облік реакції на повторне введення проводять через 3, 6, 9 і 12 год.

При позитивній реакції спостерігається добре виражена гіперемія і набряк кон'юнктиви, виділення слизово-гнійного або гнійного секрету, який витікає з внутрішнього кута ока у вигляді шнурка.

При сумнівній реакції гіперемія і набряк кон'юнктиви виражені слабо при наявності у внутрішньому куті ока лише слизу.

При відсутності реакції кон'юнктива не змінюється.

На проведену туберкулінізацію складають акт, а при дослідженні великої рогатої худоби крім того, складають список усього поголів'я тварин, яких досліджували. У списку вказують назву господарства, вид тварин, інвентарний номер або кличку, стать і вік тварини (при дослідженні тварин, які належать приватним особам - указують назву населеного пункту, прізвище власника, стать, вік і масть тварини). У реагуючих на туберкулін тварин реєструють величину потовщення шкірної

АКТ проведення комплексної туберкулінізації великої рогатої худоби

Господарство, село, район, область_____________________________________

Дата складання акта __________________________

Мною, студентом _____ курсу _____ групи факультету ветеринарної медицини НАУ ___________________________________________________

Під керівництвом викладача або лікаря ветеринарної медицини господарства _____________________________________________________

У порядку виконання плану навчальної практики, в період із _____________ по _____________ 200_ р.

Проведено дослідження великої рогатої худоби на туберкульоз методом внутрішньошкірної й дворазової очної проб.

На фермі (у населеному пункті) усього _____ гол. худоби, із них: бугаїв-плідників ______ гол., корів ______ гол., нетелів ______ гол., молодняку до 2-міс. віку ____ гол.

Досліджено на туберкульоз __________ гол., в т. ч.: бугаїв-плідників _______ гол., корів _______ гол., нетелів _______ гол., молодняку до 2-міс. віку _______ гол.

Не досліджувались _______ гол. _____________________________________

(зазначити, які тварини та з якої причини)

Туберкулін уводили при внутрішньошкірній пробі _____________________

(зазначити техніку введення й дозу)

І при очній пробі __________________________________________________

(зазначити техніку введення й дозу)

Облік реакції проводили після внутрішньошкірного введення ____________

_________________________________________________________________

(зазначити, через скільки годин)

І при очній туберкулінізації _________________________________________

(зазначити, коли проводився облік реакції)

При дослідженні виявлено:

А) реагуючих на туберкулін при внутрішньошкірній пробі _______ гол. ____

_________________________________________________________________

(зазначити, які саме тварини)

Б) реагуючих на туберкулін при очній пробі ________ гол. ______________

_________________________________________________________________

(зазначити, які саме тварини)

Тварин, що реагували на туберкулін _________________________________

(зазначити, як із ними поступили)

Приміщення, де перебували хворі на туберкульоз тварини, продезінфіковано (акт на проведену дезінфекцію додається).

Для туберкулінізації застосовували ППД-туберкулін для ссавців, виготовлений _______________________ біофабрикою __________ 200_ р.,

Серія № ____, держконтроль № ____, строк придатності до ________ 200_ р.

Усього витрачено: туберкуліну ____ мл., винного спирту ___ мл., вати __ г.

Шприци, голки та очні піпетки перед уведенням туберкуліну стерилізували кип’ятінням протягом 30 хвилин. Для кожної тварини брали стерильну голку й піпетку.

Відповідальність за відправку на діагностичний забій худоби, що реагує на туберкулін й проведення знезараження молока на фермі, де вивчається епізоотична ситуація, покладається на головного лікаря ветеринарної медицини господарства п. ______________________________

Акт складено в 2 примірниках: один для господарства (ветустанови), представник якого проводив дослідження тварин на туберкульоз, другий для навчального закладу.

Студент ________________ Представники господарства ________________

(підпис) (підписи)

АКТ проведення запобіжних щеплень свиней проти бешихи

"___"____________ 200_ р.

_________________________________________________________________

(Назва господарства, село, р-н, обл.)

Мною (нами), лікарем ветеринарної медицини (фельдшером)______________________________________________________

(зазначити посаду)

У присутності_____________________________________________________

(зазначити посаду прізвище, ім'я та по-батькові присутніх)

________________________________________________________________,

В порядку виконання протиепізоотичних заходів _______________________

Проведено запобіжні щепленнясвиней проти бешихи. (зазначити коли)

На фермі (у населеному пункті) нараховується всього свиней ____гол., з них: кнурів-плідників _____гол., свиноматок _____ гол., свиноматок разових _____гол., підсвинків _____ гол., відлучених поросят _____ гол. та поросят-сисунів _____гол.

Щеплено свиней проти бешихи _____гол., з них: кнурів-плідників _____гол., свиноматок _____гол., свиноматок разових _____гол., підсвинків _____гол. та відлучених поросят ____ гол.

Не щеплено свиней проти бешихи _______ гол. ___________________.

_________________________________________________________________

(зазначити яких вікових груп, із якої причини)

Для щеплення застосовували вакцину ________________________________

(зазначити яку)

Виготовлену _________________________________________ біофабрикою.

(зазначити якою)

"_____"_____________200_ р., серія № ________, держконтроль № _______, строк придатності до "_____"______________200__ р.

Вакцину вводили _________________________________________________

(зазначити метод уведення, ділянку та в яких дозах)

Для проведення щеплення свиней проти бешихи витрачено: вакцини __________ мл, спирту________ мл та вати __________г

Невикористану з відкритих флаконів вакцину в кількості _________ мл знищено _________________________________________________________

(зазначити яким способом)

Шприци, голки та ін’єктори до вакцинації і після неї стерилізували кип’ятінням протягом 30 хв. Для щеплення кожної тварини брали окрему стерильну голку.

Щеплених тварин протягом ____ днів утримували при такому режимі _____ _________________________________________________________________

(зазначити, при якому)

Нагляд за щепленими тваринами проводив лікар ветеринарної медицини (фельдшер) ________________________________________________________

Ускладнень у щеплених свиней при застосуванні зазначеної вакцини не спостерігали _____________________________________________________

(якщо спостерігались ускладнення, то зазначити, які саме, та в яких тварин)

Акт складено в 2 примірниках: один для власника тварини чи тварин ________________________________

(зазначити власника)

Другий, для дільниці, дільничної лікарні чи районного підприємства державної ветеринарної медицини ___________________________________

(зазначити якої)

Лікар ветеринарної медицини (фельдшер) ______________________________

(підпис)

Присутні _________________________________________________________

(підписи)