- •Марта Мальська
- •Удк 338.48(075.8)
- •П'ятнадцять країн, що отримують найбільші надходження від туризму
- •П'ятнадцять країн, що найбільше витрачають на туризм
- •Розділ 1 Історичні передумови виникнення та розвитку туризму
- •1.1. Історія розвитку туризму в Україні
- •Розділ 2 Туризм: види та форми
- •2.1. Поняття про туризм
- •2.2. Класифікації туризму
- •Розділ з. Туристична індустрія
- •3.1. Організатори туризму
- •3.2. Перевезення
- •Класифікація транспортних подорожей і транспортних засобів
- •Основні види транспортного обслуговування туристів
- •3.3. Готельна індустрія
- •Заклади розміщення туристів. Види готелів
- •Системи класифікації готелів
- •Служби готелю
- •3.4. Система громадського харчування
- •Принципи функціонування закладів харчування
- •Класифікація підприємств ресторанного сервісу
- •Основні вимоги до закладів харчування
- •Загальні вимоги до підприємств харчування в туризмі
- •Харчування туристів
- •3.5. Страхування
- •3.6. Система розваг
- •3.7. Банківські та фінансові послуги
- •3.8. Інформаційні послуги в туризмі
- •Розділ 4. Безпека туристичної подорожі
- •4.1. Небезпека травмування
- •4.2. Вплив довкілля
- •4.3. Пожежна безпека
- •4.4. Біологічні чинники
- •Захворювання туристів, які відвідали країни
- •4.5. Психофізіологічні навантаження
- •4.6. Небезпечні випромінювання
- •4.7. Хімічні чинники
- •4.8. Етап перевезення
- •4.9. Специфічні чинники ризику
- •Розділ 5 Менеджмент у туризмі
- •5.1.Функція менеджменту „планування"
- •5.2.Функція менеджменту „організація"
- •5.3. Функція менеджменту „мотивація"
- •5.4. Функція менеджменту „контроль"
- •Розділ 6 Суть та зміст маркетингу в туризмі
- •6.1. Суть маркетингу в туризмі
- •6.2. Функції маркетингу
- •6.3. Основні принципи маркетингу
- •6.4. Категорії маркетингу
- •6.5. Сутність і структура маркетингового дослідження
- •6.6. Розробка програми маркетингу
- •6.7. Сегментація ринку
- •6.8. Кон'юнктура ринку
- •6.9. Життєвий цикл продукту
- •6.10. Мотивація і поведінка споживачів
- •6.11. Попит та пропозиція в маркетингу
- •6.12. Конкуренція
- •Розділ 7 Інформаційне забезпечення туристичної діяльності
- •7.1. Значення інформаційних систем управління в туристичній галузі
- •7.2. Потенційні можливості комп'ютерних технологій
- •7.3. Комп'ютер у готельному господарстві
- •7.4. Комп'ютер у системі транспортних послуг
- •Розділ 8 Інвестиційна діяльність у туризмі
- •8.1. Проблеми залучення іноземних інвестицій в Україну
- •8.2. Ефективність інвестиційних проектів в туризмі
- •Розділ 9 Диверсифікація - один із напрямів підвищення ефективності діяльності туристичного підприємства
- •9.1. Стратегія входження в новий бізнес
- •9.2. Стратегія пов'язаної диверсифікації
- •Використання вигод стратегічної відповідності
- •9.3. Стратегія непов'язаної диверсифікації
- •Переваги і недоліки непов'язаної диверсифікації
- •9.4. Стратегія згортання і ліквідації
- •9.5. Стратегія перебудови, скорочення підприємства і реструктуризація портфеля підприємства
- •Розділ 10 Міжнародна співпраця та організації у туризмі
- •10.1. Міжнародне регулювання туристичної діяльності
- •10.2. Роль та значення Всесвітньої туристської організації (вто)
- •Хартия туризма
- •Статья I
- •Статья II
- •Статья III
- •Статья IV
- •Статья V
- •Статья VI
- •Статья VII
- •Статья VIII
- •Статья IX
- •Кодекс туриста Статья X
- •Статья XI
- •Статья XII
- •Статья XIII
- •Статья XIV
- •Статья XIV
- •Закон україни Про туризм
- •Розділ I загальні положення
- •Розділ II державна політика та державне регулювання в галузі туризму
- •Розділ III організація економічної діяльності та фінансування галузі туризму
- •Розділ IV організація та надання туристичних послуг
- •Розділ V порядок укладання договорів (контрактів) суб'єктами туристичної діяльності, їх права та обов'язки
- •Розділ VI права та обов'язки туристів
- •Розділ VII безпека туристів
- •Розділ VIII кадрове і наукове забезпечення туризму
- •Розділ IX міжнародне співробітництво в галузі туризму
- •Розділ X відповідальність за порушення законодавства україни про туризм
- •Закон україни Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України
- •Правила перетинання державного кордону громадянами України
- •Перелік документів,
- •Список літератури
1.1. Історія розвитку туризму в Україні
У першій половині XIX ст. серед передової української інтелігенції виникло зацікавлення своєю Батьківщиною, її історико-культурними та природними пам'ятками. Зокрема значну увагу організації народознавчих мандрівок приділяли члени „Руської трійці" - М. Шашкевич, І. Вагилевич та Я.Головацький.
У другій половині XIX ст. було досліджено лікувальний потенціал Криму, Прикарпаття та Закарпаття.
На кінець XIX ст. припадає час створення перших туристичних бюро, які займалися організацією туристичних мандрівок у регіоні. Одним з перших було створено Ялтинське екскурсійне бюро (1895). Такі ж організації наприкінці XIX - на початку XX ст. було створено і в Галичині (у Львові, Перемишлі, інших містах краю). На цей же період припадає початок освоєння рекреаційно-туристичних місцевостей Яремчі, Ворохти тощо. В Українських Карпатах розвивається лещетарський туризм.
У 20-х роках XX ст. на українських землях було відкрито перші будинки відпочинку, спочатку на Донбасі, а згодом і в інших придатних для цієї мети місцевостях. Водночас розвивається й курортологія. Для розв'язання проблем грязелікування та бальнеотерапії при захворюваннях серцево-судинної та нервової систем, органів травного тракту та сечовивідних органів тощо 1928 р. було створено Одеський науково-дослідний інститут курортології.
За часів СРСР туризм в Україні розвивався на профспілковій та відомчій основі. Путівки на бази та у будинки відпочинку надавали як своєрідний вид пільг. Профспілковим туризмом в Україні керував „Укрпрофтуризм", до того ж він розвивався доволі швидкими темпами - лише 10 % прибутку від путівок сплачували організації до місцевих бюджетів, а згодом ці кошти йшли на будівництво транспортних шляхів сполучення, відновлення і реставрацію історичних та культурних пам'яток тощо. Іноземним туризмом монопольно займався „Інтурист", а також „Супутник", - організація, яка впорядковувала в СРСР міжнародний молодіжний туризм.
До 1991 р. рекреаційно-туристичне господарство України функціонувало в єдиному рекреаційно-туристичному комплексі Радянського Союзу. Курорти належали державі, керівництво туристичною діяльністю велося централізовано.
Період з 1990 до 1993 року був особливо важким для туризму в Україні. Обсяг туристичної діяльності на внутрішньому ринку зменшився в чотири рази, а кількість іноземних туристів, які відвідали Україну, зменшилась на 80 %. Лише 120 тис. іноземних туристів було зареєстровано 1992 р.
Із прийняттям Верховною Радою України "Закону про туризм" (1995) розпочався новий етап відродження та розвитку українського туризму. Сьогодні ж туризм розглядають як одну з найперспективніших, а тому - провідних у недалекому майбутньому галузей економіки України.
Для обслуговування туристів в Україні сьогодні використовують можливості понад 3000 закладів оздоровлення й відпочинку, майже 1400 готелів, мотелів, кемпінгів різних форм власності, 3500 транспортних засобів. Туристичною діяльністю займаються 2,5 тисячі підприємств, на яких працюють понад 100 тисяч осіб.
Реалії часу змушують Україну шукати свого місця у світовій туристичній індустрії. Керівництво Державної туристичної адміністрації України бачить майбутнє галузі у розвиткові транспортних коридорів та туристичної інфраструктури. Ще одне зі стрижневих питань - контроль за якістю туристичних послуг, що надаються клієнтові.
Отже, про туризм в Україні серйозно заговорили, проголосивши його пріоритетним напрямом української економіки, а це дуже важливо для розвитку галузі.