- •Марта Мальська
- •Удк 338.48(075.8)
- •П'ятнадцять країн, що отримують найбільші надходження від туризму
- •П'ятнадцять країн, що найбільше витрачають на туризм
- •Розділ 1 Історичні передумови виникнення та розвитку туризму
- •1.1. Історія розвитку туризму в Україні
- •Розділ 2 Туризм: види та форми
- •2.1. Поняття про туризм
- •2.2. Класифікації туризму
- •Розділ з. Туристична індустрія
- •3.1. Організатори туризму
- •3.2. Перевезення
- •Класифікація транспортних подорожей і транспортних засобів
- •Основні види транспортного обслуговування туристів
- •3.3. Готельна індустрія
- •Заклади розміщення туристів. Види готелів
- •Системи класифікації готелів
- •Служби готелю
- •3.4. Система громадського харчування
- •Принципи функціонування закладів харчування
- •Класифікація підприємств ресторанного сервісу
- •Основні вимоги до закладів харчування
- •Загальні вимоги до підприємств харчування в туризмі
- •Харчування туристів
- •3.5. Страхування
- •3.6. Система розваг
- •3.7. Банківські та фінансові послуги
- •3.8. Інформаційні послуги в туризмі
- •Розділ 4. Безпека туристичної подорожі
- •4.1. Небезпека травмування
- •4.2. Вплив довкілля
- •4.3. Пожежна безпека
- •4.4. Біологічні чинники
- •Захворювання туристів, які відвідали країни
- •4.5. Психофізіологічні навантаження
- •4.6. Небезпечні випромінювання
- •4.7. Хімічні чинники
- •4.8. Етап перевезення
- •4.9. Специфічні чинники ризику
- •Розділ 5 Менеджмент у туризмі
- •5.1.Функція менеджменту „планування"
- •5.2.Функція менеджменту „організація"
- •5.3. Функція менеджменту „мотивація"
- •5.4. Функція менеджменту „контроль"
- •Розділ 6 Суть та зміст маркетингу в туризмі
- •6.1. Суть маркетингу в туризмі
- •6.2. Функції маркетингу
- •6.3. Основні принципи маркетингу
- •6.4. Категорії маркетингу
- •6.5. Сутність і структура маркетингового дослідження
- •6.6. Розробка програми маркетингу
- •6.7. Сегментація ринку
- •6.8. Кон'юнктура ринку
- •6.9. Життєвий цикл продукту
- •6.10. Мотивація і поведінка споживачів
- •6.11. Попит та пропозиція в маркетингу
- •6.12. Конкуренція
- •Розділ 7 Інформаційне забезпечення туристичної діяльності
- •7.1. Значення інформаційних систем управління в туристичній галузі
- •7.2. Потенційні можливості комп'ютерних технологій
- •7.3. Комп'ютер у готельному господарстві
- •7.4. Комп'ютер у системі транспортних послуг
- •Розділ 8 Інвестиційна діяльність у туризмі
- •8.1. Проблеми залучення іноземних інвестицій в Україну
- •8.2. Ефективність інвестиційних проектів в туризмі
- •Розділ 9 Диверсифікація - один із напрямів підвищення ефективності діяльності туристичного підприємства
- •9.1. Стратегія входження в новий бізнес
- •9.2. Стратегія пов'язаної диверсифікації
- •Використання вигод стратегічної відповідності
- •9.3. Стратегія непов'язаної диверсифікації
- •Переваги і недоліки непов'язаної диверсифікації
- •9.4. Стратегія згортання і ліквідації
- •9.5. Стратегія перебудови, скорочення підприємства і реструктуризація портфеля підприємства
- •Розділ 10 Міжнародна співпраця та організації у туризмі
- •10.1. Міжнародне регулювання туристичної діяльності
- •10.2. Роль та значення Всесвітньої туристської організації (вто)
- •Хартия туризма
- •Статья I
- •Статья II
- •Статья III
- •Статья IV
- •Статья V
- •Статья VI
- •Статья VII
- •Статья VIII
- •Статья IX
- •Кодекс туриста Статья X
- •Статья XI
- •Статья XII
- •Статья XIII
- •Статья XIV
- •Статья XIV
- •Закон україни Про туризм
- •Розділ I загальні положення
- •Розділ II державна політика та державне регулювання в галузі туризму
- •Розділ III організація економічної діяльності та фінансування галузі туризму
- •Розділ IV організація та надання туристичних послуг
- •Розділ V порядок укладання договорів (контрактів) суб'єктами туристичної діяльності, їх права та обов'язки
- •Розділ VI права та обов'язки туристів
- •Розділ VII безпека туристів
- •Розділ VIII кадрове і наукове забезпечення туризму
- •Розділ IX міжнародне співробітництво в галузі туризму
- •Розділ X відповідальність за порушення законодавства україни про туризм
- •Закон україни Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України
- •Правила перетинання державного кордону громадянами України
- •Перелік документів,
- •Список літератури
6.6. Розробка програми маркетингу
Планування в маркетингу:
визначає цілі, основні принципи і критерії оцінювання процесу планування (наприклад, диференціація товарів залежно від обраних сегментів ринку, комплексне планування ринкової стратегії, визначення обсягів і термінів фінансування залежно від маркетингових цілей);
зумовлює структуру і резерви планів, їхній взаємозв'язок (наприклад, погоджує плани реалізації товару в окремих сегментах ринку, втілює в життя комплексну ринкову стратегію, збутову та виробничу діяльність регіональних відділень і філій);
установлює вихідні дані для планування (стан і перспективи розвитку ринку, майбутні потреби споживачів продукції підприємства, прогноз змін товарної структури ринків і т.п.);
визначає загальну організацію процесу і межі планування (рівень компетенції і відповідальності керівників, права й обов'язки організаційно-структурних підрозділів підприємства, і т.п.).
Перед складанням маркетингової програми (плану), слід з'ясувати низку питань, що стосуються різних блоків маркетингу, або, як правило, маркетингових чинників, а саме:
аналіз і оцінка ринкових можливостей;
маркетингове середовище (макро- і мікро-);
сукупність контрольованих змінних, за допомогою яких забезпечують бажану реакцію ринку (товар, ціна, методи продажу, реклама і стимулювання збуту й ін.);
підготовка персоналу;
оцінювання ефективності витрат.
У першому блоці можуть виникнути такі запитання:
Яким конкретним ринком прагне заволодіти компанія (новим чи традиційним або тим й іншим водночас)?
Якщо традиційним, то як розширити його межі, обійти конкурентів?
Якщо новим, то як довго вдасться втримувати своє відносно монопольне становище на ньому?
Що слід зробити, щоб співпадали цілі й ресурси підприємства?
У другому блоці:
Наскільки повно потрібно враховувати чинники макросередовища (демографічні, політичні, соціально-економічні й ін.)?
На які чинники мікросередовища слід передусім звернути свою увагу (конкуренти, посередники, постачальники, виробники, торговий персонал, розміщення торгової мережі й ін.)?
У третьому блоці:
Які вироби, послуги, роботи чи їхню сукупність пропонує компанія даному ринку й у яких обсягах?
Який сервіс потрібен, щоб запровадити на ринок товар, супроводжувати його продаж, супроводжувати його у споживанні?
Які гуртові і роздрібні ціни встановити, які допустимі пільги та знижки і за яких умов?
Яким чином буде реалізовуватись вироблена продукція?
Хто і які саме рекламні заходи буде розробляти і проводити, у які терміни?
Яким є імідж товару і підприємства?
На які сегменти ринку виходитиме підприємство?
Які методи стимулювання збуту можна застосувати і на яких етапах?
У четвертому блоці:
Чи має підприємство фахівців з маркетингу?
Чи краще покладатися на власні кадри маркетологів чи скористатися послугами незалежних маркетингових служб? Чи можливо поєднати роботу власних і сторонніх фахівців?
У пятому блоці:
Які прогнозовані витрати на маркетингову програму?
Чи можна їх зменшити і за рахунок чого?
На який рівень прибутку може розраховувати підприємство?
Які фінансові й інші пільги можна використовувати для збільшення прибутку?
Чи великий комерційний ризик і в яких межах він допустимий?
При складанні програми у маркетингу використовують принцип планування, який передбачає поточне послідовне корегування показників. Приміром, якщо програма складена на п'ять років, то корегування треба вносити щорічно, а для роботи на українському ринку — навіть частіше, оскільки політична й економічна нестабільність позначаються на будь-якому ринку, а досягнення певних кількісних показників (обсяг прибутку, об'єм ринку і т.д.) залежить від змін у ставках податків, рівня інфляції, виплат заробітної плати в різних регіонах, соціальних програм уряду, указів щодо заборони певних видів реклами, і т.п. Тому в планах слід враховувати певні фінансові та ресурсні „подушки" — резервні фонди на випадок непередбачуваних обставин.
Для розробки маркетингових програм, як і планів внутріфірмового розвитку, використовують також принцип поліваріантності, тобто відповідні служби готують не один, а кілька варіантів маркетингової програми і плану (зазвичай, три варіанти: мінімальний, або найгірший; оптимальний, найімовірніший; максимальний, або найкращий).
Зв'язок між системою маркетингу і функцією планування активний і двосторонній. Маркетингові заходи впливають на систему планування, але й водночас усі маркетингові заходи взаємопов'язані в межах плану-програми. Плановість при реалізації маркетингових заходів полягає в розробленні та здійсненні програми маркетингу, що, власне кажучи, є глобальним планом і визначає зміст інших планів підприємства.
В управлінні сучасним маркетингом найдоцільніше застосовувати систему стратегічного планування з ранжируванням стратегічних завдань.
Важливим у системі стратегічного планування є аналіз позицій підприємства в конкурентній боротьбі, визначення необхідних для поліпшення становища підприємства дій через удосконалювання товару, вибір найефективніших стратегій.