Захворювання туристів, які відвідали країни

Країна	% тих, хто захворів	Країна	% тих, хто захворів
Індія	60	Кенія	49
Єгипет	53	Туреччина	46
Марокко	52	Індонезія	43
Гамбія	50	Китай	39
Туніс	49	Китай	37

Для того, щоб уникнути небезпечних інфекційних захворювань, у турпоїздках існують певні медико-санітарні правила:

• вживати питну воду і напої гарантованої якості;

• використовувати в їжу тільки продукти промислового виготовлення; забороняється вживати в їжу нетрадиційні страви, включаючи гарячі бутерброди, купувати продукти з яток у роздрібній вуличній торгівлі без сертифікаційних свідоцтв, а також із закінченим терміном придатності на упакуванні;

• проживати в приміщеннях, забезпечених централізованим водопостачанням і каналізацією;

• ретельно мити овочі і фрукти, а також руки, водою з водопроводу, користуватися тільки індивідуальним посудом;

• купаючись у водоймах, не допускати потрапляння води в ротову порожнину.

Із появою перших симптомів захворювання (зазвичай, це нудота, блювота, рідкий стілець, запаморочення і т.д.) слід негайно звернутися до лікаря. Самолікування в таких випадках тільки поглиблює хворобу і може призвести до найважчих наслідків.

Загальні рекомендації ВТО і ВООЗ з надання медичної допомоги такі:

• бажані угоди на двосторонній основі або багатосторонні договори з медичного страхування і медичної допомоги туристам;

• надавати невідкладну медичну допомогу всім туристам;

• при гострій формі хвороби або у випадку смерті туриста негайно сповістити консульство і родичів (у поїздці в одного з членів тургрупи обов'язково повинні бути їхні адреси і телефони, про це мають подбати самі турфірми);

• перевозити тіла чи здійснювати їх поховання (за оплату);

• швидко видавати всі потрібні у таких випадках документи.

4.5. Психофізіологічні навантаження

Психофізіологічні чинники ризику: фізичні та нервово-психічні перенавантаження.

Вилучення або зниження впливу психофізіологічних чинників ризику досягається:

• раціональною побудовою програми обслуговування туристів, графіків переміщення за маршрутом, що передбачають належні умови для нормальної життєдіяльності людини (сну, приймання їжі, задоволення санітарних і побутових потреб);

• врахуванням психофізіологічних особливостей туристів під час формування туристської групи;

• дотриманням ергономічних вимог до туристського спорядження й інвентаря, що використовується, транспортних засобів, меблів.

Турист намагається відпочити дуже інтенсивно. Втім у повсякденному житті ніхто з нормальних людей не купається в морі п'ять разів на день, не ходить щодня у спеку на багатогодинні екскурсії, не танцює і не співає сім днів поспіль до ранку, не їсть різноманітної і незвичної їжі і т.д. Тобто на відпочинку організм піддається перенавантаженням (за умови, якщо це не оздоровлювальний тур під спостереженням лікарів і з дотриманням особливого режиму). Багато екскурсій, наприклад, похід у гори, морські й тривалі автобусні екскурсії, розраховані на фізично здорових людей, спроможних витримати короткочасні перенавантаження. Людям похилого віку, дітям, людям з ослабленим організмом, хронічними захворюваннями, тим, хто боїться висоти або не переносить морської хитавиці, варто порадитися з лікарем і, можливо, відмовитися від участі в таких походах і турах. Для окремих турів варто вимагати від туристів медичної довідки від лікаря, що підтверджує можливість здійснювати таку подорож.

У проектуванні маршруту варто враховувати реальну спроможність людей сприймати інформаційні потоки, надавати їм вільний час для відпочинку і самостійного ознайомлення з туристичними ресурсами. Варто старанно до хвилин планувати програму, графік переміщення, проведення заходів, а також потрібні та достатні тимчасові проміжки для забезпечення нормальної життєдіяльності людини. Визначаючи складність екскурсійної програми, слід враховувати і підготовку туристів, їхній інтелектуальний рівень, психофізичні особливості групи туристів, а також їхні традиції, звичаї, релігію.